13 жовтня 2025 року
місто Чернігів
Справа №751/4898/25
Провадження №2/751/1528/25
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі:
головуючого-судді Ченцової С.М.
секретар Барбаш М.В.
учасники справи:
позивач - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ»
представники позивача - Гедзь Ольга Віталіївна, Ткаченко Юлія Олегівна
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Стислий виклад позиції позивача.
ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 1417612 від 25.02.2021 року у розмірі 9 888 гривень 20 копійок, судових витрат у розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.02.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , в електронній формі, укладено договір позики №1417612, відповідно до якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4 000 гривень, шляхом перерахування на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 , строком на 14 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % у день (базова процентна ставка/фіксована). Згідно з умовами договору позики позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним. Проте, відповідач не виконав належним чином свого зобов'язання, у зв'язку з чим заборгованість за договором позики складає 9888 грн 20 коп, з яких : 4 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 5 888 грн 20 коп - сума заборгованості за відсотками.
26.10.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали Договір факторингу № 2610 від 26.10.2121 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №1417612 від 25.02.21 року.
03.04.2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №030423-ФК від 03.04.23 року за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №1417612 від 25.02.2021 року.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 09.07.2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
04.08.2025 року на виконання ухвали судді, від АТ «КБ «ПриватБанк» надійшли виписки по картковим рахункам: № НОМЕР_2 за період з 25.02.2021 року по 28.02.2021 року та №5457082506555858 за період з 21.06.2024 року по 06.12.2024 року.
У призначене судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належно, 11.07.2025 року представник надіслала заяву про розгляд справи без участі представника позивача, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання, відповідно до статей 128, 131 ЦПК України, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася, відзив на позовну заяву не подала.
Верховний Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (Постанова КГС ВС від 18.03.2021 справа № 911/3142/19).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
25.02.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено договір позики №1417612, за умовами якого сума позики складає 4 000 грн, строк кредиту - 14 днів, стандартна процента ставка становить 1,99% в день, знижена процентна ставка - 0,01%, процентна ставка за понадстрокове користування - 2,70%, орієнтовна загальна річна ставка- 3,65%, вартість позики - 4 005 гривень (зв. а.с.15).
Відповідно до п. 4.2. договору позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.
Відповідно до п. 6.5. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», у разі неповернення/повернення не в повному розмірі несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
Вказаний договір позики укладений у вигляді електронного документа, шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису, одноразовий ідентифікатор vCn4fxT378.
Згідно платіжної інструкції № f66f512a-049b-4bd6-930b-bae077eb1069 від 25.02.2021 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 25.02.2021 року перерахувало на платіжний інструмент НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 4 000 гривень (а.с.12).
Відповідно до довідки про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 1417612 від 25.02.2021 року ідентифікований ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», одноразовий ідентифікатор vCn4fxT378 (зв.а.с.26).
Відповідно до довідки ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» від 30.04.2025 року, товариство підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення платіжної операції : дата 25.02.2021 року, номер платежу b69b43a4-fa67-400a-f871-58bec58a8f16, сума 4 000 гривень, отримувач ОСОБА_1 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 (зв.а.с.27).
26.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №2610, відповідно відбувся перехід прав вимоги заборгованості до боржників відповідно реєстру боржників (а.с.29-40).
Згідно акту прийому-передачі Реєстру заборгованостей за Договором факторингу №19112610 від 26.10.2021 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр прав вимог №2 від 26.10.2021року, зокрема за договором позики №1417612, де боржником є ОСОБА_2 (зв.а.с.36-38).
03.04.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу №03423-ФК, відповідно відбувся перехід прав вимоги заборгованості до боржників відповідно реєстру боржників (зв.а.с.40-50).
Згідно акту прийому-передачі Реєстру заборгованостей за Договором факторингу №03423-ФК від 03.04.2023 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр заборгованості від 03.04.2023року, зокрема за договором позики №1417612, де боржником є ОСОБА_2 (зв.а.с.47).
Відповідно до розрахунку заборгованість відповідача за договором позики №1417612 від 25.02.2021 року, станом на 28.05.2025 року становить 9 888 гривень 20 копійок, з яких: 4 000 грн - заборгованість за тілом позики, 5 888 грн 20 коп - сума заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками (а.с.5-7).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
У силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Договір про надання споживчого кредиту №14178612 від 25.02.2021 був укладений в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.
При цьому на виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв'язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем надано належні та допустимі докази укладення з відповідачем зазначеного вище кредитного договору, та отримання відповідачем кредитних коштів за вищевказаним договором.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Із позовом про визнання недійсним договору позики відповідач не звертався.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає в тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).
Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст. 517 ЦК України).
Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.
Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №761/33403/17).
Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача (п.132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, п.90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21).
З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.
Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували надані позивачем докази щодо розміру заборгованості по кредитному договору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» підлягають задоволенню у повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати (а.с.8), які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2 422 гривень 40 копійок.
Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Із матеріалів справи, правнича допомога ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» надавалася на підставі договору № 01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024 року адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною (зв.а.с.50-53). ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано договір № 01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024 року, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, витяг з акту № 11-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024 року, відповідно до якого вивчення наявних документів - 500 гривень, підготовка/складання позовної заяви у малозначних справах - 3000 гривень (зв.а.с.54), акт приймання-передач справ на надання правничої допомоги, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів.
Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3 500 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, статтями 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280-288, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором позики № 1417612 від 05.02.2021 року у розмірі 9 888 гривень 20 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір у розмірі 2 422 гривні 40 копійок, та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500 гривень.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, 08200, код ЄДРПОУ 43311346)
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстровано: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя С.М. Ченцова