Справа № 496/5372/24
Провадження № 2/515/1004/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
28 жовтня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Луцюка В.О.,
секретар судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України в особі представника Попова Вячеслава Євгеновича до ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Дукін Сергій Васильович, про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу, суд
15 серпня 2024 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) через свого представника Попова В.Є. звернулося до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18 травня 2019 року близько 14 години 30 хвилин на автодорозі 2км+900м М-27 в Овідіопольському районі Одеської області мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобілів «Volkswagen» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та «Lexus» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортний засіб Lexus» державний номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Згідно з постановою Біляївського районного суду Одеської області від 14 червня 2019 року винним у вчинення ДТП визнано відповідача у справі ОСОБА_1 . Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 на дату скоєння ДТП не була застрахована. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована. З метою отримання відшкодування (регламентної виплати) з повідомленням про ДТП та з заявою про виплату страхового відшкодування останній звернуся до МТСБУ. Позивач відшкодував потерпілому завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у сумі 25 186,94 грн, а також поніс додаткові витрати з оплати послуг оцінювача у сумі 500,00 грн, загальний розмір витрат МТСБУ 25 686,94 грн. Посилаючись на вказані обставини, а також на п.п 38.2.1 п.38.2 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу завдані збитки у розмірі 25 686,94 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Згідно з ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 04 вересня 2024 року цивільну справу направлено за підсудністю до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
Відповідно до ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання; відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на позовну заяву.
Згідно з ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 лютого 2025 року, закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання.
19 березня 2025 року відповідно до ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області справу передано за підсудністю до Татарбунарського районного суду Одеської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 травня 2025 року справу передано у провадження судді Татарбунарського районного суду Одеської області Луцюка В.О.
Відповідно до ухвали судді від 26 травня 2025 року справу прийнято до розгляду та розпочато підготовче провадження.
10 вересня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дукіна С.В. надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивоване таким. Позовна заява подана представником Поповим В.Є. від імені позивача МТСБУ та підписана електронним підписом через «Електронний суд» 15 серпня 2024 року. На підтвердження повноважень представника Попова В.Є. до позовної заяви додана ксерокопія довіреності від 09 грудня 2024 року № 6-01/340, яка підписана Генеральним директором МТСБУ О.Берназюк, яка належним чином не завірена, як копія. Строк дії довіреності до 31 грудня 2025 року. Згідно з довіреністю, остання видана на виконання договору про надання послуг у сфері права № 4.1/12-03/2020 від 12 березня 2020 року, укладеного між МТСБУ та ФОП Поповим Вячеславом Євгеновичем, який має повноваження представляти інтереси МТСБУ у судових, слідчих, правоохоронних органах, органах державної казначейської служби, органах державної виконавчої служби та перед приватними виконавцями та наділений відповідними правами.Відповідно до ухвали судді Татарбунарського районного суду Одеської області Луцюка В.О. від 26 травня 2025 року у справі № 496/5372/24 справу було прийнято справу до провадження з розглядом у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 30 липня 2025 року. Як вбачається з матеріалів справи (довіреності), представник ОСОБА_3 не є штатним працівником МТСБУ України, є ФОП та представником МТБСУ, згідно з укладеним договором про надання послуг у сфері права, тобто є неналежним представником, який не має процесуальної дієздатності. Документи, які б підтверджували правовий статус Попова В.Є., як адвоката, матеріали справи не містять. Розгляд клопотання просив провести у його та відповідача відсутність (вх.№ 4676/25-Вх 11.09.2025).
19 вересня 2025 року на адресу суду від представника позивача Попова В.Є. надійшло заперечення на клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, в яких останній послався на те, що доводи представника відповідача є необґрунтованими, оскільки відповідно до ч.1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. В порядку ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Відповідно до ст. 62 ЦПК України представником позивача було надано копію довіреності на представництво інтересів позивача. Окрім того в розумінні п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому участь саме адвоката по даній справі не є обов'язковим. Таким чином, представництво інтересів позивача по даній справі можливе на підставі довіреності. Відтак, представник позивача представляє інтереси МТСБУ на підставі довіреності, що передбачена та не суперечать чинному законодавству, та має право на звернення до суду за захистом порушених прав та законних інтересів МТСБУ. Просив відмовити у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду та за його відсутності (вх. № 4913/25- Вх 19.09.2025, вх. № 4983/25 24.09.2025).
Судом ухвалено про розгляд справи у відсутність учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд дійшов до такого висновку.
Позовна заява МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу подана ОСОБА_3 15 серпня 2024 року через систему «Електронний суд».
Відповідно до копії довіреності від 21 грудня 2023 року її видано Генеральним директором МТСБУ Олександром Берназюком на виконання Договору про надання послуг у сфері права № 4.1/12-03/2020 від 12 березня 2020 року, укладеного між МТСБУ та ФОП ОСОБА_3 (а.с. 7).
Згідно з вказаною довіреністю МТСБУ в особі Генерального директора О.Берназюка ФОП Попова В.Є. уповноважено представляти інтереси МТСБУ, зокрема, у судових органах. Строк дії довіреності визначено до 31 грудня 2024 року.
18 березня 2025 року представником позивача Поповим В.Є. надано довіреність на представлення інтересів МТСБУ строком до 31 грудня 2025 року (а.с. 76).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим, не повинно буди занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен не лише бути фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції).
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 наголосила, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати, як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст. 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», відповідно до якого Конституцію України доповнено статтями 131-1 та 131-2 щодо здійснення представництва у судах. Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України представництво виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 01 січня 2019 року (підпункт 11).
У частині 4 ст.131-2 Конституції України зазначено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно з ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Положеннями ст. 244 ЦК України, яка регламентує представництво за довіреністю, визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Згідно з приписами ст. 246 ЦК України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За приписами ч. 2 ст. 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Таким чином, у цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.
Повноваження таких осіб відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, за змістом правил п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (ч. 9 ст. 19 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у цій справі становить 25 686,94 грн, що станом на 15 серпня 2024 року не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в силу п.1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України є малозначною справою, яка може розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження.
Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 172/1779/23 зазначив: «Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 58 ЦПК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як «самопредставництво» і «представництво».
Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).
Під час розгляду спорів, що виникають із трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу (ч. 2 ст. 60 ЦПК України).
Таким чином, у цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.
Повноваження таких осіб відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи».
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 у справі № 759/3868/23 (провадження № 61-15040св23) зазначено, що: «[…] справа на момент подання апеляційної скарги була малозначною відповідно до закону, а тому представництво АТ КБ "ПриватБанк" у суді апеляційної інстанції особою, яка не є адвокатом на підставі довіреності не суперечило вимогам цивільного процесуального закону. За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про відсутність доказів, що Бережна Н.М. є адвокатом або її повноваження щодо діяльності від імені позивача у порядку самопредставництва, є помилковим».
Таким чином, справа на момент подання позову була малозначною, а у таких справах представництво юридичної особи може здійснювались керівником, членом виконавчого органу, іншою уповноваженою особою в порядку самопредставництва, або адвокатом, або будь-якою дієздатною фізичною особою на підставі довіреності.
За таких обставин доводи представника відповідача про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду є помилковим, а тому представником МТСБУ може бути особа, яка досягла 18 років, має цивільну процесуальну дієздатність.
За такого, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. 257, 258, 260 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дукіна Сергія Васильовича про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Луцюк