23.10.2025 Справа №643/4341/25 Провадження №2/607/2880/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді - Якімця Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Баранова Д.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та
І. Описова частина
1. Стислий зміст позовної заяви
19 березня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Московського районного суду міста Харкова з цивільним позовом до ОСОБА_3 про розірвання укладеного між сторонами шлюбу, зареєстрованого 11 листопада 2023 року Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 3184 (а.с. 2, 3).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що між сторонами 11 листопада 2023 року був укладений шлюб. У вказаному шлюбі у них народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що у них відсутні спільні інтереси з чоловіком, який ухиляється від сімейних обов'язків, знаходиться регулярно під впливом алкогольного та наркотичного сп'яніння, завдає моральної шкоди дитині. Крім того, ОСОБА_2 вказує, що відповідач часто здійснює фізичне та моральне насильство стосовно неї, спільного господарства не ведуть, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечитиме її інтересам, що має істотне значення; щодо примирення категорично заперечує.
2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив
Відповідач ОСОБА_3 своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не скористався.
3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 20 березня 2025 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу передано на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (а.с. 16, 17).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Якімця Т.І. (а.с. 25).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2025 року цивільну справу № 643/4341/25 (провадження № 2/607/2880/2025) відкрито провадження у цій цивільній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 26, 27).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 серпня 2025 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Баранова Дмитра Миколайовича про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - відмовлено (а.с. 75).
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Баранов Д.М. - в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до статті 128 ЦПК України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою (частина перша); судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п'ята); у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (пункт 2 частини сьомої); днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункти 1 - 4 частини восьмої).
Верховний Суд, аналізуючи приписи пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі, отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (постанова від 30 листопада 2022 року, справа № 760/25978/13-ц).
Згідно з частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд вважає за можливе проведення судового засідання за відсутності відповідача, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Такий висновок суду кореспондує з висновком Верховного Суду, який полягає у тому, що у випадку якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова від 01 жовтня 2020 року, справа №361/8331/18).
Відтак, суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому, відповідно до статті 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши позицію представника позивача, суд встановив наступні обставини справи.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини встановлені судом.
11 листопада 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб, серія НОМЕР_1 , актовий запис № 3184, видане Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 4, 5).
У вказаному шлюбі у сторін народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 , актовий запис № 61, видане Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 6).
2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (стаття 4 ЦПК України).
За положенням статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша).
Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка; кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Конституційний Суд України у Рішенні від 29 жовтня 2024 року № 1-р/2024 зазначив, що Конституція України містить систему гарантій, що утворюють фундаментальну основу захисту права на шлюб і створення сім'ї, зокрема визначає гідність людини основою для здійснення нею всіх основних прав, серед інших права на шлюб; зобов'язує державу створювати умови для реалізації права на шлюб, які мають бути визначені законом та не повинні містити необґрунтованих перепон; встановлює фундаментальний принцип рівності, визначає, що права людини є невідчужуваними та непорушними; передбачає заборону скасування конституційних прав, звуження їх змісту та обсягу, а також заборону дискримінації за різними ознаками, зокрема при укладенні шлюбу (статті 3, 21, 24); Конституція України також установлює основні засади регулювання шлюбних і сімейних відносин: шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка; кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї; батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття; повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків; сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (стаття 51) (абзац перший підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).
У статті 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказано, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно з частинами восьмою та дев'ятою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї; сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Частиною другою статті 18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Як встановлено судом, у подружжя відсутні спільні інтереси, відповідач ухиляється від виконання сімейних обов'язків. Чоловік та дружина спільного господарства не ведуть. Позивач стверджує, що подальше спільне життя та збереження сім'ї суперечить її інтересам, а тому виникла необхідність в юридичному оформленні розлучення.
У судовому засіданні представник позивача зазначив, що позивач заперечує щодо можливості встановлення судом строку на примирення у порядку, передбаченому статтею 111 СК України, адже це не виправить стан шлюбних відносин. За таких обставин суд вважає, що встановлення строку на примирення, як це передбачено статтею 111 СК України, не змінить на краще стан їх шлюбних відносин, оскільки вказані обставини існують протягом тривалого проміжку часу, а спроби примирення між сторонами не принесли жодних результатів.
За змістом статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 СК України).
Проте судом встановлено, що вказані паритетні засади побудови сімейних відносин у цього подружжя відсутні.
У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 звернуто увагу на ту обставину, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви
Враховуючи вищенаведене, суд встановив, що сторони тривалий час не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, відтак їх шлюб носить формальний характер, його збереження неможливе та недоцільне, оскільки буде суперечити інтересам сторін, в зв'язку з чим суд вважає, що відповідно до вимог статті 112 СК України шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи той факт, що позов про розірвання шлюбу задоволений в повному обсязі, а позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 211,20 гривень, що підтверджується квитанцією № 0.0.4260426805.1 від 19 березня 2025 року (а.с. 1), обов'язок щодо сплати судового збору на користь ОСОБА_2 у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок, слід покласти на ОСОБА_3 .
Керуючись статтями 2, 4, 12 - 13, 19, 76 - 78, 141, 223, 247, 258 - 268, 273 - 274,
280 - 289, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
2. Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 листопада 2023 року Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 3184.
3. Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
4. Відповідачу направити копію заочного рішення суду.
5. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
6. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
7. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
8. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
9. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
10. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
11. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
12. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
13. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення виготовлено 23 жовтня 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія НОМЕР_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддяТ. І. Якімець