27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №200/6118/24
адміністративне провадження № К/990/41054/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Чиркіна С.М.,
суддів: Шарапи В.М., Берназюка Я.О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2024 та на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 200/6118/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним і скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, заявник, скаржник, ГУПФУ в Одеській області), в якому просила:
визнати протиправним і скасувати рішення ГУПФУ в Одеській області № 052630004584 від 15.08.2024 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.08.2024 року, яким було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;
зобов'язати відповідача зарахувати позивачу, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 , до її страхового стажу - період отримання допомоги по безробіттю з 10.09.1998 по 28.01.1999, та до її пільгового стажу - період з 02.09.2014 по 31.10.2016;
зобов'язати ГУПФУ в Одеській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з дати звернення із заявою про призначення пенсії - з 07.08.2024, на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2024, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025, позов задоволено повністю.
08.10.2025 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Як на підставу касаційного оскарження заявник покликається на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики).
Заявник вважає, що розгляд даної справи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, адже забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення.
Перевіривши зміст касаційної скарги та документів, доданих до неї, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Донецький окружний адміністративний суд в ухвалі від 23.09.2024 про відкриття провадження вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Судом не приймається до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом «а» пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано у чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованим, оскільки перевірка доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Отже, за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню, та скаржником не доведені визначені законом виключні обставини, які можуть слугувати підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2024 та на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 200/6118/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним і скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: В.М. Шарапа
Я.О. Берназюк