28 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №260/2395/25
адміністративне провадження № К/990/43158/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу Державного бюро розслідувань на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №260/2395/25 за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного бюро розслідувань, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Державного бюро розслідувань щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби 18 років 00 місяців 10 днів в податковій міліції з 01 вересня 1998 року по 30 січня 2009 року та з 20 серпня 2013 року по 01 квітня 2021 року;
- зобов'язати Державне бюро розслідувань зарахувати до стажу служби (роботи) ОСОБА_1 в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби 18 років 00 місяців 10 днів в податковій міліції з 01 вересня 1998 року по 30 січня 2009 року та з 20 серпня 2013 року по 01 квітня 2021 року.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Державного бюро розслідувань щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби в податковій міліції з 01 вересня 1998 року по 30 січня 2009 року та з 20 серпня 2013 року по 01 квітня 2021 року.
Зобов'язано Державне бюро розслідувань зарахувати до стажу служби (роботи) ОСОБА_1 в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби в податковій міліції з 01 вересня 1998 року по 30 січня 2009 року та з 20 серпня 2013 року по 01 квітня 2021 року.
21 жовтня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Державного бюро розслідувань на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №260/2395/25. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року справу №260/2395/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає про наявність виключних обставин, наведених у підпункті «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує, що результат розгляду цієї справи становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього.
Зокрема, скаржник вказує, що звернення з позовною заявою до органу ДБР у цій справі є не одиничним випадком, значна кількість колишніх працівників податкової міліції продовжили службу в ДБР після реформування правоохоронних органів та кожен із цих працівників може ініціювати судовий розгляд з метою вирішення питання зарахування їх стажу в органах податкової міліції до стажу служби в ДБР.
Також, скаржник зазначає, що касаційне оскарження у цій справі спрямоване на запобігання безпідставних і невиправданих видатків з Державного бюджету України та дотримання принципів бюджетної системи, а тому вирішення питання щодо застосування положень Законів України «Про Національну поліцію», «Про Державне бюро розслідувань», як і будь-яке інше фінансове питання пов'язане з Державним бюджетом України, в умовах дії правового режиму воєнного стану в країні, безумовно становить значний суспільний інтерес.
Окрім цього, скаржник вказує, що неоднозначне правове застосування суттєво впливає на легітимні очікування учасників цих правовідносин та залишає невизначеним їх юридичне становище, у зв'язку з чим такого роду спори утворюють виняткове значення для органів ДБР в цілому, з метою формування у подальшому своєї діяльності у цих правовідносинах у відповідності до положень чинного законодавства із врахуванням висновків Верховного Суду.
Вжите національним законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Суд зазначає, що касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Суд також відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення для нього, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів та лише загальні посилання на бюджетні витрати та можливі наслідки таких витрат, за відсутності вмотивованих підстав, не свідчать про винятковість цієї справи
У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, а також не виділено вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного бюро розслідувань на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №260/2395/25 за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко