Житомирський апеляційний суд
Справа №295/1887/25 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.
Категорія 77 Доповідач Павицька Т. М.
27 жовтня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Борисюка Р.М., Шевчук А.М.,
за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №295/1887/25 за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради , третя особа - Департамент охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 травня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Лєдньова Д.М. в м. Житомирі,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом у якому просив поновити його на роботі в комунальному некомерційному підприємстві «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради з дати звільнення на посаді водія автотранспортних засобів (санітарного автомобіля «ШД») ВП ПБ БЕМД смт Ємільчине підстанції ЕМД м. Звягель, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі. Позов обґрунтовано тим, що 11.03.2013 року він був прийнятий на посаду водія 1 класу відділення-пункту постійного базування бригад ЕМД у Ємільчинському районі - після реорганізації - водій автотранспортних засобів (санітарного автомобіля «ШД» відділення пункту постійного базування смт. Ємільчине підстанції ЕМД м. Звягель. Наказом № 3-ОС позивача звільнено з посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці та не можливістю переведення на посаду «Екстрений медичний технік» чи іншу посаду. Звільнення з посади відбулось з порушенням вимог чинного на відповідний період законодавства та є незаконним. Так, зокрема, в порушення положень ч.1 ст. 49-2 КЗпП України будь-яке повідомлення про наступне вивільнення не отримувалось, а 20.11.2024 року відповідачем вручене повідомлення про заплановані зміни істотних умов праці, що, на думку сторони, фактично є реалізацією ч.3 ст. 32 КЗпП України (переведення на іншу роботу. Зміна істотних умов праці). Зауважує, що відповідно до ч.4 ст. 32 КЗпП України якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу. Відповідно до п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є: відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці. З новими умовами праці, які були вказані у повідомленні, він погодився, продовжував працювати включно до 09.01.2025 року, а тому, оскільки при застосуванні п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України передбачалось дотримання ст. 49-2 КЗпП України, що проігноровано відповідачем, проведене звільнення є незаконним. Зазначає, що наказом Комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Житомирської обласної ради № 323 від 15.10.2024 року «Про вжиття організаційно-правових заходів щодо виконання вимог постанови Кабінет Міністрів України «Про затвердження типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги» від 21.11.2012 року, наказів Міністерства охорони здоров'я України від 04.08.2021 року № 1627, від 16.02.2924 року № 262 та листа Міністерства охорони здоров'я України від 14.10.2024 року № 25/39028/2-24 відповідач зазначив: завідувачу навчально-тренувальним відділом Ніколенку С.В., лікарю з МНС навчально-тренувального відділу Ігнатьєвій Л.М.: скласти помісячні плани на жовтень-грудень 2024 року щодо проведення теоретичної частини та на 2025 рік проведення практичної частини підготовки та перепідготовки водіїв бригад екстреної медичної допомоги за програмою « Екстрений медичний технік» та фельдшерів з медицини невідкладних станів за програмою «Екстрена медицина»; у термін до 13 грудня 2024 року організувати проведення теоретичної частини підготовки та перепідготовки водіїв бригад екстреної медичної допомоги за програмою Екстрений медичний технік» та фельдшерів з медицини невідкладних станів за програмою «Екстрена медицина» з обов'язковою участю вказаних працівників у таких заходах; у термін до 12 рудня 2025 року організувати проведення практичної частини підготовки та перепідготовки водіїв бригад екстреної медичної допомоги за програмою «Екстрений медичний технік» та фельдшерів з медицини невідкладних станів за програмою «Екстрена медицина». Завідуючим підстанціям, старшим фельдшерам пунктів постійного та тимчасового базування БЕМД: з метою оптимізації проведення підготовки та перепідготовки працівників за програмами та планами, визначеними у пунктах 7-8 наказу, у строк до 25 жовтня 2024 року провести обов'язкове відкрите письмове анкетування медичного персоналу та водіїв бригад екстреної медичної допомоги щодо їх згоди чи відмови від участі у відповідних заходах; у термін до 25 жовтня 2024 року довести до відома водіїв автотранспортних засобів (санітарного автомобіля «Швидка допомога») та медичного персоналу бригад екстреної медичної допомоги під їх особистий підпис зміст листа Міністерства охорони здоров'я України від 14.10.2024 року № 255/39028/2-24 із наданням на кожен пункт тимчасового та постійного базування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги примірника (копії) вказаного листа; начальнику відділу кадрів Вороніній О.І., провідному юрисконсульту Тещенку М.М.: про прийняття даного наказу та про необхідність участі у теоретичній та практичній підготовці та перепідготовці водіїв бригад екстреної медичної допомоги за програмою «Екстрений медичний технік» та фельдшерів з медицини невідкладних станів за програмою «Екстрена медицина» у термін до 25 жовтня 2024 року у письмовій формі засобами поштового зв'язку шляхом надіслання рекомендованих поштових відправлень, а також електронного зв'язку поінформувати працівників цієї категорії, які на даний час перебувають у тривалих відпустках, які триватимуть у період з 01.01.2025 року до 31.12.2025 року чи увільнені від роботи у зв'язку із проходженням військової служби по мобілізації. Позивач вказував, що на виконання відповідно наказу в частині підготовки та перепідготовки водіїв бригад екстреної медичної допомоги за програмою «Екстрений медичний технік» відповідач своїм наказом № 383 від 13.12.2024 року «Про проведення повторного іспиту для водіїв бригад ЕМД» наказав: завідувачу навчально-тренувального відділу ОСОБА_2 провести 17.12.-18.12.2024 року повторний іспит для водіїв бригад ЕМД, які підлягають для повторній здачі іспиту із засвоєння теоретичної частини підготовки та перепідготовки водіїв бригад ЕМД за програмою «Екстрений медичний технік». Вказує, що у постанові Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 року № 1114 «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги» у п.п. 1-2 зазначено: установити, що з 01 січня 2025 року працівники бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, фахівці, які займають посади водіїв, для роботи у складі бригади парамедиків повинні мати професійну кваліфікацію “екстрений медичний технік». Відповідно до ч.3 ст. 4-1 КЗпП України професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація) - це визнана або присвоєна/підтверджена суб'єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом. У відповідності до ч.1ст. 16 Закону України «Про освіту» фахова передвища освіта спрямована на формування та розвиток освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи до виконання типових спеціалізованих завдань у певній галузі професійної діяльності, пов'язаних з виконанням виробничих завдань підвищеної складності та/або здійсненням обмежених управлінських функцій, що характеризуються певною невизначеністю умов та потребують застосування положень і методів відповідної науки, і завершується здобуттям відповідної освітньої та/або професійної кваліфікації. Відповідно до п.5 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 78 Охорона здоров'я (в редакції станом на 15.10.2024 року) кваліфікаційні вимоги до посади екстрений медичний технік становлять: повна загальна середня освіта та підготовка за професією "Екстрений медичний технік"; наявність сертифіката про проходження навчання за програмою підготовки за професією "Екстрений медичний технік"; без вимог до стажу роботи; посвідчення водія відповідної категорії для керування автомобілем. Наказом Міністерства освіти України № 969 від 10.07.2019 затверджено стандарт професійної освіти з професії «Екстрений медичний технік». Відповідно до стандарту кваліфікаційні вимоги до професії: повна загальна середня освіта та підготовка за професією «Екстрений медичний технік»; наявність сертифіката про проходження навчання за програмою підготовки за професією «Екстрений медичний технік»; без вимог до стажу роботи; посвідчення водія відповідної категорії для керування автомобілем». Дії відповідача щодо допуску з 01.01.2025 року до роботи осіб на посаду «Екстрений медичний технік», які працюють водіями в складі бригад екстреної медичної допомоги та станом на 31.12.2024 року мають лише документ, який підтверджує успішне проходження теоретичної частини підготовки за програмою «Екстрений медичний технік», не відповідає вимогам наведених нормативних актів, а тестові іспити, фактично проведені на підприємстві, не мають правових наслідків. Крім того, посилається на невідповідність процедури проведення тестових іспитів вимогам Порядку здійснення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників системи екстреної медичної допомоги, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16.02.2024 року № 263. Відповідно до п.п. 14, 21, 22 Порядку належна підготовки працівників системи екстреної медичної допомоги включає: програму іспиту, який складається з двох обов'язкових компонентів: інтегрованого тестового іспиту та практичного іспиту, що розробляє уповноважений заклад державної оцінки компетентностей. У разі успішного складення здобувачем іспиту уповноважений заклад державної оцінки компетентностей видає здобувачу сертифікат про завершення навчання. У разі не складення іспиту здобувач має право повторно скласти іспит упродовж одного року, не раніше ніж через один місяць після отримання здобувачем результатів іспиту. З наданої Департаментом охорони здоров'я Житомирської державної адміністрації відповіді від 24.01.2205 року слідує, що перший тестовий іспит складався 03.12.2024 року, а повторний - 17.12.2024 року. Відповідно до п.27 Порядку перепідготовка водіїв бригад після отримання сертифікату про успішне складення кваліфікаційного іспиту є підтвердженням їх відповідності вимогам до професії «Екстрений медичний технік». Курс навчально-тренувальної програми при цьому включає три рівні з підготовки осіб, а тривалість програми становить 160 годин. Позивач звертає увагу, що 05.12.2024 року Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 2034 затверджені зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 78 «Охорона здоров'я». Згідно з відповідною редакцією кваліфікаційними вимогами є: документ про присвоєння кваліфікації "Екстрений медичний технік", без вимог до стажу роботи, посвідчення водія відповідної категорії для керування автомобілем. До роботи на посаді "Екстрений медичний технік" допускаються особи, які працюють водіями у складі бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та станом на 31 грудня 2024 року мають документ, який підтверджує успішне проходження теоретичної частини підготовки за програмою "Екстрений медичний технік", за умови успішного проходження практичної частини підготовки за цією програмою до 31 грудня 2025 року; або особи, які перебували у Збройних Силах України або інших військових формуваннях на посадах: інструктора із тактичної медицини роти (батареї) та їм рівних, старшого бойового медика (роти, батареї та їм рівних) або бойового медика взводу (номер ВОС згідно з Переліком - 878), за наявності посвідчення водія відповідної категорії для керування автомобілем, з подальшим отриманням документа про присвоєння кваліфікації "Екстрений медичний технік". Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 2034 в частині внесення змін до кваліфікаційних вимог при присвоєнні кваліфікації «Екстрений медичний технік» суперечить п.1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 року № 1114 «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги», де зазначено, що працівники бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, фахівці, які займають посади водіїв, для роботи у складі бригади парамедиків, повинні мати професійну кваліфікацію “екстрений медичний технік» з 1 січня 2025 року.
Рішенням рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 у Комунальному некомерційному підприємстві "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Житомирської обласної ради на посаді «Екстрений медичний технік» ВП ПБ БЕМД смт. Ємільчине підстанції ЕМД м. Звягель. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Житомирської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 72 079,20 грн. Суму визначено без утримання податку. Стягнення і сплата податку покладаються на роботодавця, який самостійно розраховує суму податкових відрахувань і зменшує суму, призначену судом, на суму нарахованих податків. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Житомирської обласної ради на користь держави судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Комунальне некомерційне підприємство "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Житомирської обласної ради подало апеляційну скаргу у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що зі змісту листа Міністерства охорони здоров'я України від 14.10.2024 №25.39028.2-24 та від 15.10.2024 №14760/1-24 щодо реалізації вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 №1114 «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги», Закону України «Про екстрену медичну допомогу», з урахуванням вимог статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», слідує, що з 01.01.2025 склад всіх бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги має відповідати єдиному стандарту, у зв'язку з чим до вказаної дати усі водії, які працюють у складі бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги мають перенавчитися і отримати кваліфікацію «екстрений медичний технік» та підлягають переведенню на посаду «Екстрений медичний технік». Відповідно до внутрішньо-організаційних документів екстрений медичний технік КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради - це працівник, який керує спеціалізованим санітарним транспортом та надає медичну допомогу у складі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. З метою забезпечення належної і ефективної роботи підприємства та виконання вимог чинного законодавства 15.10.2024 видано наказ №323 «Про вжиття організаційно-правових заходів щодо виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги» від 21.11.2012, наказів Міністерства охорони здоров'я України від 04.08.2021 №1627, від 16.02.2024 №262 та листа Міністерства охорони здоров'я України від 14.10.2024 №25/39028/2-24» відповідно до якого у строк до 13.12.2024 організовано проведення теоретичної частини підготовки та перепідготовки водіїв бригад екстреної медичної допомоги за програмою «Екстрений медичний технік» та фельдшерів з медицини невідкладних станів за програмою спеціалізації «Екстрена медицина» з обов'язковою участю вказаних працівників у таких заходах. Навчання водіїв бригад екстреної медичної допомоги за програмою «Екстрений медичний технік» проводилось на базі навчально-тренувального відділу підприємства та онлайн-платформі Zoom. Повідомленням від 15.10.2024 №16-00/1558 працівників підприємства поінформовано про заплановані зміни істотних умов праці з 01.01.2025. Із вказаним повідомленням ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис 20.11.2024, що слідує із змісту позовної заяви та доданих позивачем доказів. Письмові заяви, повідомлення чи скарги від позивача щодо незабезпечення належного його навчання на адресу дирекції підприємства не надходили. У період з 19.11.2024 по 12.12.2024 уповноваженими особами здійснено прийняття іспитів за результатами навчання у водіїв бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги підприємства. Разом з тим, позивачем не здійснено успішне складання відповідного іспиту про що його було проінформовано. Відповідно до наказу по підприємству від 13.12.2024 №383 «Про проведення повторного іспиту для водіїв бригад ЕМД» здійснення відповідних заходів проведено 17.12.2024 та 18.12.2024 на базі навчально-тренувального відділу підприємства. За результатами проведення повторного іспиту позивачем знову ж не забезпечено успішне його складання, внаслідок чого не отримано документ, яким підтверджено кваліфікаційні вимоги до професії «Екстрений медичний технік». Відповідач звертає увагу, що позивачем не оскаржувались результати жодного із іспитів, у тому числі шляхом подачі заяв чи скарг на адресу дирекції КНП «ЦЕМД та МК» ЖОР, що свідчить про те, що ОСОБА_1 погодився з їх результатами. Позивач відмовився від переведення його на інші вакантні на підприємстві посади. До 08.01.2025 позивач перебував на лікарняному. Відповідно до наказу №3-ОС від 09.01.2025 позивача звільнено з роботи з ініціативи роботодавця, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку змінами в організації виробництва і праці, та неможливістю його переведення на посаду «Екстрений медичний технік» чи іншу роботу. Підприємством здійснено усі визначені законодавством виплати при звільненні працівника. При звільненні відповідача підприємством дотримано положення ст. 49-2 КЗпП України, а накази по підприємству №323 від 15.10.2024 та від 13.12.2024 №383 будь-ким у встановленому законом порядку не оскаржувались та не скасовувались. На переконання відповідача також є безпідставними твердження позивача про незаконність окремих актів Міністерства охорони здоров'я. Згідно з частинами першою - третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці роботодавець пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП України слідує, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Приписами п.1 ст. 40 КЗпП України слідує, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. Частиною 2 ст. 5 вказаного закону визначено, що у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів. Приписами ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Слід зазначити, що під терміном “зміни в організації виробництва і праці» розуміється раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, та інше. При цьому термін зміни “зміни в організації виробництва і праці» використовується в ч.3 ст. 32 КЗпП України та п.1 ст. 40 КЗпП України в якому йдеться про можливість розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у разі змін в організації виробництва і праці. Відповідно до усталеної судової практики суд зобов'язаний тільки з'ясувати наявність підстав для звільнення (постанови Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18, від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17), що судом було зроблено та порушень в частині наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці не встановлено. Твердження суду з приводу того, що вимоги ч.2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не можуть поширюватись на відповідну самостійно визначену процедуру на дотримання трудових прав та гарантій працівника - ст. 49-2 КЗпП України, вважаю, помилковим. Судом не застосовано положення закону, які підлягали застосуванню, - ч.2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» для визначення строку попередження позивача про наступне вивільнення, який може складати менше ніж два місяці до дати вивільнення працівника. На виконання вимог п. 6 ч.2 ст. 356 ЦПК України слід зазначити, що у апелянта відсутні відомості щодо нових обставини, що підлягають встановленню, а також докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції. У апелянта відсутні клопотання, які пов'язані із поданою апеляційною скаргою (п.7 ч.2 ст. 356 ЦПК України).
17 липня 2025 року на адресу Житомирського апеляційного суду надійшов відзив від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради, рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15.05.2025 залишити без змін. Зазначає, що на виконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, відповідач у своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не застосовано положення закону, яке підлягало застосуванню, а саме ч. 2 ст. 3 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». На думку відповідача, дана правова норма у спірних правовідносинах визначає строк попередження позивача про наступне вивільнення, який може складати менше ніж два місяця до дати вивільнення працівника. Вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. Вбачається, що законодавець у вище названій нормі Закону чітко зазначив, якими нормами Закону (частина третя стаття 32 та стаття 103 Кодексу законів про працю України), передбачені зміни істотних умов праці та зміни умов оплати праці, по яким повідомлення у період дії воєнного стану здійснюється не пізніше як до запровадження таких. У ч 2 ст. 3 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» відсутня зміна істотних умов праці передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, на підставі якій був звільнений позивач. Тому, тлумачення відповідача ч 2 ст. 3 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» є довільним та помилковим. Висновок суду першої інстанції, зазначений у рішення від 15.05.2025 року, є обґрунтованим та законним, а саме що “слід визнати ґрунтовними твердження позивача про порушення вимог ст. 49-1 КЗпП України та недотримання встановлених відповідною нормою строків попередження про вивільнення (2 місяці) до фактичного часу подій. І хоча наведена у повідомленні зміна істотних умов праці, за певних умов, пов'язувалась із наступним вивільненням, вимоги ч.2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не можуть поширюватись на відповідну самостійно визначену процедуру на дотримання трудових прав та гарантій працівника».
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 працював у Комунальному некомерційному підприємстві "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Житомирської обласної ради на посаді водія автотранспортних засобів (санітарного автомобіля «ШД» відділення пункту постійного базування смт. Ємільчине підстанції ЕМД м. Звягель.
Наказом Комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Житомирської обласної ради № 3-ОС від 09.01.2025 року позивача звільнено з посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці та не можливістю переведення на посаду «Екстрений медичний технік» чи іншу посаду.
Згідно з наказом Комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Житомирської обласної ради від 15.10.2024 року № 323 «Про вжиття організаційно-правових заходів щодо виконання вимог постанови Кабінет Міністрів України «Про затвердження типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги» від 21.11.2012 року, наказів Міністерства охорони здоров'я України від 04.08.2021 року № 1627, від 16.02.2924 року № 262 та листа Міністерства охорони здоров'я України від 14.10.2024 року № 25/39028/2-24» зобов'язано: Завідувача навчально-тренувальним відділом ОСОБА_2 , лікаря з МНС навчально-тренувального відділу ОСОБА_4 : Скласти помісячні плани на жовтень-грудень 2024 року щодо проведення теоретичної частини та на 2025 рік проведення практичної частини підготовки та перепідготовки водіїв бригад екстреної медичної допомоги за програмою «Екстрений медичний технік» та фельдшерів з медицини невідкладних станів за програмою «Екстрена медицина»; У термін до 13 грудня 2024 року організувати проведення теоретичної частини підготовки та перепідготовки водіїв бригад екстреної медичної допомоги за програмою Екстрений медичний технік» та фельдшерів з медицини невідкладних станів за програмою «Екстрена медицина» з обов'язковою участю вказаних працівників у таких заходах; У термін до 12 рудня 2025 року організувати проведення практичної частини підготовки та перепідготовки водіїв бригад екстреної медичної допомоги за програмою «Екстрений медичний технік» та фельдшерів з медицини невідкладних станів за програмою «Екстрена медицина».
Завідуючих підстанціям, старших фельдшерів пунктів постійного та тимчасового базування БЕМД: З метою оптимізації проведення підготовки та перепідготовки працівників за програмами та планами, визначеними у пунктах 7-8 наказу, у строк до 25 жовтня 2024 року провести обов'язкове відкрите письмове анкетування медичного персоналу та водіїв бригад екстреної медичної допомоги щодо їх згоди чи відмови від участі у відповідних заходах; У термін до 25 жовтня 2024 року довести до відома водіїв автотранспортних засобів (санітарного автомобіля «Швидка допомога») та медичного персоналу бригад екстреної медичної допомоги під їх особистий підпис зміст листа Міністерства охорони здоров'я України від 14.10.2024 року № 255/39028/2-24 із наданням на кожен пункт тимчасового та постійного базування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги примірника (копії) вказаного листа.
Начальника відділу кадрів ОСОБА_5 , провідного юрисконсульта ОСОБА_6 : про прийняття даного наказу та про необхідність участі у теоретичній та практичній підготовці та перепідготовці водіїв бригад екстреної медичної допомоги за програмою Екстрений медичний технік» та фельдшерів з медицини невідкладних станів за програмою «Екстрена медицина» у термін до 25 жовтня 2024року у письмовій формі засобами поштового зв'язку шляхом надіслання рекомендованих поштових відправлень, а також електронного зв'язку поінформувати працівників цієї категорії, які на даний час перебувають у тривалих відпустках, які триватимуть у період з 01.01.2025 року до 31.12.2025 року чи увільнені від роботи у зв'язку із проходженням військової служби по мобілізації.
15 листопада 2024 року Комунальним некомерційним підприємством "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Житомирської обласної ради складено повідомлення про заплановані зміни істотних умов праці, згідно з яким з 01.01.2025 року склад всіх бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги відповідатиме єдиному стандарту, у зв'язку з чим до вказаної дати усі фельдшери з медицини невідкладних станів і сестри медичної швидкої і невідкладної медичної допомоги, які зараз працюють в бригадах екстреної (швидкої) медичної допомоги, мають пройти навчання за спеціальністю «екстрена медицина» і отримати кваліфікацію «парамедик», а водії, які працюють у бригаді екстреної (швидкої) медичної допомоги мають перенавчитися і отримати кваліфікацію «екстрений медичний технік». Також повідомлено про необхідність своєчасно написати заяви про переведення на відповідні посади з 01.01.2025 року за умови відповідності кваліфікаційним вимога та наявності підтверджуючих документів. В разі незгоди на продовження роботи в нових умовах, трудові відносини будуть припинені відповідно до положень чинного трудового законодавства. Повідомлення вручене позивачу 20.11.2024 року.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, зокрема й ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України).
Вирішуючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача відбулися зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, чи додержана власником або уповноваженим ним органом норма законодавства, що регулює вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, і чи працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.
Подібні висновки викладені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах від 07 квітня 2021 року у справі № 444/2600/19, від 22 липня 2021 року у справі № 456/57/20, від 27 серпня 2021 року у справі № 712/10548/19, від 09 грудня 2021 року у справі № 646/2661/20 та інших; така судова практика є усталеною.
Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається у разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв'язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.
Відповідно до п.1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 №1114 «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги», вирішено установити, що з 1 січня 2025 р. працівники бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, фахівці, які займають посади водіїв, для роботи у складі бригади парамедиків повинні мати професійну кваліфікацію екстрений медичний технік.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України 04 серпня 2021 року № 1627 затверджено навчально-тренувальні програми трьох рівнів з підготовки осіб, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов'язками повинні надавати домедичну допомогу.
Порядком здійснення підготовки ,перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників системи екстреної медичної допомоги, затвердженим наказом Міністерств охорони здоров'я України 16 лютого 2024 року № 262, запроваджено організаційні засади здійснення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників системи екстреної медичної допомоги.
Згідно з визначенням термінів, наведених у Порядку № 262, підготовка екстрених медичних техніків це заходи, які стосуються підготовки водіїв бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги відповідно до медико-технологічних документів із стандартизації екстреної медичної допомоги, що здійснюються відповідно до цього Порядку.
Відповідно до п.4 Порядку № 262 підготовка екстреного медичного техніка здійснюється шляхом здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за професією «Екстрений медичний технік».
У відповідності до п.27 Порядку № 262 перепідготовка водіїв бригад після отримання сертифікату про успішне складення кваліфікаційного іспиту є підтвердженням їх відповідності вимогам до професії «Екстрений медичний технік».
Листом Міністерства охорони здоров'я України від 14.10.2024 №25.39028.2-24 щодо реалізації вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 №1114 роз'яснено, що отримання професійної кваліфікації «Екстерний медичний технік» здійснюється шляхом:
1 - отримання свідоцтва за результатами навчання та підготовки за професією «Екстрений медичний технік»;
2 - отримання сертифікату за результатами навчання за програмою «Екстрений медичний технік», виданого уповноваженим органом державної оцінки компетентностей.
Згідно роз'яснень до роботи на посаді «Екстрений медичний технік» з 01.01.2025 року допускаються особи, які працюють водіями у складі бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та які станом на 31.12.2024 року мають документ, що підтверджує успішне проходження теоретичної частини підготовки за програмою «Екстрений медичний технік» за умови до 01.01.2026 року проходження практичної частини підготовки з отримання відповідного сертифікату, виданого уповноваженим органом державної оцінки компетентностей.
Згідно з наказом Комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Житомирської обласної ради від 15.10.2024 року № 323 «Про вжиття організаційно-правових заходів щодо виконання вимог постанови Кабінет Міністрів України «Про затвердження типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги» від 21.11.2012 року, наказів Міністерства охорони здоров'я України від 04.08.2021 року № 1627, від 16.02.2024 року № 262 та листа Міністерства охорони здоров'я України від 14.10.2024 року № 25/39028/2-24» зобов'язано:
Завідувача навчально-тренувальним відділом ОСОБА_2 , лікаря з МНС навчально-тренувального відділу ОСОБА_4 :
-скласти помісячні плани на жовтень-грудень 2024 року щодо проведення теоретичної частини та на 2025 рік проведення практичної частини підготовки та перепідготовки водіїв бригад екстреної медичної допомоги за програмою «Екстрений медичний технік» та фельдшерів з медицини невідкладних станів за програмою «Екстрена медицина»;
-у термін до 13 грудня 2024 року організувати проведення теоретичної частини підготовки та перепідготовки водіїв бригад екстреної медичної допомоги за програмою Екстрений медичний технік» та фельдшерів з медицини невідкладних станів за програмою «Екстрена медицина» з обов'язковою участю вказаних працівників у таких заходах;
-у термін до 12 рудня 2025 року організувати проведення практичної частини підготовки та перепідготовки водіїв бригад екстреної медичної допомоги за програмою «Екстрений медичний технік» та фельдшерів з медицини невідкладних станів за програмою «Екстрена медицина».
Завідуючих підстанціям, старших фельдшерів пунктів постійного та тимчасового базування БЕМД:
-з метою оптимізації проведення підготовки та перепідготовки працівників за програмами та планами, визначеними у пунктах 7-8 наказу, у строк до 25 жовтня 2024 року провести обов'язкове відкрите письмове анкетування медичного персоналу та водіїв бригад екстреної медичної допомоги щодо їх згоди чи відмови від участі у відповідних заходах;
-у термін до 25 жовтня 2024 року довести до відома водіїв автотранспортних засобів (санітарного автомобіля «Швидка допомога») та медичного персоналу бригад екстреної медичної допомоги під їх особистий підпис зміст листа Міністерства охорони здоров'я України від 14.10.2024 року № 255/39028/2-24 із наданням на кожен пункт тимчасового та постійного базування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги примірника (копії) вказаного листа;
Начальника відділу кадрів Вороніну О.І., провідного юрисконсульта Тещенка М.М.:
- про прийняття даного наказу та про необхідність участі у теоретичній та практичній підготовці та перепідготовці водіїв бригад екстреної медичної допомоги за програмою Екстрений медичний технік» та фельдшерів з медицини невідкладних станів за програмою «Екстрена медицина» у термін до 25 жовтня 2024 року у письмовій формі засобами поштового зв'язку шляхом надіслання рекомендованих поштових відправлень, а також електронного зв'язку поінформувати працівників цієї категорії, які на даний час перебувають у тривалих відпустках, які триватимуть у період з 01.01.2025 року до 31.12.2025 року чи увільнені від роботи у зв'язку із проходженням військової служби по мобілізації.
За змістом ч.3 ст. 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
У відповідності до ст. 49-1 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Встановлено, що 15.11.2024 року Комунальним некомерційним підприємством "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Житомирської обласної ради складено повідомлення про заплановані зміни істотних умов праці, згідно з яким з 01.01.2025 року склад всіх бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги відповідатиме єдиному стандарту, у зв'язку з чим до вказаної дати усі фельдшери з медицини невідкладних станів і сестри медичної швидкої і невідкладної медичної допомоги, які зараз працюють в бригадах екстреної (швидкої) медичної допомоги, мають пройти навчання за спеціальністю «екстрена медицина» і отримати кваліфікацію «парамедик», а водії, які працюють у бригаді екстреної (швидкої) медичної допомоги мають перенавчитися і отримати кваліфікацію «екстрений медичний технік». Також повідомлено про необхідність своєчасно написати заяви про переведення на відповідні посади з 01.01.2025 року за умови відповідності кваліфікаційним вимога та наявності підтверджуючих документів. В разі незгоди на продовження роботи в нових умовах, трудові відносини будуть припинені відповідно до положень чинного трудового законодавства.
Матеріалами справи підтверджується, що повідомлення про зміну істотних умов праці позивачу вручено 20.11.2024 року.
Письмові заяви, повідомлення чи скарги від позивача щодо незабезпечення належного його навчання на адресу дирекції підприємства не надходили.
У період з 19.11.2024 по 12.12.2024 уповноваженими особами здійснено прийняття іспитів за результатами навчання у водіїв бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги підприємства.
Разом з тим, позивачем не здійснено успішне складання відповідного іспиту про що його було проінформовано.
Відповідно до наказу по підприємству від 13.12.2024 №383 «Про проведення повторного іспиту для водіїв бригад ЕМД» здійснення відповідних заходів проведено 17.12.2024 та 18.12.2024 на базі навчально-тренувального відділу підприємства.
За результатами проведення повторного іспиту позивачем знову ж не забезпечено успішне його складання, внаслідок чого не отримано документ, яким підтверджено кваліфікаційні вимоги до професії «Екстрений медичний технік».
Позивач обґрунтовуючи пред'явлений позов посилався на те, що роботодавець при звільненні його з роботи порушив гарантію, передбачену статтею 49-2 КЗпП України .
За частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи (частини перша - третя статті 49-2 КЗпП України).
Однією з найважливіших гарантій для працівників у разі зміни в організації праці, в тому числі ліквідації, реорганізації підприємства, є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантні посади чи роботу за відповідною професією або спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо та яка з'явилася на підприємстві протягом цього періоду й існувала на день звільнення (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 525/983/21, від 10 січня 2024 року у справі № 333/4779/20).
Отже, роботодавець має запропонувати працівнику, якого він вивільняє, всі вакансії, які були (з'явилися) на підприємстві, до самого моменту звільнення (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 466/7604/17, від 06 травня 2020 року у справі № 487/2191/17, від 24 червня 2020 року у справі № 742/1209/18, від 10 листопада 2022 року у справі № 525/983/21, від 20 лютого 2023 року у справі № 199/4766/21, від 18 жовтня 2023 року у справі № 210/6543/21).
Самий лише факт зміни в організації праці створює для роботодавця позитивне зобов'язання щодо збереження трудових правовідносин з його працівниками.
Належним виконанням такого зобов'язання є здійснення визначених КЗпП України дій, які нададуть працівникові можливість продовжити виконання попередніх функціональних обов'язків, а в разі неможливості - інших, які відповідають його кваліфікації.
Звільнення з роботи є крайнім заходом у зв'язку з об'єктивною неможливістю збереження трудових правовідносин або ж через небажання працівника продовжувати працювати на запропонованих умовах (найкращих умовах, які роботодавець об'єктивно має змогу запропонувати з урахуванням приписів трудового законодавства з дотриманням прав інших працівників, зокрема щодо переважного права на залишення на роботі).
Розірвання трудового договору у випадку змін в організації праці, зокрема й ліквідації чи реорганізації, є ініціативою роботодавця, що й створює для працівника відповідні гарантії від незаконного звільнення. Водночас надання таких гарантій не є формальністю у зв'язку лише із самим фактом змін в організації праці роботодавця, а спрямоване на випадки, коли продовження трудових правовідносин є об'єктивно неможливим, зокрема й у зв'язку з відмовою працівника працювати на змінених умовах. Тому факт такої відмови (за наявності відповідних вакансій) є визначальним.
У постанові від 28 серпня 2024 року у справі № 641/1334/23 (провадження № 14-54цс24) Велика Палата Верховного Суду сформулювала такі правові висновки: «На підставі системного аналізу пункту 1 частини першої та частини другої статті 40, частини другої статті 49-2 КЗпП України з метою забезпечення цієї гарантії на власника або уповноважений ним орган у разі звільнення працівника у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці покладається обов'язок під час попередження працівника про таке звільнення одночасно запропонувати йому наявні вакантні посади. Отже, законодавець встановив принцип одночасності попередження про наступне вивільнення та пропонування наявних вакантних посад для забезпечення гарантії права громадян на сприяння у збереженні роботи.
За приписами частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, власник вважається таким, що належно виконав свій обов'язок щодо сприяння у збереженні роботи працівника, який підлягає звільненню у зв'язку із скороченням штату, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Водночас роботодавець зобов'язаний запропонувати вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
Такий обов'язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та охоплює вакантні посади, які з'явилися в установі протягом всього цього періоду і які існували на день звільнення».
Разом з тим, позивачу з дня попередження про істотні умови праці і до дня звільнення в порушення вимог статті 49-2 КЗпП України не запропоновано іншої роботи, що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, в клопотанні- повідомленні від 22.10.2025 Комунальне некомерційне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради надало інформацію про те, що станом на 09.01.2025 (день звільнення позивача) на підприємстві були наявні наступні вакансії: - 0,5 ставки слюсар з ремонту колісних транспортних засобів підстанції ЕМД м.Звягель; -1 ставка робітник з комплексного обслуговування та ремонту будівель і споруд господарсько-транспортного відділу центральної ЕМД (м. Житомир); -1 ставка прибиральник територій станції ЕМД (м. Житомир). ОСОБА_1 про наявні вакансії було проінформовано працівниками структурного підрозділу підприємства -інспектором з кадрів підстанції ЕМД с. Звягель ОСОБА_7 із використанням засобів телефонного зв'язку. Окреме письмове пояснення від ОСОБА_7 з приводу інформування ОСОБА_1 про наявні вакансії не отримувалось через перебування працівника у відпусті на час надання інформації до суду. Письмове повідомлення про наявні вакансії станом на 09.01.2025 вакансії для ОСОБА_1 під його особистий підпис не вручалось.
Тому колегія суддів на підставі встановлених обставин, дійшла висновку про невиконання відповідачем вимог частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування позивача, а відтак й про незаконність звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України.
Таким чином, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зробив правильний висновок про задоволення позову, однак помилився щодо мотивів такого задоволення.
Розміром середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого на користь ОСОБА_1 з відповідача, останнім не оспорюється.
Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 376 ЦПК України).
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржуване рішення змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Судові витрати залишити за сторонами, оскільки судом апеляційної інстанції змінено лише мотиви відмови у задоволенні позову, тому питання перерозподілу судових витрат не вирішується апеляційним судом.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 травня 2025 року в частині поновлення ОСОБА_1 у Комунальному некомерційному підприємстві "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Житомирської обласної ради на посаді «Екстрений медичний технік» ВП ПБ БЕМД смт. Ємільчине підстанції ЕМД м. Звягель змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 28 жовтня 2025 року.
Головуючий
Судді