Справа № 308/8073/25
28 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заяць А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут», в інтересах якого діє представник - адвокат Козар Михайло Володимирович, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку,
ТОВ «Наш-Добробут», », в інтересах якого діє представник - адвокат Козар М.В., звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.12.2016 №437, прийнятого за наслідками проведеного конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків у м. Ужгороді, ТОВ «Наш-Добробут» було визначено управителем багатоквартирних будинків у м Ужгороді, зокрема, у багатоквартирних будинках, визначених у Додатку 1 до цього рішення, у тому числі у багатоквартирному будинку, в якому розміщений об'єкт нерухомого майна відповідачів.
Зазначає, що відповідно до п. 2 вказаного рішення виконкому Ужгородської міської ради від 23.12.2016 № 437 на Департамент міського господарства Ужгородської міської ради було покладено укласти з призначеними управителями договори про надання послуг із управління багатоквартирними будинками строком на 1 рік на умовах, визначених конкурсною комісією.
28 грудня 2016 року між ТОВ «Наш-Добробут» та Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради укладено договір про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою ( з подальшими змінами та доповненнями).
31 грудня 2018 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ТОВ «Наш-Добробут» укладено додаткову угоду про внесення змін до договору про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією, та об'єктами благоустрою від 28.12.2016. Цією додатковою угодою сторони вирішили викласти договір у новій редакції.
Договір має додатки, що є невід'ємною його частиною : Додаток 1 «Тариф, структура, періодичності та строки виконання», Додаток 2 «Загальні відомості про будинок», Додаток 3 «Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території».
Згідно з пунктами 1-3 вищезазначеного договору управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі послуга з управління), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Управитель надає послуги відповідно до тарифу, структури, періодичності та строків виконання, які зазначаються у додатку 2 до договору і є його невід'ємною частиною. Послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.
Відповідно до п. 31, 32 Правил з надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712, ціна послуги з управління визначається за домовленістю сторін, а у разі визначення управителя на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташовані багатоквартирні будинки, або іншим органом - суб'єктом владних повноважень, якому делеговано функції із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання, ефективної експлуатації та необхідного рівня і якості послуг - на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.
Ціна послуги з управління встановлюється договором управління з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором управління.
Позивач вказує, що у даному випадку управителя було визначено на конкурсних виконавчим органом місцевої ради.
Вартість послуг згідно з додатками 1 до договору від 28.12.2016, становить: з 01.01.2020 - 3,43 грн, з 01.01.2021 - 4,03 грн, з 01.01.2022 - 4,46 грн, з 01.01.2023 - 4,46 грн, з 01.01.2024 - 4,46 грн за 1 кв.м. загальної площі майна.
Позивач зазначає, що відповідно до п. 29, 30 згаданих Правил, плата за послугу з управління вноситься щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інший порядок та строки не визначені договором управління. За бажанням співвласника оплата послуги з управління може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Співвласник не звільняється від обов'язку оплати послуги з управління у разі тимчасової відсутності його та/або членів сім'ї.
За п.10 договору плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
За положеннями п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 З Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 №45, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Як визначено у п.10 вищезазначених правил мешканці квартири, в якій проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі) розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг.
У разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється: за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).
Як зазначає позивач право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 13.09.1995, посвідченого Смірновою Світланою Михайлівною, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області, реєстровий номер №7-143, що підтверджується листом - відповіддю на адвокатський запит КП Ужгородської міської ради «Архітектурно-планувальне бюро» від 24.04.2025 №259/25 та копією вищезазначеного договору купівлі-продажу
Особовий рахунок № НОМЕР_1 щодо нарахування та обліку платежів за послугу по даній квартирі оформлено на ім'я власників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Таким чином на відповідачів законом та договором покладається обов'язок сплати на користь позивача послуг за управління будинком.
Як стверджує позивач, ним виконано свої зобов'язання з утримання будинку належним чином чином. Відповідачі до позивача (управителя) для проведення перевірки якості надання послуг не зверталися, акт - претензія не складався та до позивача не надходив.
Позивач наголошує, що відповідачі свого зобов'язання зі сплати наданих послуг не виконують, через що за ним утворилася заборгованість за період з 01.10.2020 по 31.10.2024 включно, сума якої згідно з розрахунком становить 24793,19 гривень.
Відповідно до п. 24 Додаткової угоди від 31.12.2018 про внесення змін до договору про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою від 28.12.2016, за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за послугу з управління співвласники сплачують пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.
Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
З посиланням на ст.625 ЦК України позивач вказує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений говором або законом.
Сума, на яку заборгованість збільшується внаслідок інфляції станом на квітня 2025 року, становить 4 603,63 грн, про що відповідачем здійснено відповідний розрахунок.
Позивачем також розраховано суму, на яку збільшується заборгованість з урахуванням пені у розмірі 0,01% за кожен день прострочення, станом на 30 листопада 2024 року, яка становить 1089,07 грн.
Позивачем розраховано суму, на яку заборгованість збільшується з урахуванням 3% річних від простроченої суми станом на 30 листопада 2024 року, яка склала 895,12 гривень.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідачів за послуги з управління будинком, з урахуванням встановленого індексу інфляції, пені та 3% річних, становить 31381,01 гривень.
Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) було запроваджено в Україні з 12.03.2020 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 та відмінено з 30.06.2023 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651.
За п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Відтак позивачем не пропущений строк позовної давності за повними вимогами щодо стягнення вищезазначеної заборгованості.
Несплата відповідачами наданих їм послуг зумовило звернення позивача до адвоката для надання правової допомоги у справі про стягнення заборгованості із відповідачів у судовому порядку.
За положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
11.09.2024 між ТОВ «Наш-Добробут» (Клієнтом) та адвокатським бюро «Адвокатська контора Козаря» було укладено договір про надання правової допомоги, предметом якого (п 1.1) є, зокрема, складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову тощо та інших документів, необхідних для виконання даного Договору), представництва та захисту інтересів клієнта у судах всіх інстанцій під час здійснення, цивільного, судочинства тощо. Гонорар - винагорода адвокатського бюро за надання ним правової допомоги за цим договором. Вид та розмір гонорару (погодинна або фіксована оплата) за надання адвокатським бюро певних видів правової допомоги, порядок визначається в Додатку (додатках) до цього Договору, який (які) є його невід'ємною частиною, (п.п. 4.1, 4.2). Додатком № 7 від 29.05.2025 до договору про надання правової допомоги від 11.09.2024 визначено, що розмір гонорару адвокатського бюро із надання правової допомоги клієнту у справах про стягнення сум заборгованостей із власників нерухомого майна за певними адресами за наданні їм житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком на користь клієнта (правовий аналіз наданих документів, підготовка та написання позовної заяви, складання інших процесуальних документів та заяв, адвокатських запитів, представництво в суді в суді першої інстанції, зокрема, стосовно адреси: АДРЕСА_2 , складає 4000,00 грн.
Як стверджує представник позивача, позивачем сплачено адвокатському бюро гонорар в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією. Також між АБ «Адвокатська контора Козаря» та ТОВ «Наш-Добробут» складено Акт № 7 про надання адвокатським бюро правової допомоги клієнту, який підписано сторонами.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» 31381,01 грн, з яких заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.10.2020 по 31.10.2024 в розмірі 24793,19 грн; інфляційні втрати в розмірі 4603,63 грн, 3% річних у розмірі 895,12 грн, пені у розмірі 1089,07 грн., судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 4000,00 грн.
Також представником позивача подано клопотання про витребування доказів у Головному управлінні Державної податкової служби України у Закарпатській області, які позивач самостійно не в змозі отримати, оскільки це відомості про особу, що є конфіденційною інформацією. Як вказує у клопотанні представник позивача Головне управління ДПС України у Закарпатській області у своєму листі від 29.05.2025 №10882/6/07-16-12-02-10 зазначило про відмову у наданні такої інформації на адвокатський запит. У відповідності до ст. 84 ЦПК України представник позивача клопотав витребувати інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер і серію паспорта відповідачів.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.07.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, при цьому представником позивача подано заяву про розгляд справи за наявними документами, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Крім того, відкликано клопотання про витребування доказів.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином порядку ч. 10 ст. 187 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, відзив на позов не подано, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом скерування на адресу реєстрації її місця проживання копії ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви з додатками до неї, а також судових повісток рекомендованими листами (0610266711304; 0610272007449; 0610279634155). Відзив на позов відповідачем ОСОБА_2 не подано, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами частини першої, другої, восьмої статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
У відповідності до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Щодо клопотання представника позивача про витребування доказів, враховуючи, що Державним підприємством «Інформаційні судові системи» реалізовано доступ до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, судом відповідно до спільного наказу № 304/262 від 24.06.2024 Міністерства фінансів України та Державної судової адміністрації України «Про затвердження Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами Державної податкової служби України та Державної судової адміністрації України» отримано актуальну інформацію про фізичних осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Так, згідно з відповіддю № 1615672 від 29.07.2025 щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків за результатами запиту суду надано наступну інформацію щодо ОСОБА_2 : РНОКПП: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відомості про місце проживання: область - Закарпатська; район - Ужгородський; населений пункт АДРЕСА_2 .
Щодо даних відносно ОСОБА_1 , дату народження якого повідомлено лише ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з відповіддю № 1939728 від 28.10.2025 щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків - результат запиту: за даними, надісланими у запиті, неможливо однозначно ідентифікувати фізичну особу за параметрами запиту: відомості про особу: ПІБ - ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про місце проживання АДРЕСА_2 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Долученим до позовної заяви договором купівлі-продажу, укладеним 13.09.1995 підтверджено придбання квартири, що знаходиться в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 13 вересня 1995 року цей договір посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Смирновою Світланою Михайлівною, зареєстровано в реєстрі за №7-143. Зауважено, що вказаний договір підлягає реєстрації в Ужгородському інвентарбюро відповідно до ст. 227 ЦК України.
Доказів щодо виділення часток у майні співвласників квартири не подано, отже квартира належить відповідачам на праві спільної сумісної власності.
Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради «Про призначення управителів багатоквартирних будинків» від 23.12.2016 № 437 ТОВ «Наш-Добробут» (код 38357996) було визначено управителем багатоквартирних будинків, зазначених у додатку 1.
Згідно з додатком 1 до рішення виконкому 23.12.2016 №437 «Перелік багатоквартирних будинків, управителем яких призначено ТОВ «Наш-Добробут», виконавцем послуг з управління будинком АДРЕСА_3 віднесено до ТОВ «Наш-Добробут».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідачів відсутні договори про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, але вони не звільняються від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ними до укладення відповідних договорів і мають перед позивачем заборгованість за вказані послуги, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
28 грудня 2016 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (замовник) та ТОВ «Наш-Добробут» (виконавець) було укладено договір про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою.
Відповідно до предмету вказаного договору ТОВ «НАШ - Добробут» - управитель зобов'язалось надавати замовникові послуги з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях за адресою: АДРЕСА_3 , для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості.
Строк дії цього договору узгоджено сторонами до 28 грудня 2017 року (п. 18 договору).
У додатку 1 до договору про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою від 28.12.16 деталізовано перелік складових послуги з управління багатоквартирним будинком та періодичність їх надання за адресою: АДРЕСА_3 , визначено тариф: 1,5378 грн за 1 кв.м. загальної площі.
28 грудня 2017 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (замовник) та ТОВ «Наш-Добробут» (виконавець) було укладено додатковий договір №1 до договору від 28.12.2016 р. про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою, що набув чинності з 01 січня 2018 року. Додатком до вказаного додаткового договору затверджено тариф 2,3044 грн за 1 м. кв. загальної площі квартири/неж. Приміщення.
31.12.2018 між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (замовник) та ТОВ «Наш-Добробут» (виконавець) було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою від 28.12.2016. За умовами предмету договору управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору. У п. 6 договору сторони погодили обов'язки співвласників, у тому числі оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором, у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління сплачувати пеню у розмірі, встановленому цим договором, пеня вводиться з 1 травня 2019 року. Розмір пені передбачено у п. 24 додаткової угоди - а саме, в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення (несвоєчасне та / або не в повному обсязі внесення співвласником плати за послугу з управління).
Згідно з п. 7 додаткової угоди управитель вправі вимагати від співвласників оплату наданої послуги з управління.
Сторони додаткової угоди визначили у п. 11, що плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 1 числа місяця, наступного за розрахунковим.
За умовами п. 30 додаткової угоди цей договір діє до 31.12.2019, а п. 31 передбачено можливість пролонгації.
Додатком 1 до Договору нова редакція від 31.12.2018 затверджено тариф: 3,42 грн за 1 кв.м. загальної площі.
Додатком 1 до Договору від 31.12.2018 (редакція 01.01.2020) затверджено тариф: 3,43 грн за 1 кв.м. загальної площі житлового/нежитлового приміщення.
Додатком 1 до Договору від 31.12.2018 (редакція 01.01.2021) затверджено тариф (ціна послуги): 4,03 грн за 1 кв.м. загальної площі житлового/нежитлового приміщення.
Додатком 1 до Договору від 28.12.2016 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (в новій редакції 28.12.2021 року) затверджено тариф (ціна послуги): 4,46 грн за 1 м.кв. загальної площі житлового/нежитлового приміщення.
Інформація щодо Управителя та ціни послуг з управління розміщувалися у друкованому виданні газети «УЖГОРОД» Ужгородської міської ради, у вигляді оголошень на кожному під'їзді обслуговуваного будинку та надавалися співвласникам. Отже, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_3 є укладеним та потребує його виконання.
Суд констатує, що між сторонами виник спір з приводу надання та отримання послуг по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій.
Судом встановлено, що позивачем надається ряд послуг по утриманню будинку і споруд та прибудинкових територій в багатоповерховому будинку в АДРЕСА_3 , що підтверджується дослідженими матеріалами справи і відповідачами не спростовано.
Відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації-начальника обласної військової адміністрації від 02.07.2024 №699 «Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації-начальника обласної військової адміністрації від 11.06.2024 № 648» пункт 1 вказаного розпорядження «Про перейменування вулиць в населених пунктах Закарпатської області» викладено у редакції: «Перейменовано із залишенням попередньої нумерації за об'єктами нерухомого майна вулицю Михайла Ломоносова у місті Ужгород Закарпатської області на вулицю Сергія Кузнєва».
Представник позивача ТОВ «Наш-Добробут» стверджує,що за період з 01.10.2020 по 31.10.2024 надавав відповідачам послуги з управління зазначеним будинком у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», проте оплата вартості спожитих послуг відповідачами не здійснюється, внаслідок чого відповідно до розрахунків позивача заборгованість перед ТОВ «Наш-Добробут» по оплаті послуги з управління за згаданий період становить 24793,19 грн.
Будь якого контррозрахунку, щодо нарахованих сум відповідачами не надано.
За положеннями п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги'індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 322 ЦК України регламентований обов'язок власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
За ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що слід стягнути солідарно з відповідачів на користь ТОВ «Наш-Добробут» заборгованість по оплаті послуги з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою за період з 01.10.2020 по 31.10.2024 у розмірі 24793,19 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ст. 546 ЦК України).
За положеннями частин 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як передбачено ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення, зокрема, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
З 24 лютого 2022 року на території України запроваджено та діє воєнний стан через збройну агресію російської федерації проти України. Дані обставини є загальновідомими та доказуванню не підлягають.
Розрахунки розміру заборгованості щодо нарахувань за ст. 625 ЦК України та пені відповідають нормам законодавства, відповідно нараховані позивачем інфляційні втрати в розмірі 4603,63 грн та 3 % річних в розмірі 895,12 грн, а також пеня в розмірі 1089,07 грн слід солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 1514,00 грн з кожного.
Щодо стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу на користь позивача, суд констатує наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Так, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Верховний Суд в постанові від 13 лютого 2019 року у справі №756/2114/17 звернув увагу на наступне. Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 листопада 2023 року у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ТОВ «Наш-Добробут» та АБ «Адвокатська контра Козаря» укладено Договір про надання правничої допомоги від 11.09.2024. Додатком №7 до вказаного договору підтверджено, що сторони договору узгодили розмір гонорару у справі про стягнення сум заборгованості із власників нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 - 4000,00 грн.
Також до матеріалів справи додано Акт №7 про надання адвокатським бюро правової допомоги клієнту за договором про надання правової допомоги від 11.09.2024, підписаний 01.06.2025. На підтвердження сплати послуг додано платіжну інструкції №1197 від 30.05.2025, згідно з якою ТОВ «Наш-Добробут» перераховано на рахунок АБ «Адвокатська контра Козаря» 20000,00 грн.
Враховуючи складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи та їх характер, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу, понесених у цій справі у суді першої інстанції, у сумі 4000,00 гривень.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут», в інтересах якого діє представник - адвокат Козар Михайло Володимирович, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку - задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» 31381 (тридцять одну тисячу триста вісімдесят одну) грн 01 коп, з яких заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.10.2020 по 31.10.2024 в розмірі 24793,19 грн; інфляційні втрати у розмірі 4603,63 грн, 3% річних у розмірі 895,12 грн, пені у розмірі 1089,07 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» судовий збір в розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» судовий збір в розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут», код ЄДРПОУ 36357996, місцезнаходження: вул. Загорська, 23/30, м. Ужгород.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 28 жовтня 2025 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик