28 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №420/19263/24
адміністративне провадження № К/990/7026/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року (постановлене суддею-доповідачем Бойко О.Я.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурії О.В., судді Вербицької Н.В.),
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Управління, відповідач, скаржник), в якому просила:
- визнати протиправними дії Управління щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум.
- зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 з моменту переходу на пенсію за віком перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) за вислугу років, у подальшому, при призначенні (перерахунку) пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. Це зумовлено тим, що пенсія за віком є окремим видом пенсії, передбаченим іншим законом. Відтак, враховуючи, що позивачці призначено пенсію за віком після перебування на пенсії за вислугу років, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії відповідно до Закону №1058-IV.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року, позов задоволено.
4. Визнано протиправними дії Управління щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум.
5. Зобов'язано Управління здійснити ОСОБА_1 з 20 червня 2022 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.
6. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що 20 червня 2022 року позивачку переведено з пенсії за вислугу років, призначеної згідно Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Таким чином, оскільки позивачка за призначенням пенсії за віком за Законом № 1058-IV звернулася вперше, у відповідача були наявні підстави для призначення їй пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цього виду пенсії.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, Управління звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року, а позов залишити без розгляду.
8. У касаційній скарзі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на обґрунтування підстави касаційного оскарження зазначено, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України, викладених у постановах від 12 червня 2012 року у справі №21-187а12, від 26 червня 2012 року у справі №21-195а12, від 04 грудня 2012 року у справі №21-371а12, від 17 вересня 2013 року у справі №21-214а13, від 27 жовтня 2015 року у справі №21-4636а15, та постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №336/368/16-а, від 03 квітня 2018 року у справі №753/8128/16-а, від 24 квітня 2018 року у справі №185/1391/17, від 21 лютого 2020 року у справі №185/1389/17, від 27 березня 2020 року у справі №335/8983/17, від 17 травня 2021 року у справі №185/1473/17.
9. Верховний Суд в ухвалі від 15 квітня 2025 року про відкриття касаційного провадження вищенаведені доводи визнав необґрунтованими та відхилив.
10. Водночас на обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 122, 123 КАС України та не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
11. Так, відповідач вважає, що суди першої і апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 20 червня 2022 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.
12. На думку відповідача, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий позивачці. З дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
13. У висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, зазначено, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
14. Верховний Суд в ухвалі від 15 квітня 2025 року про відкриття касаційного провадження визнав вищезазначені доводи обґрунтованими, в розумінні імперативних приписів положень частини четвертої статті 328 КАС України, та достатніми для здійснення касаційного перегляду.
15. Узагальнюючи викладене, Верховний Суд зазначає, що касаційний перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року здійснюється лише в межах доводів Управління щодо пропуску позивачкою процесуального строку, передбаченого положеннями статті 122 КАС України, а також необхідності застосування процесуальних наслідків, передбачених положеннями статті 123 КАС України.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
16. Касаційна скарга надійшла до Суду 20 лютого 2025 року.
17. Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 420/19263/24, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
18. Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 28 жовтня 2025 року.
19. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
20. Від позивачки відзиву на касаційну скаргу Управління не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 15 квітня 2025 року, згідно даних про доставку листа зі штрих-кодовим ідентифікатором 0610247445970, отримано позивачкою 29 квітня 2025 року.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
21. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що позивачці з 20 грудня 2010 року призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ.
22. 20 червня 2022 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
23. Відповідно до рішення № 951320128502 від 22 червня 2022 року позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV
24. 22 квітня 2024 року позивачка звернулась до відповідача із заявою, в якій просила перерахувати та виплачувати пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум.
25. У відповідь на вказане звернення відповідач листом від 06 травня 2024 року повідомив, що оскільки позивачка отримувала пенсію за вислугу років, то для проведення розрахунку заробітної плати із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки законних підстав не має.
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
27. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
28. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
29. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
30. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.
31. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
32. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
33. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
34. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
35. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
36. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
37. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
38. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
39. Отже, на думку колегії суддів, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
40. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
41. Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
42. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків зумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
43. У Рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
44. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
45. Колегія суддів зазначає, що загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з'ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв, визначено, зокрема, положеннями статей 44, 45 Закону №1058-IV та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
46. Так, згідно зі статтями 42, 44, 45 Закону №1058-IV призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється територіальним органом Пенсійного фонду України за заявою особи, яка має право на призначення, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший чи поновлення відповідної пенсії.
47. Зокрема, згідно з пунктом 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
48. У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (пункт 4.9 Порядку №22-1).
49. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
50. Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
51. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, які виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
52. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
53. Колегія суддів наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
54. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
55. Посилання позивачки на лист відповідача від 06 травня 2024 року не змінює моменту, з якого вона повинна була дізнатися про можливе порушення своїх прав. Такий лист лише фіксує дату початку активних дій щодо з'ясування порядку нарахувань, тоді як перша виплата пенсії за віком була здійснена у липні 2022 року, що надає позивачці об'єктивну можливість знати про розмір виплати та її склад.
56. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що положення статті 87 Закону №1788-ХІ та статті 46 Закону №1058-ІV (щодо неможливості обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
57. Врахувавши указане, колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена відсутністю активних дій з боку позивачки.
58. З урахуванням наведеного, у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема, у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18), від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду України, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі №822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
59. Крім того, Суд наголошує, що 21 жовтня 2025 року у справі № 460/10097/24 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглядав питання застосування строку звернення до адміністративного суду.
60. Суд у цій справі наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. З огляду на зазначене Судова палата дійшла висновку, що у спорах щодо перерахунку пенсійних виплат застосовується загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України.
61. Колегія суддів не вбачає належних правових підстав для відступу від правових позицій, сформульованих Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, щодо тлумачення положень статті 122 КАС України у справах, що стосуються, зокрема, перерахунку пенсій.
62. Предметом спору є розмір нарахування пенсії за період з 20 червня 2022 року, однак з позовом до суду позивачка звернулася 19 червня 2024 року.
63. На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що позивачка пропустила шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом і не зазначила поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом, оскільки ОСОБА_1 могла та повинна була дізнатися про неналежний розмір пенсії ще в липні 2022 року, тобто у наступному місяці після призначення їй пенсії за віком.
64. Ураховуючи наведене, а також те, що позивачка звернулася до суду з цим позовом 19 червня 2024 року, її права можуть бути захищені судом лише з 19 грудня 2023 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 20 червня 2022 року.
65. Таким чином позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату позивачці пенсії з 20 червня 2022 року по 18 грудня 2023 року слід залишити без розгляду відповідно до статті 123 КАС України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
66. За правилами частин першої, третьої, четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
67. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
68. За таких підстав Суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року в частині позовних вимог з 20 червня 2022 року по 18 грудня 2023 року і ухвалення в цій частині нового рішення про залишення позову без розгляду.
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки з 20 червня 2022 року по 18 грудня 2023 року скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
Позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки з 20 червня 2022 року по 18 грудня 2023 року залишити без розгляду.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: В.М. Кравчук
В.М. Шарапа