Справа № 522/8169/25-Е
Провадження № 2/522/5196/25
15 жовтня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Керуюча компанія «КОІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг,
До Приморського районного суду м. Одеси 15.04.2025 року через систему «Електронний суд» надійшов позов Приватного підприємства «Керуюча компанія «КОІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг у розмірі 16 902,89 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проживає та є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . ПП «КК «Коін» на підставі: договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків від 01.10.2021, договору про відшкодування комунальних витрат від 01.11.2021, акту приймання-передачі багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом від 30.11.2021, договору про відшкодування комунальних витрат від 01.03.2022, здійснює управління житловим комплексом «Патріций», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з бухгалтерською довідкою від 10.04.2025 відповідач має заборгованість по оплаті комунальних послуг, за період з 01.11.2021 по 16.05.2024 у розмірі 16 902,89 грн.
Матеріали позову суддя отримала 16.04.2025 року.
Відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь № 1297388 від 16.04.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 28.11.1997 року за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвалою суду від 23.07.2025 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 28.05.2025 року.
До суду 20.05.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Борогана В.В. надійшов відзив на позовну заяву, в який відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що позивач не є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , та позивачем не доведено факт надання послуг з управління, інших послуг, по яким позивач бажає стягнути кошти. Вартість послуги з управління та інших послуг затверджені директором ПП «КК «КОІН» одноособово, що є порушенням вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Постанови КМУ № 712 від 5 вересня 2018 року.
У зв'язку зі знаходженням судді Домусчі Л.В. у відпустці розгляд справи, призначений на 28.05.2025 року, відкладено на 24.06.2025 року.
До суду 24.06.2025 року від представника ПП «КОІН» - адвоката Чумаченко С.О. надійшли письмові пояснення, згідно яких просив позов задовольнити.
У судове засідання 24.06.2025 року з'явилися представник ПП «КОІН» - Ревенок А.Д. та представник ОСОБА_1 - адвокат Бороган В.В., надали свої пояснення стосовно позову. Оголошено перерву до 16.07.2025 року з метою надання представнику позивача надати відповіді на ті питання, на які він не зміг відповісти.
До суду 02.07.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Борогана В.В. надійшло клопотання про долучення доказів.
Розгляд справи, призначений на 16.07.2025 року, відкладено на 04.09.2025 року.
До суду 04.09.2025 року від представника ПП «КОІН» - Чайковського О.І. надійшли письмові пояснення та клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
У судове засідання 04.09.2025 року з'явилися представник ПП « КОІН» - Галаганова М.В. та представник ОСОБА_1 - адвокат Бороган В.В., надали свої пояснення стосовно позову.
Протокольною ухвалою суд клопотання представника позивача задовольнив частково, приєднав до матеріалів справи письмові пояснення, відмовив у приєднанні доказів та у поновленні строку на подання таких доказів.
Оголошено перерву до 15.10.2025 року.
У судове засідання 15.10.2025 року сторони не з'явилися, були повідомлені належним чином. Від представника ПП «КОІН» - адвоката Чумаченко С.О. 09.10.2025 року надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили задовольнити. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Борогана В.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення цього судового рішення є 23.10.2025 року.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до наступного висновку.
Згідно Свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 , 29.05.2008 року ОСОБА_1 на праві власності належала квартира АДРЕСА_4 .
16.05.2024 року ОСОБА_1 згідно договору дарування, серія та номер: 688, відчужив квартиру ОСОБА_2 .
Позивач, ПП «КК «КОІН» звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати за житлово-комунальні послуги посилається на те, що позивач є управителем 10-поверхового багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . У якості доказу позивачем надано до суду наступні документи: договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків від 01 жовтня 2021 року (а.с. 11-12); згідно умов якого Житловобудівельним товариством «росія» (ЄДРПОУ 25415140) як замовник будівництва передало ПП «КК «КОІН» як управителю багатоквартирний житловий будинок з підземним паркінгом, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та акт приймання-передачі багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом від 30.11.2021 року (а.с. 13).
Згідно п. 5.1. Договору передбачено, що плата Управителю, яку визначають Управитель та конкретний співвласник у договорі, складається з плати за утримання будинку і споруд та прибудинкової території у складі відповідного об'єкта управління.
Згідно п. 5.2. Договору Управитель зобов'язується не змінювати плату за утримання будинку і споруд та прибудинкової території протягом 1 року з дня підписання даного договору.
В Акті приймання передачі документації будинку взагалі нічого не визначено що саме було передано, наявні пусти рядки та підписи представників сторін.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 12; ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України, визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України передбачено належність доказів належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсність обставини справи.
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають знач для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При цьому відповідно до ч.ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку, врегульовані Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII).
Цей Закон визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, а відтак його положення є спеціальними для спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 417-VIII витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (ч. 3 ст. 12 Закону № 417-VIII).
Водночас відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017 року, далі також - Закон про житлово-комунальні послуги).
Стаття 1 цього Закону дає визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
За нормою ст. 2 Закону про житлово-комунальні послуги предметом його регулювання є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг (ст. 6 Закону про житлово-комунальні послуги).
Відповідно до ст.ст. 7, 9 Закону про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
За змістом положень цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Частина 1 ст. 509 ЦК України дає визначення зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. ст. 526, 530 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд вважає, що надані позивачем документи не підтверджують факт того, що позивач є управителем 10-поверхового багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та має право звертатись до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, виходячи з наступного.
Згідно пункту 7 частині 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Правовідносини між співвласниками багатоквартирного будинку та управителем врегульовані Житловим Кодексом України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Постановою КМУ Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» № 712 від 05.09.2018 року.
Згідно вимог п. 12 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про житлово-комунальні послуги», замовник зобов'язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок, що споруджувався із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, об'єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом ста двадцяти календарних днів з дня його прийняття в експлуатацію.
Згідно ч. 3 ст. 24 ЖК України, жилий будинок може експлуатуватися тільки однією житлово-експлуатаційною організацією. Якщо для експлуатації будинків відомчого або громадського житлового фонду не може бути створено житлово-експлуатаційну організацію, експлуатація будинків здійснюється безпосередньо відповідним підприємством, установою, організацією.
Згідно ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем і співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
У випадках, визначених законом, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування.
В одному багатоквартирному будинку договір про надання послуг з управління може укладатися одночасно не більш як з одним управителем.
Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладений від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування, може бути достроково розірваний у випадках та порядку, визначених законом.
Стаття 6 Закону № 417-VІІІ визначає права співвласників багатоквартирного будинку. За змістом п.п. 1, 2 ч. 1 цієї статті співвласники багатоквартирного будинку мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника.
Разом з тим, за змістом п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 указаного Закону, співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників.
Аналогічні вимоги містять положення ч. 4 ст. 319, ст. 322 ЦК України - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, управління майном багатоквартирного будинку є правом (та, відповідно, обов'язком) власників приміщень у багатоквартирному будинку, яке може реалізовуватися та виконуватися ними через ОСББ, створене в цьому будинку, або шляхом передачі відповідних функцій (чи їх частини) управителю або асоціації.
Згідно ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.
За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Згідно ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:
1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;
2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;
3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;
4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;
5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;
6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;
7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком;
8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
9) вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).
Згідно ст. 12 Закону України № 417-VIII Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління.
За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.
Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Таким чином визначення порядку управління багатоквартирним будинком (тобто, вирішення питання про те, наділити цими функціями ОСББ, створене в цьому будинку, чи передати відповідні функції (чи їх частину) управителю або асоціації, є невід'ємною складовою реалізації прав та виконання обов'язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо належного утримання та управління спільним майном, що здійснюється за їх безпосереднім волевиявленням.
Відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб'єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.
У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Таким чином, діючим законодавством України передбачено три варіанти передачі багатоквартирного будинку в управління управителю:
1. Протягом ста двадцяти календарних днів з дня його прийняття в експлуатацію замовник підписує один акт приймання-передачі багатоквартирного будинку з одним із юридичних осіб, а саме з: ОСББ, власником, експлуатуючою організацією/управителем;
2. На загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку приймається рішення щодо вибору управителя, а також уповноваженої особи для укладання з управителем договору.
3. У разі, якщо співвласники не провели загальні збори щодо обрання управителя та затвердження умов договору з управителем, управитель для такого будинку призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок.
Іншого порядку обрання управителя та укладання з ним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком не передбачено.
Підставою позовних вимог позивач зазначає на Договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків від 01 жовтня 2021 року укладено між Житлобудівельним товариством «росія», код ЄДРПОУ 25415140, (Замовник) та ПП «КК «КОІН» (Управитель) (надалі - «Договір з управління»).
Згідно пункту 1.1. Договору з управління, Управитель (ПП «КК «КОІН») зобов'язується надавати послуги з управління будинком та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях ( далі - об'єкт управління ), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканці об'єкта) у своєчасному отриманні житлово- комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги).
Згідно п. 1.2. Договору з управління, Управитель забезпечує надання наступного комплексу послуг з управління будинком:
- технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем Об'єкта ( систем холодного водопостачання та водовідведення, зливових каналізацій, дощових стоків);
- технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж електропостачання та електрообладнання, а також інших внутрішньобудинкових мереж Об'єкта, заміну застарілого обладнання або такого , що вийшло з ладу ;
- прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами Об'єкта;
- поточний та капітальний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, зливової каналізації, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на закріпленій у встановленому порядку прибудинкової території Об'єкта;
- поточний та капітальний ремонт мереж електропостачання та електрообладнання, а також інших інженерних систем Об'єкта;
- обслуговування інженерних вузлів насосної, автоматизованих систем, заміну у випадку потреби (п.п. 1.2.1.);
- механізоване та ручне прибирання та технічне обслуговування зони паркування/стоянки Об'єкту, паркінгу (п.п. 1.2.2.);
- забезпечення контролю доступу на територію комплексу, до зони паркування /стоянки транспортних засобів, паркінгу (п.п. 1.2.3.);
- забезпечення вивезення сміття, твердих побутових відходів ( крім будівельних) (п.п. 1.2.4);.
- обслуговування автоматизованих систем управління Об'єктом , серверна, відео систем тощо;
- забезпечення технічного обслуговування та ремонт ліфтів Об'єкта;
- механізоване та ручне прибирання прибудинкової території Об'єкта, обслуговування та ремонт;
- прибирання сходових кліток, пожежних переходів, підтримання в належному санітарному та технічному стані конструктивних елементів будинку Об'єкта, технічне обслуговування та ремонт;
- прибирання та ремонт технічних приміщень та покрівлі Об'єкта.
Відповідно до п. 2.4.1 Договору з управління, Управитель зобов'язується протягом 30 календарних днів після укладення цього Договору укласти договори на надання послуг, зазначених п. 1.2. Договору, зі споживачами на об'єкти управління визначених цим Договором, відповідно до Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року №712.
Відповідно до п. 2.4.3 Договору з управління, Управитель зобов'язується Укласти відповідні договори з виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за порядком, встановленим у законі , або надавати зазначені в підпункті 2.4.1 цього пункту послуги споживачам в об'єкті управління власними силами.
Згідно п. 5.1. Договору з управління, плата Управителю, яку визначають Управитель та конкретний співвласник у договорі, складається з плати за утримання будинку і споруд та прибудинкової території у складі відповідного об'єкта управління.
Згідно п. 9.1. Договору з управління, цей Договір набирає чинності з моменту його укладення та вважається укладеним строком на два роки. Якщо за два місяця до закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін не повідомить письмово іншій Стороні про розірвання цього Договору, цей Договір вважається пролонгованим на наступний тотожній строк.
Також в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Договір між позивачем та ТОВ «КК «КОІН» від 01.03.2022 року про відшкодування комунальних витрат та укладені ТОВ «КК «КОІН» договори з виконавцями послуг з постачання електроенергії, розподілу електричної енергії, з централізованого водопостачання та центрального водовідведення.
Слід зазначити, що даний договір позивач уклав з іншим управителем. Доказом цього є посилання позивача у своїх письмових поясненнях на справу №522/12748/20 за позовом ЖБТ «росія» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Рішення співвласників багатоквартирного будинку щодо обрання позивача управителем та укладання з ним договору з надання послуг з управління позивачем надано не було.
Докази наявності рішення загальних зборів співвласників, яким було б вирішено питання щодо обрання позивача управителем та передачі ПП «КК «КОІН» з визначенням переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, функцій управління багатоквартирним будинком шляхом укладення спірного договору, в матеріалах справи відсутні.
Посилання позивача на акт приймання-передачі багатоквартирного будинку житлового будинку з підземним паркінгом від 30.11.2021 року, як на доказ, який підтверджує факт того, що позивач є уповноваженим суб'єктом, який здійснює управління вказаним багатоквартирним будинком суд не погоджується та вважає даний документ недостовірним доказом.
В матеріалах справи наявні колективні договори щодо отримання комунальних послуг за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 64, які укладені з ТОВ «Керуюча компанія «КОІН», а саме: договір про постачання електричної енергії споживачу № 02-6204-ПВЦ від 14.03.2022, який укладено між ТОВ «ООЕК» та ТОВ «Керуюча компанія «КОІН»; заява-приєдналися ТОВ «Керуюча компанія «КОІН» від 04.02.2022 року до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії; договір № 02-606204-ПУП про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 14.03.2022 року який укладено між ТОВ «ООЕК» та ТОВ «Керуюча компанія «КОІН»; типовий договір № 10745 з колективним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 20.04.2022 року, який укладено між ТОВ «Інфокс» та ТОВ «Керуюча компанія «КОІН».
Згідно п. 3 ст. 82 ЦПК України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Згідно інформації, яка наявна на офіційних сайтах виробників комунальних послуг (https://infoxvod.com.ua/uk/ukladannia-dogovoriv/; https://ooek.od.ua/contractual_relationship/) для укладання договорів юридичні особі необхідно подати документи, серед яких повинна бути копія документа, що підтверджує право власності чи користування об'єктом.
Згідно заяви-приєднанню до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є додатком №1 до договору №02-6204-ПВЦ від 14.03.2022, який укладено між ТОВ «ООЕК» та ТОВ «Керуюча компанія «КОІН», документом який підтверджує право ТОВ «Керуюча компанія «КОІН» користування об'єктом (2- х секційний 10-ти поверховий житловий будинок з двома мансардними поверхами та вбудованими офісними приміщеннями (загально-офісний прилад обліку електроенергії), (паркінг) м. Одеса, вул. Маразліївська, 64) є акт приймання-передачі багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом від 30.11.2021 року.
В матеріалах справи також наявних акт приймання-передачі багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом від 30.11.2021 року, згідно умов якого ЖБТ «росія» передало ТОВ «Керуюча компанія «КОІН» багатоквартирний житловий будинок з підземним паркінгом, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 64.
Таким чином судом встановлено, що існує два договори від 30.11.2021 року укладеного з ЖБТ «росія» та ТОВ «Керуюча компанія «КОІН» та з ПП «КК «КОІН», проте договори з виконавцями послуг з постачання електроенергії, розподілу електричної енергії, з централізованого водопостачання та центрального водовідведення укладено не з позивачем, а з ТОВ «КК «КОІН» як з управителем.
Виходячи з наведеного вбачається, що договір від 30.11.2021 року укладеного з ЖБТ «росія» та ПП «КК «КОЇН», укладено з порушенням ст.ст. 10, 12-14 Закону № 2866-III та ст.ст. 9-11 Закону № 417-VІІІ, які підлягали застосуванню.
Згідно частині 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Згідно з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції), ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри" (рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN").
Відповідно до правового висновку Верховного суду, який викладений у постанові від 15.02.2023 року у справі № 753/15095/17, стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/210. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).1/17).
Таким чином, суд вважає, що акт приймання-передачі багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом від 30.11.2021 року, згідно умов якого ЖБТ «росія» передало ТОВ «Керуюча компанія «КОІН» багатоквартирний житловий будинок з підземним паркінгом, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 дійсно було укладено саме з ТОВ «Керуюча компанія «КОІН», оскільки саме ТОВ «Керуюча компанія «КОІН» є колективним споживачем комунальних послуг, які надаються за адресою: АДРЕСА_2 .
Твердження позивача, що даний акт є неофіційним, помилково складеним чернетковим примірником спростовується матеріалами справи.
Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів ОСББ) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.
Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Істотними умовами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є: перелік послуг; вимоги до якості послуг; права і обов'язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуг; порядок оплати послуг; порядок і умови внесення змін до договору; строк дії договору, порядок і умови продовження дії та розірвання договору (ч.ч.1-4 ст. 11 Закону № 417-VIII).
Водночас відносини, що виникають у процесі надання послуг з управління багатоквартирним будинком, регулюються Законом України від 9.11.2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII), згідно зі статтею 13 якого залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
На час укладання договору від 30.11.2021 року діяла редакція п. 5 ст. 13 Закону № 417-VІІІ , яка вимагає рішення зборів співвласників з проханням призначити управителя.
За змістом ч. 1 ст. 15 Закону № 2189-VIII договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
Тобто надання управителем послуг з управління будинком породжує права та обов'язки між співвласниками багатоквартирних будинків і виконавцем таких послуг.
Відповідно до Обов'язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, який затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 27.07.2018 року № 190, до Обов'язкового перелік належить:
1. Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: водопостачання; водовідведення; теплопостачання; гарячого водопостачання; зливової каналізації; електропостачання; газопостачання.
2. Технічне обслуговування ліфтів.
3. Обслуговування систем диспетчеризації.
4. Обслуговування димових та вентиляційних каналів.
5. Технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності).
6. Поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків), та іншого спільного майна багатоквартирного будинку.
7. Поточний ремонт внутрішньобудинкових систем: водопостачання; водовідведення; теплопостачання; гарячого водопостачання; зливової каналізації; електропостачання; газопостачання.
8. Поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності).
9. Прибирання прибудинкової території.
10. Прибирання приміщень загального користування (у тому числі допоміжних).
11. Прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами.
12. Дератизація.
13. Дезінсекція.
14. Придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.
Оскільки придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку є обов'язковою складовою послуги з управління багатоквартирним будинком, та згідно матеріалів справи, відповідний договір укладено з ТОВ «Керуюча компанія «КОІН», як і інші колективні договори щодо отримання комунальних послуг, то саме ТОВ «Керуюча компанія «КОІН» є управителем, який надає послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 .
Щодо стягнення з відповідача заборгованості у розміру 16902,89 грн.
Позивачем у якості доказу наявності заборгованості надано до суду бухгалтерська довідка від 10.04.2025 року, накази керівника ПП «КК «КОІН» про встановлення вартості цін на послуги з управління та експлуатації житлових комплексів № 1/11-2021 від 01 вересня 2021 року, № 1/08-2024 від 01 липня 2024 року, № 2/10-2024 від 01 жовтня 2024 року, № 3/10-2024 від 01 жовтня 2024 року.
Згідно бухгалтерській довідки від 10.04.2025 року тариф на послуги з управління становить 10,02 грн/м2. При цьому, згідно наказу № 1/11-2021 від 01.09.2021 року тариф послуги з управління становить 8,02 грн/м2.
Також згідно додатку №1 до наказу № 1/11-2021 від 01.09.2021 року послуга з управління складається з: клінінг внутрішньобудинковий, прибирання території, обслуговування і підтримання інженерних систем (волопостачання, опалення, електропостачання, каналізація), регулярне технічне обслуговування обладнання (насосні станції, котельні, сервісні, тощо), адміністрування та управління будинком, бухгалтерські та юридичні послуги, програмне забезпечення, Call-центр (контакт центр).
Окрім послуги з управління позивач, згідно наказу №1/11-2021 від 01 вересня 2021 року та додатку №1 надає наступні супутні послуги: послуга безпеки та контролю доступу; послуга сервісу (вивезення сміття, обслуговування ліфтів), резервний фонд.
Згідно відповіді Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області від 12.05.2025 року, офіційно працевлаштованих працівників в ПП «КК «КОІН» за період з 01.07.2023 року по 30.04.2024 року було дві особи.
Позивач вважаючи, що відповідач повинен сплати за надані комунальні послуги не довів суду, що дані послуги, перелік яких зазначено у додатку № 1, надавались за дотримання діючого законодавства.
Позивач не надавав до суду ні накази про прийом на роботу двох осіб, в яких зазначено посаду, на яку приймаються дані особи, ні договори із сторонніми організаціями, які б ці послуги би надавали на договірних засадах.
Згідно пункту 43 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, які затверджені Постановою КМУ №712 від 5 вересня 2018 року, Управитель зобов'язаний, окрім іншого:
- у разі прийняття співвласниками відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг колективні договори про надання таких послуг, здійснювати облік обсягу відповідних спожитих комунальних послуг та їх оплати, у тому числі стосовно кожного співвласника, відкривати поточний рахунок із спеціальним режимом використання за кожною комунальною послугою для проведення розрахунків згідно з колективним договором про надання комунальних послуг у загальному порядку, визначеному Національним банком для відкриття поточних рахунків, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості таких послуг;
- укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов такого договору та контроль якості цих послуг;
- у разі прийняття співвласниками відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати договір на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирного будинку з оператором газорозподільної системи або іншим суб'єктом господарювання, який має право на виконання таких робіт;
- у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку;
- у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку.
В матеріалах справи відсутні доказ того, що співвласниками приймалось рішення щодо створення резервного фонду. Будь-яких документів, які підтверджували щодо витрат позивача коштів з резервного фонду з листопада 2021 року в матеріалах справи відсутні. Економічне обґрунтування розміру резервного фонду у розміру 2 грн/м2 позивачем не надано.
Щодо сторонніх послуг, які не входять до складу послуги з управління багатоквартирним будинком.
У матеріалах справи відсутні рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку щодо погодження отримувати послуги з охорони, контролю доступу, обслуговування ліфтів та вивезення сміття. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які договори щодо надання даних додаткових послуг.
Посилання позивача у наказі №1/11-2021 від 01.09.2021 року про те, що даний наказ директор ПП «КК «КОІН» склав у відповідності до Закону України «Про житлово - комунальні послуги», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком» № 712 від 05.09.2018 року, у зв'язку з чим у нього є право одноособово затверджувати розміри тарифу на послугу з управління багатоквартирним будинком, а також одноособово встановлювати та затверджувати вартість додаткових послуг судом не приймаються, оскільки відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, які затверджені Постановою КМУ №712 від 5 вересня 2018 року, за вимог ЦК України, затвердження розміру та структури послуги з управління багатоквартирним будинком, розміру резервного фонду є виключною компетенцією збрів співвласників багатоквартирного будинку. Додаткові послуги є обов'язковими, якщо між сторонами укладено відповідні договори щодо надання додаткових послуг.
У матеріалах справи відсутні докази укладання між позивачем та відповідачем будь-яких договорів про затвердження розміру та структури послуги з управління багатоквартирним будинком, розміру резервного фонду.
Згідно правової позиції ВС, яка викладена у постанові від 27 березня 2023 року у справі № 920/1343/21, суд зазначив, що «обов'язок доказування і подання доказів надання послуг з управління багатоквартирним будинком покладається на позивача відповідно до правил статей 74, 80 ГПК.
Після укладення договору з управителем від 31.05.2019 року за рішенням зборів співвласника правові підстави для укладання окремого договору з відповідачем, як власником нежитлового приміщення, відсутні. Права та обов'язки сторін виникають безпосередньо з договору про надання послуги з управління, але це не звільняє управителя від обов'язку доводити надання таких послуг за цим договором, якщо співвласник (споживач) заперечує факт отримання таких послуг.
Такий обов'язок управителя випливає з процесуальних норм, що покладають на сторону тягар доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Окрім того, такий обов'язок випливає із змісту положень Закону України від 9.11.2017 року № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги", зокрема:
- споживач має право на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості (пункт 5 частини першої статті 7);
- управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором (частина друга статті 26);
- управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором. Щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження (пункти 9, 10 частини четвертої статті 8);
- управитель у порядку та з періодичністю, визначеними договором, та/або на вимогу споживача зобов'язаний інформувати споживача про фактичні витрати та виконані (надані) роботи (послуги) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території (абзац шостий частини третьої статті 10).
Окрім того, пунктами 3, 4, 7 та 8 Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 482, визначено, що:
- управитель веде облік доходів, витрат, кількісних і якісних показників надання послуги щодо кожного багатоквартирного будинку та кожної складової послуги окремо;
- обсяг фактично наданої послуги та фактично понесених управителем витрат на надання такої послуги повинен бути підтверджений відповідною первинною документацією, що зберігається в управителя, зокрема наказами, табелем обліку робочого часу, розрахунковими листками нарахування заробітної плати робітникам, нарядами-завданнями, актами списання матеріалів, матеріальними звітами майстрів, актами виконаних робіт постачальних та підрядних організацій, документами, що підтверджують технічні показники будинку, тощо;
- у разі ненадання послуги споживачам не нараховується плата за послугу;
- перерахунок здійснюється виходячи з фактично понесених у звітному періоді витрат на надання послуги щодо кожного будинку окремо з урахуванням обсягу фактично наданих складових послуги в межах ціни та періодичності виконання (надання) таких складових послуги з урахуванням плану здійснення заходів, складеного управителем відповідно до пункту 12 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 712».
У постанові від 03.06.2022 року по справі № 915/104/21 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, здійснюючи аналіз положень статей 901, 903 ЦК України, дійшла висновку, що за відсутності доказів надання послуг особа, яка вимагає їх оплати, не вправі розраховувати на здійснення такої оплати. Такий висновок узгоджується з положеннями частин першої, третьої статті 13, частин першої, третьої статті 74 ГПК України, які зобов'язують кожну сторону судового процесу довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами його право як управителя багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 здійснювати такі послуги та за вказаною ціною, що позивачем надавались відповідачу послуга з управління (клінінг внутрішньобудинковий, прибирання території, обслуговування і підтримання інженерних систем (водопостачання, опалення, електропостачання, каналізація), регулярне технічне обслуговування обладнання (насосні станції, котельні, сервісні, тощо), адміністрування та управління будинком, бухгалтерські та юридичні послуги, програмне забезпечення, Call-центр (контакт центр), послуга безпеки та контролю доступу; послуга сервісу (вивезення сміття, обслуговування ліфтів), резервний фонд.
Таким чином суд приходить до висновку про залишення позову без задоволення у зв'язку з його недоведеністю і необґрунтованістю.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові на позивача.
Оскільки у позові відмовлено, судові витрати понесені позивачем не підлягають відшкодуванню відповідачем.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 322, 509, 526, 530 ЦК України, ст. 24 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов Приватного підприємства «Керуюча компанія «КОІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складений 23.10.2025 року.
Суддя Домусчі Л.В.