ф
28 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №240/7283/25
адміністративне провадження №К/990/43445/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі № 240/7283/25 за позовом Управління комунального господарства Житомирської міської ради до Північного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи-товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні споруди міста" про визнання протиправним та скасування висновку,
Управління комунального господарства Житомирської міської ради звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати Висновок Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі "Будівництво нової лінії напірного каналізаційного колектора від ГКНС (вул. Івана Гонти,16) до КОС-1 КОС-2 у місті Житомир". 2 черга (коригування)" за кодом ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь, ідентифікуючий номер закупівлі № UA-2024-11-19-004517-a від 04 березня 2025 року.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі № 240/7283/25.
За правилами частини першої статті 334 КАС України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За наслідками перевірки касаційної скарги суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Оскаржуючи рішення суду апеляційної інстанції, відповідач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суди попередніх інстанцій переглянули справу без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2025 у справі № 160/1063/23, від 09 лютого 2023 року у справі № 520/6848/21, від 10 серпня 2023 року у справі № 640/22104/21, від 15 березня 2024 року у справі № 340/9582/21, від 21 березня 2024 року у справі № 160/13963/22, від 16 квітня 2025 року у справі № 160/10302/22.
Щодо підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, Суд зазначає таке.
Суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права. Обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.
Так, при встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, як на підставу для перегляду оскаржуваних рішень за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.
У такому випадку правовий висновок розглядається "не відірвано" від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.
За обставинами цієї справи судом апеляційної інстанції зазначено, що у складі пропозиції ТОВ «КСМ-ГРУП» щодо поліетиленової труби «Труби поліетиленові для подачі холодної води 100038,2 SDR26 W PE100 PN6» взагалі не надано протоколу приймально-здавальних випробувань за минулий (або поточний) календарний рік.
Відповідно до імперативних положень абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, останнє було зобов'язане відхилити тендерну пропозицію ТОВ «КСМ-ГРУП», навіть попри те, що вона містила найменшу цінову пропозицію. Факт подання пропозиції з найнижчою ціною не надає учаснику переваги перед іншими учасниками у разі невідповідності вимогам тендерної документації. Вказана тендерна пропозиція не відповідала технічній специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі, а відтак підлягала відхиленню відповідно до чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що чинним законодавством не передбачено відхилення замовником тендерної пропозиції учасника торгів після визнання його переможцем. Зобов'язання позивача вжити для усунення виявлених порушень заходи, процедура вжиття яких не передбачена чинним законодавством, свідчить про невідповідність оскаржуваного висновку відповідача як акта індивідуальної дії критеріям обгрунтованості та вмотивованості, а тому останній є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення керувався висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №240/9993/19, від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/17797/20, від 31 жовтня 2024 року у справі № 640/3223/21 та від 26 січня 2023 року у справі №400/3948/20.
Отже, з огляду на аргументацію скаржника щодо можливості касаційного перегляду за поданою касаційною скаргою, наведене скаржником посилання на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28 квітня 2025 у справі № 160/1063/23, від 09 лютого 2023 року у справі № 520/6848/21, від 10 серпня 2023 року у справі № 640/22104/21, від 15 березня 2024 року у справі № 340/9582/21, від 21 березня 2024 року у справі № 160/13963/22, від 16 квітня 2025 року у справі № 160/10302/22 в цьому випадку не є достатньою підставою для касаційного перегляду справи.
Отже, позивачем не обґрунтовано наявність підстави для відкриття касаційного провадження в розумінні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до статей 1, 2 Закону № 3674-VI, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, суб'єктом владних повноважень/юридичною особою встановлена на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання позовної заяви в якій об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 3028,00 грн.
Позов у цій справі заявлено у 2024 році суб'єктом владних повноважень.
Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, ставка судового збору за подання цієї касаційної скарги через підсистему "Електронний суд" складає 4 844,80 грн (3028 х 200%) х 0,8.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою, другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби без руху та надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Недоліки касаційної скарги слід усунути шляхом подання уточненої касаційної скарги із обґрунтуванням наявності підстав передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та документа про сплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету 22030102
Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі № 240/7283/25 за позовом Управління комунального господарства Житомирської міської ради до Північного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи-товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні споруди міста" про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без руху.
Надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити скаржнику, що неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для повернення касаційної скарги особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді: М. В. Білак
В. Е. Мацедонська