Справа № 686/17906/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Хараджа Н.В.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
28 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №4934400 від 10 червня 2025 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене частиною 1 другою ст. 121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340, 00 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що згідно постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4934400 від 10 червня 2025 року, винесеної інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області лейтенантом поліції Дубчак Іллею Михайловичем, громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч.1 ст. 121 КУпАП за те, що 10.06.2025 року 0 05:29:30 по вул. Прибузькій 1/1 він керував транспортним засобом, в якого був відсутній, передбачений конструкцією даного транспортного засобу, задній захисний пристрій, чим порушив п.31.4.7.е.ПДР. - керував транспортним засобом, у якого був відсутній задній бампер або задній захисний пристрій.
Факт керування зазначеним у постанові місці, часі транспортним засобом VOLVO FЕ 09.280, номерний знак НОМЕР_1 з відсутнім, передбаченим конструкцією даного транспортного засобу, заднім захисним пристроєм стороною позивача не оспорюється.
Вважаючи прийняту постанову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КУпАП, яка, окрім іншого, встановлює відповідальність керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Так, на переконання відповідача, позивач здійснював керування транспортним засобом за відсутності захисного пристрою, який передбачений конструкцією, чим порушив пункт 31.4.7 е ПДР.
Відповідно до пункту 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно пункту 4 Додатку 1 до Вимог № 710 захисні пристрої мають відповідати вимогам ПДР, пункту 6.8.12 ДСТУ 3649:2010, вимогам документів з питань переобладнання відповідно до Порядку переобладнання. Захисні пристрої мають бути без вигинів з відхилом від прямолінійності більше як 50 мм внаслідок пошкоджень, тріщин, розривів, без додатково встановлених деталей.
Таким чином, згідно викладених норм, на транспортному засобі, керування яким здійснював позивач мав бути встановлений передбачений конструкцією захисний пристрій.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Відповідно до підпункту «е» пункту 31.4.7 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: «…відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики…».
Отже, для правильного вирішення цієї справи необхідно встановити чи були наявні бампери на транспортному засобі, керування ким здійснював позивач.
З наданого відповідачем до суду відеозапису, вбачається відсутність захисного пристрою на транспортному засобі позивача. Окрім того, з цього відеозапису вбачається, що позивач підтверджує відсутність захисного пристрою та стверджує те, що на транспортному засобі був встановлений задній захисний пристрій, але він згнив та його зняли на ремонт. Не заперечує відсутність захисного пристрою позивач і в позовній заяві, стверджуючи, що був встановлений задній захисний пристрій, проте зазначив інші обставини, що він був зламаний під час завантаження товару.
Доводи позивача про те, що його правопорушення не є умисним та обумовлене потребою забезпечити безпекову експлуатацію транспортного засобу, суд відхиляє, оскільки відсутність зовнішніх елементів окремих частин конструкції транспортного засобу свідчить про недотримання встановлених законом вимог про щодо технічного стану відповідної частини конструкції та доводи щодо потреби забезпечити безпекову експлуатацію транспортного засобу нічим не підтверджені. При цьому згідно наданого відео вбачається, що позивач на запитання працівника поліції щодо захисного пристрою на автомобілі, жодного посилання на те, що «обрив балки стався буквально перед цим - на території забійного цеху та необхідність прямувати у напрямку свого місця проживання з метою провести ремонт автомобіля, відновити захисний пристрій і привести транспортний засіб до технічно справного стану», не вказує. Натомість чітко зазначає, що захисний пристрій (відбійник) зняли для ремонту. Крім того під час перегляду наданого відео не знайшли свого підтвердження доводи позивача щодо не роз'яснення йому його прав. Також суд відкидає твердження позивача щодо належного стану транспортного засобу 09.06.2025 року, оскільки відповідні докази відсутні.
Відповідно до частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи містять достатні докази того, що позивачем здійснювалася експлуатація транспортного засобу без заднього захисного пристрою, передбаченого конструкцією даного транспортного засобу, що є порушенням підпункту «е» пункту 31.4.7 ПДР, за що частиною першою статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 серпня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 28 жовтня 2025 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.