Справа № 462/6875/24
Провадження № 1-в/459/74/2025
23 жовтня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицькому подання Шептицького РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання
Представник органу пробації звернувся до суду з даним поданням, у якому просить вирішити питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання у порядку ст. 166 КВК України.
В обґрунтування подання вказала, що вироком Залізничного районного суду м. Львова від 01.04.2025 ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 309, ст. 332, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з позбавленням права займатися господарською діяльністю з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями строком на 3 (три) роки, та згідно зі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим терміном на 3 (три) роки. На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено такі обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. Представник пробації зазначила, що в період іспитового строку засуджений без поважних причин не з'явився на реєстрацію, чим порушив покладені на нього обов'язки під час дії іспитового строку. Також, незважаючи на неодноразові бесіди профілактичного характеру про недопущення скоєння адміністративних правопорушень, засуджений систематично вчиняв правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. Так, ОСОБА_4 притягався до адміністративної відповідальності: 03.04.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП; 08.04.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП: 17.04.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП; 06.05.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП; 29.05.2025 за ч. 1 ст. 122 КУПАП; 29.05.2025 за ч. 1 ст. 122 КУпАП: 19.06.2025 за ч.1 ст. 122 КУПАП; 28.06.2025 за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відтак, враховуючи викладене, представник пробації просить подання задовольнити.
В судовому засідання, яке відбулося 16.10.2025 представник органу пробації подання підтримала, просила його задовольнити. В подальшому представник уповноваженого органу з питань пробації подала заяву про завершення розгляду справи у її відсутності, у якій зазначила, що подання підтримує та просить його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він не знав, що за порушення Правил дорожнього руху може бути подане подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням. Зауважив, що допустив лише одну неявку до органу пробації для реєстрації, оскільки у нього був незадовільний стан здоров'я. Повідомив, зобов'язується в подальшому не вчиняти таких порушень. Просить відмовити у задоволенні подання.
Захисник засудженого заперечив проти задоволення клопотання, оскільки його довіритель не вчиняв правопорушень, які посягають на громадську безпеку. Наявність однієї неявки до органу пробації не є підставою для задоволення подання.
Заслухавши пояснення засудженого, його захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали подання та особову справу засудженого, суд прийшов до наступного висновку.
Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 01.04.2025 ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 309, ст. 332, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з позбавленням права займатися господарською діяльністю з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями строком на 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України засудженого було звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки. Відповідно до ст. 76 КК України на нього покладено наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Засуджений з 27.05.2025 перебував на обліку у Залізничному районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області.
У зв'язку із зміною місця проживання засудженого 04.07.2025 Залізничним районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області особову справу ОСОБА_4 скеровано на виконання до Червоноградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області, яка надійшла 28.07.2025.
28.07.2025 засудженого було викликано до Червоноградського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області для ознайомлення з умовами та порядком відбування покарання.
25.08.2025 засуджений ОСОБА_4 був ознайомлений із порядком та умовами відбування покарання та попереджений про правові наслідки, які настають за порушення громадського порядку, скоєння нового злочину та ухилення від виконання покладених обов'язків, про що свідчить дана ним підписка. Складено анкету, винесено постанову про встановлення днів явки для реєстрації - перший понеділок кожного місяця, яку оголошено під підпис, заведено листок реєстрації явки засудженого.
Із листка реєстрації видно, що засуджений ОСОБА_4 не з'явився на реєстрацію 01.09.2025 до Червоноградського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області.
16.09.2025 у ОСОБА_4 відібрано пояснення про причини неявки на реєстрацію, у яких ОСОБА_4 пояснив, що не з'явився на реєстрацію до органу пробації у зв'язку із тим, що хворів.
Згідно відповіді КНП «ЦМЛ ШМР» від 29.09.2025 гр. ОСОБА_4 до даного медичного закладу не звертався та на стаціонарному лікуванні не перебував.
Із матеріалів особової справи встановлено, що ОСОБА_4 притягувався до адміністративної відповідальності : 03.04.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП; 08.04.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП: 17.04.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП; 06.05.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП; 29.05.2025 за ч. 1 ст. 122 КУПАП; 29.05.2025 за ч. 1 ст. 122 КУпАП: 19.06.2025 за ч.1 ст. 122 КУПАП; 28.06.2025 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за поданням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно із ст. 5 КВК України одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.
При вирішенні питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є встановлення умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
В частині 2 статті 78 КК України зазначено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.
Виходячи з системного аналізу вищезазначеної правової норми, направлення засудженого для відбування призначеного покарання настає в двох випадках. Перший - коли засуджений в період проходження іспитового строку не виконує покладених на нього судом одного чи кількох обов'язків. Другий - якщо засуджений протягом іспитового строку систематично (три і більше рази) вчиняв правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення, види яких передбачені у ст. 24 КУпАП і це свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
Приписами глави 3 розділу IХ Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 272/5 від 29.01.2019 встановлено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, встановлених КВК України,Законом України "Про пробацію", а також покладених на нього судом, або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження, зазначене в пункті 8 глави 2 розділу IV цього Порядку.
За приписами ч. 4 ст. 166 КВК України письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Розділом IV Інструкції «Про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань», затвердженої Наказом за N 270/1560 від 19.12.2003 року Державного департаменту України з питань виконання покарань (надалі - Інструкція) передбачено, що якщо засуджена особа не виконує покладених на неї судом обов'язків після застереження у виді письмового попередження або три і більше разів вчинювала правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, а також коли засуджена особа не з'являється до інспекції два і більше разів без поважних причин (що повинно бути підтверджено матеріалами) або зникла з метою ухилення від контролю за її поведінкою з постійного місця проживання, то інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 притягався до адміністративної відповідальності: 03.04.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП; 08.04.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП: 17.04.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП; 06.05.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП; 29.05.2025 за ч. 1 ст. 122 КУПАП; 29.05.2025 за ч. 1 ст. 122 КУпАП: 19.06.2025 за ч.1 ст. 122 КУПАП; 28.06.2025 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Главою 14 Кодексу про адміністративні правопорушення визначено адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок та громадську безпеку (ст. 173 - ст. 179-8 КУпАП).
Адміністративні правопорушення, встановлені ст. 122 та ст. 126 КУпАП віднесено законодавцем до адміністративних правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку, що свідчить про те, що засуджений не вчиняв адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок, на що вказує ст. 166 КВК України.
Сам факт вчинення ОСОБА_4 вищевказаних адміністративних правопорушень ще не може бути безумовним свідченням його небажання стати на шлях виправлення, а отже і не може бути вагомою підставою для направлення засудженого для реального відбування покарання.
Окрім цього, як вбачається з матеріалів особової справи засудженого, ОСОБА_4 не з'явився на планову реєстрацію лише один раз, що не свідчить про систематичне невиконання покладених на нього судом обов'язків.
Суд вважає, що одноразове невиконання обов'язку, визначеного вироком суду, не може бути безумовним доказом небажання засудженого ставати на шлях виправлення та, відповідно, не є достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення його для реального відбування призначеного покарання.
В матеріалах подання відсутні будь-які дані, які б негативно характеризували засудженого, при цьому сам засуджений обіцяє виправити свою поведінку та зобов'язався з'являтися на кожний виклик до органу пробації, не вчиняти правопорушень, чим демонструє розуміння неналежної поведінки та щире розкаяння в цьому, що дає підстави суду розцінити це як намір його виправлення без ізоляції від суспільства, а отже без скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого в місця позбавлення волі.
За таких обставин, суд вважає, що матеріали особової справи №30/2025 щодо ОСОБА_4 не містять достатніх відомостей щодо злісного ухилення від виконання покладених судом обов'язків та не можуть розцінюватися як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів. З огляду на викладене, врахувавши позицію прокурора, суд дійшов висновку, що підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого до покарання у вигляді позбавлення волі є недоведеними, а тому у задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст.76,78 КК України, ст.166 КВК України, суд,
У задоволенні подання Шептицького РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1