28 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 340/686/25
адміністративне провадження № К/990/28531/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2025 року у складі колегії суддів: Головко О.В. (головуючий), судді: Суховарова А.В., Ясенової Т.І. у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови йому у здійсненні перерахунку та виплати пенсії відповідно до статті 40 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 23 березня 2023 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону № 1058- ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 23 березня 2023 року.
2. Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 7 березня 2025 року позов задовольнив.
Визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 23 березня 2023 року.
Зобов'язав ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити з 23 березня 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
3. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 3 червня 2025 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову.
Ухвалюючи рішення суд апеляційної інстанції виходив із того, що для вирішення питання щодо перерахунку пенсії особа (пенсіонер) має звернутися з відповідною заявою до пенсійного органу. До цього моменту у відповідного суб'єкта владних повноважень не виникає обов'язку по перерахунку пенсії, окрім випадків, коли такий перерахунок здійснюється відповідно до приписів закону.
При цьому адвокатський запит не може підміняти відповідну заяву про перерахунок пенсії, адже ці два документи мають різну правову природу.
Суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи та залишив поза увагою, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів звернення позивача до ГУ ПФУ в Кіровоградській області з заявою про перерахунок пенсії. Не містять матеріали справи й доказів відмови у проведенні перерахунку пенсії, а відповідь на адвокатський запит не є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 в силу приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», на що прямо звернув увагу адвоката відповідач у листі від 13 січня 2025 року за № 1100-0202-8/2388.
Відтак у цій справі відсутній предмет спору, між позивачем та відповідачем не виникали правовідносини, пов'язані з перерахунком пенсії, призначеної 23 березня 2023 року, що унеможливлює захист прав та інтересів ОСОБА_1 у судовому порядку згідно з приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та, відповідно, свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки такий поданий передчасно.
4. Суди попередніх інстанцій встановили:
4.1 З 12 березня 2016 року ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років відповідно Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).
4.2 Позивач подав до ГУ ПФУ в Кіровоградській області заяву з необхідними документами для переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
4.3 За результатами розгляду заяви з 23 березня 2023 року позивача переведено з пенсії за вислугу років - на пенсію за віком.
Заробітну плату розраховано з урахуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197).
4.4 ГУ ПФУ в Кіровоградській області, у відповідь на адвокатський запит представника позивача, листом від 13 січня 2025 року повідомило, що відповідно до заяви від 23 березня 2023 року позивачу призначено пенсію за віком та надано інформацію щодо порядку обчислення та перерахунку пенсії. Також зазначило, що пенсію позивачу розраховано згідно чинного законодавства та відсутні підстави для проведення перерахунку.
4.5 Уважаючи дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5.1 На її обґрунтування позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, застосував норму права без урахування висновків щодо застосування положень статті 40 Закону №1058-IV у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року (справа №876/5312/17), Верховного Суду України від 29 листопада 2016 року (справа №133/476/15-а) та Верховного Суду від 22 лютого, 14 вересня 2018 року, 26 березня 2019 року, 2 березня, 16 червня 2020 року, 29 березня 2023 року, 8 лютого, 27 листопада 2024 року (справи №№310/3774/17, 127/18159/17, 335/13242/16-а, 175/4084/16-а, 127/7522/17, 240/4170/19, 500/1216/23, 560/11681/23, відповідно) щодо визначення періоду показника середньої заробітної плати, який застосовується для обчисленні розміру пенсії при перерахунку та виплаті пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-ІV.
Позивач уважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV з урахуванням показника заробітної плати за три попередні календарних роки, а також про те, що подання адвокатського запиту не є підставою для проведення перерахунку пенсії.
6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу. Уважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена відповідно до вимог чинного законодавства та з дотриманням норм процесуального права. За таких обставин у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 КАС України, згідно яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
9. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
10. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
11. Суди попередніх інстанцій встановили, що з 12 березня 2016 року ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років відповідно Закону № 1788-ХІІ, з 23 березня 2023 року позивача переведено з пенсії за вислугу років - на пенсію за віком.
