Справа №717/2416/25
Номер провадження 2-а/717/86/25
28 жовтня 2025 року
Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Кудиби З. І.
за участі секретаря судового засідання: Житарюк А. С.,
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
01 жовтня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Кельменецького районного суду Чернівецької області із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просить суд:.
визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі № 2133 від 03 липня 2025 року, прийняту т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн;
закрити адміністративну справу за відсутністю у діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП;
стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору за подання позову в сумі 605,60 грн.
Ухвалою Кельменецького районного суду від 15 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_4 копії всіх матеріалів, на підставі яких позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
21 жовтня 2025 року відповідач подав відзив на позов, у якому просив відмовити в його задоволенні та долучив до матеріалів копії документів, що стосуються притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Позивач та його представниця адвокат Телешман І. І. в судове засідання 27 жовтня 2025 року з'явилися, відповідач в судове засідання не з'явився.
В судовому засіданні позивач та його представниця адвокат Телешман І. І. підтримали заявлені позовні вимоги та пояснили суду, що позивач не отримував повістку, хоча в цей же час йому було оформлено відповідачем бронювання. Крім того, що копію оскаржуваної постанови № 2133 від 03 липня 2025 року позивач ОСОБА_1 не отримав у день її складання. Позивач зазначає, що перебував на військовому обліку та фактично не мав можливості отримати постанову своєчасно. Лише 29 вересня 2025 року він дізнався про її наявність на підставі повідомлення державного виконавця Кельменецького відділу ДВС у Дністровському районі Чернівецької області, що підтверджується копією супровідного листа № 13146/3 від 08.09.2025 року.
У самій постанові у графі «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» відсутній підпис ОСОБА_1 .
Позивач зазначає, що розгляд справи відносно нього фактично не проводився, оскільки він не був повідомлений про час та місце розгляду, а також не мав можливості скористатися правовою допомогою адвоката. Про необхідність сплати штрафу йому стало відомо лише з повідомлення державного виконавця, при цьому відстрочка від призову на військову службу не була надана без сплати штрафу.
Відповідач у відзиві заперечує проти задоволення позову, посилаючись на обов'язок громадян з'являтися за викликом територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в умовах дії воєнного стану та загальної мобілізації. Зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, не прибув за викликом, чим нібито порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
В судовому засіданні 27 жовтня 2025 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив учасників справи, що судове рішення буде проголошено 28 жовтня 2025 року. В судове засідання 28 жовтня 2025 року учасники справи не прибули, тому фіксація судового засідання не проводилась.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов має бути задоволений в повному обсязі з наступних міркувань.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що направлення повістки та притягнення позивача до відповідальності було здійснено без врахування факту відсутності у нього можливості своєчасно уточнити персональні дані та без надання йому належної можливості брати участь у розгляді справи, подавати пояснення та користуватися правовою допомогою адвоката, що суперечить ст. 252, ст. 268 та ст. 271 КУпАП та порушує конституційні права позивача.
У постанові № 2133 відсутні відомості про конкретні докази порушення правил військового обліку, спосіб та час вручення повістки, що підтверджує неповну перевірку обставин справи посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 та свідчить про неправомірність винесеної постанови.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших військових формувань, створених відповідно до законів України, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає:
підготовку громадян до військової служби;
взяття громадян на військовий облік;
прийняття громадян у добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;
проходження військової служби;
виконання обов'язку в запасі;
проходження служби у військовому резерві;
дотримання правил військового обліку.
Згідно з нормативними актами, обов'язок уточнення персональних даних, з'явлення за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та дотримання правил військового обліку лежить на кожному військовозобов'язаному у межах визначених строків. Проте будь-яке притягнення до адміністративної відповідальності за нібито порушення цих правил має здійснюватися лише за наявності встановлених фактів та доказів, що підтверджують невиконання обов'язку, із дотриманням процедури, передбаченої КУпАП та іншими законодавчими нормами, та із забезпеченням права громадянина на захист і надання пояснень.
Відповідно до п. 2 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, військовозобов'язані та резервісти зобов'язані прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих документах, для: взяття на військовий облік; визначення призначення на особливий період; оформлення військово-облікових документів; проходження медичного огляду; направлення на підготовку або призову на військову службу; участі у навчальних та спеціальних зборів для військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадянин зобов'язаний з'явитися за повісткою лише після її належного отримання.
Належним підтвердженням оповіщення є:
- у разі особистого вручення повістки - наявність підпису особи, відеозапис вручення або ознайомлення з її змістом;
- у разі надсилання поштовим зв'язком - дата отримання від поштового оператора, позначка про відмову отримати лист або про відсутність адресата.
У випадку ОСОБА_1 відповідач не перевірив дату надходження повістки та дотримання поштовим оператором встановленого порядку вручення і повернення листа. Крім того, на конверті відсутній номер мобільного телефону позивача, що унеможливлює його належне повідомлення про очікування поштового відправлення.
Внаслідок цього порушення ОСОБА_1 необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності. Вказане свідчить про те, що позивач міг не знати про направлення повістки, а відсутність обізнаності не може свідчити про умисне невиконання обов'язку.
Крім того, особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Пунктом 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлені обов'язки громадян, які перебувають у запасі Збройних Сил України. Відповідно до п. 9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовозобов'язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Частиною 1 статті 210 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Частиною 3 статті 210 КпАП України встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною 3 статті 210-1 КпАП України встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Зазначені норми визначають різні склади правопорушень та є бланкетними, і при їх застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку, законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та запровадження в Україні особливого періоду.
Відповідно до оскаржуваної постанови № 2133 від 3 липня 2025 ОСОБА_1 , , будучи військовозобов'язаним та перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 у визначений 60-денний строк з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, не уточнив свої персональні дані, а саме: дані про місце проживання та номер телефону, адресу електронної пошти (за наявності), чим порушив вимоги абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.ч.1, 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період».
Як слідує з протоколу і оскаржуваної постанови, своїми протиправними діями (бездіяльністю) позивач порушив вимоги Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період.
Однак, в оскаржуваній постанові не розкрито склад адміністративного правопорушення передбаченого статтею 210-1 КУпАП, яка ставиться в позивачу.
Таким чином, відповідач в оскаржуваній постанові невірно кваліфікував дії позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що тягне за собою її скасування.
Така позиція суду ґрунтується на постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року по справі № 724/675/25.
Інші надані докази також не підтверджують умислу позивача на вчинення правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 вчасно оновив свої облікові дані, що підтверджує належне виконання обов'язків щодо військового обліку.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи щодо рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
- залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позов - без задоволення;
- скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
- скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
- змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом, при цьому не посилюючи стягнення.
Встановлено, що відповідачем не дотримано вимог щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, що призвело до порушення прав ОСОБА_1 , який фактично не мав можливості взяти участь у розгляді справи, надати пояснення та скористатися правовою допомогою.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що:
-постанова про адміністративне правопорушення №?2133 від 03 липня 2025 року, винесена т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , є неправомірною;
-фактично відсутні докази належного вручення повістки та участі позивача у розгляді справи;
-наявні порушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності унеможливлюють законне накладення стягнення.
Таким чином, постанова №?2133 від 03.07.2025 року підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закриттю за відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 286, 293 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 2133 від 03 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень, провадження у справі закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду складено 28 жовтня 2025 року.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , розташований за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код відсутній.
Суддя Кудиба З. І.