Справа № 201/12513/25
Провадження № 1-кс/201/4297/2025
27 жовтня 2025 року м.Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 02.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025042130000830 від 11.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра зі скаргою на постанову слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 02.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025042130000830 від 11.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, у якій просить: визнати постанову про закриття кримінального провадження №12025042130000830 від 11.06.2025 року незаконною та скасувати її; зобов'язати відновити досудове розслідування та внести до ЄРДР відомості щодо всіх чотирьох невиконаних судових рішень; провести повне і всебічне розслідування, встановити умисел, системність повторюваність дій посадових осіб ПФУ, а також оцінити заподіяну йому матеріальну шкоду.
В обґрунтування поданої скарги скаржник зазначає, що постанова про закриття кримінального провадження від 02.09.2025 винесена слідчим ОСОБА_5 . Крім того, як зазначає скаржник, у постанові про закриття кримінального провадження відсутній її реєстраційний номер, що є порушенням вимог ст. 110 Кримінального процесуального кодексу України, яка встановлює обов'язкові реквізити процесуального документа. Такий дефект форми документа, на думку скаржника, порушує принцип правової визначеності та може свідчити про порушення процедури прийняття рішення про закриття кримінального провадження. Також скаржник вказує, що постанова про закриття кримінального провадження оформлена на бланку без зображення Державного Герба України, що суперечить вимогам до оформлення офіційних документів органів державної влади. Згідно з усталеними нормами діловодства та законодавством України, герб є обов'язковим елементом бланка та печатки, відсутність герба ставить під сумнів автентичність документа та порушує принцип правової визначеності. Також скаржник вказує, що провадження було відкрито за заявою скаржника щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України - умисне невиконання судових рішень. У заяві про кримінальне правопорушення було чітко зазначено про невиконання чотирьох судових рішень, що мають силу закону, однак у постанові слідчого про закриття кримінального провадження форма, зазначено за номером лише одне з судових рішень, тоді як інші залишились без б якого аналізу їх змісту чи правової оцінки. Такий підхід, на думку скаржника, суперечить вимогам ст. 9, 22 та 214 КПК України, які зобов'язують слідство забезпечити повне, всебічне та неупереджене дослідження обставин. Відсутність аналізу трьох судових рішень свідчить про порушення принципу об'єктивності та є підставою скасування постанови як необґрунтованої. Також скаржник у поданій скарзі зазначає, що винесена постанова не містить: опису обставин кримінального правопорушення; переліку слідчих дій; даних про конкретних посадових осіб ПФУ; рішень щодо долі доказів. Скаржник вважає, що це порушує вимоги ст. 110, 284, 9, 22 КПК України і унеможливлює обґрунтований висновок про відсутність умислу. Крім того, твердження про «відсутність суб'єктивної сторони» зроблено без: допитів посадових осіб; аналізу документів; оцінки повторюваності дій. На думку скаржника, підстави закриття вказаного кримінального провадження є необ'єктивними, такими, що суперечать КК України та порушують КПК України.
Скаржник у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, у зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
Представник СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ст. 107 КПК України повне фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї документи, приходить до такого висновку.
Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження №12025042130000830 від 11.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України.
Постановою слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 02.09.2025 року про закриття кримінального провадження, кримінальне провадження №12025042130000830 від 11.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, закрито у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України.
