Справа № 539/3819/24 Номер провадження 22-ц/814/2791/25Головуючий у 1-й інстанції Пилипчук М. М. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
27 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А. І.
Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М.
при секретарі: Коротун І. В.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
переглянув у судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08 квітня 2025 року, ухвалене суддею Пилипчук М. М., повний текст рішення складений - дата не вказана
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубнигаз-Трейдинг» про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів) та відшкодування моральної шкоди, -
12.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів) та відшкодування моральної шкоди, в якому просила суд: - стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 35 000 грн; - стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 250 000 грн; - стягнути з ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 35 000 грн; - стягнути з ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 250 000 грн.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 як споживач природного газу (особовий рахунок НОМЕР_1 ; адреса домоволодіння: АДРЕСА_1 ) перебувала на обліку в АТ «Лубнигаз» і ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лубнигаз» (далі - ТОВ «ТД «Лубнигаз»)). Позивач є інвалідом другої групи, має право на пільги, установлені законодавством для ветеранів війни - інвалідів війни (підтверджується посвідченням, серія НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 ), тому має право 100% пільги по сплаті комунальних послуг, в тому числі по оплаті за споживання природного газу та його розподіл, ці послуги їй надаються відповідачами. Проте, у період з 01.01.2020 і по даний час позивач оплачувала відповідачам послуги за споживання природного газу та за його розподіл, оскільки останні це вимагали, вважаючи, що ОСОБА_1 має заборгованість. Такі дії відповідачів призвели до порушення прав позивача. Звернення до суду з цим позовом зумовлено тим, що у період з 01.01.2020 і по даний час відповідачі безпідставно набули (заволоділи) особистими коштами позивача на загальну суму 70 000 грн, тобто кожен з відповідачів заволодів її особистими коштами на суму 35 000 грн. За вказаним фактом ОСОБА_1 зверталася до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо повернення набутих відповідачами без достатньої правової підстави коштів. Згідно з відповідями НКРЕКП від 16.12.2020 та від 03.10.2022 за адресою належного позивачу на праві приватної власності домоволодіння обліковується переплата за споживання та розподілу природного газу. Обсяги переплати за споживання та транспортування природного газу вбачаються також із даних абонентської книжки. Проте, відповідачі не повернули отримані безпідставно від позивача кошти. Позивач вважає, що вона має право на повернення безпідставно набутих відповідачами грошових коштів за послуги споживання та розподілу природного газу у загальній сумі 70 000 грн, тобто по 35 000 грн з кожного. Відповідачам було достовірно відомо, що позивач має пільги щодо оплати наданих ними послуг, тому кошти отримувалися безпідставно та незаконно. Відповідачі неправомірно продовжують користуватися коштами позивача. Безпідставне набуття відповідачами коштів є непомірним тягарем для позивача, оскільки джерелом її доходу є лише пенсія, статків та заощаджень не має. Також ОСОБА_1 вказувала, що неправомірними діями відповідачів їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює у 500 000 грн. З 2020 позивач прикладає чимало зусиль для повернення коштів, неодноразово зверталася до відповідачів із заявами, а також особисто стояла тривалий час у чергах, тобто витрачала для цього час та зусилля, нервувала та переживала через незаконні дії відповідачів. Однак такі дії були безрезультатними, кошти не повернуто. Через незаконні дії відповідачів у позивача погіршився стан здоров'я. Крім того, з метою захисту свого порушеного права позивач з 2020 постійно звертається до Центру з надання безоплатної правничої допомоги, збирає необхідні довідки, тобто докладає додаткових зусиль для вирішення питання повернення коштів.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08 квітня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубнигаз-Трейдинг» про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів) та відшкодування моральної шкоди - залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щонадані ОСОБА_1 квитанції, картки про оплату, картки контрольних перевірок лічильників, розрахунки на оплату за спожитий природний газ, акти звіряння розрахунків за природний газ, акти звірки, витяги з персонального кабінету споживача послуг, довідки про фінансовий стан, довідки про розмір платежів за природній газ для надання субсидій, рахунки за послуги розподілу природного газу, розмір платежів за природний газ, розрахункова книжка у своїй сукупності свідчать про існування між названими сторонами договірних правовідносин, підтверджують оплату відповідачам коштів за надані послуги, проте не свідчать про безпідставне набуття ними грошових коштів, які належать позивачу. Стороною позивача у визначений нормами процесуального права спосіб не доведено обставин щодо безпідставного набуття відповідачами належних позивачу грошових коштів. На підставі викладеного заявлені у справі вимоги про стягнення з АТ «Лубнигаз» і ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» безпідставно набутих грошових коштів задоволенню не підлягають.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у позовній заяві доводів щодо заподіяння позивачу моральної шкоди саме відповідачами. Оскільки стороною позивача не доведено вимоги про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, то відсутні підстави і для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, які, у даному випадку, мають похідний характер.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції - скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга фактично дублює зміст позовної заяви з проханням захисту прав споживачів, вказуючи при цьому на те, що відповідачі вчиняють відносно неї шахрайські дії та вчиняють психологічне насильство, відсутність правової допомоги з боку адвоката Тимохіної Л.С. та прохання стягнути з відповідачів моральну шкоду по 250 000 грн
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судове засідання апеляційного суду 27.10.2025 не з'явилися відповідачі, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 02.10.2025 судових повісток про виклик до суду у цивільній справі на електронні адреси ч. 6 ст. 128 ЦПК України (т.3 а.с. 157,158), які були доставлені до електронних кабінетів та поштовим зв'язком. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 09.06.2025 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 28.07.2025 о 10-20 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що справа призначалася до апеляційного розгляду на 28.07.2025 о 10-20 год, проте, за клопотанням позивача ОСОБА_1 слуханням була відкладена з огляду на клопотання позивача про необхідність укладення нею нового договору з адвокатом про надання правничої допомоги, оскільки наказом Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 15.05.2025 припинено надання їй безоплатної вторинної допомоги, припинено дію доручення Центру №1986/2024-3544007 від 06.08.2024 з моменту підписання цього наказу (т.3 а.с. 140-141). Листом Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 15.05.2025 роз'яснено ОСОБА_1 , що відповідно ло п.4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» особі може бути відмовлено у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги у разі, якщо раніше надавалися безоплатна вторинна правнича допомога з одного і того ж питання (т.3 а.с. 151). Справа вдруге призначалася до апеляційного розгляду на 01.10.2025 на 13-40 год, проте слуханням була відкладена для надання часу позивачу для подачі до апеляційного суду заяви про відмову від позову (від апеляційної скарги), тобто для визначення її процесуальної позиції та подачі відповідної заяви суду апеляційної інстанції. Справа втретє призначалася до апеляційного розгляду на 27.10.2025 10-20 год, проте, від позивача відповідна заява не надійшла, її пояснення, що минулого тижня вона відправила до апеляційного суду додаткові докази та подала заяву, не відповідають дійсності, оскільки такі документи до апеляційного суду від позивача не надходили. Враховуючи, що у даній справі апеляційне провадження було відкрито 26.05.2025, з урахуванням тривалого часу перебування даної справи у провадження апеляційного суду, з метою уникнення безпідставного затягування її розгляду, колегія суддів не вбачає законних і обгрунтованих підстав для відкладення справи вчетверте із-за відсутності у позивача адвоката, для подачі заяви, оскільки вбачається зловживанням позивачем процесуальними правами та обов'язками, позивач мала достатньо часу для укладення самостійно договору про надання правничої допомоги
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи та має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням від 29.02.2016, серія НОМЕР_2 (т.1 а.с. 9).
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 16.02.2016, серія АВ №0493297, ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, травма пов'язана з виконанням обов'язків в/служби (т.1 а.с. 115).
ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 7-8).
АТ «Лубнигаз» надає ОСОБА_1 послуги з постачання природного газу на підставі Типового договору.
Відповідно до листа ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» на адресу ОСОБА_1 від 15.11.2021, вказане товариство надає послуги постачання природного газу побутовим споживачам на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2500. На обліку товариства як споживач природного газу перебувала ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 . На даний ОСОБА_1 не є абонентом ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг», на дату надання відповіді по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість за постачання природного газу - відсутня. Також повідомлено, що АТ «Лубнигаз» як оператор ГРМ є відповідальним за облік природного газу у побутових споживачів та визначені ним обсяги природного газу є обов'язковими для постачальника. Вказано, що з метою для вирішення питання коректності визначення обсягів спожитого природного газу ОСОБА_1 необхідно звернутися з відповідною заявою до АТ «Лубнигаз» (т.1 а.с. 207).
ОСОБА_1 неодноразово зверталася до НКРЕКП, зокрема щодо оплати за споживчий газ, контрольного зняття показників лічильника, порядку надання пільг тощо.
Вказані звернення були розглянуті НКРЕКП та надані відповідні відповіді.
У відповідях на звернення позивача від 05.10.2020 (т.1 а.с. 209-216), від 16.12.2020 (т.2 а.с. 83-88), від 03.10.2022 (т.1 а.с. 26-30), НКРЕКП повідомила ОСОБА_1 , що з питань, пов'язаних порядком надання пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, доцільно звернутися до відповідного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.
Відповідно до повідомлення Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради №04-07-2500 на звернення ОСОБА_1 від 17.07.2020, нарахування пільг на оплату за газопостачання проводиться відповідно до чинного законодавства з урахуванням опалювальної площі будинку (т.1 а.с. 159).
ОСОБА_1 на підтвердження оплати послуги з розподілу природного газу подала до матеріалів справи квитанції, картки про оплату, картки контрольних перевірок лічильників, розрахунки на оплату за спожитий природний газ, акти звіряння розрахунків за природний газ, акти звірки, витяги з персонального кабінету споживача послуг, довідку про фінансовий стан, довідки про розмір платежів за природній газ для надання субсидій, рахунки за послуги розподілу природного газу, розмір платежів за природний газ, розрахункову книжку.
У матеріалах справи також наявні досудові попередження АТ «Лубнигаз» щодо наявної у ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, відповіді на звернення останньої щодо заміни котла, повернення сплачених коштів, повідомлення АТ «Лубнигаз» про наяву заборгованість, про припинення розподілу природного газу, довідка ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» про фінансовий стан споживача, фотокопії лічильника тощо.
Згідно з листом Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації від 19.02.2025 №01.1-11/1645, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 №1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» (далі - Постанова) з 01.10.2022 виплату та з 01.12.2022 призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу здійснює Пенсійний фонд України. Одночасно на виконання Постанови Управліннями соціального захисту населення забезпечено передачу органам Пенсійного фонду України справ про одержувачів житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, накопичених за останні п'ять років - до 01.04.2023. За інформацією Управління соціального захисту населення Лубенської міської ради пакет документів справи отримувача пільг ОСОБА_1 у паперовому вигляді переданий територіальному відділенню Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області згідно з актом приймання-передачі від 21.02.2023 №8. Оскільки функції щодо призначення та виплати пільг передано Пенсійному фонду України, направляємо Ваш запит за належністю до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області для розгляду по суті та надання відповіді у визначені законодавством терміни (т.3 а.с. 20).
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04.03.2025 №1600-0201-8/17261, ОСОБА_1 користується 100-відсотковою знижкою з оплати житлово-комунальних послуг, в межах соціальних нормативів (т.3 а.с. 21-24).
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі» за даними, які містяться в мігрованій справі, ОСОБА_1 проводиться нарахування пільги на житлово-комунальні послуги у наступних розмірах:
1. Послуга з постачання природного газу та розподілу природного газу для індивідуального опалення (з 16 жовтня до 15 квітня): 4 м3 природного газу на 1 м2 опалюваної площі на місяць в опалювальний період; коригуючий коефіцієнт для 1-2 поверхових будівель по Полтавській області - 1,073; соціальна норма для сімей ветеранів війни, що складаються лише з непрацездатних осіб у разі використання природного газу для індивідуального опалення становить 42 м2 опалювальної площі на одну особу, яка має право на знижку плати, та додатково 21 м2 на сім'ю, але не більше опалювальної площі житла. Опалювальна площа приміщення, в якому мешкає ОСОБА_1 , складає: 54,7 м2 54,7 м2 * 4 м3 * 1,073 = 234,7724 м3 - норма 234,7724 м3 (норма) * 7,95689 грн (тариф) * 100 % = 1868,06 грн - пільга на постачання природного газу на опалення; 234,7724 м3 (норма) * 2,388 грн (тариф) * 100% = 560,64 грн - пільга на розподіл природного газу на опалення.
2. Для користування послугами з постачання та розподілу природного газу за наявності газової плити та газового водонагрівача на одну особу на місяць - 10,5 м3: 10,5 м3 (норма) * 7,95689 грн (тариф) * 100 % = 83,55 грн - газопостачання на плиту 10,5 м3 (норма) * 2,388 грн (тариф) * 100 % = 25,07 грн - розподіл газопостачання на плиту.
3. Для користування послугою з постачання електричної енергії - 70 кВт*г на місяць на сім'ю з однієї особи і додатково 30 кВт*г на місяць на кожного іншого члена сім'ї: 70 кВт*г (норма) * 1,44 грн (тариф) * 100 % = 100,80 грн; після перерахунку через зміну тарифу на послугу з електропостачання з 01.06.2023 - 70 кВт *г (норма) * 2,64 грн (тариф) * 100 % = 184,80 грн, після перерахунку через зміну тарифу на послугу з електропостачання з 01.06.2024 - 70 кВт*г (норма) * 4,32 грн (тариф) * 100 % = 302,40 грн.
4. Для користування послугою з централізованого постачання холодної води за відсутності централізованого постачання гарячої води 3,6 м3 на одну особу на місяць: 3,6 м3 (норма) * 16,50 грн (тариф) * 100 % = 59,40 грн, після перерахунку через зміну тарифу на послугу з водопостачання з 01.05.2023 - 3,6 м3 (норма) * 23,98 грн (тариф) * 100 % = 86,33 грн.
5. Для користування послугою з поводження з твердими побутовими відходами - 0,325 м3 на одну особу на місяць: 0,325 м3 (норма) * 68,55 грн (тариф) * 100 % = 22,28 грн після перерахунку через зміну тарифу на послугу з 01.08.2023 -0,325 м3 (норма) * 72,369 грн (тариф) * 100 % = 23,52 грн, після перерахунку через зміну тарифу на послугу з 01.11.2023 - 0,325 м3 (норма) * 104,307 грн (тариф) * 100 % = 33,90 грн.
6. Для користування послугою з вивезення рідких нечистот (за наявності централізованого водопостачання) - 3,6 м3 на домогосподарство на місяць: 3,6 м 3 (норма) * 191,64 (тариф) * 100 % = 689,90 грн.
7. На оплату абонентського обслуговування (на домогосподарство) за послугою з централізованого водопостачання з 01.05.2023: 10,38 грн (тариф) * 100 % = 10,38 грн.
Згідно з даними змінами Пенсійний фонд України забезпечує з 01.10.2022 виплату та з 01.12.2022 призначення за новим зверненням житлових субсидій та пільг па оплату житлово-комунальних послуг придбання твердого та рідкого і скрапленого газу.
Відповідно до відомостей, наданих Державним підприємством «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики» та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення, ОСОБА_1 проведена виплата пільг на оплату житлово-комунальних послуг шляхом зарахування на банківський рахунок, відкритий заявницею в ПАТ КБ «Приватбанк», в наступних розмірах: за вересень 2022 - 1801,03 гри; за жовтень 2022 - 2 234,52 грн; за листопад 2022 - 3 409,70 грн; за грудень 2022 - 3 825,95 грн.
З 01.01.2023 Пенсійний фонд України розраховує та перераховує кошти житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.
Виплата пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 проведена шляхом зарахування на банківський рахунок, відкритий заявницею у ПАТ КБ «Приватбанк», в наступних розмірах: за січень 2023 - 3 409,70 грн (дата зарахування 08.02.2023); за лютий 2023 - 3 409,70 грн (дата зарахування 06.03.2023); за березень 2023 - 3 409,70 грн (дата зарахування 05.04.2023); за квітень 2023 - 2 195,35 грн (дата зарахування 04.05.2023); за травень 2023 - 981 грн (дата зарахування 07.06.2023); за червень 2023 - 1065 грн (дата зарахування 06.07.2023); за липень 2023 - 1065 грн (дата зарахування 04.08.2023); за серпень 2023 - 1065 грн (дата зарахування 06.09.2023); за вересень 2023 - 1065 грн (дата зарахування 04.10.2023); за жовтень 2023 - 2 307,08 грн (дата зарахування 04.11.2023); за листопад 2023 - 3 482,26 грн (дата зарахування 03.12.2023); за грудень 2023 - 3 482,26 грн (дата зарахування 04.01.2024); за січень 2024 - 3 531,01 грн (дата зарахування 05.02.2024); доплата за травень - грудень 2023 - 416,80 грн (травень 2023 - 121,31 грн, червень 2023 - 37,31 грн, липень 2023 - 37,31 грн, серпень 2023 - 37,31 грн, вересень 2023 - 37,31 грн, жовтень 2023 - 48,75 грн, листопад 2023 - 48,75 грн, грудень 2023 - 48,75 грн) (дата зарахування 05.02.2024); за лютий 2024 - 3 542,46 грн (дата зарахування 05.03.2024); доплата за серпень 2023 - січень 2024 - 37,68 грн (серпень 2023 - 1,11 грн, вересень 2023 - 1,11 грн, жовтень 2023 - 1,11 грн, листопад 2023 - 11,45 грн, грудень 2023 - 11,45 грн, січень 2024 - 11,45 грн) (дата зарахування 05.03.2024); за березень 2024 - 3 542,46 грн (дата зарахування 04.04.2024); за квітень 2024 - 2 328,11 грн (дата зарахування 03.05.2024); за травень 2024 - 1113,76 грн (дата зарахування 05.06.2024); за червень 2024 - 1231,53 грн (дата зарахування 03.07.2024); за липень 2024 - 1231,53 грн (дата зарахування 02.08.2024); за серпень 2024 - 1231,53 грн (дата зарахування 04.09.2024); за вересень 2024 - 1231,53 грн (дата зарахування 07.10.2024).
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у листі від 04.03.2025 №1600-0201-8/17261 також зазначило, що інформація щодо виплати пільг на житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 за запитуваний період з 01.01.2020 до 31.08.2022 відсутня. До 01.01.2023 нарахування пільг на житлово-комунальні послуги, що підлягали відшкодуванню за рахунок субвенції з державного бюджету, ОСОБА_1 здійснювалося структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, а саме Управлінням соціального захисту населення Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області.
Відповідно до листа Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 14.03.2025 №04-04/1125, згідно зі статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пільговик має право на 100-процентну знижку плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. За період з 01.01.2020 до 31.12.2022 нарахування пільг ОСОБА_1 проводилося Управлінням соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області у повному обсязі відповідно до пункту 5 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у готівковій формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №373 (із змінами) (далі - Порядок). За період з 01.01.2020 до 30.09.2020 виплата пільг на оплату житлово-комунальних послуг позивачу проведена у грошовій готівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок, відкритий в AT «Ощадбанк». За період з 01.10.2020 по 31.12.2020 виплата пільг здійснена у грошовій безготівковій формі через AT «Ощадбанк», враховуючи вимоги пункту 7 Порядку. Перерахування коштів надавачам послуг за надані пільги у грошовій безготівковій формі проводилося через AT «Ощадбанк». Все відбувається автоматично. Щомісяця надавачі комунальних послуг для AT «Ощадбанк» формують онлайн платіжку пільговика. Банк згідно з наданою інформацією перераховує їм пільгу (до 18 числа наступного місяця). Про стан проведених розрахунків за послуги та про те, скільки залишається заплатити за житлово-комунальні послуги, AT «Ощадбанк» одразу поінформує пільговика смс-повідомленням на номер мобільного телефону (т.3 а.с. 33).
В указаному листі Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 14.03.2025 №04-04/1125 також зазначено, що за період з 01.01.2021 до 12.12.2022 виплата пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 проведена у грошовій готівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок, відкритому в ПАТ КБ «Приватбанк». Пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов'язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитої послуги з урахуванням суми пільги, перерахованої управителям, об'єднанням, виконавцям комунальних послуг або виплаченої таким пільговикам готівкою. Пунктом 8 Порядку визначено, що за отриманням інформації про спожиті послуги, нараховані суми за послуги, розмір заборгованості (переплати) пільговики звертаються до управителів, об'єднань, виконавців комунальних послуг. За отриманням інформації про операції, здійснені за обліковим записом пільговика щодо перерахування коштів управителям, об'єднанням, виконавцям комунальних послуг, пільговики звертаються до AT «Ощадбанк». Інформація надається в порядку, визначеному AT «Ощадбанк».
Оскільки АТ «Лубнигаз» і ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» надають послуги з газопостачання, а ОСОБА_1 є споживачем природного газу у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , то суд першої інстанції дійшов висновку про існування між названими сторонами договірних правовідносин, оформлених шляхом приєднання побутового споживача до Типового договору.
Обґрунтовуючи вимоги про стягнення моральної шкоди, позивач вказувала, що вона приклала чимало зусиль для повернення безпідставно набутих відповідачами коштів, неодноразово зверталася до них із заявами, а також особисто стояла по кілька годин у чергах, тобто витрачала для цього час та зусилля, нервувала та переживала через незаконні дії відповідачів. Однак такі дії були безрезультатними, кошти не повернуто. Через такі незаконні дії відповідачів у позивача погіршився стан здоров'я. Крім того, з метою захисту свого порушеного права позивач з 2020 постійно звертається до Центру з надання безоплатної правничої допомоги, збирає необхідні довідки, тобто докладає додаткових зусиль для вирішення питання повернення коштів.
Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.
Якщо право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №331/6927/16-ц).
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний позивачем спосіб.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Пунктом 1, абзацами першим, другим пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єкт ринку природного газу - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, газовидобувне підприємство, споживач
Частинами першою та другою статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем.
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, в порядку, визначеному цим розділом.
За змістом пункту 1 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Пунктом 3 вказаної Глави визначено, що договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу. Оператор ГРМ зобов'язаний на головній сторінці свого вебсайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем).
Акцептування позивачем Типового договору, а отже, і факт приєднання побутового споживача до умов зазначеного договору відбулося шляхом вчинення нею дій, зокрема щодо щомісячного споживання різних об'ємів природного газу, що підтверджується зміною показань лічильника газу за адресою споживача по особовому рахунку та вбачається з розрахунку місячної вартості послуги розподілу природного газу.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.09.2022 у справі №717/341/21.
Споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №303/7554/16-ц.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги, зокрема, 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Порядок надання пільги регламентується, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі».
Відповідно до пункту 3-1 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №373 (далі - Порядок №373) Для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), що є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру, або їх законні представники, або дієздатні повнолітні члени сім'ї пільговика, на яких поширюються пільги і відомості про якого наявні в Реєстрі, звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком (далі - заява), до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі: до 30.11.2022 включно - до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (або фактичним місцем проживання - у разі перебування на обліку в Реєстрі за фактичним місцем проживання); починаючи з 01.12.2022 - до органів Пенсійного фонду України.
Для отримання пільги на придбання твердого палива і скрапленого газу заява подається щороку.
Заяви з необхідними документами та/або відомостями приймаються від заявників: структурними підрозділами з питань соціального захисту населення - до 30.11.2022 в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі - Портал Дія); органами Пенсійного фонду України - починаючи з 01.12.2022, у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, мобільний додаток Пенсійного фонду України, веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України або Портал Дія).
Згідно з пунктом 6 Порядку №373 на підставі даних Реєстру та інформації, отриманої відповідно до пункту 5 цього Порядку, розраховують щомісяця суму пільги: на оплату житлово-комунальних послуг виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім'ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування. Пільги в період воєнного стану на оплату послуги з постачання та розподілу електричної енергії пільговикам надаються за наявності договору між суб'єктом господарювання, що надає комунальну послугу споживачу, та споживачем такої послуги незалежно від фактичної наявності/відсутності послуги з незалежних від споживача або суб'єкта господарювання, що надає комунальну послугу споживачу, причин; на придбання твердого палива і скрапленого газу виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, з урахуванням мінімальних норм забезпечення твердим паливом і скрапленим газом та граничних показників їх вартості.
Зазначені розрахунки проводяться: структурними підрозділами з питань соціального захисту населення у вересні - листопаді 2022 до 25 числа, у грудні 2022 до 15 числа; органами Пенсійного фонду України - до 25 числа кожного місяця починаючи із січня 2023.
Для забезпечення нарахування пільг із січня 2023 Пенсійним фондом України державне підприємство «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики» здійснює міграцію Реєстру станом на 01.01.2023.
Якщо в одному житловому приміщенні право на пільги на оплату житлово-комунальних послуг мають кілька пільговиків, розрахунок суми пільги здійснюється одному із таких пільговиків, який має право на більший за розміром відсоток знижки плати, з урахуванням розміру пільг інших пільговиків.
Уповноважений орган інформує особу про призначення (непризначення) пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу та за заявою пільговика надає йому інформацію про розрахунок відповідного розміру пільги та її виплату/невиплату, в тому числі через особистий кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
У період воєнного стану в Україні уповноважений орган може повідомляти особі про прийняте рішення в телефонному режимі із внесенням відповідного запису до окремого журналу реєстрації інформування заявників, в якому зазначається: номер рішення уповноваженого органу; номер телефону особи; прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) особи; прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) посадової особи, яка провела інформування; дата і час телефонного дзвінка.
У постанові Верховного Суду від 10.10.2023 у справі №339/221/20 викладено висновок про те, що надання пільги чи розрахунок розміру пільги на оплату житлово-комунальних послуг є обов'язком структурних підрозділів з питань соціального захисту населення. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сам по собі факт невиконання структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, органами Пенсійного фонду України або іншим компетентним органом обов'язку щодо надання позивачу як особі з інвалідністю, яка має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - інвалідів війни, чи подання неналежного розрахунку розміру пільги на оплату житлово-комунальних послуг, який ще підлягає встановленню під час вирішення відповідного спору, не може слугувати підставою для позбавлення оператора ГРМ права на отримання оплати за надані ним побутовому споживачу послуги розподілу природного газу.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.10.2023 у справі №339/221/20.
Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Предметом даного позову є: - стягнення з АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» на користь ОСОБА_1 безпідставно набутих грошових коштів в сумі 35 000 грн; - стягнення з АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 250 000 грн; - стягнення з ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» на користь ОСОБА_1 безпідставно набутих грошових коштів в сумі 35 000 грн; - стягнення з ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 250 000 грн.
Розглядаючи цей спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу надання послуг з розподілу природного газу та їх оплати, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу» та Цивільним кодексом України.
За змістом статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу природного газу.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг згідно п.1 ч.2 цієї статті - виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача.
За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальніпослуги» - індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками.
Договір розподілу природного газу є публічним.
За правилами частин першої, другої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно зі статтею 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Відповідно до пункту 1.3. Типового договору розподілу природного газу - фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
При постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що позивач приєдналася до умов Типового договору розподілу природного газу на підставі отримання послуг з його постачання.
Абзацами 4, 5 пункту 5 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що в разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має право подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Згідно із частиною сьомою статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб'єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п'яти робочих днів з дня їх прийняття.
Рішення Регулятора є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг (частина дев'ята вказаної статті). Отже факт оприлюднення на сайті регулятора постанови щодо встановлення тарифу на послугу свідчить про набрання нею чинності та обов'язковості її виконання відповідними суб'єктами господарювання. Тому у разі незгоди з такими тарифами, відповідач мав право оскаржити їх в судовому порядку, але таке право не реалізував.
Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України, обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи та має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням від 29.02.2016, серія НОМЕР_2 (т.1 а.с. 9).
Згідно з довідкою до акта огляду Медико-соціальної експертної комісії від 16.02.2016, серія АВ №0493297, ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, травма пов'язана з виконанням обов'язків в/служби (т.1 а.с. 115).
ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 7-8).
АТ «Лубнигаз» надає ОСОБА_1 послуги з постачання природного газу на підставі Типового договору.
Відповідно до листа ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» на адресу ОСОБА_1 від 15.11.2021, вказане товариство надає послуги постачання природного газу побутовим споживачам на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2500. На обліку товариства як споживач природного газу перебувала ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 . На даний ОСОБА_1 не є абонентом ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг», на дату надання відповіді по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість за постачання природного газу - відсутня. Також повідомлено, що АТ «Лубнигаз» як оператор ГРМ є відповідальним за облік природного газу у побутових споживачів та визначені ним обсяги природного газу є обов'язковими для постачальника. Вказано, що з метою для вирішення питання коректності визначення обсягів спожитого природного газу ОСОБА_1 необхідно звернутися з відповідною заявою до АТ «Лубнигаз» (т.1 а.с. 207).
У відповідях НКРЕКП на звернення ОСОБА_1 від 05.10.2020 (т.1 а.с. 209-216), від 16.12.2020 (т.2 а.с. 83-88), від 03.10.2022 (т.1 а.с. 26-30) НКРЕКП повідомила ОСОБА_1 , що з питань, пов'язаних порядком надання пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг доцільно звернутися до відповідного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.
Відповідно до повідомлення Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради №04-07-2500 на звернення ОСОБА_1 від 17.07.2020 нарахування пільг на оплату за газопостачання проводиться відповідно до чинного законодавства з урахуванням опалювальної площі будинку (т.1 а.с. 159).
ОСОБА_1 на підтвердження оплати послуги з розподілу природного газу подала квитанції, картки про оплату, картки контрольних перевірок лічильників, розрахунки на оплату за спожитий природний газ, акти звіряння розрахунків за природний газ, акти звірки, витяги з персонального кабінету споживача послуг, довідку про фінансовий стан, довідки про розмір платежів за природній газ для надання субсидій, рахунки за послуги розподілу природного газу, розмір платежів за природний газ, розрахункову книжку.
У матеріалах справи також наявні досудові попередження АТ «Лубнигаз» щодо наявної у ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, відповіді на звернення останньої щодо заміни котла, повернення сплачених коштів, повідомлення АТ «Лубнигаз» про наяву заборгованість, про припинення розподілу природного газу, довідка ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» про фінансовий стан споживача, фотокопії лічильника тощо.
Колегія суддів зазначає, що АТ «Лубнигаз» і ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» надають послуги з газопостачання, а ОСОБА_1 є споживачем природного газу у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про існування між названими сторонами договірних правовідносин, оформлених шляхом приєднання побутового споживача до Типового договору.
Разом з тим, позивачем ОСОБА_1 не надано доказів про те, що вона зверталася із письмовою заявою до оператора ГРМ про припинення розподілу природного газу, відтак, послуги з розподілу природного газу вона отримує та має сплатити їх вартість згідно розрахунку, здійсненого у відповідності до вимог Кодексу ГРС, тарифів, установлених на послуги розподілу природного газу для АТ «Лубнигаз» та ТОВ «Лубнигаз-Трейдинк», об'ємів споживання природного газу. Так, до позовної заяви додано розрахунок та карту споживача з помісячним визначенням вартості послуги, а також об'ємів споживання природного газу у відповідні періоди та діючі тарифи, і такий розрахунок узгоджується із наданими відповідачем показниками лічильника.
Доводи апеляційної скарги позивача, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд надав перевагу позиції АТ «Лубнигаз» та ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг», залишивши поза увагою доводи позивача, колегія суддів відхиляє як такі, що зводяться до незгоди із оскаржуваним судовим рішенням.
Доводи апеляційної скарги щодо однобічного розгляду справи судом першої інстанції, а також зацікавленості суду у позитивному рішенні для АТ «Лубнигаз» та ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг», не ґрунтуються на доказах та не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції, як і посилання на порушення норм процесуального закону, оскільки позивач у суді першої інстанції приймала активну участь та реалізовувала належні їй процесуальні права без будь-яких обмежень.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо предмету спору.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, апеляційний суд у складі колегії суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Тобто законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства.
Приписами ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №487/6970/20 (провадження №61-1132св22).
У постанові Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №214/7462/20 (провадження №61-21130сво21) вказано на те, що по своїй суті зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц (провадження №61-18013сво18).
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне.
Проте, з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №487/6970/20 (провадження №61-1132св22), постанова Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №214/7462/20 (провадження №61-21130сво21).
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №5 від 25.05.2001 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» рекомендував судам при визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди враховувати характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), інші обставини, як стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо.
Звертаючись до суду, позивач зазначала, що у зв'язку з неправомірними діями відповідачів вона понесла моральні страждання і має право на відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 000 грн.
У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 №4 (з наступними змінами і доповненнями), позивачем має бути доведено, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17.12.2024 року у справі №759/8814/23, провадження №61-9883св24.
Повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини даної справи, надавши належну правову оцінку кожному окремому доказу та сукупності доказів, які містяться в матеріалах справи та, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи даний спір, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами завдання відповідачами їй моральної шкоди.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи, встановив обставини, що мають значення для вирішення спору, дійшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди у розмірі по 250 000 грн з кожного, які є похідними вимогами від заявлених основних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 жовтня 2025 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов