СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/24149/25
пр. № 1-кп/759/1990/25
27 жовтня 2025 року м.Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження № 12025100080002677, внесеного 29 серпня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Безуглівка Ніжинського району Чернігівської області, громадянина України, який здобув середню освіту, офіційно не працює, не одружений, особа з інвалідністю третьої групи, утриманців не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,
ОСОБА_3 28 серпня 2025 року приблизно о 19 годині 24 хвилини, перебуваючи в приміщенні загального коридору, розташованого на 5 (п'ятому) поверсі, під'їзду № 4 в будинку АДРЕСА_3 , а саме: біля вхідних дверей до приміщення квартири № 188 , вчинив умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 19 години 24 хвилини 28 серпня 2025 року, ОСОБА_3 , відчуваючи потребу у грошових коштах, від невстановленої особи отримав замовлення на підпал вхідних дверей квартири АДРЕСА_5 , за що мав отримати грошову винагороду у сумі 100 доларів США, та наркотичну речовину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, діючи умисно, з метою знищення або пошкодження чужого майна, ОСОБА_3 заздалегідь заготовив легкозаймисту рідину та запальничку. Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-25/53877-ФХД, речовина, якою він вчиняв підпал, є світлим нафтопродуктом (бензином, гасом, дизельним паливом тощо).
Після цього, 28 серпня 2025 року у вечірній час, ОСОБА_3 , прибув до під'їзду № 4, будинку АДРЕСА_3 та, піднявшись на 5 поверх загального коридору будинку, став очікувати найбільш сприятливого часу для вчинення підпалу дверей квартири № 187 .
Однак, згідно з показами, наданими ОСОБА_3 у ході досудового розслідування, останній переплутав двері квартир № 187 та № 188 , у зв'язку з чим замість дверей квартири № 187 підпалив двері квартири № 188 , які знаходяться поруч.
Так, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою пошкодження чужого майна шляхом підпалу, за допомогою запальнички він вчинив підпал вхідних дверей до квартири АДРЕСА_8 , після чого з місця події втік.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Суду показав, що дійсно він, отримав замовлення на підпал вхідних дверей квартири АДРЕСА_5 , за що мав отримати грошову винагороду у сумі 100 доларів США, та наркотичну речовину. На виконання цього завдання 28 серпня 2025 року, у вечірній час доби, близько 19 години 24 хвилин, він, перебуваючи в приміщенні загального коридору, розташованого на 5 (п'ятому) поверсі, під'їзду № 4 в будинку АДРЕСА_3 , а саме: біля вхідних дверей до приміщення квартири № 188 , вчинив умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме облив вхідні двері бензином, який приніс з собою та підпалив їх запальничкою. При цьому він переплутав двері, оскільки мав підпалити двері квартири № 187, а помилково підпалив двері квартири № 188 . Просив дати шанс стати на шлях виправлення без реального позбавлення волі. Обіцяв в подальшому не допускати протиправної поведінки.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеною винність ОСОБА_3 у вчиненні ним умисного пошкодження чужого майна шляхом підпалу та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 194 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні; обставини, які пом'якшують та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не одружений, особа з інвалідністю 3 групи, здобув середню освіту, працює, але не офіційно, має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, згідно ст. 89 КК України не судимий, проживає разом з матір'ю, яка самостійно виховує двох неповнолітніх дітей, оскільки її чоловік загинув, захищаючи Батьківщину .
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання за ч. 2 ст. 194 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 194 КК України, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду покарання.
При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичних обставин справи та характеру злочинного діяння, те, що злочин має лише одну кваліфікуючу ознаку позицію прокурора, та потерпілої, які вважали можливим, що обвинувачений зможе довести своє виправлення без реального відбуття покарання, з огляду на особу винного, наявності по справі обставин, що пом'якшують покарання, відсутності обставин, що його обтяжують, відношення обвинуваченого до вчиненого, який обіцяв в судовому засіданні не допускати в подальшому протиправної поведінки та довести те, що він став на шлях виправлення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 зможе довести своє виправлення без реального відбування покарання, і тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов'язків, встановлених ст. 76 КК України.
Також, суд вважає за необхідне, змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, якого буде достатньо для забезпечення кримінального провадження і виконання вироку суду, та покласти на останнього обов'язки, передбачені п. п. 2, 3 ч. 5 ст.194 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_3 .
Враховуючи, що відпала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, суд вважає доцільним його скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком суду законної сили змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, звільнивши ОСОБА_3 негайно з-під варти в залі суду.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ч. 5 ст.194 КПК України: не відлучатися із м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати за проведення експертиз в загальній сумі 14262 грн. 40 коп.
Скасувати арешт на майно, накладений ухвалами слідчих суддів Святошинського районного суду м. Києва від 02 вересня 2025 року, у справах: №759/19763/25 (провадження 1-кс/759/5499/25) та №759/19764/25 (провадження 1-кс/759/5500/25).
Речові докази по справі:
- 2 СD-R диски, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- сумку, зарядний пристрій, мобільний телефон «Xiaomi Redmi» чорного кольору з imei 1: НОМЕР_1 , з сім-картами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , в чохлі чорного кольору з пошкодженим екраном, три сорочки темного кольору, джинсові штани, пару кросівок, які зберігаються у камері схову Святошинського УП ГУНП України в м. Києві - повернути за належністю ОСОБА_3
- запальничку, каністру з бензином, змив з дверей квартири АДРЕСА_8 , обвуглені залишки дверей квартири АДРЕСА_8 - знищити.
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1