Справа № 545/5482/24 Номер провадження 22-ц/814/2283/25Головуючий у 1-й інстанції Зуб Т.О. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
16 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Одринської Т.В.,
суддів Панченка О.О., Пікуля В.П.
за участю секретаря Сальної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» на додаткове рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2025 року,
Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 10.02.2025 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Васильченко Г.А., до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. № 102626 від 20.11.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», заборгованості в розмірі 15549,00 грн.; стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір в розмірі 1574 грн. 56 коп.; призначено судове засідання для вирішення питання про стягнення понесених витрат на правничу допомогу.
13.02.2025 на адресу суду надійшла заява представника позивача- адвоката Васильченко Г.І. про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу.
Заява обгрунтована тим, що позивачка, під час розгляду вказаної справи, понесла витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Додатковим рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2025 року ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.
З вказаним рішенням не погодилось ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс», просила скасувати додаткове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційну скаргу обгрунтовано тим, щопозовні вимоги в частині витрат щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення правничої допомоги з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» у розмірі 5 000,00 грн, є необґрунтованими та завищені відносно складності справи.
Зазначено, що вартість витрат на професійну правничу допомогу є суттєво завищеною та неспівмірною фактично наданим послугам.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлені строки не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 10.02.2025 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Васильченко Г.А., до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. № 102626 від 20.11.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», заборгованості в розмірі 15549,00 грн.; стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір в розмірі 1574 грн. 56 коп.; призначено судове засідання для вирішення питання про стягнення понесених витрат на правничу допомогу.
Крім того, у відповідності до вимог ст. 246 ЦПК України призначене судове засідання для вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу.
Загальна сума витрат на правову допомогу в даній справі склала 5000,00 грн., що підтверджується Договором про надання правничої допомоги № 1 від 29.11.2024 року (а.с. 51), актом про надання правової допомоги від 29.11.2024 року (а.с. 52), банківським інформаційним повідомленням про зарахування коштів від 02.12.2024 року № 3346 (а.с. 53).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і пояснення, не ухвалено рішення.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
В силу положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких відносяться витрати на правничу допомогу), у разі задоволення позову - покладаються на відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, процесуальним обов'язком суду є при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховувати критерії, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України.
Разом із тим, механізм зменшення суми заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу за критеріями співмірності, передбаченими ч. 4 ст. 137 ЦПК України, вимагає наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, сторона, яка подає таке клопотання має не просто заявити про неспівмірність таких витрат іншої сторони, а й довести це.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 6 ст. 141 ЦПК України)
Згідно із частиною 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Так, з матеріалів справи вбачається, що при розгляді заяви позивача про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу, стороною відповідача не було заявлено жодних клопотань щодо розміру витрат на правову допомогу танеобґрунтовано неспівмірність витрат за критеріями, визначеними ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду, що загальна сума витрат на правову допомогу в даній справі є співмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та доводяться матеріалами справи.
Таким чином доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагуі правильності висновків місцевого суду не спростували.
Місцевий суд надав належну оцінку доказам понесених позивачем витрат на правничу допомогу та дійшов вірного висновку про розумність та пропорційність розміру таких витрат за критеріями, визначеними ч. 3 ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що додаткове рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, - підстави для його зміни чи скасування в цій частині за результатом апеляційного перегляду - відсутні.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи немає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 383, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 21 жовтня 2025 року.
Головуючий Т.В. Одринська
Судді В.П. Пікуль
О.О. Панченко