Справа № 175/9604/25
Провадження № 1-кп/175/1338/25
2025 рік
23 жовтня 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області:
головуючої: судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
за участю потерпілого: ОСОБА_4
за участю захисника: адвоката ОСОБА_5
за участю обвинуваченого: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні кримінальне провадження № 12025042240000321 за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, маючого професійно-технічну освіту, не одруженого,
обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
У період часу приблизно з 19 години 30 хвилин 12 травня 2025 року по 01 годину 37 хвилин 13 травня 2025 року, обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи з умислом, спрямованим на незаконне заволодіння транспортним засобом, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу пройшов на територію вказаного домоволодіння, де, через незамкнені двері проник до приміщення сараю, звідки викотив транспортний засіб - мопед марки «HONDA» моделі «DIO 68», номер рами « НОМЕР_1 », об'єм двигуна 49 куб. см, потужністю 5 к/с, червоного кольору, за межі території вказаного вище домоволодіння. Таким чином обвинувачений ОСОБА_6 незаконно заволодів транспортним засобом - мопедом марки «HONDA» моделі «DIO 68», номер рами « НОМЕР_1 », об'єм двигуна 49 куб. см, потужністю 5 к/с, червоного кольору, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 21317 гривень 00 копійок.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у приміщення.
ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.
Під час досудового розслідування між прокурором та підозрюваним за участю захисника укладена угода про визнання винуватості від 18 липня 2025 року, відповідно до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.
Відповідно до умов наданої угод, прокурор та підозрюваний уклали цю угоду про визнання винуватості, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 289 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для цього кримінального провадження, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Сторони узгодили призначення покарання підозрюваному за ч. 2 ст. 289 КК України у виді п'яти років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням обвинуваченого від відбуття призначеного покарання з випробуванням та покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Також в угоді зазначено, що обвинувачений добровільно частково відшкодував потерпілому завдані ним збитки. В угоді передбачені та роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, визнав повністю та підтвердив суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтвердив суду, що угода про визнання винуватості укладена сторонами добровільно, за безпосередньої участі захисника, тому просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та підозрюваним.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.
В підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості та підтвердив суду, що ним як потерпілим в цьому кримінальному провадженні була надана прокурору письмова згода на укладення ним угоди про визнання винуватості.
Судом з'ясовано, що обвинувачений повністю розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд, вивчивши угоду про визнання винуватості та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що укладена між прокурором та підозрюваним угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 289 КК України кваліфіковано правильно, це кримінальне правопорушення згідно з положеннями ст. 12 КК України є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана не лише державним чи суспільним інтересам, а також правам та інтересам окремих осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні як потерпілі та ними надано письмову згоду прокурору на укладення угоди, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення та може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Будь-яких перешкод для укладення та затвердження угоди судом не встановлено, матеріали провадження, які надані суду, таких відомостей не містять.
Суд не досліджує докази у цьому провадженні, оскільки вирок ухвалюється в особливому порядку кримінального провадження, передбаченому положеннями Глави 35 КПК України.
ІІІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає: вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
ІV. Мотиви призначення покарання.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 не працює, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується задовільно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.
Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому обвинуваченому необхідно призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді п'яти років позбавлення волі. Також суд, враховуючи, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якої обвинувачений за вчинене ним кримінальне правопорушення не уникнув, другорядну роль кари як мети покарання, вважає можливим звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов'язків. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання щодо скасування арешту майна суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 174 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 18 липня 2025 року, укладену між прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 визнати винним за ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на один рік шість місяців, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Речові докази: мобільний телефон марки «iPhone» моделі «11 PRO», іmei 1: НОМЕР_2 , іmei 2: НОМЕР_3 , що переданий на зберігання ОСОБА_6 згідно з розпискою, - повернути законному власнику ОСОБА_6 ; мопед марки «HONDA» моделі «DIO 68», номер рами « НОМЕР_1 », що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області згідно з постановою про визнання речовими доказами, - повернути законному власнику ОСОБА_4 ; спецпакет № ІCR0065699 зі слідами папілярних ліній, спецпакет № ICR0065700 зі слідами папілярних ліній, паперовий конверт з дактилокартою зі зразками відбитків долонь і пальців обох рук ОСОБА_6 , паперовий конверт з фрагментами марлі зі змивами контрольних зразків - залишити в матеріалах кримінального провадження; диски із відеозаписами з камер відеоспостереження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 9805 (дев'ять тисяч вісімсот п'ять) гривень 40 копійок.
Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 12025042240000321 від 13 травня 2025 року, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2025 року.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, ч. 6, ч. 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: