Справа № 947/24041/24
Провадження № 1-кс/947/16003/25
27.10.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12023162390000550 від 26.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України, -
До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_4 в якому він просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.08.2024 року на майно вилучене під час обшуку 06.08.2024 року, а саме на грошові кошти у розмірі 700 євро та 300 доларів США.
В обґрунтування вимог клопотання вказує на те, що в рамках кримінального провадження № 12023162390000550 від 26.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.08.2024 року було накладено арешт, із забороною його відчуження та користування в тому числі на майно яке йому належить.
Заявник зазначає, що має значні боргові зобов'язання за кредитними договорами, строк сплати яких настав і утримання арештованих коштів позбавляє його можливості виконати фінансові зобов'язання та погасити заборгованість, що призводить до додаткових штрафних санкцій і погіршення його фінансового стану. З огляду на викладене, заявник вважає, що потреба у подальшому арешті банківських карток та грошових коштів відпала.
У судове засідання заявник ОСОБА_4 не з'явився, надав до канцелярії суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердив, що дійсно ОСОБА_4 є власником вилученого майна. Не заперечував проти скасування арешту в частині мобільного телефону та банківських карток, оскільки дане майно було оглянуто, будь-якої інформації,Ю яка б мала відношення до провадження не виявлено. Щодо грошових коштів - просить відмовити в скасуванні, так як грошові кошти на думку органу досудового розслідування, є предметом злочинного посягання.
Вислухавши слідчого, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Також слідчий суддя застосовує і враховує положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за якими, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В силу положень частини 2 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Абзацом 2 частини 10 ст. 170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ Головного управління Національної поліції в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023162390000550 від 26.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України, за фактом незаконного переправлення осіб призивного віку за грошову винагороду через державний кордон України до Республіки Молдова (ПМР).
В рамках даного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Київського районного м. Одеси від 06.08.2024 надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля марки «КАМАЗ 5320», д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого було виявлено та вилучено зокрема у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільний телефон Iphone 11із паролем 2129 із сім НОМЕР_2 , ІМЕІ1 НОМЕР_3 , ІМЕІ2 НОМЕР_4 картки банку Приват банка, 1 картку Райфайзенбанку, грошові кошти на загальну суму 700 Євро, 300 доларів США, які вилучено до спец. пакету №PSP2243534.
В подальшому, ухвалою слідчого судді від 13.08.2024 року, за клопотанням сторони обвинувачення було накладено арешт в тому числі на вищевказане вилучене у ОСОБА_4 майно.
Відповідно до вищевказаної ухвали, у зв'язку з тим, що вищевказане майно, що було вилучено, визнано речовими доказами в означеному кримінальному провадженні, тобто відповідали критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, з метою збереження речових доказів, на таке майно було накладено арешт, про скасування якого на даний час просить представник власника майна.
Вищевикладене вказує на те, що арешт на майно було накладено обґрунтовано.
Разом з тим, що стосується подальшої необхідності дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна грошових коштів, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Так, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.07.2025 року було частково задоволено клопотання ОСОБА_4 , скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси 13.08.2024 в рамках кримінального 12023162390000550 від 26.08.2023 на мобільний телефон Iphone 11із паролем 2129 із сім НОМЕР_2 , ІМЕІ1 НОМЕР_3 , ІМЕІ2 НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згодом, ухвалою слідчого судді від 16.09.2025 року скасовано частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.08.2024 на майно 2 картки банку Приват банка, 1 картку Райфайзенбанку, які були вилучені у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тобто на теперішній час під обтяженням залишаються лише виявлені та вилучені у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти на загальну суму 700 Євро, 300 доларів США, які вилучено до спец. пакету №PSP2243534.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Вирішуючи питання про дотримання справедливого балансу між правом особи на мирне володіння своїм майном та інтересами суспільства в контексті можливості скасування арешту майна з огляду на заявлену підставу - в подальшому арешті відпала потреба, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, арешт майна в рамках судового розгляду справи зазвичай стосується контролю за використанням майна. Таке втручання повинно бути законним, відповідати загальним інтересам і бути пропорційним, тобто воно повинно досягати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів спільноти та вимогами захисту основних прав особи. Хоч будь-який арешт і тягне за собою завдання шкоди, фактично завдана шкода не повинна бути більшою, ніж неминуча, а між захистом права власності та вимогами загальних інтересів слід досягати «справедливої рівноваги».
При цьому, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Разом з тим, що стосується подальшої дії арешту в частині вилучених грошових коштів, слідчий суддя при вирішені даного питання приймає до уваги процесуальну позицію слідчого, який повідомив, що на теперішній час потреба в арешті не відпала, вони мають відношення до обставин пов'язаних з вчиненням кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним переправленням громадян через державний кордон, досудове розслідування триває, встановлюються обставини вчинення кримінального правопорушення, в тому числі щодо призначення вказаних коштів для організації незаконного переправлення осіб через державний кордон, а тому, на думку слідчого судді, на даний час існує потреба в продовженні дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вилучених грошових коштів.
Між тим, слідчий суддя роз'яснює, що заявник не позбавлений процесуальної можливості повторно ініціювати питання скасування арешту майна
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1