Мотивуючи свою постанову слідчий зазначив, що під час розслідування кримінального провадження було встановлено, що 11.06.2025 до чергової частини ВП№2 ДРУП №1 в Дніпропетровській області від працівника поліції надійшов рапорт, щодо виявлення діях ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, а саме навмисному невиконання рішення суду по справі №160\4612\24 від 27.05.2024р. щодо перерахування пенсії ОСОБА_3 (ЕО №24186 від 11.06.2025). 11.06.2025 року, відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України, за даним фактом слідчим відділенням відділу поліції №2 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні №120256042130000830, - з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 382 КК України. Заява надійшла від ОСОБА_3 за фактом невиконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що пов'язане з питання заборгованості по виплатам передбачених грошовим забезпеченням та до яких застосовано індексацію за рішенням суду. Закон визначає статтю 382 Кримінального кодексу України (КК України), як невиконання судового рішення, а саме частина 2 умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинені службовою особою. Враховуючи вищевикладене, орган досудового розслідування здійснивши аналіз поданих заявником документів, що були долучені до заяви, доходить до висновку, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду не може бути виконане в повному обсязі у зв'язку з тим, що Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не мало реальної можливості забезпечити виконання ухвали, через те, що фінансування ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснюється через надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. В частині покладених судом обов'язків вчинити щодо перерахунку пенсії виконані в повному обсязі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Таким чином, встановлено відсутність суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, яка повинна виражатись у прямому умислі щодо невиконання судового рішення, а за викладених умов Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в особі керівника ОСОБА_6 , було зобов'язане, але при цьому не мало реальної можливості забезпечити виконання в повному обсязі судового рішення виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом. Підсумовуючи викладене, в ході досудового розслідування встановлено відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, що зумовлює факт того, що кримінальне провадження підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно положень п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження. У відповідності до ч.2 ст.91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. При цьому, положеннями ст.92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим, прокурором всіх зібраних та перевірених доказів (ст. ст. 2, 284 КПК України).
Постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Проте, з мотивувальної частини постанови вбачається, що поза увагою слідчого залишилася відсутність оцінки щодо можливості встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.
Суд приходить до висновку про недотримання слідчим вимог ст.110 КПК України при винесенні постанови від 02.09.2025 року, що є порушенням змісту та форми загальних засад кримінального провадження, визначених ст. 7 КПК України.
Крім того, згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальному процесуальному законодавстві України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Такі приписи процесуального закону узгоджуються із Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі, «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
В рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява №21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграф 150).
Крім того, статтею 284 КПК України визначено вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження, згідно якої кримінальне провадження закривається в разі, якщо, зокрема, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Так, неповнота досудового розслідування полягає в тому, що слідчим не перевірені доказами і не спростовані фактичні обставини, викладені в заяві скаржника, не в повному обсязі проведені слідчі дії.
Разом з тим, в постанові про закриття кримінального провадження слідчим не надана правова оцінка встановленим під час досудового розслідування обставинам.
Отже, на думку слідчого судді, в ході досудового розслідування слідчим допущена істотна неповнота, усунення якої потребує застосовування всіх передбачених законом заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування і виконання слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, спрямованих на збирання та перевірку доказів, а слідчим без дослідження всіх обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, передчасно було прийнято рішення про закриття кримінального провадження з підстав відсутності складу кримінального правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що прийнята постанова є передчасною і такою, що винесена без дотримання вимог ст.ст. 9,91-94,110,284 КПК України, а досудове розслідування, що проведене слідчим не було ретельним, безстороннім і сумлінним.
При цьому, слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому щодо проведення конкретних слідчих дій, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних дізнанням доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України). Однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
При здійсненні відновленого досудового розслідування цього провадження органу досудового розслідування необхідно перевірити викладені заявником обставини, виконати необхідні дії і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення відносно подальшого провадження у даному провадженні, яке має бути належним чином вмотивованим з всебічним, повним аналізом доводів викладених представником скаржника.
Тому, вимога скаржника щодо скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження, підлягає задоволенню.
Що стосується вимог скаржника про зобов'язання відновити досудове розслідування та внести до ЄРДР відомості щодо всіх чотирьох невиконаних судових рішень, провести повне і всебічне розслідування, встановити умисел, системність повторюваність дій посадових осіб ПФУ, а також оцінити заподіяну йому матеріальну шкоду, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Крім того, в частині 1 ст. 36 та в частині 5 ст. 40 КПК України закріплено, що прокурор і слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відтак, вказані вище вимоги задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтується на положеннях КПК України в межах розгляду скарги в порядку ст.303 КПК України.
Таким чином, скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, оскільки вимога заявника щодо відновлення досудового розслідування не підлягає задоволенню з огляду на те, що скасування слідчим суддею постанови про закриття кримінального провадження є достатнім для продовження досудового розслідування.
Згідно вимог 18) ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись п. 18) ч.1 ст. 3, ст.ст.2,7,110, 117,284, 303, 306, 307, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 02.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025042130000830 від 11.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, - задовольнити частково.
Постанову слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 02.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025042130000830 від 11.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, - скасувати.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1