Справа № 504/4293/25
Номер провадження 1-кп/504/760/25
28.10.2025 рокус-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області:
у складі головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши, в залі суду в смт. Доброслав Одеської області, у порядку спрощеного провадження, кримінальне провадження внесене до Єдиного державного реєстру кримінальних проваджень за № 12025166330000068 від 23.08.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоукраїнка Роздільнянського району Одеської області, громадянина України, українця за національністю, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця, перебуваючого на посаді навідника 4 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного взводу зенітної батареї військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, -
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 232 від 01.08.2025 солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 , зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення, і призначено на посаду навідника 4 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного взводу зенітної батареї військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат».
Відтак, з дня відправлення до військової частини НОМЕР_1 , тобто з 01.08.2025 ОСОБА_2 почав проходити військову службу та набув статус військовослужбовця на посаді навідника 4 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного взводу зенітної батареї військової частини НОМЕР_1 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 232 від 01.08.2025.
Відповідно до ст. ст. 3, 21, 68 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно із ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сили України, військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бездоганно і неухильно додержуватись порядку, правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, поводитися гідно, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, поважати честь і гідність кожної людини.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу служби безпеки України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов'язком громадян України та ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
Так, будучи військовослужбовцем солдат ОСОБА_2 , у відповідності до вимог ст.ст. 9,11,49,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Обвинувачений ОСОБА_2 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу на посаді навідника зенітного кулеметного відділення зенітного кулеметного взводу зенітної батареї військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», 23 серпня 2025 року біля 00:05 год. рухався вздовж території приватного домоволодіння АДРЕСА_3 , де зустрів місцевого мешканця ОСОБА_3 , з яким в останнього на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні виник словесний конфлікт.
В цей момент у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, направлений на умисне спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, ОСОБА_2 , своєю правою рукою, а саме кулаком наніс декілька ударів ОСОБА_3 в область обличчя від чого останній впав на асфальтовану ділянку місцевості, на спину, напроти території приватного домоволодіння АДРЕСА_3 , тим самим спричинив потерпілому ушкодження голови (рана-рубець) в тім'яній ділянці справа, яке згідно п.п. 2.3.3 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ознаками ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Під час досудового розслідування встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 який був представлений захисником - адвокатом ОСОБА_4 , беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорював встановлені в результаті досудового розслідування обставини і надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності. Викладене підтверджується заявою обвинуваченого ОСОБА_2 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні від 23.10.2025.
Прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 , відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Від потерпілого ОСОБА_3 в матеріалах справи наявна письмова заява від 23.10.2025 про відсутність заперечень проти розгляду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_2 у спрощеному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ст.381 КПК України.
Оцінюючи встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення (кримінального проступку).
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, за кваліфікуючими ознаками умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (кримінального проступку), особу винуватого, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до положень ст.66 КК України являється щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до положень ст.67 КК України не встановлено.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, військовослужбовець, перебуває в лавах ЗСУ та приймає участь у відсічі збройної агресії рф проти держави України, позитивно характеризується за місцем несення служби, вперше скоїв умисне кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не завдана, моральних претензій з боку потерплої особи не має.
На підставі встановлених обставин, суд вважає необхідним та достатнім обрати ОСОБА_2 , міру покарання у виді штрафу у розмірі визначеному санкцією статті.
Обставин, що виключають можливість призначення даного виду покарання з матеріалів справи не встановлено.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.302, 368, 370, 374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винуватим за ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700, 00 грн. в дохід держави.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1