Справа № 594/1036/25
Провадження №2/594/699/2025
21 жовтня 2025 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Чир П.В.
з участю секретаря Козій Я.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
Позивач, ТОВ «Бізнес позика» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача в користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за договором про надання кредиту №438757-КС-002 від 20.12.2021 в розмірі 39199,72 грн та сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Позов обґрунтовує тим, що 20.12.2021 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір №438757-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 15000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом Договір). ТОВ «Бізнес позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 15000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 , котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням). До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором про надання кредиту належним чином не виконав. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 08.08.2025 року утворилась заборгованість за Договором №438757-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 39199,72 грн, з яких 15000 грн - тіло кредиту, 21949,72 грн - сума прострочених платежів по процентах та 2250 грн. прострочених платежів за комісією.
Ухвалою судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 22.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Бізнес позика» не з'явився, у поданій заяві просить розглядати справу без його участі, не заперечує щодо заочного вирішення справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, з урахування викладеного вище, суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 20.12.2021 укладено Договір №438757-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 20.12.2021 направлено Дешевиму О.В., пропозицію (оферту) укласти Договір №438757-КС-002 про надання кредиту. 20.12.2021 ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №438757-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-3978, на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 15000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами надання споживчих кредитів (надалі - Договір).
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що процентна ставка в день, 0,86586679, фіксована. Строк на який надається кредит 24 тижні.
Загальний розмір наданого кредиту 15000 грн. Термін дії договору до 06.06.2022 р. Орієнтована загальна вартість наданого кредиту 33 000,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 3599,19 процентів.
Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати, за час користування кредитом у період 03.01.2022 -06.06.2022 позичальник повинен був сплатити проценти на суму 15750,00 грн, частковий платіж основної суми 15000,00 грн, комісія - 2250,00 грн, загальний платіж 33000,00 грн.
Як видно із інформації АТ «ПриватБанк» від 05.09.2025, банк надає підтвердження, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку НОМЕР_1 та було здійснене успішне зарахування коштів на карту, а саме 20.12.2021 на карту НОМЕР_1 зараховано 15000 грн.
З довідки про стан заборгованості видно, що станом на 08.08.2025 заборгованість ОСОБА_1 за Договором №438757-КС-002 про надання кредиту від 20.12.2021, становить 39 199,72 грн, що складається із заборгованості за кредитом - 15000 грн; заборгованість по відсотках 21 949,72 грн та заборгованості по комісії 2250 грн.
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 року по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».
Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов'язання.
Отже, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 20.12.2021 укладено Договір №438757-КС-002 про надання кредиту у розмірі 15000,00 грн.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 15000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника НОМЕР_1 .
Відтак, у відповідача виник обов'язок повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №438757-КС-002, у відповідача ОСОБА_1 станом на 08.08.2025 утворилась заборгованість в розмірі 39 199,72 грн, що складається із заборгованості за кредитом - 15000 грн; заборгованість по відсотках 21 949,72 грн та заборгованості по комісії 2250 грн.
Згідно з статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач не надав будь-яких доказів в розумінні положень ст.81 ЦПК України на спростування обставин, на які посилається позивач, та не направив суду жодних заперечень щодо позовних вимог.
Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд встановив порушення відповідачем ОСОБА_1 майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості за Договором №438757-КС-002 про надання кредиту від 20.12.2021 року в розмірі 39 199,72 грн.
Оскільки позов задоволено, з відповідача в користь позивача відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати, понесені на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
На підставі ст.ст. 205, 525, 526, 530, 610,612,626, 628, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279, 280 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (м.Київ, б.Лесі Українки,26, офіс 411, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором № 438757-КС-002 про надання кредиту від 20 грудня 2021 року в сумі 39 199 (тридцять дев'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн 72 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 27 жовтня 2025 року.
Головуючий Чир П.В.