За заявою ОСОБА_1 з 23 березня 2023 року переведений на інший вид пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача, ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом від 13 січня 2025 року повідомило, що відповідно до заяви від 23 березня 2023 року позивачу призначено пенсію за віком та надано інформацію щодо порядку обчислення та перерахунку пенсії. Одночасно відповідач вказав, що відповідно до норм статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. Отже, адвокатський запит не може стосуватися вимог вчинення будь-яких дій, окрім надання інформації та копій документів.
12. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, яким відмовив у задоволенні позову, вказав на порушення позивачем порядку звернення із заявою, що передбачений Законом № 1058-IV та Порядком №22-1, а саме зазначив, що недотримання форми та змісту вказаної заяви, які передбачені Порядком №22-1, зокрема подання її у формі адвокатського запиту, є підставою для відмови у її задоволенні.
13. Звертаючись із касаційною скаргою, позивач стверджує про помилковість висновку суду апеляційної інстанції, які стосуються зокрема того, що подання адвокатського запиту не є підставою для проведення перерахунку пенсії.
14. Аналізуючи доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанції, в контексті спірних відносин, що виникли у цій справі, колегія суддів ураховує, що спірним у цій справі питанням перш за все є форма та зміст заяви, а також правомірність дій відповідача, вчинених ним за наслідками її розгляду.
Колегія суддів звертає увагу на те, що аналогічний спір вже був предметом розгляду у Верховному Суді, де суд у постанові від 22 липня 2025 року (справа №580/710/24) дійшов таких висновків.
15. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом № 1058-IV.
16. Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
17. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
пенсія за віком;
пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
18. Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений статтею 44 Закону № 1058-IV, згідно положень якої заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
19. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
20. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком № 22-1.
21. Позиція Верховного Суду стосовно застосування зазначеного Положення сформована, зокрема, у постановах від 13, 20 лютого, 27 березня, 7, 19, 20 вересня 2018 року (справи №№ 766/6029/17, 296/3579/17, 560/1073/17, 640/12426/17, 562/3048/16-а, 803/1569/16, 806/215/17, 806/2479/16, 320/8057/16-а(2а/320/300/16), відповідно).
22. Відповідно до пункту 1.1. цього Порядку заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (згідно бланків, доданих до Порядку), тощо подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
23. За правилами пунктів 1.8, 1.9 Порядку № 22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням, продовженням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, припиненням виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Особам, які одержують пенсію, призначену за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.8 цього розділу.
24. Крім того, Постановою Правління Пенсійного фонду України 14 грудня 2015 року № 25-1 «Деякі питання впровадження електронних пенсійних справ на базі централізованих інформаційних технологій» установлено, що Порядок № 22-1 застосовується з урахуванням того, що: із заявами про призначення пенсії до управлінь Пенсійного фонду України у Вінницькій, Донецькій, Київській та Херсонській областях, починаючи з 1 січня 2016 року; в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Черкаській, Чернівецькій, Хмельницькій областях та у м. Києві - з 1 червня 2016 року; у Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Луганській, Львівській, Полтавській, Тернопільській та Харківській областях - з 1 липня 2016 року; у Волинській, Житомирській, Одеській, Рівненській, Сумській та Чернігівській областях - з 1 серпня 2016 року, можуть звертатися особи, які проживають (зареєстровані) в цих адміністративно-територіальних одиницях, незалежно від території обслуговування таких органів; заява та інші подані документи скануються зазначеними органами із використанням технічних засобів, засвідчуються кваліфікованим електронним підписом та зберігаються в електронній пенсійній справі як копії документів, на підставі яких призначено пенсію.
25. Отже, законодавець визначив альтернативні способи подачі заяв до органів з питань призначення пенсій.
26. Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
27. Згідно із пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 1 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
28. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. (пункт 4.3 Порядку № 22-1).
29. Згідно пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
30. Подібні положення містяться у Законі України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IX). Зокрема, стаття 36 Закону № 2073-IX передбачає, що адміністративне провадження відповідно до цього Закону розпочинається, зокрема, за заявою особи щодо забезпечення реалізації її права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов'язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги.
31. Згідно частини першої статті 40 цього Закону заява повинна містити:
найменування адміністративного органу, до якого вона подається;
відомості, достатні для встановлення особи заявника, його контактні дані (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, інші контактні дані). У разі подання заяви представником заявника в ній додатково зазначаються такі самі відомості стосовно представника;
зміст вимоги заявника;
дату складення заяви.
Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту заяви.
32. Відповідно до положень статей 42-43 Закону № 2073-IX заява реєструється адміністративним органом в день її надходження.
Відмова в реєстрації заяви не допускається.
Адміністративний орган у день надходження заяви на вимогу заявника або його представника видає (надсилає) йому письмове підтвердження реєстрації його заяви із зазначенням дати та номера реєстрації, крім випадків, якщо справа вирішується в момент подання заяви. Реєстрація заяви, поданої в електронній формі, підтверджується автоматично надісланим електронним повідомленням.
У разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі.
У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху.
Адміністративний орган встановлює строк, достатній для усунення заявником виявлених недоліків. За клопотанням заявника адміністративний орган може продовжити строк усунення виявлених недоліків.
Необґрунтоване залишення заяви без руху не допускається.
У разі усунення виявлених недоліків у строк, встановлений адміністративним органом, заява вважається поданою в день її первинного подання. При цьому строк розгляду справи продовжується на строк залишення заяви без руху.
Не допускається повторне залишення без руху заяви, в якій усунуто виявлені недоліки, зазначені в повідомленні про залишення заяви без руху.
33. Таким чином, аналізуючи положення Закону № 2073-ІХ колегія суддів доходить висновку, що відмова суб'єкта владних повноважень у вчиненні дій щодо розгляду звернення особи виключно з формальних підстав, без дотримання процедури залишення заяви без руху у разі наявності відповідних підстав, є прямим порушенням цього Закону. Така бездіяльність адміністративного органу суперечить як меті, так і змісту адміністративного провадження, що має забезпечувати ефективну, доступну та справедливу реалізацію прав особи у публічно-правових відносинах.
34. З урахуванням змісту вищезазначених положень та контексту спірних відносин колегія суддів доходить висновку про те, що особа, яка претендує на перерахунок пенсії, наділена правом звернення до органу пенсійного фонду із відповідною заявою разом з доданими до неї документами, скориставшись бланком такої заяви та одним із способів її подання, що визначені Порядком №22-1. Результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо призначення пенсії, згідно положень цього Порядку, має бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення або відмову в призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження, яке за загальним правилом має бути прийнято не пізніше 10 днів після надходження заяви.
35. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав, що заява, подана представником позивача, не відповідає встановленій Порядком №22-1 формі, що унеможливлює здійснення перерахунку пенсії позивачу.
36. Водночас з таким висновком колегія суддів не погоджується і вказує таке.
37. Вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком №22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 суд вказав, що важливим при вирішенні спірних відносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.
На цій підставі Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).
38. Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року, 27 листопада 2019 року, 26 лютого 2020 року, 16 грудня 2021 року, 9 серпня 2023 року (справи №№ 537/3480/17, 748/696/17, 541/543/17-а, 500/1879/20, 520/5045/2020, відповідно).
39. Крім того, у постанові від 23 вересня 2024 року у справі №620/2027/23 Верховний Суд, розглянувши спір щодо можливості подання заяви про призначення пенсії у формі, що передбачена Законом України «Про звернення громадян», наголосив, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.
40. З усталеної практики Верховного Суду вбачається, що ключове значення при вирішенні спорів щодо призначення чи перерахунку пенсії має зміст звернення, що дає змогу об'єктивно встановити волю заявника, а не виключно формальне дотримання затвердженої бланкової форми. Зазначені позиції послідовно наголошують, що надмірний формалізм у сфері соціального забезпечення є неприпустимим та призводить до безпідставного обмеження конституційних прав.
41. Ураховуючи викладене, Суд зазначає, що право особи на звернення за перерахунком пенсії є складовою права на соціальне забезпечення, гарантованого Конституцією України (стаття 46) та законодавством у сфері пенсійного забезпечення. Незважаючи на формальні вимоги до заяви, визначені Порядком № 22-1, її зміст має відігравати ключову роль при оцінці дійсного волевиявлення особи.
42. Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
43. У справі, що розглядається суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 звертався з заявою до пенсійного органу про проведення такого перерахунку.
Водночас зі змісту листа ГУ ПФУ в Кіровоградській області 13 січня 2025 року, копія якого міститься в матеріалах справи, вбачається, що прохання здійснити перерахунок пенсії містилось в адвокатському запиті, за результатом розгляду якого було надано цю відповідь.
44. Колегія суддів звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову дійшов висновку, що адвокатський запит не може підміняти відповідну заяву про перерахунок пенсії.
При цьому апеляційний суд не витребував адвокатський запит, з яким звертався адвокат до ГУ ПФУ в Кіровоградській області, та не надав належної оцінки його змісту. Саме зміст звернення дає змогу об'єктивно встановити волю заявника, а не виключно формальне дотримання затвердженої бланкової форми.
45. Колегія суддів уважає, що формальне посилання відповідача та суду апеляційної інстанції на невідповідність такої заяви вимогам форми, передбаченої Порядком № 22-1, без надання оцінки її суті, суперечить засадам справедливості, розумності та пропорційності. Такий підхід ставить формальність вище змісту та суті права, що є несумісним із принципом пріоритетності прав і свобод людини у сфері соціального забезпечення над формою відповідного волевиявлення.
46. Таким чином, Суд доходить висновку, що навіть за умови подання звернення у формі адвокатського запиту, якщо з його змісту вбачається чітке волевиявлення на здійснення перерахунку пенсії, таке звернення має розглядатися як належне звернення за змістом, а не формою. Відмова у задоволенні такого звернення лише з формальних підстав без належної оцінки його змісту та встановлення дійсного волевиявлення особи, є проявом надмірного формалізму з боку органу державної влади, призводить до фактичного обмеження гарантованого Конституцією України права особи на соціальне забезпечення і суперечить принципам пропорційності, добросовісності та верховенства права у сфері публічно-правових відносин.
47. Такі дії пенсійного органу також суперечать принципу «належного врядування» (good administration), що є невід'ємною складовою верховенства права. Цей принцип зобов'язує суб'єктів владних повноважень діяти добросовісно, прозоро, ефективно та бути максимально корисними для особи. Створюючи штучну перешкоду замість сприяння у реалізації права, відповідач діяв всупереч сутності належного врядування, що є неприпустимим у соціальній, правовій державі.
48. Крім того, відповідач своїми діями порушив принцип «правомірних очікувань» (legitimate expectations). Особа, яка має встановлене законом право на перерахунок пенсії, має обґрунтовані та законні очікування, що держава в особі її органів діятиме передбачувано та послідовно для забезпечення реалізації цього права. Відмова відповідача розглянути по суті чітко виражене прохання підриває ці правомірні очікування та руйнує довіру громадянина до держави.
49. У зв'язку із цим, колегія суддів уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є передчасними, оскільки ґрунтуються на формальному тлумаченні порядку подання заяви, без належної оцінки змісту звернення.
50. Крім того, суд апеляційної інстанції не досліджував питання дотримання строку звернення до суду з цим позовом.
51. За змістом статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
52. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об'єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
53. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
54. Отже, Верховний Суд уважає, що для правильного вирішення цього спору судам необхідно встановити всі обставини справи, з цього приводу належним чином дослідити наявні докази, а у разі потреби, витребувати додаткові. Також надати оцінку всім аргументам, які учасники справи наводять в обґрунтування своїх вимог та заперечень. За наслідками встановлених обставин і перевірки їх доказами зробити висновок про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
55. Допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання щодо відмови у задоволенні позову та є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції з направлення справи до цього ж суду для продовження розгляду.
56. За правилами частин першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
57. Пунктом другим частини першої статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
58. Установивши помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій, касаційний суд позбавлений можливості прийняти нове судове рішення, оскільки відповідно до частини другої статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.
59. Ураховуючи наведене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до цього ж суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2025 року скасувати, справу направити на новий розгляд до цього ж суду для продовження розгляду справи по суті.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін