Іменем України
27.10.2025 Справа №607/22362/25 Провадження №1-кс/607/6401/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про арешт майна та арешт тимчасово вилученого майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024213220000033 від 31.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. 2, 3 ст. 369-2 КК України,
27.10.2025 на розгляд слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про арешт майна та арешт тимчасово вилученого майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024213220000033 від 31.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. 2, 3 ст. 369-2 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024213220000033 від 31.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. 2, 3 ст. 369-2 КК України, за фактом вимагання та одержання неправомірної вигоди на систематичній основі членом ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 та працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також здійснення вказаними особами за грошові кошти підготовки та видачі фіктивних медичних документів щодо стану здоров'я осіб призовного віку, які надають право на відстрочку особам від проходження військової служби під час мобілізації та подальшого виїзду за кордон, здійснення несанкціонованого внесення недостовірних даних в Єдиний електронний реєстр військовозобов'язаних «Оберіг» щодо надання права на відстрочку особам від проходження військової служби під час мобілізації, що спричиняє перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, що призвело до можливості уникнути мобілізації значній кількості осіб та неможливості здійснення мобілізаційних заходів щодо вказаних осіб, які проводяться для поповнення ресурсу Збройних Сил України в особливий період.
Так, 24.10.2025 у даному кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області проведений обшук у квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час цього обшуку виявлені та вилучені:
1) належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Samsung», IMEI: НОМЕР_1 , із сім-карткою з номером НОМЕР_2 ;
2) належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки «ZTE»;
3) належний ОСОБА_4 ноутбук марки «DELL», S/N: 2CR4PF2, на якому містяться медичні документи осіб із зазначенням висновку щодо непридатності до військової служби;
4) свідоцтво про хворобу № 4322/13, видане на ім'я ОСОБА_5 , 1975 року народження, із заключенням «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» на 2 арк.;
5) свідоцтво про хворобу, видане на ім'я ОСОБА_6 , 1978 року народження, із заключенням «Непридатний до військової служби» на 2 арк.;
6) належний ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Samsung», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , із сім-карткою з номером НОМЕР_5 .
За таких підстав, вважаючи вказане майно таким, що відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, з метою збереження речових доказів і документів прокурор просить накласти арешт на вказане майно.
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явився. Попередньо подав заяву про здійснення судового розгляду у його відсутність, клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити.
У судове засідання власники майна ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , належним чином повідомлені про дату, час та місце цього судового засідання, не з'явилися без повідомлення про причини неприбуття.
Указане згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання, а відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При цьому ч. 2 ст. 167 КПК України визначає, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024213220000033 від 31.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. 2, 3 ст. 369-2 КК України.
Слідча суддя встановила, що під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 24.10.2025 у даному кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області проведений обшук у квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час цього обшуку виявлені та вилучені:
1) належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Samsung», IMEI: НОМЕР_1 , із сім-карткою з номером НОМЕР_2 ;
2) належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки «ZTE»;
3) належний ОСОБА_4 ноутбук марки «DELL», S/N: 2CR4PF2;
4) свідоцтво про хворобу № 4322/13, видане на ім'я ОСОБА_5 , 1975 року народження, із заключенням «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» на 2 арк.;
5) свідоцтво про хворобу, видане на ім'я ОСОБА_6 , 1978 року народження, із заключенням «Непридатний до військової служби» на 2 арк.;
6) належний ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Samsung», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , із сім-карткою з номером НОМЕР_5 .
Відповідно до постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 від 24.10.2025 зазначені вище предмети та документи визнані речовими доказами у кримінальному № 42024213220000033 від 31.05.2024. Після проведення усіх необхідних експертиз та інших слідчих дій зазначені предмети та документи вирішено передати в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Тернопільській області.
Відповідно до протоколу обшуку від 24.10.2025 під час огляду зазначеного вище ноутбука марки «DELL», S/N: 2CR4PF2 виявлено інформацію, яка може мати доказове значення у даному кримінальному провадженні, зокрема медичні документи осіб із зазначенням висновку щодо непридатності до військової служби.
Доданими до клопотання документами прокурор довів, що вказане майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використане як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку ненакладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого його приховування, знищення, відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. 170-173 КПК України, слідча суддя доходить висновку, що з метою збереження речових доказів, для забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, у тому числі для проведення у подальшому необхідних судових експертиз, клопотання прокурора про арешт майна та арешт тимчасово вилученого майна підлягає задоволенню, так як незастосування арешту може призвести до відчуження такого майна або знищення слідів кримінального правопорушення.
Також згідно з п. 5 ч. 2, ч. 4 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Ураховуючи, що для встановлення обставин, що мають значення у даному кримінальному провадження, необхідним є проведення в подальшому ряду слідчих (розшукових) дій, кількість та види яких на даній стадії досудового розслідування визначити неможливо, зокрема з метою проведення судових експертиз, предметом яких може бути вилучене майно, а також враховуючи, що частина цього майна у подальшому може бути предметом конфіскації майна як виду покарання та спеціальної конфіскації, слідча суддя доходить висновку про необхідність накладення арешту з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування даним майном.
Доходячи такого висновку, слідча суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності та законного володіння є розумним і співмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження станом на час прийняття процесуального рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому докази негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчою суддею не встановлені та такі докази учасниками кримінального провадження не надавались.
Також слідча суддя роз'яснює, що у разі, якщо в подальшому у застосуванні арешту відпаде потреба, власник чи законний володілець майна, на яке було накладене арешт, має право звернутись із клопотанням про скасування такого арешту.
Разом з тим прокурор не довів, що вилучене майно, зокрема належний ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Samsung», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , із сім-карткою з номером НОМЕР_5 має доказове значення у цьому кримінальному провадженні, а також, що таке майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Відтак слідча суддя доходить висновку, що клопотання у цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 98, 170-173, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
Клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про арешт майна та арешт тимчасово вилученого майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024213220000033 від 31.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. ч. 2, 3 ст. 369-2 КК України, задовольнити частково.
Накласти арешт на:
1.
- мобільний телефон марки «Samsung», IMEI: НОМЕР_1 , із сім-карткою з номером НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон марки «ZTE»;
- ноутбук марки «DELL», S/N: 2CR4PF2,
власником яких є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування даним майном;
2.
- свідоцтво про хворобу № 4322/13, видане на ім'я ОСОБА_5 , 1975 року народження, із заключенням «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» на 2 арк.;
- свідоцтво про хворобу, видане на ім'я ОСОБА_6 , 1978 року народження, із заключенням «Непридатний до військової служби» на 2 арк.;
які були вилучені під час проведення обшуку у квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ,шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування даним майном.
У іншій частині клопотання відмовити.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити прокурору, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором у цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Згідно з ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідча суддя ОСОБА_1