Справа № 353/906/22
Провадження № 22-ц/4808/1376/25
Головуючий у 1 інстанції ЛУЩАК Н. І.
Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.
28 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мальцевої Є.Є.
суддів: Девляшевського В.А., Максюти І.О.,
секретар Гудяк Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зварич Юлії Анатоліївни на рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2022 року, ухвалене судом у складі головуючого судді Лущак Н. І. у м. Тлумач, повне судове рішення виготовлено 29 листопада 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,
27 жовтня 2022 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 1,1100 га кадастровий номер 2625680400:01:001:0101 призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в урочищі «Самолівське» в с. Бортники Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_1 . Свої вимоги обґрунтував тим, що його дружині ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належала вищевказана земельна ділянка.
Після смерті дружини відкрилася спадщина на все належне їй на день смерті майно, позивач бажає оформити право власності на вищевказану земельну ділянку на своє ім'я.
В нотаріальному порядку йому було відмовлено в оформленні спадщини у зв'язку з тим, що Державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий після смерті спадкодавця.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 1,1100 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в с. Бортники урочище «Самолівське» Івано-Франківського району Івано-Франківської області в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_1 ..
Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 1.1100 га, кадастровий номер 2625680400:01:001:0101, яка розташована в урочищі «Самолівське» с.Бортники Івано-Франківського району Івано-Франківської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 826115 від 10.12.2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010731100318, в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_1 ..
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 , яка не брала участь в розгляді справи, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2022 року скасувати та відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом у даному рішенні було вирішено питання про її права, свободи та інтереси, однак вона не брала участь у справі.
Рішенням суду першої інстанції встановлено, що на підставі архівного витягу з розпорядження №206 Тлумацької РДА від 25.05.2006 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток(паїв) по с.Бортники Бортниківської сільської ради», виданого Архівним відділом №4 Івано-Франківської РДА № 01-24/53 від 26.09.2022 року, вирішено затвердити проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по с. Бортники Бортниківської сільської ради».
На підставі вищевказаного розпорядження Тлумацької РДА № № 260 від 25.05.2006 року ОСОБА_1 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №826115 від 10.12.2007 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010731100318, відповідно до якого ОСОБА_1 , належить право власності на земельну ділянку, площею 1,1100 га, яка розташована в с.Бортники, урочище «Самолівське», Тлумацького району Івано-Франківської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № HB-2611981402021 від 22.06.2021 року земельна ділянка площею 1,1100 га з цільовим призначенням: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в урочищі «Самолівське» на території Бортниківської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області та належить ОСОБА_1 має кадасторовий номер 2625680400:01:001:0101
Однак суд дійшов помилкового висновку про те, що власником зазначеної земельної ділянки була саме ОСОБА_1 - дружина ОСОБА_2 .. Дружина позивача - ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто більше ніж за рік до того, як прийнято рішення Тлумацької РДА №206 від 25.05.2006 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по с. Бортники Бортниківської сільської ради», яким передано у власність земельні ділянки громадянам, та, зокрема, ОСОБА_1 , та більше як за два з половиною роки до видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №826115 від 10.12.2007 року.
Зазначена обставина свідчить про неможливість видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку саме цій особі. Крім того, у витязі із Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ2611981402021 від 22.06.2021 року, який позивачем був долучений до матеріалів справи, у розділі «Відомості про оренду, суборенду згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно» зазначено про реєстрацію речового права 13.07.2016 року і свідчить про те, що власник зазначеної земельної ділянки на час реєстрації речового права був живий. Тобто зазначений витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку № HB-2611981402021 від 22.06.2021 року свідчить про те, що спірна земельна ділянка не може належати особі, яка померла у 2005 році, тобто дружині ОСОБА_2 ..
На підставі державного акту від 13.07.2016 року було здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 14.02.1996 Тлумацьким РВ УМВС Івано-Франківській області на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,11, кадастровий номер 2625680400:01:001:0101, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 16.07.2016 року та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18.05.2021 року.
Крім того, підтвердженням того, що спірна земельна ділянка перебувала у власності та використовувалась за цільовим призначенням, є укладений між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ТзОВ «ШТЕРН АГРО» договір оренди землі від 17.03.2009 року, який після закінчення його дії був повторно укладений між тими ж сторонами 01.04.2016 року, та 13.07.2016 року зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Стверджує, що зазначені вище документи не досліджувались судом першої інстанції, оскільки не були долучені ні позивачем, ні відповідачем до матеріалів справи, однак, саме ці докази підтверджують, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №826115 від 10.12.2007 року, було видано ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Виходячи із наведеного вище, спірна земельна ділянка не могла належати на праві власності дружині ОСОБА_2 - ОСОБА_1 ..
Таким чином, рішенням суду першої інстанції порушено право власності апелянта на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,11, кадастровий номер 2625680400:01:001:0101. До участі у справі в суді першої інстанції її не було залучено.
11.02.2025 року ОСОБА_2 звернувся з позовною заявою до ТОВ «ШТЕРН АГРО» про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю. За клопотанням відповідача ТОВ «ШТЕРН АГРО» Кузів М.М. залучено як третю особу. При ознайомленні представника третьої особи з матеріалами цивільної справи 05.08.2025 року ОСОБА_1 дізналась про рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області у справі №353/906/22 від 24.11.2022 року.
Тому просить оскаржене рішення скасувати повністю. Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Баран В.В. подав відзив на апеляційну скаргу, адже вважає оскаржене рішення законним, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що на підтвердження того факту, що спірна земельна ділянка належала покійній дружині позивача було надано архівний примірник державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №526115, який було видано ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області.
Крім того у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку в розділі «Інформація про власників (користувачів) земельної ділянки» зазначено ОСОБА_1 , однак відсутні реквізити документа, що посвідчує особу та податковий номер. На думку сторони позивача вказана інформація не могла бути внесена, оскільки на момент внесення таких даних до Реєстру власник земельної ділянки помер, а тому відповідно відсутня інформація про його паспорт та код.
Також на підтвердження того, що спірна земельна ділянка належала померлій дружині позивача було надано довідки за підписом старости Бортницького старостинського округу Тлумацької міської ради, в яких зазначено, що ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , належав земельний пай площею 1,11га, державний акт виданий після смерті НОМЕР_3 від 10.12.2007 року в урочищі «Самолівське» на території села Бортники Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
Крім того у матеріалах справи міститься постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка постановлена приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославською Н.В. від 08.07.2022 №182/02-31, в якій зазначено, що державний акт право власності на земельну ділянку серії ЯД №826115 від 10 грудня 2017 року виданий Тисменицькою РДА Івано-Франківської області після смерті спадкодавця ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, вважає, що на виконання вказаного Порядку приватний нотаріус Водославська Н.М. перевірила інформацію про спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та під час такої перевірки там була відсутня інформація, що земельна ділянка не належить ОСОБА_1 , яка померла у 2005 року та відповідно належить ОСОБА_1 1971 р.н., адже у випадку наявності такої інформації в Реєстрі нотаріус відмовила б у видачі свідоцтва про право на спадкування за законом на земельну ділянку кадастровий номер: 26225680400:01:001:0101, оскільки така земельна ділянка на момент вчинення такої нотаріальної не належала спадкодавцю
Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржене рішення залишити без змін.
Позивач ОСОБА_2 , його представник адвокат Баран В.В., апелянт ОСОБА_1 до апеляційного суду не явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, представника ОСОБА_1 - адвоката Зварич Ю.А., яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Мельника О.М., який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, вимоги та доводи апеляційної скарги апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що відповідно до архівного витягу з розпорядження № 206 Тлумацької районної державної адміністрації від 25.05.2006 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по с. Бортники Бортниківської сільської ради», виданого архівним відділом № 4 Івано-Франківської районної державної адміністрації № 01-24/53 від 26.09.2022 року, вирішено затвердити проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по с. Бортники Бортниківської сільської ради»; передати у власність 491 громадянину земельні ділянки загальною площею 517,9944 га, в тому числі 504,6696 га ріллі та 13,3248 га сіножатей для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірах згідно з переліком, що додається (а.с. 15). Згідно Витягу з розпорядження Тлумацької районної державної адміністрації від 25.05.2006 року № 206 під номером 21 зазначена ОСОБА_1 (дружина позивача), площа земельної ділянки 1,1100 га (а.с. 15 зворот).
На підставі вищевказаного розпорядження Тлумацької РДА № 260 від 25.05.2006 року ОСОБА_1 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 826115 від 10.12.2007 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010731100318, відповідно до якого ОСОБА_1 (дружина позивача), належить право власності на земельну ділянку, площею 1,1100 га, яка розташована в с. Бортники, урочище «Самолівське», Тлумацького району Івано-Франківської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 16). Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2611981402021 від 22.06.2021 року земельна ділянка площею 1,1100 га з цільовим призначенням: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в урочищі «Самолівське» на території Бортниківської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області та належить ОСОБА_1 (дружина позивача) має кадасторовий номер 2625680400:01:001:0101 (а.с.18-20).
Позивач ОСОБА_2 02.11.1961 року одружився з ОСОБА_3 та після реєстрації одруження останній присвоєно шлюбне прізвище « ОСОБА_4 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с.13).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 (дружина позивача) померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.12).
В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_1 вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
Після смерті дружини ОСОБА_1 позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину за законом, так як був зареєстрований та проживав разом із нею, що підтверджується довідкою Ботниківського старостинського округу № 2 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 326 від 11.08.2022 року (а.с. 24).
Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 201/2021 від 22.06.2021 року, заведеної приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославською Н.В. після смерті ОСОБА_1 (дружина позивача) (а.с. 38-54), з якої вбачається, що ОСОБА_2 (позивач) є єдиним спадкоємцем в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_1 , інших спадкоємців в порядку спадкування за законом чи за заповітом, які б бажали прийняти спадщину немає.
Отже, на момент звернення до суду позивач правомірно претендує на земельну ділянку площею 1,1100 га, яка розташована в с. Бортники, урочище «Самолівське» Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_1 .
В нотаріальному порядку позивачу було відмовлено в оформленні спадщини за законом на земельну ділянку у зв'язку з тим, що Державний акт на право власності на земельну ділянку, який належить померлій ОСОБА_1 (дружина позивача), був виданий після її смерті, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеною приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославською Н.В. № 182/02-31 від 08.07.2022 року (а.с. 22).
У зв'язку з визнанням позову відповідачем, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі та визнав за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 1.1100 га, кадастровий номер 2625680400:01:001:0101, яка розташована в урочищі «Самолівське» с. Бортники Івано-Франківського району Івано-Франківської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 826115 від 10.12.2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010731100318, в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_1 ..
Перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Частиною першою статті 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 18 ЦПК України обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Згідно з частиною першою статті 352 ЦК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Отже, законодавством визначено коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
При цьому, судове рішення, яке оскаржується особою, що не була залучена у справу, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 як підставу своїх порушених прав, зазначила, що на основі розпорядження Тлумацької РДА № № 260 від 25.05.2006 року їй було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №826115 від 10.12.2007 року і вона є власником земельної ділянки площею 1,1100 га з цільовим призначенням: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в урочищі «Самолівське» на території Бортниківської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області к.н. 2625680400:01:001:0101. А дружина позивача - ОСОБА_1 , спадкоємцем якої є позивач, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто більше ніж за рік до того, як прийнято рішення Тлумацької РДА №206 від 25.05.2006 року, і значно раніше до видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №826115 від 10.12.2007 року.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене рішення стосується прав та інтересів апелянта, відтак останній наділений правом на його оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина перша статті 1217 ЦК України).
Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 ЦК України.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.3 ст. 46 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України, в редакції на момент прийняття рішення сільської ради, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно з правилами ч.ч. 1, 2 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.
ЗК України у редакції, чинній до 01 січня 2013 року, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю чи укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 (дружина позивача) померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Після смерті дружини ОСОБА_1 позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину за законом, так як був зареєстрований та проживав разом із нею, що підтверджується довідкою Бортниківського старостинського округу № 2 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 326 від 11.08.2022 року (а.с.24). Проте в нотаріальному порядку позивачу було відмовлено в оформленні спадщини за законом на земельну ділянку у зв'язку з тим, що Державний акт на право власності на земельну ділянку, який належить померлій ОСОБА_1 (дружина позивача), був виданий після її смерті, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеною приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославською Н.В. № 182/02-31 від 08.07.2022 року
Вирішуючи питання щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2625680400:01:001:010, суд першої інстанції встановив, що відповідно до архівного витягу з розпорядження № 206 Тлумацької районної державної адміністрації від 25.05.2006 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по с. Бортники Бортниківської сільської ради», виданого архівним відділом № 4 Івано-Франківської районної державної адміністрації № 01-24/53 від 26.09.2022 року, вирішено затвердити проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по с. Бортники Бортниківської сільської ради»; передати у власність 491 громадянину земельні ділянки загальною площею 517,9944 га, в тому числі 504,6696 га ріллі та 13,3248 га сіножатей для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірах згідно з переліком, що додається.
У Витягу з розпорядження Тлумацької районної державної адміністрації від 25.05.2006 року № 206 під номером 21 зазначена ОСОБА_1 , площа земельної ділянки 1,1100 га., контур 28 ур. «Самолівське» (а.с. 15)
На підставі вищевказаного розпорядження Тлумацької РДА № 260 від 25.05.2006 року на ім'я ОСОБА_1 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 826115 від 10.12.2007 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010731100318, відповідно до якого ОСОБА_1 , належить право власності на земельну ділянку, площею 1,1100 га, яка розташована в с. Бортники, урочище «Самолівське», Тлумацького району Івано-Франківської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.16). Згідно з відомостями витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2611981402021 від 22.06.2021 року земельна ділянка площею 1,1100 га з цільовим призначенням: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в урочищі «Самолівське» на території Бортниківської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області та належить ОСОБА_1 має кадастровий номер 2625680400:01:001:010. (а.с.18)
Тобто, суд першої інстанції включив до складу спадкового майна земельну ділянку з кадастровим номером 2625680400:01:001:010, що є помилковим з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту доданої до апеляційної скарги копії витягу з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, в ній наявний запис про реєстрацію та видачу державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 826115, виданого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 1,1100 га з кадастровим номером 2625680400:01:001:0101 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в урочищі «Самолівське» у с. Бортники, та зареєстрований 10.12.2007 за № 010731100318 (а.с.90-95).
Крім того між апелянтом ОСОБА_1 та ТОВ «Штерн Агро» 17.03.2009 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,1100 га, кадастровий номер 2625680400:01:001:010, який після закінчення його дії був повторно укладений між тими ж сторонами 01.04.2016 року, та 13.07.2016 року зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно(а.с.98).
Крім того у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2611981402021, сформованому на запит позивача ОСОБА_2 від 22.06.2021 року, який він надав суду першої інстанції в якості доказу, зазначено, що спірна земельна ділянка площею 1,1100 га з цільовим призначенням: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в урочищі «Самолівське» на території Бортниківської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області з кадастровим номером 2625680400:01:001:010, знаходиться в оренді у ТОВ «Штерн Агро». Однак позивач не з'ясовував обставини укладення такого договору (а.с.18).
За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, власником земельної ділянки площею 1,1100 га, кадастровий номер 2625680400:01:001:010 є ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 14.02.1996, видавник: Тлумацький РВ УМВС в Івано-Франківській області, країна громадянства: Україна.
Такі письмові докази вказують, що державний акт серії ЯД №826115 на право власності на земельну ділянку площею 1,1100 га, розташовану в с. Бортники, ур. «Самолівське» Тлумацького району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2625680400:01:001:010 виданий саме ОСОБА_1 , яка є апелянтом, не брала участі у справі в суді першої інстанції та не входила у коло спадкоємців після смерті ОСОБА_1 (дружини позивача). Тому суд першої інстанції безпідставно визнав право власності позивача ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Апелянтом було належним чином доведено обставини, викладені в апеляційній скарзі, відтак колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд першої інстанції належним чином не перевірив чи входить спірна земельна ділянка до спадкової маси після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не повно з'ясував обставини справи, у зв'язку із чим дійшов хибного висновку про задоволення заявленого позову та визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625680400:01:001:0101.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України,суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зварич Юлії Анатоліївни задовольнити.
Рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2022 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28 жовтня 2025 року.
Судді Є.Є. Мальцева
В.А. Девляшевський
І.О. Максюта