Житомирський апеляційний суд
Справа 288/3070/23
Категорія 55
Додаткова постанова
Іменем України
23 жовтня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Борисюка Р.М., Григорусь Н.Й.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи
клопотання ОСОБА_1 , подане через адвоката Іщенка Дениса Миколайовича, про долучення доказів в порядку частини восьмої ст.141 ЦПК України
у цивільній справі №288/3070/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно набутих коштів
Позивач ОСОБА_1 через адвоката Іщенка Дениса Миколайовича в порядку частини восьмої ст.141 ЦПК України звернувся до суду із клопотанням про долучення доказів: копії договору про надання правової допомоги від 10 травня 2024 року, копії договору на оплату адвокатських послуг до договору про надання правової допомоги від 10 травня 2024 року №09/24 та копії акта виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 10 жовтня 2025 року. Клопотання обґрунтоване тим, що постановою Житомирського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на додаткове рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 червня 2024 року задоволена частково. У апеляційній скарзі на додаткове рішення представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Іщенком Д.М. була заявлена вимога про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, пов'язану з підготовкою та розглядом справи в суді апеляційної інстанції. Одночасно було зазначено, що докази понесених витрат будуть надані у відповідності до положень частини восьмої ст.141 ЦПК України.
Відповідач ТзОВ «Вердикт Капітал» до відзиву на апеляційну скаргу долучило клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу. Просить відмовити позивачу в стягненні витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в повному обсязі. Посилається на те, що вартість адвокатських послуг за написання апеляційної скарги є значно завищеною та неспівмірною у порівнянні з обсягом виконаних робіт, складністю справи та ринковими цінами на адвокатські послуги.
Відповідно до пункту третього частини першої ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина третя ст.270 ЦПК України).
За положеннями частини першої ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. За нормами п.1 частини третьої ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом із тим, відповідно до частини восьмої ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Із матеріалів справи вбачається, що у своїй апеляційній скарзі на додаткове рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 червня 2024 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Іщенка Д.В. заявив про стягнення з відповідача ТзОВ «Вердикт Капітал» на свою користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн, які пов'язані з підготовкою та розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова Житомирським апеляційним судом ухвалена 15 жовтня 2025 року.
15 жовтня 2025 року, тобто впродовж п'яти днів після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови від 15 жовтня 2025 року, через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 через адвоката Іщенка Д.М. подав клопотання про долучення доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу в зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Отже, з додержанням порядку частини восьмої ст.141 ЦПК України позивачем заявлено про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги та подані докази у підтвердження їх розміру.
Відповідно до положень частин другої та третьої ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною четвертою ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята ст.137 ЦПК України).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року в справі №905/1795/18).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року в справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою ст.137 ЦПК України.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір є обґрунтованим.
Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
За таких обставин, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Так, надання та отримання позивачем послуг підтверджується договором про надання правової допомоги від 10 травня 2024 року, укладеним між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Іщенком Денисом Миколайовичем, в якому зазначено, що за надання правової допомоги клієнт зобов'язаний виплатити адвокату гонорар у розмірі та в строк, які узгоджені сторонами, в порядку передоплати у повному розмірі на момент складання та підпису договору, про що складається окремий додатковий договір.
Відповідно до договору на оплату адвокатських послуг до договору про надання правової допомоги №09/24 від 10 травня 2024 року сторони домовилися, що розмір винагороди (гонорару) адвокату за правову допомогу в справі під час перегляду рішення та розгляду справи в Житомирському апеляційному судді становить 10 000 грн.
Із акта виконаних робіт від 14 жовтня 2025 року за договором про надання правової допомоги від 10 травня 2024 року №09/24 прослідковується, що адвокат Іщенко Д.М. надав, а ОСОБА_1 прийняв наступний перелік робіт: 10 травня 2024 року - ознайомлення з рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 17 квітня 2024 року в справі №288/3070/23; 10 травня 2024 року - ознайомлення з матеріалами справи №288/3070/23 в Електронному суді; 10 травня 2024 року - надання консультаційних послуг ОСОБА_1 ; 10 травня 2024 року - ознайомлення з апеляційною скаргою ТзОВ «Вердикт Капітал»; 10 травня 2024 року - складення, оформлення заяви про зупинення апеляційного провадження у цивільній справі №288/3070/23, із подальшим направленням до Житомирського апеляційного суду; ??27 травня 2024 року - складення, оформлення відповіді на заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та клопотання про зменшення витрат на надання правової допомоги; ??20 червня 2024 року - ознайомлення з додатковим рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 червня 2024 року в справі №288/3070/23; 03 липня 2024 року - складення, оформлення апеляційної скарги на додаткове рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 червня 2024 року в справі №288/3070/23; ??17 жовтня 2024 року - складення, оформлення заяви про розгляд справи в режимі відеоконференції; 23 жовтня 2024 року - участь у судовому засіданні; 22 січня 2025 року - участь з судовому засіданні; 02 квітня 2025 року участь у судовому засіданні; ??04 червня 2025 року - участь у судовому засіданні; ??15 жовтня 2025 року - участь у судовому засіданні.
Колегія суддів, проаналізувавши акт надання правничої (правової) допомоги від 14 жовтня 2025 року, доходить висновку, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн не є обґрунтованими у повному обсязі, приймаючи до уваги, що не всі дії були необхідними та неминучими на стадії перегляду справи в апеляційному порядку, а також дійсну тривалість двох судових засідань, проведених судом апеляційної інстанції у режимі відеоконференції, кожне із яких не перевищило 20 хвилин.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Ураховуючи критерій реальності адвокатських витрат, характер виконаних адвокатом робіт, виходячи з конкретних обставин справи, керуючись принципами справедливості і верховенства права, приймаючи до уваги зміст заперечень відповідача, колегія суддів вважає, що судові витрати на надання професійної правничої допомоги в сумі 10 000 грн у цьому випадку є завищеними порівняно з співмірністю і складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих ним послуг, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу може бути зменшений до 4 000 грн.
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 4 000 грн, яка відповідає складності справи та вчиненим адвокатом Вітенка В.В. процесуальним діям. У стягненні решти суми відмовляється.
Керуючись ст.ст.141,270,381-384 ЦПК України, суд
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції, в сумі 4 000 грн.
У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуюча Судді: