Справа № 454/1300/25 Головуючий у 1 інстанції: Л. Ю. Фарина
Провадження № 22-ц/811/2316/25 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.
24 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді: Савуляка Р.В.
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.
секретаря: Заяць Я.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справуза апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Ідея Банк» на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 12 червня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У квітні 2025 року Акціонерне товариство «Ідея Банк'звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 12 червня 2025 року зупинено провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до закінчення строку дії воєнного стану або звільнення останнього з військової служби.
Ухвалу суду оскаржило Акціонерне товариство «Ідея Банк».
В апеляційній скарзі покликається на те, що відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому висловив заперечення щодо позовних вимог, відтак відсутні обставини, які б унеможливлювали подальший розгляд справи.
Підставою для зупинення провадження є не сам факт введення воєнного стану, а перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до антитерористичної операції, однак надані відповідачем докази не підтверджують, що військова частина, де він проходить службу переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання в зоні бойових дій.
Зупинення провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України має тимчасовий характер та обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, що може закінчитися швидше ніж воєнний стан.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Просить ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 12 червня 2025 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення - 24 жовтня 2025 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду клопотання про зупинення провадження у справі в державі діє воєнний стан, а матеріали справи містять достатньо доказів перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що є підставою для зупинення провадження у справі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на розгляд своєї справи у суді, оскільки це буде порушенням права, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Зупинення провадження у справіце тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, що перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Норми цивільного процесуального законодавства розрізняють обов'язкову та факультативну підставу для зупинення провадження у справі.
Випадки, коли суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, визначені у частині першій статті 251 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першоїстатті 251 цього Кодексу, до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, в тому числі і на час постановлення оскаржуваної ухвали суду.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій (ст. 1 Закону України «Про оборону України»).
З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2025 року Акціонерне товариство «Ідея Банк'звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Сокальського районного суду Львівської області від 05 травня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
02 червня 2025 року Дмитриєвський ДО. подав заяву про зупинення провадження у справі, мотивуючи тим, що він проходить військову службу у складі Збройних Сил України, долучивши на підтвердження зазначених обставин витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18 квітня 2025 року № 113.
Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18 квітня 2025 року № 113 підтверджується, що рекрута ОСОБА_1 , призваного на військову службу за контрактом, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18 квітня 2025 року № 116-РС на посаду стрільця-снайпера 1 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу 1 гірсько-штурмової роти 1 гірсько-штурмового батальйону, ВОС 100672, шпк «солдат», який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18 квітня 2025 року зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення, визнано таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
На підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, якщо сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Тобто, процесуальним законом на суд покладено обов'язок, а не право у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, зупинити провадження у справі.
У зв'язку з оголошенням воєнного стану на всій території України Збройні Сили України починають функціонувати на всій території України в умовах особливого періоду, який передбачає переведення у повному складі на території усієї України на воєнний стан, зокрема організацію і штат воєнного часу.
Відтак, будь-який військовослужбовець в Україні, мобілізований до Збройних Сил Україна, який здійснює військову службу у конкретній військовій частині під час воєнного стану, є таким, що перебуває у штаті воєнного часу Збройних Сил України, які переведені на воєнний стан.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт перебування ОСОБА_1 на військовій службі у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військової частини, в якій ОСОБА_1 проходить військову службу, не заслуговують на увагу, оскільки військовослужбовець може перебувати у військовій частині Збройних Сил України, яка не задіяна до ведення бойових дій, але це не виключає його оперативного відрядження до іншої військової частини, яка задіяна у відповідних діях, що є підставою для зупинення провадження у справі.
Покликання апелянта на те, що відповідач висловив свої заперечення щодо позовних вимог у відзиві на позовну заяву жодним чином не спростовують наявність передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України підстав для зупинення провадження, що є обов'язком суду.
Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно нормст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, постановлено справедливе судове рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» - залишити без задоволення.
Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 12 червня 2025 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття,але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 24 жовтня 2025 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.