06 жовтня 2025 року Єдиний унікальний № 501/3239/25 Провадження № 2/501/1743/25
Іменем України
02 жовтня 2025 року м. Чорноморськ
Чорноморський міський суд Одеської області
у складі: головуючого Тордія Е.Н., секретаря судового засідання Буряченко Д.О.
номер справи № 501/3239/25 номер провадження № 2/501/1743/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області позовну заяву
позивача ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА», в особі голови правління Станіславського Андрія Миколайовича до
відповідача ОСОБА_1
предмет та підстава позову про стягнення заборгованості, -
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
23 липня 2025 року ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА», в особі голови правління Станіславського Андрія Миколайовича (далі по тексту ОСББ «Чорноморська перлина») звернулося до Чорноморського міського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог посилається на наступне. ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .
ОСББ «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» здійснює функції з управління багатоквартирним будинком. В період з 01 січня 2020 року ОСОБА_1 не виконувала належним чином своїх обов'язків з оплати членських внесків, до яких входять оплата витрат з утримання будинку та прибудинкової території, водопостачання та інші платежі, у зв'язку з чим у останньої виникла заборгованість перед ОСББ «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» в загальному розмірі 39123,70 грн.
ОСББ «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» належним чином виконує свої зобов'язання, зокрема в частині забезпечення комунальних послуг та інших витрат з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Також враховуючи той факт, що боржник який, прострочив виконання зобов'язання на вимогу кредитора має сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом позивач, просить стягнути з відповідача інфляційне збільшення в сумі 7387,11 грн., 3% річних в сумі 2521,07 грн.
Відповідач не виконує свої зобов'язання станом на звернення до суду має заборгованість, яку просить сягнути в судовому порядку, а також стягнути судові витрати пов'язані з розглядом справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, про слухання справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти розгляду справи в заочному провадженні.
Відповідач у судові засідання не з'явилась, про місце, час та день розгляду справи повідомлялась належним чином. Відзив проти позову не надала. Поважної причини своєї неявки суду не повідомила.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
05 серпня 2025 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача по справі постановлена ухвала про відкриття провадження та розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.
Заперечень (заяв) проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від сторін по справі не надходило.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, про слухання справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти розгляду справи в заочному провадженні.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про місце, час та день розгляду справи повідомлялась належним чином. Поважної причини своєї неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву не скористався.
Судова повістка у відповідності до п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку( а.с.69.72).
Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису за приписами п.11 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Повідомлення відповідача про розгляд справи 02 жовтня 2025 року відбулось на веб сайті судової влада, відповідно до положень ст. ст. 128, 131 Цивільного процесуального кодексу України(а.с.73).
Згідно ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За положеннями ст.ст. 13, 43 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
Якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідчин ості її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з'явились до судового засідання.
Зі згоди позивача (представника) суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
За приписами ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом
Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, Протокол № 1 від 17 червня 2019 року 10 липня 2019 року в багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 було створено ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА», що здійснює функції з управління багатоквартирним будинком через органи управління.
В межах покладених на ОСББ обов'язків для належного утримання будинку та прибудинкової території, загальними зборами ОСББ було затверджено розмір внесків та утримання будинку, обов'язкових до слати всіма власниками квартир та нежитлових приміщень ( а.с.13-18,53).
Відповідно до витягу щодо об'єкту речового права ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 ( а.с.30).
Згідно довідки розрахунку №07/117 від 07 квітня 2025 року станом на час звернення до суду має заборгованість, яка складається із боргів по наступних внесках та платежу: утримання сайту, витрати на утримання спільного майна - 122,41 грн.; вивезення ТПВ - 1535,00 грн.; запуск системи водопостачання - 100,00 грн.; витрати теплової енергії на функціонування внутрішньо будинкових систем опалення будівлі - 7382,99 грн.; витрати електропостачання - 201,48 грн.; витрати водопостачання - 52,52 грн.; витрати опалення грудень 2019 - 206,64 грн.; утримання будинку та прибудинкової території - 29522,66 грн( а.с.28).
Надання комунальних послуг та послуг з утримання та обслуговування багатоквартирного житлового будинку згідно наступного переліку здійснюється на підставі таких актів: забезпечення електроенергією, вартість якої ОСББ компенсує ТОВ «Симфонія комфорту» за договором № б/н від 01 січня 2020 року про участь у витратах за договором електроенергії № 03-1042-ПЦВ від 01 січня 2019 року укладеним з ТОВ «ООЕК» та за договором № И1042 від 26 вересня 2012 року, зміненим Додатковою угодою №1 від 17 квітня 2019 року, укладеним з АТ «Одесаобленерго».
Послуги з утримання сайту, згідно колективного договору між ОСББ та ТОВ «Айдом» № 00236 від 09 січня 2020 року та колективного договору між ОСББ та ФОП ОСОБА_2 № 3096 від 01 квітня 2020 року.
Послуги централізованого водопостачання та водовідведення, згідно колективного договору між ОСББ та КП «Чорноморськводоканал» №79 від 11 грудня 2019 року;
Послуги з вивезення сміття, згідно колективного договору між ОСББ та ТОВ «ТВ-Серрус» №146-ЧР від 01 січня 2020 року.
Послуги з постачання теплової енергії, згідно колективного договору, між ОСББ та ТОВ «КАЛОРЕ», № 4 від 30 листопада 2019 року.
Всі укладені колективні договори погоджені протоколами правління ОСББ, а також погоджені рішенням загальних зборів ОСББ, протокол № 2 від 20 червня 2020 року.
Рішенням загальних зборів ОСББ, оформленим протоколом № 2 від 20 червня 2020 року, затверджено розмір внесків на утримання будинку з 2020 року, а рішенням загальних зборів ОСББ, оформленим протоколом №4 від 06 жовтня 2024 року, затверджено одноразовий внесок на ліфтове обладнання ( а.с.19-27,31-52).
Вищевказані протоколи (рішення) ОСББ ніким не оскаржені, не скасовані і є чинними.
Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.
Відповідно до ч. 1 ст.13Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожна особа має право на судовий захист.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» № 4451/70).
Стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно ст.ст. 4, 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» також передбачено, що балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Балансоутримувач зобов'язаний в т.ч. забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Згідно п. п. 1, 2, 5, 6 ст. 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Згідно ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об'єднання внески і платежі.
Частинами 1, 2, 3 ст. 12 цього Закону передбачено, що, витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласник або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлові приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
За ч. 6 ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання.
Відповідно ч. 6 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодувати завдані збитки майну, що перебуває у нього на балансі.
Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено ,що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
З положень п. 11 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» вбачається, що рішення зборів співвласників є обов'язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані виконувати рішення загальних зборів.
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», передбачено, що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Таким чином, законодавство, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (управління багатоквартирним будинком), передбачає, що внески і платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна є складовою частиною внесків та платежів співвласників як витрат на управління багатоквартирним будинком.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановою від 4 червня 2018 року по справі № 753/10763/17 акцентував увагу, що визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників, відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників.
Крім того, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2020 року у справі 522/2173/14, зазначив, що особа, яка є власником приміщення і, у свою чергу, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, однак не є членом цього об'єднання, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів.
Таким чином, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг (постанова Верховного Суду № 285/4671/15-ц від 14 січня 2019 року ).
ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , управлінням якого здійснює ОСББ «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА».
Статтею 385 Цивільного кодексу України, передбачено ,що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таким чином, об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Позивачем, як обслуговуючою організацією, надавались послуги з управління будинком, житлово-комунальні послуги.
За розрахунком ОСББ за період з 01 січня 2020 року по 07 квітня 2025 року заборгованість за несплату наданих житлово-комунальних послуг становить 39123,70 грн. Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання щодо своєчасної сплати за надані позивачем послуги, обґрунтованими є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі визначеному розмірі.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів законодавства.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційного збільшення.
За розрахунком ОСББ за період з 01 січня 2020 по 13 березня 2025 року нараховані інфляційне збільшення на суму боргу - 7387,11 грн., 3% річних в сумі 2521,07 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» п. 1 постанови КМУ від 05 березня 2022 року №206 Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану викладено у новій редакції, чим з 30 грудня 2023 року скасовано дію мораторію на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням, за виключенням територій, де ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації).
Оскільки м. Чорноморськ не належить до переліку таких територій, позивач вправі здійснювати нарахування відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 322 Цивільного кодексу України, передбачено ,що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. ст. 156, 162 Житлового кодексу України, власник та члени родини зобов'язанні вчасно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги.
У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (пункт 45).
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Таким чином, сплата послуги з управління багатоквартирного будинку здійснюється щомісячно, в зв'язку з чим інфляційні нарахування та три проценти річних розраховуються за кожний місяць окремо, з врахуванням у наступному місяці сум, що не були сплачені за попередні місяці.
Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів, що за значеною адресою відповідач не користувався такими послугами , у зв'язку з не проживанням або за будь-яких інших причин.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Підлягають задоволенню позовні вимоги і в частині стягнення з відповідача суми інфляційних втрат, яка складає 7387,11 грн., 3% річних в сумі 2521,07 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц вказала, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення.
Висновок суду.
Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСББ «Чорноморська перлина» до ОСОБА_1 в повному обсязі.
Судові витрати.
У відповідності до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідачки на користь позивача судові стягується судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5720,00 грн. суд зазначає наступне.
Положенням ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ст. 134 Цивільного процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При зверненні до суду з позовом представником позивача надано: копію договору №249 про надання правничої допомоги від 30.06.2025 року; детальний опис робіт, акт прийому передачі наданих послуг, платіжну інструкцію з призначенням платежу оплата за професійну допомогу копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД №003571 від 18.12.2018 р.
Враховуючи наведене, Суд вважає, що представником позивача надані належні і допустимі докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.141,263-265,280-282 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 332,385, 525,526, 610,625 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги»,Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. 156, 162 Житлового кодексу України, Суд -
Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорноморська перлина», в особі голови правління Станіславського Андрія Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , (місцезнаходження майна: АДРЕСА_3 ) на користь ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» (місцезнаходження: м. Чорноморськ, вул. Парусна, буд. 18, ЄДРПОУ - 43106641) заборгованість по платежам та внескам за утримання будинку та прибудинкової території, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), інших платежів у загальному розмірі 39123,70 грн. (тридцять дев'ять тисяч сто двадцять три грн., 70 копійок), 3% річних та інфляційне збільшення у розмірі 9 908,18 грн.(дев'ять тисяч дев'ятсот вісім гривень 18 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 , (місцезнаходження майна: АДРЕСА_3 ) на користь ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» (місцезнаходження: вул. Парусна, буд. 18, м. Чорноморську ЄДРПОУ - 43106641) понесені позивачем судові витратив розмірі 3028.00грн. судовий збір, 5720.00 грн. витирати на парову допомогу.
Повний текст рішення виготовлено 06 жовтня 2025 року.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуального кодексу України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони у справі.
Позивач: ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» (місцезнаходження: м. Чорноморськ, вул. Парусна, буд. 18, ЄДРПОУ - 43106641).
Відповідач: ОСОБА_1 , (місцезнаходження майна: АДРЕСА_3 ).
Головуючий