справа № 208/13582/25
№ провадження 1-кс/208/4230/25
Іменем України
24 жовтня 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Кам'янського ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 - у режимі ВКЗ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 - у режимі ВКЗ,
розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025050000000565 від 01.09.2025 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжин Чернігівської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, -
24 жовтня 2025 року до Заводського районного суду міста Кам'янського із зазначеним клопотанням звернувся слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 .
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання і просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначивши заставу у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з подальшим утриманням в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 80, оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 під час розгляду клопотання, по суті правопорушення зазначив, що частково визнає підозру, так як не мав наміру продавати для збагачення, довірився і надав ці предмети, оскільки вважав, що надає їх військовослужбовцю для виконання бойових завдань, розумів, що діяв з порушенням встановлених правил, але вважав, що це необхідно в нинішніх обставинах, і лише зараз дізнався, що цей військовослужбовець перебуває в СЗЧ. Гроші отримав в борг, а не за передачу боєприпасів. Не заперечував проти запобіжного заходу, вважав розмір зазстави, зазначений в клопотанні, завеликим, зазначивши одночасно, що хотів продовжити військову службу і бажав, щоб передали його під особисту поруку командиру військової частини НОМЕР_1 .
Захисник ОСОБА_7 підтримав позицію свого підзахисного, просив передати його на поруки командиру військової частини, якщо суд дійде до обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити мінімальний розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, підсумовуючи просив відмовити прокурору в клопотання.
Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по цих матеріалах, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою придбання, носіння, зберігання, та збуту бойових припасів без передбаченого законом дозволу, приблизно в середині лютого 2025 року, (більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 24.02.2025), на території Донецької області у невстановлений в ході досудового розслідування спосіб придбав та переніс 5 гранат, запал до якого було внесені конструктивні зміни, та 4 постріли до гранатомета, до не встановленого в ході досудового розслідування місця, де став зберігати без передбаченого законом дозволу для подальшого їх збуту.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, а також «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної зброї, а також бойових припасів до зброї та вибухових речовин», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, щодо заборони носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут без відповідного дозволу вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, 11 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, приблизно о 14 годині 50 хвилин, перебуваючи за адресою: вул. Академічна, № 75, м. Краматорськ, Донецької області, де збув оперативному покупцю ОСОБА_8 , до якого застосовано заходи безпеки на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві 2 корпуси оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1, корпус наступальної гранати осколкової ручної гранати GHO - 1, корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД - 5, корпус наступальної осколкової ручної гранати типу РГ - 42, наступально осколкової ручної гранати типу RG - 4 - які споряджені вибуховою речовиною, пристрій який виготовлено з деталей корпусу запалу AF - 11 та детонатору запалу УЗРГМ який є саморобним вибуховим пристроєм та 4 пострілів гранатомету типу HEDP M430A 1 40х46 мм які відносяться до вибухових пристроїв, за що отримав від ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 8 000 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою придбання, носіння, зберігання та збуту бойових припасів без передбаченого законом дозволу, приблизно в середині серпня 2025 року, (більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 24.02.2025), на території Донецької області у невстановлений в ході досудового розслідування спосіб придбав та переніс гранатомет, до не встановленого в ході досудового розслідування місця, де став зберігати без передбаченого законом дозволу для подальшого їх збуту.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на збут вказаних бойових припасів без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року, а також «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної зброї, а також бойових припасів до зброї та вибухових речовин», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, щодо заборони носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут без відповідного дозволу вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, 22 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , з метою збуту наявних у нього двох корпусів гранат та двох запалів до них, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, о 16 годині 35 хвилин, знаходячись по вул. Парковій м. Краматорськ, Донецької області, повторно збув оперативному покупцю ОСОБА_8 , до якого застосовано заходи безпеки на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», один гранатометний постріл АТ- 4, за що отримав від ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 15 000 грн.
Відомості про зазначене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується витягом №12025050000000565 від 01.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
23.10.2025 о 16 год. 40 хв. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
23.10.2025 о 12 год. 15 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
23.10.2025 о 12 год. 20 хв. року підозрюваному ОСОБА_4 надані копії клопотання та матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченого статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбаченого частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує.
Вважаю, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, що підтверджується зібраними у провадженні доказами, а саме: протоколом огляду оперативної закупівлі від 11 жовтня 2025 року; протоколом огляду оперативної закупівлі від 22 жовтня 2025 року; показаннями свідка ОСОБА_8 , який розповів про відомі їй обставини вчиненого кримінального правопорушення; висновком експерта №СЕ-19/105-23/2665-НЗПРАП від 05 серпня 2023 року та іншими доказами у їх сукупності..
Отже, стороною обвинувачення доведено вагомість наявних доказів, що вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України.
Доводи підозрюваного щодо обставин кримнального правопорушення підлягають перевірці під час досудового розслідування.
ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання, а також наявний ризик впливу на свідків у кримінальному правопорушенні, оскільки розуміючи ступінь тяжкості вчинення злочину, наслідки та ризик втечі для нього, перебуваючи поза межами місця позбавлення волі, може самостійно, або заручившись підтримкою інших осіб, негативно впливати на свідків.
Обставини кримінального правопорушення, те, що ОСОБА_4 інкримінується два епізода кримінального правопорушення, вказують на можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, навіть беручи до уваги той факт, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався.
Існування інших ризиків, зазначених в клопотанні, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не доведено під час розгляду.
Отже, враховуючи обставини в їх сукупності, передбачені ст.178 КПК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню і наявні достатні підстави для застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, оскільки жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим ризикам, враховуючи вищевикладене.
Так, слідчий суддя не вбачає обґрунтованих підстав в застосуванні більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі і передачу під особисту поруку командиру військової частини НОМЕР_1 , про що заявив як підозрюваний так і його захисник у судовому засіданні, оскільки жодні документи щодо осіб , займаних ними посад, тощо, суду не було надано і вказані особи не зверталися до суду з відповідними заявами. Не забезпечить належну процесуальну поведінку та не зможе запобігти ризикам і запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення. Слідчий суддя приходить до висновку про неможливість застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, враховуючи, що підозрюваний в силу виконання обов'язків військової служби не перебуває за місцем свого проживання, що зробить неможливим виконання ухвали у разі застосування цього запобіжного заходу.
З урахуванням положень ч.3 ст.183 КПК України вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбаченого цим Кодексом, у розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181680 гривень.
На переконання слідчого судді саме такий розмір застави здатен забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків і відповідає вимогам ч.5 ст.182 КПК України.
При цьому слід зазначити, що стороною обвинувачення, якою заявлено про необхідність визначення застави в розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що значно перевищує розмір застави, визначений п.2 ч.5 ст.182 КПК України, не обґрунтовано при зверненні з клопотанням та не доведено під час його розгляду, наявність виключного випадку, що надавав би можливість визначити розмір застави, що перевищує граничні межі розміру застави.
При визначенні обов'язків, які необхідно покласти на підозрюваного у разі застосування до нього альтернативного запобіжного заходу, то суд вважає за необхідне їх визначити з урахуванням доведених ризиків.
Також підозрюваного, у разі застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави, слід зобов'язати з'являтись до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, та покласти на підозрюваного обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Що стосується вимог прохальної частини клопотання про застосування тримання під вартою з утриманням підозрюваного в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 80, то слід зазначити, що чинне законодавство не покладає на слідчого суддю, суд обов'язку при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначати місце виконання цього запобіжного заходу, вид установи попереднього ув'язнення, у якій особа має перебувати під час виконання зазначеного запобіжного заходу. Вирішення даного питання віднесено до компетенції відповідних підрозділів, що виконують завдання з конвоювання осіб, узятих під варту.
Керуючись ст. ст. 183, 193,194,196, 197,199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025050000000565 від 01.09.2025 відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, тобто з 22 жовтня 2025 року по 20 грудня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з 22 жовтня 2025 року, тобто з дня затримання.
Строк дії ухвали в частині тримання під вартою до 20 грудня 2025 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Визначити розмір застави 181680 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот вісімдесят) гривень, які підозрюваний або заставодавець мають право внести у будь-який момент, що є підставою для звільнення підозрюваного з-під варти, і останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного з'являтись до слідчого, прокурора за першою вимогою та покласти на підозрюваного обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищеперерахованих обов'язків, та якщо будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора без поважних причин, застава буде звернена в дохід держави.
Строк дії обов'язків 2 місяця з моменту звільнення особу під заставу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду підозрюваним, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено учасникам розгляду справи о 16 годині 35 хвилин 28 жовтня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1