Справа № 531/3162/23 Номер провадження 22-ц/814/2181/25Головуючий у 1-й інстанції Макарчук С. М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
21 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2024 року (повний текст рішення складено 31 жовтня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Карлівського районного суду Полтавської області із позовом до ОСОБА_1 .
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 07 червня 2023 року приблизно о 18 год 00 хв на вул. Харківське Шосе, 16а, в м. Полтаві з вини водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Daewoо Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої був пошкоджений транспортний засіб AUDI Q8 CIT 794430, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 21 червня 2023 року по справі № 554/5214/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
На час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова Група «ТАС» (далі - АТ «СГ «ТАС»), що підтверджується полісом № АТ-2343686 від 15 червня 2022 року.
Відповідно до цього полісу, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 130000,00 грн. Франшиза складає 2500,00 грн.
ОСОБА_2 отримав від страхової компанії страхове відшкодування, в межах страхового ліміту, за виключенням франшизи, у розмірі 127500,00 грн.
Проте, позивач вважає, що фактично йому заподіяні матеріальні збитки у розмірі 310228,97 грн, що підтверджується висновком експерта № 2070 автотоварознавчого дослідження КТЗ AUDI Q8, реєстраційний номер KA8979IC, який складений 24 липня 2023 року судовим експертом Абрамкіним Б.П.
Відтак, як вважає позивач, із урахуванням положень статей 1166, 1194 ЦК України, пункту 22.1 статті 22, статей 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та сплаченого страхового відшкодування, із відповідача підлягає стягненню різниця між фактичним (понесеним) збитком та виплаченою сумою, а саме 182728,97 грн (310228,97-127500,00).
Крім того, як вказує позивач, на відповідача лягає обов'язок по сплаті франшизи у розмірі 2500,00 грн.
Також позивач вважає, що із відповідача слід стягнути 8800,00 грн - понесені витрати на проведення автотоварознавчого дослідження.
Крім того, ОСОБА_2 вказує на те, що в результаті пошкодження улюбленого автомобіля йому завдані душевні страждання, оскільки він відчував підвищення тиску та погіршення стану здоров'я, весь час відчував тривогу, неспокій, відбувалась повна зміна планів на відпочинок, що також викликало душевні страждання.
Вважає, що відповідно до положень статті 23 ЦК України, частини першої статті 1167 ЦК України, має право на відшкодування моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 50000,00 грн.
Із урахування викладеного, позивач просив суд:
стягнути із ОСОБА_1 на свою користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 194028,97 грн;
стягнути із ОСОБА_1 на свою користь завдану моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн;
стягнути із ОСОБА_1 на свою користь судові витрати в розмірі 13013,89 грн, що складаються із: 3013,89 грн - судовий збір, 10000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст судових рішень
Ухвала суду першої інстанції від 09 лютого 2024 року
Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2024 року цивільну справу №531/3162/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної ДТП передано на розгляд до Кобеляцького районного суду Полтавської області.
Рішення суду першої інстанції від 21 жовтня 2024 року
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяною ДТП задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду в розмірі 182728,97 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 8800,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2318,55 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2024 року по справі № 531/3162/23 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної ДТП відмовити у повному обсязі.
Прийняти клопотання про проведення транспортно-товарознавчої експертизи в Полтавському відділенні при Національному науковому центрі «Інститут судової експертизи ім. Зас. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.
Позиції учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, визначений позивачем розмір заподіяних збитків є безпідставним, оскільки відповідно до звіту №01-23/12522 від 29 червня 2023 року, проведеного представником АТ «СГ «ТАС», розмір матеріального збитку спричиненого позивачу, як власнику транспортного засобу, складає 198962,78 грн.
Ліміт по полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ/2343686 складає 130000,00 грн, а із урахуванням франшизи 2500,00 грн, сума відшкодування становить 127500,00 грн, які позивач отримав від АТ «СГ «ТАС» в межах страхового ліміту (крім 2500,00 грн франшизи).
Відповідач не погоджується із висновком експерта № 2070 автотоварознавчого дослідження КТЗ AUDI Q8, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який складений 24 липня 2023 року судовим експертом Абрамкіним Б.П., крім того, зазначає, що суд безпідставно відмовив у призначенні транспортно-товарознавчої експертизи.
Також ОСОБА_1 заперечує, що позивачу була заподіяна моральна шкода, вважає, що обставини, на які він посилається як підстави для відшкодування моральної шкоди, не підтверджуються доказами по справі.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Головатюк В.В. просить відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення транспортно-товарознавчої експертизи.
Відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Залишити рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2024 року без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 6000,00 грн на професійну правничу допомогу, надану Адвокатським бюро «Марущак і партнери», які позивач бажає стягнути з відповідача за результатами розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
На думку представника позивача, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи.
Представник позивача вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано, із урахуванням сплаченого страхового відшкодування, визначив суму, яка підлягає стягненню у розмірі 182728,97 грн (310228,97 - 127500,00).
Крім того, вважає висновок експерта № 2070 автотоварознавчого дослідження КТЗ AUDI Q8, реєстраційний номер KA8979IC, який складений 24 липня 2023 року судовим експертом Абрамкіним Б.П.,належним та допустимим доказом, який суд обґрунтовано взяв до уваги, заперечує проти задоволення заявленого клопотання про призначення експертизи та вказує на процесуальні порушення при поданні стороною відповідача клопотання про призначення транспортно-товарознавчої експертизи у суді першої інстанції, зокрема, вважає, що клопотання про призначення експертизи не було заявлено у визначені ЦПК України строки.
Також адвокат Головатюк В.В. погоджується із розміром стягнутої моральної шкоди, вважає її доведеною та обґрунтованою.
Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції
В суді апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги представник особи, яка подала апеляційну скаргу - адвокат Гарківець Л.В. апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Представник позивача - адвокат Головатюк В.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечував із мотивів, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Сторони у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час, місце та дату розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та не заперечувалося сторонами чи їх представниками, що постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21 червня 2023 року у справі № 554/5214/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а саме у тому, що 07 червня 2023 року о 17:25 год ОСОБА_1 в м. Полтаві по вул. Харківське Шосе, 16а, керуючи транспортним засобом ЗАЗ Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем марки AUDI Q8, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в напрямку м. Києва, обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги пункту 12.1, 13.1 ПДР України.
Згідно постанови судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21 червня 2023 року ОСОБА_1 у суді вину визнав у повному обсязі.
Вищевказана постанова набрала законної сили 03 липня 2023 року (т. 1, а.с. 12).
Також судом першої інстанції встановлено, що відповідно до полісу № АТ/2343686 від 15 червня 2022 рокуобов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ОСОБА_1 застрахував свою відповідальність у АТ «СГ «ТАС». Франшиза, згідно з вищевказаним полісом, становить 2500,00 грн. Ліміт за умовами полісу за шкоду, заподіяну майну, становить 130000,00 грн (т. 1, а.с. 13-16).
Позиція суду апеляційної інстанції
Щодо підстав стягнення матеріальної шкоди
Як передбачено частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Як передбачено статтею 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961- ІV, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, шкода заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961- ІV (чинної на час виникнення спірних правовідносин), у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Як передбачено статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, який зводиться до наступного: відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
За приписами частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи, що постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21 червня 2023 року встановлений факт вчинення ОСОБА_1 ДТП, апеляційна скарга не містить доводів щодо відсутності вини відповідача у вчиненні ДТП, то у разі недостатності страхової виплати потерпілому, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою має бути покладена на відповідача.
Щодо розміру матеріальної шкоди
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як визначено частиною другою статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно частини третьої статті 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Як визначено частиною четвертою статті 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
На підтвердження розмірну матеріального збитку позивач надав суду, у строки визначені положеннями частини другої статті 83 ЦПК України, висновок експерта № 2070 автотоварознавчого дослідження КТЗ AUDI Q8, реєстраційний номерKA8979IC, який складений 24 липня 2023 року судовим експертом Абрамкіним Б.П.
Згідно вказаного висновку: 1) ринкова вартість транспортного засобу AUDI Q8, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки 07 червня 2023 року складає 2640998,10 грн; 2) розмір відновлювального ремонту необхідного для відновлення ТЗ AUDI Q8, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, що мала місце 07 червня 2023 року, на дату проведення розрахунків з врахуванням Акту прийому-передачі послуг ТОВ «Ауді-Центр Київ» складає 283414,66 грн; 3) значення становить величина втрати товарної вартості пошкодженням ТЗ AUDI Q8, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки 07 червня 2023 року складає 43866,19 грн; 4) розмір матеріального збитку, завданого власнику ОСОБА_2 , пошкодженням транспортного засобу AUDI Q8, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, на дату оцінки 07 червня 2023 року, складає 310228,97 грн.
АТ «СГ «ТАС» виплачена ОСОБА_2 сума в межах страхового ліміту за виключенням франшизи (2500,00 грн) у розмірі 127500,00 грн, що не заперечується сторонами у справі.
Відтак, враховуючи, що розмір матеріального збитку, завданого власнику ОСОБА_2 пошкодженням транспортного засобу AUDI Q8, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП складає 310228,97 грн, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача 182728,97 грн на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди (310228,97-127500,00=182728,97).
При цьому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, який взяв до уваги висновок експерта № 2070 автотоварознавчого дослідження КТЗ AUDI Q8, реєстраційний номер KA8979IC, який складений 24 липня 2023 року судовим експертом Абрамкіним Б.П. з таких мотивів.
Як визначено частиною третьою статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Як передбачено частиною шостою статті 102 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
Згідно частини сьомої статті 102 ЦПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Із висновку експерта № 2070 автотоварознавчого дослідження КТЗ AUDI Q8, реєстраційний номер KA8979IC, який складений 24 липня 2023 року судовим експертом Абрамкіним Б.П. вбачається, що він відповідає вимогам частини шостої статті 102 ЦПК України, при цьому, у висновку експерта зазначено, що він обізнаний про кримінальну відповідальність за статтею 384 КК України.
Як визначено частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи матеріали справи колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно взяв до уваги висновок експерта № 2070 автотоварознавчого дослідження КТЗ AUDI Q8, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який складений 24 липня 2023 року судовим експертом Абрамкіним Б.П., для визначення майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, а не, зокрема, звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 01-23/12522 від 29 червня 2023 року, проведеного представником АТ «СГ «ТАС», згідно якого, розмір матеріального збитку спричиненого ОСОБА_2 , як власнику пошкодженого транспортного засобу, складає 198962,78 грн.
Посилання особи, яка подала апеляційну скаргу, на ту обставину, що суд безпідставно не призначив експертизу не дає підстави для задоволення апеляційної скарги.
Так, як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 01 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 01 серпня 2024 року.
01 серпня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гарківець Л.В. надійшов відзив на позовну заяву (т. 1, а.с. 216-220).
01 серпня 2024 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі транспортно-товарознавчої експертизи та клопотання про витребування доказів, які підписані його представником - адвокатом Гарківець Л.В. (т.1, а.с. 221-226).
Ухвалою Кобеляцького районного суду м. Полтави від 25 вересня 2024 року: відзив ОСОБА_1 на позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяною ДТП повернуто заявнику; клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів залишено без розгляду; клопотання ОСОБА_1 про призначення транспортно-товарознавчої експертизи залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відзив поданий з порушенням строків, визначених частинами сьомою, восьмою статті 178 ЦПК України, а клопотання щодо витребування доказів та призначення експертизи подані із порушенням строків, визначених частиною другою та третьою статті 84 ЦПК України, які, як вказав суд першої інстанції, закінчилися 25 червня 2024 року.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області, яка була постановлена 15 жовтня 2024 року, без оформлення як окремого документа, із зазначенням у протоколі судового засідання, повторне клопотання про призначення експертизи було залишено без розгляду.
Вказані ухвали суду першої інстанції не оскаржені.
При цьому, із урахуванням того, що ухвалою суду першої інстанції про відкриття провадження у справі від 09 травня 2024 року був встановлений відповідачеві п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подачі відзиву на позовну заяву, а ця ухвала була отримала відповідачем 10 червня 2024 року, представник якого ознайомився із матеріалами справи, з виготовлення їх копій, 10 червня 2024 року, колегія суддів вважає, що строк для подачі доказів у справі, відповідно до частини третьої статті 84 ЦПК України, сплив 25 червня 2024 року.
Тобто, відповідач чи його представник не подали та не заявили клопотання про витребування доказів та призначення експертизи у строки визначені частиною третьою статті 84 ЦПК України.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що частина перша статті 103 ЦПК України передбачає, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Як встановлено, у цій справі стороною позивача поданий до суду висновок експерта (висновок експерта № 2070 автотоварознавчого дослідження КТЗ AUDI Q8, реєстраційний номер KA8979IC, який складений 24 липня 2023 року судовим експертом Абрамкіним Б.П.), при цьому, матеріали справи не містять доказів, які б ставили під сумнів наданий висновок експерта та відсутні підстави для призначення додаткової чи повторної експертизи, а сама розбіжність висновку експерта із звітом про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу №01-23/12522 від 29 червня 2023 року, проведеного представником АТ «СГ «ТАС», не дає підстави для призначення додаткової чи повторної експертизи, оскільки вищевказаний звіт жодним чином не спростовує висновки експерта.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду щодо визначення розміру матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню із відповідача, а доводи апеляційної скарги щодо безпідставного стягнення матеріальної шкоди спростовуються матеріалами справи.
Щодо підстав стягнення моральної шкоди
Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно пункту 3 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
На переконання колегії суддів, ДТП, пошкодження майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до душевних страждань (втрати душевної рівноваги, психологічного дискомфорту).
При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано послався на правову позицію Верховного Суду щодо відшкодування моральної шкоди, яка висловлено у постанові від 22 квітня 2019 року по справі № 761/14285/16-ц, яка стосується аналогічних правовідносин.
Тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що внаслідок ДТП і пошкодження майна, ОСОБА_2 заподіяна моральна шкода.
Щодо розміру моральної шкоди
Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як визначено частиною четвертою вищевказаної статті, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно, із урахуванням характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральну шкоду, визначив завдану моральну шкоду ОСОБА_2 у розмірі 5000,00 грн.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що позивач погодився із таким розміром визначеної моральної шкоди і рішення суду щодо моральної шкоди не оскаржує.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо безпідставного стягнення моральної шкоди не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2024 року, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Щодо судових витрат
Щодо судового збору
За правилами частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове судове рішення, він відповідно, змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат, які понесені сторонами під час розгляду справи місцевим судом та відсутні підстави для розподілу судових витрат у вигляді судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу
Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як передбачено статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Стаття 30 вищевказаного закону визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачає, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Вказана позиція також узгоджується із додатковою постановою Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 206/4841/20.
У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц зазначено, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв'язку із розглядом конкретної справи.
Проаналізувавши подані позивачем копії договору про надання правничої допомоги № 54 від 14 травня 2025 року, попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 54 від 14 травня 2025 року, відзив на апеляційну скаргу, участь у судовому засіданні та інші матеріали справи, колегія суддів вважає, що позивач та його представник довели понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Витрати на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Відтак, на користь ОСОБА_2 із відповідача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Керуючись статтями 141, 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 жовтня 2025 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко