№ 207/3831/22
№ 1-кп/207/72/25
15 жовтня 2025 року Південний районний суд міста Кам'янського у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 ,
за участі прокурорів Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202204178000576 від 18.11.2022 року, з угодою про визнання винуватості, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має професійно-технічну освіту, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
17.11.2022 року приблизно о 19 год. 30 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував біля магазину «Будьмо» розташованого по вул. Батальйону ім. Шейха Мансура, буд. 17А в смт. Карнаухівка, м. Кам'янського та зателефонував раніше знайомому потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким мав давні неприязні відносини. В ході телефонної розмови ОСОБА_6 став висловлювати претензії до потерпілого ОСОБА_7 та його двоюрідного брата ОСОБА_10 з приводу повернення останніми майна, що належить ОСОБА_6 . З даного приводу, між ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_7 стався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_6 виник прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . Після чого, ОСОБА_6 по телефону призначив потерпілому ОСОБА_7 та ОСОБА_10 зустріч біля магазину «Помидорчик», який розташований за адресою: м. Кам'янське, смт. Карнаухівка, вуз Батальйона ім. Шейха Мансура, буд. 2А.
Так, 17.11.2022 приблизно о 19 год. 42 хв. ОСОБА_6 разом зі своїм товаришем ОСОБА_11 прийшли до магазину «Помідорчик» за адресою м. Кам'янське, смт. Карнаухівка, вул. Батальйона ім. Шейха Мансура, буд. 2А, де почали чекати потерпілого ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . З собою ОСОБА_6 приніс дерев'яну ніжку від стільця та утримував при собі. Приблизно о 19 год. 40 хв. повз магазину «Помідорчик» проїхав автомобіль PeugeotPartner білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився потерпілий ОСОБА_7 .
Побачивши вищевказаний автомобіль, ОСОБА_12 побіг слідом за ним, ОСОБА_13 також побіг за ОСОБА_6 . Потерпілий ОСОБА_7 проїхав на автомобілі повз магазин «Помідорчик», щоб розвернутися на проїжджій частині, та знову під'їхав до магазину «Помідорчик». Після чого, потерпілий ОСОБА_7 та ОСОБА_14 вийшли з автомобілю, при цьому потерпілий ОСОБА_7 тримав в руці дерев'яну биту, яку взяв в автомобілі, яким користується його батько, та разом з ОСОБА_10 пішли в сторону магазину «Помідорчик». Побачивши, що ОСОБА_6 немає, ОСОБА_7 та ОСОБА_15 направилися до автомобілю, щоб їхати додому. В цей час, до потерпілого ОСОБА_7 підбіг ОСОБА_6 та, утримуючи дерев'яну ніжку від стільця в правій руці, замахнувся на потерпілого ОСОБА_16 . В свою чергу потерпілий ОСОБА_7 , утримуючи дерев'яну биту в правій руці, виставив ліву руку вперед, щоб захиститись від удару ОСОБА_6 та наніс удар битою ОСОБА_6 по корпусу тіла зліва. Від удару потерпілий ОСОБА_17 не втримав биту в руці та вона впала на землю. ОСОБА_6 , утримуючи дерев'яну ніжку від стільця в правій руці, наніс ОСОБА_7 один удар по лівій руці. Побачивши, що відбувається, ОСОБА_10 став втікати з місця події, а за ним побіг ОСОБА_11 , який намагався наздогнати останнього. Потерпілий ОСОБА_7 розвернувшись спиною до ОСОБА_6 теж почав втікати. ОСОБА_6 підняв з землі дерев'яну биту та побіг за потерпілим ОСОБА_7 . В той момент, коли ОСОБА_7 втікаючи, спіткнувся через вибоїну на проїжджій частині, ОСОБА_6 наздогнав його та знаходячись зі спини потерпілого, дерев'яною битою наніс ОСОБА_7 один удар по потиличній частині голови, від отриманого удару потерпілий ОСОБА_7 впав на землю обличчям вниз, а ОСОБА_6 , утримуючи дерев'яну биту в правій руці наніс йому ще декілька ударів по голові та руках, якими потерпілий ОСОБА_7 закривав голову та обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7 , згідно висновку експерта № 969-Е від 27.11.2022 року, у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з раною на лобно-тім'яній області, вдавленим багатовідламкуватим переломом кісток черепу відповідно їй, саднами на спинці носу - відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю.
До початку судового засідання, 10 жовтня 2025 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , згідно наданої прокурору згоди потерпілим ОСОБА_7 , та обвинуваченим ОСОБА_6 в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні. В даній угоді зазначено, що ОСОБА_6 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, тобто у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у кримінальному провадженні. Також, вказаною угодою сторони погодили покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі зі звільненням від його відбування з іспитовим строком та покладенням на обвинуваченого обов'язку відшкодувати завдану злочином шкоду потерпілому.
Сторонам угоди відомо, що згідно ч. 4 ст. 75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від 1 до 3 трьох років, у разі звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на обвинуваченого можуть бути покладені обов'язки визначені п.1, п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному за участю його адвоката ОСОБА_5 .
В судовому засіданні судом було з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у випадку надання потерпілим письмової згоди прокурору на укладення угоди.
Потерпілий ОСОБА_7 дійсно під час судового розгляду надав прокурору згоду на укладання угоди про визнання винуватості з обвинуваченим. В судовому засіданні пояснив, що йому частково відшкодовано обвинуваченим у судовому засіданні завдану моральну шкоду у розмірі 3000 грн., в частині відшкодування залишку суми завданої моральної шкоди у розмірі 27000 грн. вони з обвинуваченим досягли угоди, що він вдшкодовуватиме потерпілому по 3000 грн. щомісяця до 27 числа кожного місяця. Просить затвердити укладену угоду, наслідки зрозумілі.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_6 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, в обсязі, викладеному у обвинувальному акті, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання. В судовому засіданні обвинувачений відшкодував частково в розмірі 3000 грн. завдану потерпілому моральну шкоду; в частині відшкодування залишку суми завданої моральної шкоди у розмірі 27000 грн. вони з потерпілим досягли угоди, що він вдшкодовуватиме потерпілому по 3000 грн. щомісяця до 27 числа кожного місяця. Просить затвердити укладену угоду, наслідки зрозумілі.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_6 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України відноситься до тяжкого, від якого є потерпілий.
Потерпілий ОСОБА_7 надав письмову згоду прокурору ОСОБА_3 на укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12022041780000576.
Суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Розглянувши вищезазначену угоду про визнання обвинуваченим винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим, суд приходить до висновків, що угода відповідає вимогам КПК України, вина обвинуваченого ОСОБА_6 знайшла своє повне підтвердження, його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 121 КК України, як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Перевіряючи угоду в частині призначення міри покарання на відповідність вимогам Кримінального кодексу України, суд вважає, що вона узгоджена в межах санкції ч.1 ст. 121 КК України, відповідає тяжкості правопорушення та особі обвинуваченого, який визнає себе винуватим повністю та розкаюється у вчиненому.
Враховуючи вищенаведене, враховуючи думку прокурора, потерпілого, захисника, обвинуваченого, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши відповідність угоди про визнання винуватості вимогам кримінального процесуального закону та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд приходить до висновку про ухвалення в даному кримінальному провадженні обвинувального вироку відносно ОСОБА_6 , яким вважає необхідним затвердити угоду про визнання ним винуватості та визнати його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, призначити узгоджене сторонами покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та санкції ч.1 ст. 121 КК України.
Підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлено.
Задовольнити цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 .
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди 27000 (двадцять сім тисяч) грн., які стягувати рівними частками в розмірі 3000 грн. щомісяця до 27 числа кожного місяця.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314 -316, 368, 370, 373, 376, 468-469, 472-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10 жовтня 2025 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 .
ОСОБА_8 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.
На підставі п. п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_8 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.
Задовольнити цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 .
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди 27000 (двадцять сім тисяч) грн., які стягувати рівними частками в розмірі 3000 грн. щомісяця до 27 числа кожного місяця.
Речові докази по справі:
-оптичний носій DVD на якому мається напис «Помідорчик» із відеозаписами:1.Камера 1 с 19.00-21.00 мр4; 2. Камера 2 с 19.00-21.00 мр4; 3. Основная камера с 19.00-21.00 мр4, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження №12022041780000576;
-предмет дерев'яний, схожий на ніжку табурета з слідами нашарування речовини бурого кольору, який упакований в паперовий пакет; предмет, схожий на бейсбольну биту, який упакований в картону коробку опечатану паперовою біркою; залишки змивів на ниточках марлі, упаковані в паперовий конверт, які передано на зберігання до ВП № 2 Кам'янського РУП ГУНП у Дніпроперовській області за квитанцією № 000770, - знищити, як такі, що не являють цінності;
-два змиви речовини бурого кольору на два марлеві тампони, зроблено контрольний зразок марлевого тампону, які упаковано в паперовий конверт; зразок кров потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , упаковано в паперовий конверт, які передано на зберігання до ВП № 2 Кам'янського РУП ГУНП у Дніпроперовській області за квитанцією № 000775, - знищити, як такі, що не являють цінності.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1