Справа № 345/3376/24
Провадження № 22-ц/4808/1514/25
Головуючий у 1 інстанції Онушканич В. В.
Суддя-доповідач Мальцева
28 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мальцевої Є.Є.
суддів: Девляшевського В.А., Луганської В.М.,
секретар Гудяк Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: виконавчий комітет Калуської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи недієздатною та призначення їй опікуна,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи - ОСОБА_5 недієздатною, про встановлення опіки й призначення опікуна.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_5 є мамою його дружини ОСОБА_2 . ОСОБА_5 є особою з інвалідністю другої групи довічно, їй встановлено діагноз: Органічний розлад особистості та поведінки внаслідок епілепсії з рідкими поліморфними нападами, зниження пам'яті, інтелекту та параноїчними включеннями. ОСОБА_5 перебуває на «Д» обліку в психіатра, має стійкий хронічний психічний розлад.
Дружина заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не може самостійно здійснювати догляд за своєю мамою, оскільки та є фізично сильною та агресивною. Рідний син хворої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 06.05.2016 року виїхав за межі України на постійне проживання, наміру повертатися назад не має. Рідна донька хворої - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 24.12.2022 року виїхала за межі України на постійне проживання, наміру повертатися назад не має. Інших родичів ближчого ступеня спорідненості у ОСОБА_5 нема.
Оскільки в ОСОБА_5 спостерігається хронічний стійкий розлад психіки, вона потребує постійного стороннього догляду та нагляду, заявник просить визнати її недієздатною. Внаслідок захворювання ОСОБА_5 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому потребує опіки.
Заявник вказує, що він є єдиною працездатною особою, яка може здійснювати догляд за ОСОБА_5 . Опікунська рада виконавчого комітету Калуської міської ради підтвердила можливість заявника ОСОБА_1 виконувати обов'язки опікуна над ОСОБА_5 .
Просив визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , недієздатною.
Встановити над ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опіку та призначити його її опікуном на два роки з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2025 року заяву задоволено частково.
Визнано недієздатною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительку АДРЕСА_1 .
В задоволенні решти вимог відмовлено.
До встановлення опіки та призначення опікуна недієздатній ОСОБА_5 здійснення опіки над недієздатною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительку АДРЕСА_1 , вирішено покласти на орган опіки та піклування виконавчого комітету Калуської міської ради.
У відповідності до ч. 6 ст. 300 ЦПК України, визначено строк дії рішення про визнання ОСОБА_5 недієздатною - два роки з моменту набрання законної сили.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2025 року скасувати в частині відмови та ухвалити нове про задоволення заяви в повному обсязі. Вважає оскаржене рішення незаконним, необґрунтованим з огляду на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи.
Обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що він з моменту прогресування хвороби ОСОБА_5 одноосібно здійснював за нею догляд та забезпечував лікуванням, оскільки саме він має на неї вплив, між ним та підопічною склались особисті приязні відносини.
Орган опіки та піклування Калуської міської ради Івано-Франківської області надав обґрунтований висновок про доцільність призначення саме заявника опікуном ОСОБА_5 . У висновку детально досліджено медичні документи хворої, особливості її агресивної поведінки та небезпеки для оточуючих, проте судом першої інстанції необґрунтовано відхилено вказаний висновок.
Крім того, твердження суду першої інстанції про те, що заявником не долучено до матеріалів справи подання органу опіку та піклування щодо доцільності призначення його опікуном ОСОБА_5 , є некоректним, оскільки до матеріалів справи долучено висновок органу опіки і піклування від 28 травня 2024 року №134.
Вищевказаний висновок є стандартним, обгрунтованим та містить посилання на можливість та доцільність саме заявника ОСОБА_1 бути опікуном хворої. Враховуючи вищезазначене, не погоджується із думкою суду першої інстанції про те, що, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_5 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Калуської міської ради не перевірив можливість призначення опікунами інших близьких родичів ОСОБА_5 , зокрема її дочки ОСОБА_2 , не навів достатніх мотивів щодо призначення опікуном.
Вважає, що якраз враховуючи агресивну поведінку підопічної та інші важливі життєві обставини, зокрема неможливість ОСОБА_2 бути опікуном підопічної, орган опіки та піклування прийняв відповідне правильне рішення. Окрім того у них з дружиною на утриманні перебуває малолітня донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка потребує відповідного догляду та утримання, та не може виховуватись в небезпечному для життя та здоров'я середовищі, оскільки підопічна є агресивною та часто неадекватною, що підтверджується наданими до суду та дослідженими в судовому засіданні медичними документами.
Будь-які інші особи, які б погодились здійснювати догляд за підопічною, відсутні.
Крім того, вказує, що у зв'язку з роботою на об'єкті критичної інфраструктурі у нього вже наявне бронювання від мобілізації, зокрема 02 травня 2026 року автоматично буде продовжено бронювання ще на один рік.
Ставить питання про повернення сплачених ним коштів за проведення судово-психіатричної експертизи у розмірі 6921,96 грн у даній справі, що помилково не було вирішено судом першої інстанції при ухваленні рішення.
Представник заінтересованої особи - секретар Калуської міської ради Гільтайчук Віктор подав відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи апеляційної скарги підтримав, просить апеляційну скаргу задовольнити повністю.
Вказує, що орган опіки та піклування не має правових та організаційних можливостей здійснювати індивідуальний догляд, забезпечувати життєдіяльність та захист прав недієздатної особи у статусі опікуна.
Посилання суду першої інстанції на те, що заявником не долучено до матеріалів справи подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення його опікуном ОСОБА_5 не заслуговують на увагу, оскільки рішення Виконавчого комітету Калуської міської ради від 28.05.2024 року N° 134 «Про затвердження висновку органу опіки та піклування щодо ОСОБА_5 » фактично є поданням органу опіки та піклування для встановлення судом опіки над фізичною особою, яка визнана судом недієздатною.
Твердження суду першої інстанції про те, що вирішуючи питання про призначення саме ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_5 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Калуської міської ради не перевірив можливість призначення опікунами інших близьких родичів ОСОБА_5 , зокрема її дочки ОСОБА_2 не заслуговує на увагу, оскільки інші близькі родичі ОСОБА_5 , зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , із заявами до опікунської ради з проханням призначити їх опікуном ОСОБА_5 не зверталися. Натомість ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 було подано заяви до опікунської ради про те, що останні не заперечують проти того, щоб ОСОБА_1 : був опікуном ОСОБА_5 .
Враховуючи вищевикладене, вивчивши всі подані документи ОСОБА_1 та з метою забезпечення ОСОБА_5 необхідних побутових умов та лікування у разі потреби, здійснення за останньою належного догляду, Виконавчий комітет Калуської міської ради затвердив висновок органу опіки та піклування про можливість виконувати обов'язки опікуна ОСОБА_1 ..
У судовому засіданні представник ОСОБА_5 - адвокат Коваленко О. В. підтримала доводи апеляційної скарги.
Заявник ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі.
Заінтересовані особи до апеляційного суду не явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заінтересовані особи: ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали заяви про розгляд справи без їх участі, підтримали доводи апеляційної скарги.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, представника ОСОБА_5 - адвоката Коваленко О.В., вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, вимоги та доводи апеляційної скарги апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , має статус особи з інвалідністю ІІ групи (а.с. 12). Перебуває на «Д» обліку в психіатра з діагнозом: Стійкий хронічний психічний розлад (а.с.10).
З виписки з медичної карти стаціонарного хворого №3584/24 вбачається, що ОСОБА_5 неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» з діагнозом: Органічний розлад особистості та поведінки внаслідок епілепсії з рідкими поліморфними судомними нападами, зниженням пам'яті, інтелекту та параноїдними включеннями (а.с. 11).
Згідно з довідкою від 28 березня 2024 року Центру надання адміністративних послуг ОСОБА_5 зареєстрована разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.21).
Довідкою від 29 березня 2024 року Центру надання адміністративних послуг підтверджується, що ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_2 . За вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 (а.с.19)
Заявник ОСОБА_1 з 01 жовтня 2010 року по даний час працює у ТзОВ «Завод ДК Орсіл» (а.с.14)
Розмір нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за період з жовтеня 2023 року по березень 2024 року становить 133 099 грн (а.с.17)
Згідно з даними витягу Резерв+ ОСОБА_1 перебуває на обліку як військовозобов'язаний. Містить дані про відстрочку до 02 травня 2026 року, тип відстрочки бронювання (а.с.113).
ОСОБА_4 24 квітня 2024 року подала заяву Голові опікунської ради про те, що вона не заперечує про призначення ОСОБА_1 опікуном її матері - ОСОБА_5 (а.с.25)
ОСОБА_3 24 квітня 2024 року подав заяву Голові опікунської ради про те, що він не заперечує про призначення ОСОБА_1 опікуном його матері - ОСОБА_5 (а.с.26)
ОСОБА_2 24 квітня 2024 року подала заяву Голові опікунської ради про те, що вона не заперечує про призначення ОСОБА_1 опікуном її матері - ОСОБА_5 (а.с.27)
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №193/2025 від 05.06.2025 року підекспертна ОСОБА_5 виявляє ознаки стійкого хронічного психічного розладу у формі вираженої деменції внаслідок епілептичної хвороби (згідно з МКХ-10 F 02/83), що позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними(а.с.92-96).
Як зазначено у висновку №134 від 28 травня 2024 року щодо можливості призначення громадянина ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_5 , затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради, підтверджено можливість виконувати обов'язки опікуна гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 над ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , народження у випадку визнання її недієздатною. (а.с.102-103)
Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції виходив з того, що психічне захворювання ОСОБА_5 позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому наявні підстави для визнання її недієздатною.
Рішення в цій частині ніким не оскаржується.
Відмовляючи у частині призначення заявника опікуном недієздатної особи, суд першої інстанції виходив з того, що висновок органу опіки та піклування не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань, з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість та доцільність заявника бути опікуном. Вирішуючи питання про призначення саме ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_5 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Калуської міської ради не перевірив можливість призначення опікунами інших близьких родичів ОСОБА_5 , зокрема її дочки ОСОБА_2 , не навів достатніх мотивів щодо призначення опікуном саме ОСОБА_1 .
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як роз'яснено в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення оскаржується в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_5 , тому апеляційний суд відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в оскарженій частині.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів, перевіривши справу, приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
У частинах другій-п'ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99р. № 34/166/131/88 (далі-Правила), опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.
Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад. У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.
Відповідно до п.1.7 Правил органи опіки та піклування, вирішують в тому числі питання про встановлення і припинення опіки та піклування; ведуть облік щодо осіб, які потребують опіки (піклування); здійснюють нагляд за діяльністю опікунів і піклувальників; забезпечують тимчасове влаштування неповнолітніх та непрацездатних осіб, які потребують опіки (піклування); розглядають скарги на дії опікунів (піклувальників); вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); беруть участь у розгляді судами спорів, пов'язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); установлюють опіку над майном у передбачених законом випадках; оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо майна, над яким установлюється опіка; провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування.
Згідно з п.1.8 Правил рішення органів опіки і піклування про призначення чи звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх обов'язків, а також з інших питань опіки і піклування можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.
Пунктом 3.1 Правил передбачено, що для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Тлумачення зазначених норм права дає підстави для висновку, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.
Хоча за станом здоров'я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов'язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.
Згідно зі статтею 64 ЦК України опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.
Опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (частина перша статті 67 ЦК України).
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов'язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24).
У частині 1 ст.300 ЦПК України закріплено вимогу про вирішення рішенням суду питання про призначення піклувальника чи опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Отже, така регламентація відносить до сфери судової юрисдикції та повноважень суду призначення піклувальників чи опікунів.
При цьому функції опіки та піклування залишаються за органами опіки та піклування, у тому числі щодо осіб, які обмежені у цивільній дієздатності або визнані недієздатними судом. Опіка та піклування - правовий інститут, який регулює суспільні відносини, пов'язані з установленням опіки та піклування, здійсненням функцій опіки та піклування та зупиненням опіки та піклування.
Віднесення до компетенції суду встановлення опіки та піклування й призначення опікунів або піклувальників судовим рішенням ставить питання про механізм їх практичного вирішення при розгляді справ про обмеження цивільної дієздатності та визнання фізичної особи недієздатною. Перш за все, виходячи з вимог процесуального законодавства, питання про призначення опікуна або піклувальника входить до предмета судового розгляду як похідне від головних юридичних фактів, що становлять предмет доказування по цих справах. Повноваження суду в цьому відношенні пов'язані з розглядом питання про призначення опікуна або піклувальника на підставі тих пропозицій та висновків по справі, які зроблені органом опіки та піклування як органу спеціальної компетенції, на якого за законом покладені функції опіки та піклування. Виходячи з процесуальних функцій органів опіки та піклування та їх процесуального статусу в цивільному процесі, підстав та процесуальних форм їх участі (ст. 60 ЦПК України), їх подання про призначення конкретної особи опікуном або піклувальником може міститися в окремому документі або письмовому висновку, який робить представник органу опіки та піклування в судовому засіданні.
Таким чином, виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України, обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21).
Колегія суддів виходить з того, що, вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опікуна або піклувальника, суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов'язаний подати до суду висновок про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітньої особи.
Документами, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, є довідки про стан здоров'я майбутнього опікуна, довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку, акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки, довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.
Отже, орган опіки і піклування, надаючи рекомендацію щодо призначення опікуна недієздатній особі, має перевірити його можливість (побутову та фізичну) виконувати опікунські обов'язки, що й було виконано органом опіки у даній справі.
В той же час, якщо призначення опікуна особі при визнанні її недієздатною є обов'язком суду (за наявності подання на таку особу органу опіки та піклування), то призначення особи опікуном можливе лише за її письмовою згодою, від якої вона завжди вправі відмовитися, подавши до суду відповідну заяву.
За наведених обставин, відмова у призначенні особи опікуном недієздатної особи (за наявності відповідного подання органу опіки та піклування) судом має бути мотивованою з посиланням на відповідні законодавчі та/чи нормативні акти.
Питання щодо встановлення опіки і піклування регулюються Правилами опіки та піклування та Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджених постановою КМУ від 24.09.2008 № 866.
Згідно з пунктом 4.3 Правил опіки та піклування, як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов'язків.
У п. 3.3. вищевказаних Правил визначений перелік документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, це зокрема: довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.
Крім того, відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
При призначенні опікуна важливо і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка, такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року (справа № 753/1905/22).
Перевіривши наданий опікунською радою Виконавчого комітету Калуської міської ради висновок про можливість призначення заявника ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_5 , колегія суддів погоджується із думкою суду першої інстанції, , що Орган опіки та піклування не з'ясував усі необхідні умови, передбачені статтею 67 ЦК України. Так, не перевірені питання і не відображені дані про відношення недієздатної особи до кандидатури опікуна, не зазначено про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки, що має бути підтверджено довідкою лікувальної установи. Крім того, як вбачається зі справи, заявник не є членом родини ОСОБА_5 , проживає за іншою адресою.
Колегія суддів зазначає, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, проте без доведення передбачених законом умов воно не може бути підставою для призначення опікуна у судовому порядку. Фізична особа може бути призначена опікуном лише за її згодою (ч.3 ст.63 ЦК України), однак сама по собі згода на виконання таких обов'язків не може бути безумовною підставою для призначення опікуном особи, яка, на думку суду, не повно відповідає вимогам ст.67 ЦК України.
Згідно з приписами частини 3 статті 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Визначальним при вирішенні питання щодо можливості призначення опікуном є врахування особистих стосунків, можливості виконувати обов'язки опікуна.
Однак зі змісту висновку Органу опіки та піклування, неможливо встановити наявність умов, передбачених статтями 63-67 ЦК України, крім відомостей про стан здоров'я недієздатної особи і факту згоди заявника бути її опікуном. Отже, висновок не відповідає вимогам закону, встановленим для вирішення подібних питань, і протилежного заявником суду не доведено. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні цієї частини заяви, виходив саме з таких мотивів, а не з того, що формально Орган опіки та піклування не оформив подання належним чином у відповідності до вимог закону.
Доводи апеляційної скарги стосовно вказаних висновків суду не приводять колегію суддів до іншого висновку, оскільки обставини, якими обґрунтована заява апелянта , не дають законних підстав для задоволення заяви про призначення опікуном.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового немає.
За таких обставин питання стосовно розподілу судових витрат, зокрема, витрат заявника на оплату судової експертизи, має бути вирішено судом, що ухвалював рішення по суті заявлених вимог шляхом винесення додаткового рішення, і не входить в компетенцію апеляційного суду.
Керуючись ст.ст.367,368, 374, 375, 382-383 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28 жовтня 2025 року
Судді Є.Є. Мальцева
В.А.Девляшевський
В.М. Луганська