Справа № 589/1966/25
Провадження № 2-а/589/115/25
28 жовтня 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Курбанової А.Р.,
за участі:
секретаря судового засідання Ковальової А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника про визнання протиправною та скасування постанови №1625 від 19.04.2025 року про накладення адміністративного стягнення,-
29.04.2025 року до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області надійшов позов ОСОБА_1 , поданий представником позивача Морокою С.О., до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі- ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови №1625 від 19.04.2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення та накладено штраф в сумі 17000 грн.
Позов обґрунтований доводами про те, що вищезазначена постанова є протиправною, прийнятою з порушенням діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню. Зокрема, представник зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, позивач не був присутнім, не були виконані вимоги ст.268 КУпАП та порушено його право на захист. Такиж вважає, що підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні, у зв'язку з недоведеністю вини у скоєнні адміністративного правопорушення. Так, позивач відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, позивач, перебуваючи на посаді військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , отримав поранення та звільнився зі служби внаслідок отриманих травм під час захисту Батьківщини. Зазначає, що підстав до виклику його у відповідача не було.
19.05.2025р. від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що проставлення 23.01.2025р. у поштовому повідомленні відмітки про відсутність ОСОБА_1 за адресою місця його фактичного проживання (згідно з даними, які наявні в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів) є належним підтвердженням оповіщення про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Зазначив, що ОСОБА_1 повинен був з'явитися 23.01.2025р. до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних, або не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Під час складання протоколу позивач пояснень щодо поважних причин неявки за викликом, передбачених законодавством не зазначив. Таким чином, ОСОБА_1 без поважних причин не з'явився за повісткою, що свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, тому у відповідача були достатні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримав з підстав, викладених у ньому. Наполягав, що не з'явився у визначений в повістці дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку з тим, що повістку не отримував. При цьому, зазначив, що постійно перевіряє поштову скриньку, але сповіщення про отримання повістки в скриньці не було. Зазначив, що за наданням відстрочки до ІНФОРМАЦІЯ_4 не звертався.
Представник позивача в судових засіданнях вимоги позову підтримав з підстав, викладених у ньому.
Представник відповідача в судових засіданнях просив у позові відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві. Зазначив, що оскільки позивач не звертався за відстрочкою, він згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів залишається в картотеці тих, хто підлягає призову на військову службу, саме тому на його адресу була сформована повістка.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, його представника, представника відповідача, свідка, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 та перебував на військовій службі у складі в/ч НОМЕР_1 з 06.09.2021 по 14.09.2024 року відповідно до облікової картки з АІТС «Оберіг» /а.с. 34/.
Відповідно до копії посвідчення НОМЕР_2 від 03.01.2018р. ОСОБА_1 є учасником бойових дій, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій /а.с.9/.
З копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ вбачається, що ОСОБА_1 мав третю групу інвалідності, яка була встановлена до 27.12.2024р. Даних про її продовження у суду не має. Разом з тим, відповідно до витягу № 172/25/596 ВТ від 12.03.2025р. з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, позивачу встановлено 20 % втрати працездатності через поранення, пов'язане із захистом Батьківщини з 22.06.2022р. /а.с.33, зворот/.
Відповідно до повістки № 1851946 від 10.01.2025р. ОСОБА_1 викликано на 09 год. 00 хв. 23.01.2025р. для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с.34, зворот/.
Відповідна повістка 10.01.2025р. була направлена засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням за адресою зареєстрованого місця проживання позивача: АДРЕСА_1 , що підтверджується описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610222171329 /а.с.34, зворот/ та відповідно до трекінгу поштового відправлення повернулася на адресу відправника 24.01.2025р. з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» /а.с.35, 36/. При цьому вказана відмітка була проставлена 23.01.2025р.
Відповідно до довідки, виданої заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25.06.2025р., рекомендований лист від 17.01.2025р. за №0610222171329 з відділення поштового зв'язку м. Шостка повернуто 24.01.2025р. за зворотною адресою (адресат відсутній за вказаною адресою) /а.с.49/.
Наведені обставини також узгоджуються із показами свідка.
Так, ОСОБА_3 (листоноша відділення поштового зв'язку 41100 АТ «Укрпошта») допитана як свідок в судовому засіданні 17.10.2025р. зазначила, що буд. АДРЕСА_2 знаходиться в зоні її обслуговування, та в цьому будинку розміщені звичайні поштові скриньки для отримання кореспонденції, чи вони замкнені свідку невідомо. За тією адресою ніхто нічого не виписує. Якщо на адресу надходить рекомендований лист, свідок спочатку дзвонить у двері, якщо ніхто не відчиняє, то вона залишає в поштовій скриньці повідомлення про надходження рекомендованого відправлення. В даному випадку свідок була за адресою позивача, та сповіщення було виписано нею 17.01.2025р. за адресою позивача та вкладено в його скриньку.
16.04.2025р. старшим лейтенантом ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 1625 /а.с.4, 32 (зворот)/, згідно з яким останньому ставилося у провину вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, за наступних обставин: військовозобов'язаний, ОСОБА_1 згідно з отриманою повісткою повинен був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 23.01.2025 року о 09 год. 00 хв. Згідно зі зверненням Е1190146 від 28.01.2025 року в зазначену дату та час ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився, про причини неявки не повідомляв, чим порушив ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Крім того, із протоколу вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, які перелічені в протоколі, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 19.04.2025р. о 10 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 . Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в протоколі про адміністративне правопорушення №1625 від 16.04.2025р. відсутні. Разом з тим, зазначено, що до протоколу додається витяг з АІТС «Оберіг», облікова картка з АІТС «Оберіг», повістка №1851946, копія військового квитка, копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Копія протоколу вручена позивачу, про що свідчить його підпис у протоколі /а.с. 4 (зворот), 32 (зворот)/.
19.04.2025р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_5 винесено постанову №1625 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. /а.с.5, 35 (зворот)/.
З постанови вбачається, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 згідно з отриманою повісткою повинен був з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 23.01.2025р. о 09 год. 00 хв., але в зазначену дату та час ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився, про причини неявки не повідомляв, чим порушив ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення №1625 від 19.04.2025р. неправомірною, передусім, з підстав того, що повістку, відповідно до якої він був зобов'язаний з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 він не отримував, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Зважаючи на позиції сторін у справі, суд вважає за необхідне, передусім, зупинитися на наступному.
Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Такими обставинами у справах про накладення адміністративних стягнень є, зокрема, вчинення особою адміністративного правопорушення.
Суд наголошує на тому, що перевірці у такому випадку підлягають дії суб'єкта владних повноважень саме під час прийняття рішення та врахування ним усіх обставин також саме на час прийняття рішення.
Підтвердження наявності таких обставин на час прийняття рішення зазвичай закріплене у відповідних процедурах, що регламентовані законними та підзаконними актами, дотримання яких і дія у межах яких, є обов'язком суб'єкта владних повноважень, згідно зі ст. 19 Конституції України.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами статті 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 210-1 КУпАП.
За приписами ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Відповідно до норми ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у порушенні якої позивача визнано винним оскаржуваною ним постановою, передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, крім іншого, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію'у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі вручення повістки є, зокрема, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП може здійснюватися шляхом її направлення засобами поштового зв'язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв'язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП є документами від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.
Із досліджених судом документів, поданих сторонами, встановлено, що позивач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 , яке збігається з адресою, яку він вказав у позові як актуальну для нього.
Відповідно до положень Порядку №560 на ім'я ОСОБА_1 10.01.2025 року було сформовано повістку №1851946 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду із відповідною інформацією. Дана повістка була направлена позивачу засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням за №0610222171329 на адресу його зареєстрованого місця проживання у встановленому законом порядку.
Доводячи обставину повідомлення позивача про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 23.01.2025р. для уточнення даних, відповідачем до суду подано копію конверта з повісткою, який повернувся до відправника 24.01.2025р з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» / а.с.35, 36/.
Таким чином, у розумінні п.41 Порядку № 560 ОСОБА_1 вважається таким, що був належним чином оповіщений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак за викликом не прибув, причини неприбуття ІНФОРМАЦІЯ_4 не повідомив.
ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином виконало вимоги Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 щодо утворення, надсилання повістки про необхідність явки ОСОБА_1 до ТЦК на певну дату та час.
Разом з тим, з наведеного вище вбачається, що за оскаржуваною постановою №1625 від 19.04.2025р., позивач, не прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_4 23.01.2025р. для уточнення даних, порушив ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому перевіряючи наявність поважних причин неявки, суд звертає увагу позивача, що долучений до позову консультативний висновок спеціаліста про те, що позивач у зв'язку із двобічною нейросенсорною вратою слуху після АБТ у період з 20.01.2025р. по 29.01.2025р. перебував на амбулаторному лікуванні, не може вважатися доказом наявності поважних причин неявки за викликом у встановлений в повістці і законом строк, з огляду на наступне.
За ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Аналогічні поважні причини неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, також перелічені в п.23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.
Виходячи з наведених законодавчих приписів, обов'язковою умовою для визнання хвороби громадянина поважною причиною неприбуття у зазначені у повістці місце та час є та обставина, що внаслідок такої хвороби громадянин був позбавлений об'єктивної можливості особисто прибути у визначені в повістці місце і час.
Оскільки амбулаторне лікування здійснюється без госпіталізації особи до медичного закладу, призначення такого лікування не свідчить про ургентний стан особи, тобто такий стан, що загрожує життю або здоров'ю, і який вимагає термінової медичної допомоги або хірургічного втручання, то проходження амбулаторного лікування не свідчить про об'єктивну неможливість позивача самостійно прибути за викликом та не звільняє від виконання обов'язків, покладених законом.
Доводи позову про порушення права позивача на захист, у зв'язку з недотриманням відповідачем норм ст.268 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд також оцінює критично, оскільки такі спростовуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення №1625 від 16.04.2025р., з якого вбачається, що 16.04.2025р. ОСОБА_1 під підпис були роз'яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також своєчасно сповіщено про місце і час розгляду його справи, що відповідно до положень ст. 268 КУпАП дозволяло здійснити розгляд справи без його присутності.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , який отримав повістку про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не з'явився у зазначені у ній місце та час без поважних причин в умовах особливого періоду, хоча об'єктивно мав таку можливість, чим порушив ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Підсумовуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена правомірно, повноважним на те органом (посадовою особою), яким були всебічно, повно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, на підставі належних та допустимих доказів, які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Приймаючи оскаржувану постанову №1625 від 19.04.2025р. начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_5 діяв у межах, наданих йому повноважень, та у спосіб, передбачений законом, жодних порушень законодавства не допустив.
Враховуючи викладене, постанова ІНФОРМАЦІЯ_4 про накладення адміністративного стягнення №1625 від 19.04.2025р. підлягає залишенню без змін, як правомірна та обґрунтована, а адміністративний позов ОСОБА_1 - без задоволення.
У зв'язку з відмовою в позові, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.77, 243, 246, 250, 286 КАС України, суд,-
Залишити постанову №1625 від 19 квітня 2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_5 про накладення адміністративного стягнення - без змін, а адміністративний позов ОСОБА_1 - без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення (підписання) рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 272 КАС України.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова