СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/10870/25
ун. № 759/25174/25
28 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Луганського будівельного технікуму, третя особа: Міністерство освіти і науки України про встановлення юридичного факту належності та визнання дійсним додатка до диплома, -
У жовтні 2025 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Луганського будівельного технікуму, третя особа: Міністерство освіти і науки України про встановлення юридичного факту належності та визнання дійсним додатка до диплома.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Справа передана судді 23 жовтня 2025 року.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається із ч.ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
П. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч зазначеним вимогам, позовна заява ОСОБА_1 не містить: місцезнаходження третьої особи, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України щодо відповідача та третьої особи, а також відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету щодо учасників справи.
Крім того, всупереч положення п.п. 6-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 не містить: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, а також підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Так, ОСОБА_1 визначив наступних учасників справи: відповідач - Луганський будівельний технікум та третя особа - Міністерство освіти і науки України.
Визначаючи у справі двох учасників справи, ОСОБА_1 мав додати до позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї, в кількості трьох примірників - один для суду та два для інших учасників справи.
Всупереч зазначеним положенням, до матеріалів справи долучені лише два примірники позовної заяви.
Суд також звертає увагу, що у якості третьої особи до справи позивач залучає Міністерство освіти і науки України.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
З аналізу норм ст. ст. 52 - 54 ЦПК України вбачається, що цивільним процесуальним законодавством передбачено два види третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Таким чином, позивач має уточнити процесуальний статус Міністерства освіти і науки України.
Також суд звертає увагу, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи (ч. 1 ст. 53 ЦПК України).
У відповідності до ч. 4 ст. 53 ЦПК України у заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Зважаючи на вищезазначені норми цивільного процесуального законодавства, позивач має вказати на яких підставах Міністерство освіти і науки України належить залучити до участі у справі та як рішення у справі може вплинути на його права або обов'язки щодо однієї зі сторін.
Крім того, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
За загальним правилом, якщо інше не встановлено ЦПК України, у відповідності до частини другої статті 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У поданому позові зазначено, що місцезнаходженням відповідача є: м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 8.
Суд зауважує, що вказана територія місцезнаходження відповідача не відноситься до територіальної юрисдикції Святошинського районного суду міста Києва.
Підстави для застосування альтернативної та виключної підсудності наведені у статтях 28 та 30 ЦПК України відповідно.
Як зазначав Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2022 року у справі № 691/914/19 (провадження № 61-20176св21), у позовній заяві позивач має обґрунтувати підстави для застосування правил альтернативної підсудності.
У своїй позовній заяві позивач не обґрунтовує підстави свого звернення до Святошинського районного суду міста Києва.
Жоден із учасників даної справи не має ні місця проживання, ні місцезнаходження на території Святошинського району міста Києва.
Таким чином, позивач має конкретизувати на яких підставах він звертається до Святошинського районного суду міста Києва із вказівкою на конкретну частину статті Цивільного процесуального кодексу України.
Одночасно з тим, позивачем додано до заяви копії письмових доказів (документів), зміст яких викладений іноземною мовою.
Відповідно до ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Згідно з статтею 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Великою Палатою Верховного Суду неодноразово наголошувалося, що процесуальні документи мають подаватися до суду лише державною мовою (справа № 9901/12/20, провадження №11-56заі20, справа №826/7329/17, провадження № 11-28заі21).
Верховний Суд також неодноразово наголошував на тому, що подані судові документи повинні бути викладені державною мовою. Така правова позиція викладена у ухвалі Верховного суду України від 31 березня 2020 року у справі №636/398/19, провадження №61-5685ск20; від 19 березня 2020 року у справі № 629/5741/19, провадження №61-5019ск20; від 02 березня 2020 року у справі №623/4072/19, провадження №61-2581ск20; від 27 лютого 2020 року у справі №638/6372/19, провадження №61-2956ск20.
До позовної заяви в якості доказів додані документи викладені іноземною мовою, що унеможливлює дослідження їх змісту у судовому засіданні.
Таким чином, вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Луганського будівельного технікуму, третя особа: Міністерство освіти і науки України про встановлення юридичного факту належності та визнання дійсним додатка до диплома - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який становить 5 (п'ять) днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.О. Горбенко