Справа № 359/7318/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/13266/2025
15 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека.194» про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека.194», третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Бориспільської міської ради, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, визнання незаконним наказу, встановлення заборон, а також усунення перешкод у наданні первинної медичної допомоги,
за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека.194» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2025 року, постановлену під головуванням судді Борця Є.О.,-
встановив:
У липні 2024 року ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, визнання незаконним наказу, встановлення заборон, усунення перешкод у наданні первинної медичної допомоги.
У липні 2025 року ОСОБА_1 подано заяву про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2025 року названу позовну заяву залишено без розгляду.
У липні 2025 року представник ТОВ «Аптека.194» звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат та просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 36 000 грн 00 коп.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2025 року у задоволенні названої заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Аптека.194», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та задовольнити вимоги заяви про розподіл судових витрат.
У судовому засіданні представник ТОВ «Аптека.194» підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник ОСОБА_1 проти вимог апеляційної скарги заперечила.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні заяви про розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив із недоведеності необґрунтованості дій ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Частиною 9 статті 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими чи недобросовісними та свідчать про зловживання процесуальними правами.
Враховуючи вищевикладене, необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Відтак, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Вирішуючи заяву представника ТОВ «Аптека.194» про компенсацію витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із недоведеності підстав для визнання дій позивача необґрунтованими.
Так, звернення позивача до суду за захистом порушених прав, а також дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами та не можуть вважатися необґрунтованими.
Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст. 55 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Під час судового розгляду цивільної справи № 359/7318/24 суд першої інстанції не встановлював та не застосовував до позивача будь-яких заходів у зв'язку із зловживанням правами.Позовну заяву залишено без розгляду за заявою самого позивача, а не через зловживання процесуальними правами.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення із ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , на користь ТОВ «Аптека.194» витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є надуманими та нічим не підтвердженими, колегія суддів оцінює критично, оскільки звертаючись до суду позивачем наведено у позові обґрунтування, обставини справи, визначено зміст позовних вимог та спосіб захисту своїх порушених прав, долучено усі наявні докази у необхідному для ОСОБА_1 обсязі.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи в частині залишення позовної заяви без розгляду судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 21 серпня 2025 року постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека.194» залишити без задоволення.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 28 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко