Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/526/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 392/2063/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
23.10.2025 року. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2025 року, якою стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мала Виска, Новоукраїнського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, зі слів неофіційно працюючого на кузні, співмешкає неофіційно без реєстрації шлюбу, маючого на утриманні н/л дитину - ОСОБА_9 , 2008 р.н., зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України такого що має судимостей, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів тобто, з 01 год. 00 хв. 11 жовтня 2025 року до 01 год. 00 хв. 09 грудня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2025 року, задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів тобто, з 01 год. 00 хв. 11 жовтня 2025 року до 01 год. 00 хв. 09 грудня 2025 року.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 повідомлено про підозру у тому, що 10 жовтня 2025 року близько 21 год 00 хв, ОСОБА_8 перебував в квартирі за місцем проживання своєї знайомої ОСОБА_10 по АДРЕСА_3 , де також перебував ОСОБА_11 , де всі разом вживали алкогольні напої.
Під час вживання алкогольних напоїв, між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин трапилася сварка, в ході якої у ОСОБА_8 виник протиправний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 , ОСОБА_8 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у зазначеному місці та зазначений час, знаючи про те, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним діянням, діючи умисно, цілеспрямовано та рішуче, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді настання смерті людини і бажаючи їх настання, наніс один удар предметом схожим на ніж в область шиї ОСОБА_11 , від якого останній впав на підлогу. Після чого, ОСОБА_8 продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті людині, скориставшись тим, що ОСОБА_11 лежить на підлозі та не чинить опору, наніс останньому множинні колото-різані удари предметом схожим на ніж в область тулуба, шиї та нижніх кінцівок.
В подальшому, ОСОБА_8 вважаючи, що вчинив усі дії для досягнення злочинного результату у вигляді смерті ОСОБА_11 , перетягнув останнього до коридору та продовжив вживання алкогольних напоїв за вищевказаною адресою, однак не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як сусід ОСОБА_12 почувши звуки сварки прийшов на місце події та викликав швидку медичну допомогу та в подальшому ОСОБА_11 було госпіталізовано до КНП «Маловисківська лікарня», де йому була надана медична допомога.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_7 просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобово домашнього арешту.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що у відповідності до ст.184 КПК ...."Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання» До клопотання додаються: копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; Разом з тим, прокурор у судовому засіданні під час розгляду вже поданого клопотання про обрання запобіжного заходу, заявляє клопотання про долучення документів. Відповідно до ч.2 ст. 185 КПК «Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням» Сторона захисту заперечувала, посилаючись на порушення ст.185 КПК, але слідчий суддя долучив документи і продовжив судове засідання.
Вказує, що стороною обвинувачення не доведено причинно-наслідкового зв'язку, підзахисний не бажав настання смерті потерпілому, неправильна кваліфікація стороною обвинувачення, адже відмежуванням убивства від тяжко-тілесних ушкоджень: особа повинна була виконати всі дії, щоб довести до кінця настання наслідків потерпілому у вигляді смерті. Проте підозрюваний ОСОБА_8 , після нанесення в неважливі для життя органи потерпілому, вжив заходів для того, щоб усунути настання небезпечних наслідків.
Крім того, вказує, що під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.
Зазначає, що про відсутність ризиків, оскільки враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема, наявні міцні соціальні зв'язки. В підозрюваного є дружина, з якою він перебуває в шлюбі, без реєстрації: ОСОБА_13 , неповнолітній син ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2 , має постійне місце проживання та реєстрації, здійснює догляд за матір'ю - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Працює вдома, за місцем свого проживання, виготовляє крафтові вироби. Вказане свідчить про наявність сталих соціальних зв'язків.
Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_8 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 , які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зваживши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерела права.
Відповідно ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Також, відповідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року по справі «Мамедов проти Росії», суд при перевірці законності та обґрунтованості запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має враховувати не тільки тяжкість обвинувачення, як на визначальний чинник при оцінці ймовірності ризиків, і хоча суворість покарання є визначальним, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Попков проти Росії» від 06.12.2007 року визначено, що підозрюваний повинен бути звільнений на час розгляду справи, якщо державні органи не можуть надати достатньо підстав, які виправдовують його утримання під вартою. Влада зобов'язана надати переконливі підстави для будь-якого мінімального строку тримання під вартою.
У справі "Нечипорук та Йонкало проти України" ЄСПЛ відзначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вбачається з матеріалів клопотання, що у провадженні СВ ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке 11.10.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121090000441 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
11.10.2025 року о 01 год. 00 хв. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.10.2025 року.
11.10.2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Постановою т.в.о. начальника СВ ВП №1 Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області уточнено відомості у матеріалах кримінального провадження, а саме у графах протоколу затримання ОСОБА_16 від 11.10.2025 року та у повідомленні про підозру ОСОБА_16 дійсним вважати прізвище підозрюваного ОСОБА_17 .
Враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, колегія суддів доходить висновку, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя обґрунтовано врахував наявність обґрунтованої підозри, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, що він підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, особу підозрюваного, який зі слів слідчого та підозрюваного такий, що не має судимостей, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, зі слів працює на кузні, виготовляє крафтові вироби, співмешкає без реєстрації шлюбу, має на утриманні неповнолітню дитину, 2008 р.н., що свідчить про наявність стійких соціальних зв'язків, які однак, не стали стримуючим фактором для підозрюваного від вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Крім того, слід зазначити, що обґрунтованість підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з ЄРДР від 11.10.2025 №12025121090000441, рапортом чергового від 10.10.2025, відповідно до якого оператор лінії 103 повідомив проте, що надійшов виклик, що нанесли ножове поранення за адресою: АДРЕСА_3 ; рапорт чергового від 10.10.2025, відповідно до якого надійшло повідомлення про те, що до приймального відділення КНП «Маловисківська лікарня» доставлений ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з діагнозом - відкриті рани в області лівого та правого стегна та шиї; протоколом ОМП від 11.10.2025 за місцем вчинення кримінального правопорушення, а саме в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 ; протокол допиту потерпілого ОСОБА_11 від 11.10.2025, який, крім іншого показав, що 10.10.2025 під час відпочинку ОСОБА_18 раптово наніс потерпілому удар в область шиї гострим предметом, від якого він впав на підлогу та відчув, що в нього почалась масивна кровотеча та в цей момент ОСОБА_18 продовжував наносити йому удари в область спини, грудей та нижніх кінцівок, а також наносив удари ногами; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якого ОСОБА_11 впізнав за зовнішніми ознаками, зображеного на фотознімку ОСОБА_8 , як особу, яка нанесла йому тілесні ушкодження; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 11.10.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 11.10.2025; протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 від 11.10.2025, в ході якого остання відтворила обставини нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 11.10.2025; довідкою, виданою КНП "Маловисківська лікарня " про те, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був доставлений машиною екстреної медичної допомоги до приймального відділення лікарні та госпіталізований до відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії, попередній діагноз: колоті рани грудної клітки, шиї, лівої нижньої кінцівки, сідниці. Алкогольне сп"яніння тяжкого ступеня; протокол затримання ОСОБА_8 від 11.10.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_8 від 11.10.2025, містять достатню кількість даних, які вказують на причетність ОСОБА_8 до оголошеної підозри у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи.
Також слідчим суддею правильно враховано ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які існують на даний час, а саме - п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та або суду, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду; крім того, з урахуванням продовження дії військового стану на території України, у зв'язку з ускладненою ситуацією на території держави, переміщенням великої кількості громадян, існує реальна можливість безперешкодного залишення місця проживання та виїзду на непідконтрольні Україні на даний час території, оскільки суворість покарання за кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на такий строк може бути розцінена підозрюваним більш небезпечним, ніж переховування та втеча; - п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним впливати на потерпілого, свідків, з метою зміни їх показань чи відмови від наданих показань раніше, які безпосередньо в судовому засіданні не допитувалися, однак відомості про яких відомі підозрюваному, та останні проживають з підозрюваним в одному населеному пункті; - п.5 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного із застосуванням насильства над людиною, що свідчить про жорстокість та зухвалість особи підозрюваного, та те, що вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжкого, за який в тому числі передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, може свідчити про можливість та реальність настання вказаного ризику, у випадку застосування до ОСОБА_8 , запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Також слідчий суддя дійшов до правильного висновку з яким погоджується колегія суддів, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставини справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, не є надмірними та такими, що принижують його гідність у розмінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, колегія суддів доходить висновку, що слідчий суддя відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України правильно не визначив розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Доводи захисника викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що ризики зазначені в клопотанні, передбачені ст.177 КПК України не доведені, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ризики у даному кримінальному провадженні встановлені судом першої інстанції знайшли своє об'єктивне підтвердження в суді апеляційної інстанції та в повній мірі підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами доданими до клопотання.
Крім того, доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом не враховано позитивно характеризуючи дані, не заслуговують на увагу, оскільки не є такими обставинами, які значною мірою знижують рівень існування обґрунтованих ризиків, які встановлені слідчим суддею та знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Також доводи апеляційної скарги стосовно не вірної кваліфікацію органом досудового розслідування дій підозрюваного ОСОБА_8 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, є необґрунтованими та передчасними. Слідчий суддя дійшов до правильного висновку з яким погоджується колегія суддів та зазначив в ухвалі, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, чи здійснювати перекваліфікацію дій особи. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Доводи апеляційної скарги захисника стосовно того, що клопотання слідчого не відповідає вимогам статті 184 КПК України, не заслуговують на увагу. Так, як клопотання слідчого повністю відповідає вимогам ст. 184 КПК України та містить всі складові зазначеної норми, а саме: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Сумнівів стосовно відповідності нормам КПК України зазначеного клопотання слідчого у колегії суддів не виникає.
Враховуючи вищевикладене, наявність обґрунтованих ризиків, враховуючи особу підозрюваного, та вищевикладені обставини, колегія суддів доходить висновку, що належна поведінка останнього на досудовому слідстві, може бути забезпечена лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів, також із урахуванням наявності вищевказаних ризиків, не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого слідчим суддею рішення не встановлено.
За таких підстав, апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 183, 376, 407,422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційна скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів тобто, з 01 год. 00 хв. 11 жовтня 2025 року до 01 год. 00 хв. 09 грудня 2025 року - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)