Іменем України
27.10.2025 Справа №607/22368/25 Провадження №1-кс/607/6404/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001678 від 08.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
27.10.2025 на розгляд слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001678 від 08.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що 07.10.2025 до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що невідома особа, в період дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, таємно, шляхом вільного доступу викрала сумку чорного кольору, в якій у подальшому виявила банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 та в період часу з 02 год. 28 хв. 07.10.2025 до 05 год. 01 хв. 07.10.2025 проводила зняття грошових коштів, чим завдала ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 20080 грн.
За даним фактом 08.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості та розпочате кримінальне провадження № 12025211040001678 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор вказав, що 22.10.2025 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час добровільної видачі вилучено кепку чорного кольору без брендової марки та куртку чорного кольору із биркою «Dromedar Fashion Brand Lord Classic», які поміщені у спецпакування № WAR1862532 та які у подальшому при огляді перепаковані у спецупакування № NPU6111886.
Постановою слідчого указані вище речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
За таких підстав, вважаючи вказані речі тимчасово вилученим майном та таким, що відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, з метою збереження речових доказів прокурор просить накласти арешт на дане майно.
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явився. Попередньо подав заяву про здійснення судового розгляду у його відсутність, клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити.
У зв'язку із скороченими строками розгляду клопотань даної категорії та враховуючи, що під час здійснення телефонного виклику абонентський номер засобу мобільного зв'язку власника майна ОСОБА_5 перебував поза зоною досяжності, повідомити останнього про дату, час та місце цього судового засідання не виявилось можливим.
З урахуванням викладеного та з метою дотримання розумних строків, об'єктивно необхідних для виконання вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, слідча суддя вважала за можливе здійснити судовий розгляд клопотання за відсутності власника майна.
Указане згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання, а відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При цьому ч. 2 ст. 167 КПК України визначає, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу (ч. 1 ст. 100 КПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001678 від 08.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно з протоколом огляду від 08.10.2025 слідчий під час огляду записів камер відеоспостереження в приміщенні магазину «Сім 23», що на вул. Мазепи, 1 в м. Тернополі, встановив, що ОСОБА_6 10.08.2025 о 22 год. 38 хв. перебував у вказаному магазині та був одягнений в чорну куртку та кепку чорного кольору.
22.10.2025 під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні в ОСОБА_5 під час добровільної видачі вилучені кепка чорного кольору без брендової марки та куртка чорного кольору із биркою «Dromedar Fashion Brand Lord Classic», які поміщені у спецупакування № NPU6111886.
Згідноз постановою слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 від 22.10.2025 зазначені вище речівизнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025211040001678 від 08.10.2025. Після проведення всіх необхідних слідчих дій речові докази вирішено помістити в камеру зберігання речових доказів Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, що знаходиться за адресою: бульвар Т.Шевченка, 10, м. Тернопіль.
Відтак доданими до клопотання документами прокурор довів, що вказане майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використане як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку ненакладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого його приховування, знищення, відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. 170-173 КПК України, слідча суддя доходить висновку, що з метою збереження речових доказів, для забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна підлягає задоволенню, так як незастосування арешту може призвести до відчуження такого майна або знищення слідів кримінального правопорушення.
Також згідно з п. 5 ч. 2, ч. 4 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Ураховуючи, що для встановлення обставин, що мають значення у даному кримінальному провадження, необхідним є проведення в подальшому ряду слідчих (розшукових) дій, кількість та види яких на даній стадії досудового розслідування визначити неможливо, та предметом яких може бути вилучене майно, слідча суддя доходить висновку про необхідність накладення арешту з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування даним майном.
Доходячи такого висновку, слідча суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності та законного володіння є розумним і співмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження станом на час прийняття процесуального рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому докази негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчою суддею не встановлені та такі докази учасниками кримінального провадження не надавались.
Також слідча суддя роз'яснює, що у разі, якщо в подальшому у застосуванні арешту відпаде потреба, власник чи законний володілець майна, на яке було накладене арешт, має право звернутись із клопотанням про скасування такого арешту.
Керуючись ст. 98, 167, 170-173, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
Клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001678 від 08.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, задовольнити повністю.
Накласти арешт на кепку чорного кольору без брендової марки та куртку чорного кольору із биркою «Dromedar Fashion Brand Lord Classic», які поміщені у спецупакування № NPU6111886, власником яких є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 ,шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити прокурору, ОСОБА_5 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідча суддя ОСОБА_1