Справа № 523/11012/25
Номер провадження 3/523/3050/25
"21" жовтня 2025 р. м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Кремер І.О., розглянувши матеріали Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Пересипського районного суду м. Одеси надійшли матеріали Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Так, із Протоколу Серії ЕПР1 № 338956 від 23.05.2025 вбачається, що 23.05.2025 близько 00 год. 10 хв., гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mazda», д/н НОМЕР_1 , у м. Одеса, по пр. Князя В. Великого, перебував у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 7510», чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 та представник правопорушника Хроменко В.С. судове засідання не з'явився.
Однак, представник правопорушника подав до суду письмову заяву про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. У поданій заяві представник правопорушника вказує на те, що відповідно до вимог наказу департаменту патрульної поліції НПУ № 100 від 03.03.2016 про затвердження «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них» нагрудна відеокамера повинна активуватись працівником патрульної поліції та знаходитись в режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами і після активації нагрудної камери все спілкування повинно бути записане безперервно, тобто весь процес має бути безперервним.
Так, працівники поліції підійшовши до ОСОБА_1 , не представились, не попередили про проведення фіксування на відеокамеру (бодікамеру). Причини зупинки ОСОБА_1 , працівники поліції - не повідомили, підстав не зазначили, правил дорожнього руху ОСОБА_1 не порушував. ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, та будь якого акту чи постанови чи протоколу щодо відсторонення не складали. Фактично розгляд справи про адміністративне правопорушення не проводився, а працівники поліції тільки формально склали протокол про адміністративне правопорушення. Також на відеозаписі із бодікамери, що міститься в матеріалах справи відсутній момент зупинки транспортного засобу, з якого вбачається що він дійсно керував транспортним засобом. В матеріалах справи відсутня інформація щодо причини зупинки автотранспортного засобу. Матеріали справи не містять доказів що стало причиною зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , яке ПДР порушено останнім під час керування, що викликало зупинку транспортного засобу. Усі вищезазначені факти щодо порушень працівниками поліції щодо оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, не доведення ними вини ОСОБА_1 , а також порушення інструкції щодо оформлення матеріалів на стан сп'яніння, вказують на грубі порушення з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення
Дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступного висновку.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з приписами ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За правилами ст. ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України “Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 22.03.2001 р. встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Порядок оформлення та вимоги до оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за ст. 130 КпАП України врегульовано Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015№ 1395 (далі - Інструкція № 1395); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України№ 1452/735від 09.11.2015 (далі - Інструкція № 1452/735).
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (пункт 6 розділу І Інструкції).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно приписів ч.ч. 2, 3 ст. 266 КпАП України огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Судом встановлено, що відносно правопорушника ОСОБА_1 , було проведено огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510», результат - позитивна, 2,23 % проміле, що значно перевищує допустиму норму.
Окрім того, суддя зазначає, що після проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 погодився із результатами такого огляду.
Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Судом було досліджено долучений до матеріалів справи відеозапис із нагрудної камери (боді - камери) працівника поліції, який підтверджує викладені в протоколі обставини.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, вина правопорушника підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме Протоколом Серії ЕПР1 № 338955, Результатом тестуванням приладу «Драгер», доданого до Протоколу, дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Згідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи особу порушника, обставини справи, вважаю, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини визначені ч. 2 ст. 33 КпАП України, та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами. А тому, суддя приходить до переконання про доцільність накладення на ОСОБА_1 , стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 283, 284, 130 ч. 1 КУпАП, суддя, -
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КпАП України накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000/сімнадцять тисяч/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605/шістсот п'ять/грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КпАП України).
У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу (ст. 308 КпАП України).
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Повни текст постанови складено 27 жовтня 2025 року.
Суддя Пересипського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер