Справа № 539/3228/25 Номер провадження 11-сс/814/594/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
21 жовтня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю підозрюваної ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 липня 2025 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини.
Ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на повідомлення дізнавача про підозру.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді із скаргою про скасування повідомлення про підозру 04.07.2025 р., тобто до спливу одного місяця з дня повідомлення їй про підозру у вчиненні кримінального проступку.
Крім того, слідчий суддя зазначив, що відповідно до доповідної записки керівника апарату Лубенського міськрайонного суду від 17.07.2025 р. № 01-39/31/2025, 16.07.2025 р. до суду надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025175570000408 від 19.05.2025, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, сформованого через АСДС, головуючим суддею обрано ОСОБА_7 .
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити її скаргу та визнати повідомлення про підозру від 30 червня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025175570000408 від 19.05.2025 незаконним та необґрунтованим.
На обґрунтування таких вимог посилається на те, що слідчий суддя не врахував факти систематичного тиску на неї з боку слідчого та прокурора, а саме:
- 26.06.2025 дільничний Лубенського районного відділу поліції ОСОБА_8 зателефонував її матері ОСОБА_6 та сказав вийти з нею на вулицю так як є «гарні новини», що є порушенням вимог КПК України, а саме неналежне повідомлення особи. На вулиці їй було вручено дві повістки й одна з них була заднім числом (23.06.2025), що є порушення ст. 135 КПК України;
- порушення процедури виклику, передбачених ст. 137 п. 7 КПК України, оскільки у повістці була відсутня інформації про процесуальну дію та не було інформації про її статус;
- неправдива інформація щодо місця допиту 27.06.2025, в повістці вказана адреса відділ поліції, але фактично її привели до прокуратури, де дізнавач та прокурор ігнорували права на захист: попри її усну відмову давати пояснення без захисника, неформальне спілкування продовжувалося на дворі біля прокуратури та відбувався допит її матері ОСОБА_6 , в ході якого вказані вище особи постійно створювали морально-психологічний тиск;
- незаконне утримання: після розмови в прокуратурі її під конвоєм (двох поліцейських) повели до поліції та змусили чекати на прохідній відділу поліції близько 30 хвилин без пояснення причин і правових підстав, в результаті чого їй стало зле та їй викликали швидку допомогу;
Також вказує, що слідчий суддя не врахував грубі порушення процесуального порядку при врученні повідомлення про підозру, а саме:
- підозра була вручена 30.06.2025 о 17:25 з порушенням норм КПК, а саме із силовим втручанням (утримання дверей її кімнати в гуртожитку Лісотехнічного фахового коледжу ногою);
- порушення права на захист, незважаючи на її чітку заяву про відмову давати пояснення без захисника, процедурні дії продовжувалися;
- текст підозри було оголошено в присутності сторонніх осіб (старости гуртожитку та інших мешканців) з розголошенням персональних даних;
- в якості понятих були залучені двоє поліцейських та двоє зацікавлених осіб;
- повідомлення про підозру поклали їй на підлогу.
Крім того зазначає, що повідомлення про підозру базується на однобічному трактуванні конфлікту без урахування:
- її статусу потерпілої особи у цьому ж конфлікті: витяг з ЄРДР № 120251755700004011 від 21.05.2025; консультативний висновок експерта; пам'ятка про процесуальні права та обов'язки потерпілого; висновок СМЕ №115 від 03.06.2025;
- нападу ОСОБА_9 не лише на неї, але й на її матір ОСОБА_6 ;
- нападу на неї із антисептиком, підтверджено медично СМЕ №115 від 03.06.2025).
- відеозаписів самозахисту з камери гуртожитку та розбіжності між відеозаписом та з протоколом огляду по часу подій;
- нових фактів агресивної поведінки ОСОБА_9 від 01.07.2025 та 02.07.2025, про які є заяви в поліції.
Також вказує, що слідчим суддею не враховано не доведеність наявності умислу на вчинення кримінального правопорушення та обставини правомірного самозахисту.
Позиції інших учасників судового провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_6 підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити. Прокурор в судове засідання не з'явився, звернувся із заявою про здійснення розгляду без його участі, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6 за безпідставністю.
Мотиви суду.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Апеляційним судом встановлено, що СД Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області здійснювалося кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025175570000408 від 19.05.2025 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
30 червня 2025 року дізнавачем СД Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_11 , повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Із вказаним повідомленням про підозру ОСОБА_6 не погодилася та звернулася 03.07.2025 до слідчого судді зі скаргою, в задоволенні якої їй було відмовлено з підстав недотримання строків, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру може бути оскаржено після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, 30.06.2025 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а зі скаргою на вказану підозру вона звернулася 03.07.2025, тобто до спливу визначених у п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України строків, про що правильно зазначено судом.
Крім того, безпідставними є ствердження ОСОБА_6 про порушення, допущені дізнавачем під час вручення підозри.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України, зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Порядок вручення письмового повідомлення про підозру передбачається положеннями ст. 278 КПК України.
Згідно із положеннями ст. 298-4 КПК України письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку складається дізнавачем за погодженням із прокурором у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Виходячи з аналізу зазначених норм кримінального процесуального закону колегія суддів вважає, що тільки порушення наведених вимог КПК України, а саме порушення випадків, змісту та порядку повідомлення особі про підозру може бути предметом для оскарження повідомлення про підозру.
Повідомлення про підозру ОСОБА_6 складено та оголошено їй 30.06.2025, відповідає зазначеним вимогам ст. 277 КПК України та останньою не наведено жодних належних та переконливих доводів щодо її невідповідності.
Ствердження ОСОБА_6 про те, що оголошення підозри здійснювалося із силовим втручанням, не знайшли свого підтвердження та були спростовані відеозаписом, наданим самою підозрюваною, з якого також вбачається, що дізнавачем ОСОБА_10 підозра оголошена ОСОБА_6 із дотриманням вимог КПК України, зачитано зміст підозри, роз'яснено ОСОБА_6 її права та обов'язки.
Однак, остання відмовилася отримувати оголошену підозру в паперовому вигляді та підписуватися про її вручення, що не може свідчити про недотримання процесуальної форми її оголошення та вручення.
Залишення дізнавачем оголошеної підозри в помешканні ОСОБА_6 , не є порушенням та в даному випадку не суперечить вимогам КПК, за наявності категоричної позиції підозрюваної про відмову в отриманні підозри та фіксації такої поведінки на відеозаписі в присутності свідків.
Наведений факт також обґрунтовує присутність сторонніх осіб, при яких, як стверджує ОСОБА_6 , мало місце розголошення її персональних даних, які фактично були понятими та зафіксували її відмову від отримання повідомлення про підозру.
Щодо стверджень про порушення права на захист, а саме повідомлення про підозру без участі захисника ОСОБА_6 , слід звернути увагу, що Глава 22 КПК не містить жодних застережень про необхідність залучення захисника при повідомленні особі про підозру. Відсутність захисника при врученні особі повідомлення про підозру, якщо обставини кримінального провадження не є такими, що відповідно до вимог ст. 52 КПК вказують на обов'язкову участь захисника, не є порушенням права особи на захист (постанова ККС ВС від 01.08.2022 у справі № 161/7088/20, провадження № 51-3815км20).
Крім того, ОСОБА_6 оспорюються фактичні обставини із посиланням на необхідність дослідження доказів, що на переконання колегії суддів, зокрема доведення події кримінального правопорушення та ступеню вини особи, визнання допустимими чи недопустимими зібраних доказів, є предметом судового розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. The United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).
Так, існування фактів, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_6 могла вчинити кримінальне правопорушення, про підозру у вчиненні якого їй повідомлено, мають не доводити її вину, а лише переконати в тому, що підозрювана могла вчинити кримінальне правопорушення, що має місце у даному випадку, а отже на момент повідомлення про підозру 30.06.2025, існували достатні докази для її оголошення.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що на час звернення ОСОБА_6 з апеляційного скаргою, щодо останньої складений обвинувальний акт за ч. 2 ст. 125 КК України та направлений до суду першої інстанції для вирішення кримінального провадження по суті обвинувачення, що підтверджується доповідною запискою керівника апарату Лубенського міськрайонного суду від 17.07.2025 № 01-39/31/2025, про надходження до суду 16.07.2025 обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12025175570000408 від 19.05.2025, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Враховуючи викладене, поставлені в апеляційній скарзі ОСОБА_6 питання щодо доведеності факту вчинення кримінального правопорушення, достатності та допустимості доказів, їх аналізу та співставлення, відповідають стадії судового розгляду в суді першої інстанції, на якій на даний час знаходиться кримінальне провадження № 12025175570000408.
Ствердження ОСОБА_6 про допущені порушення процедури виклику та вручення повістки 26.06.2025, не є предметом розгляду в межах поданої скарги з огляду на те, що підозра була повідомлена ОСОБА_6 30.06.2025, а оскаржувані останньою події стосуються іншого періоду часу.
Безпідставним є також посилання ОСОБА_6 на неврахування факту заподіяння їй тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , оскільки дані обставини, як вбачається з витягу з ЄРДР, розслідуються в межах іншого кримінального провадження, внесеного 21.05.2025 за № 12025175570000411 за ч. 1 ст. 125 КК України та не відносяться до предмету доказування в межах кримінального провадження № 12025175570000408.
З огляду на викладене, підстав для задоволення апеляційних вимог колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 липня 2025 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3