Справа № 560/3169/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
27 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1 , позивач) в період з 18.09.2023 по 17.07.2024 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем та здійснювала господарську діяльність з оптової та роздрібної торгівлі товарами широкого асортименту.
Головним управлінням Держпродспоживслужби у Чернівецькій області при проведенні планової перевірки характеристик продукції встановлено розповсюдження ФОП ОСОБА_2 в магазині за адресою: АДРЕСА_1 speeds NO.DH133-1, що не відповідає вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 №1067.
Відповідно до пред'явленої ФОП ОСОБА_2 видаткової накладної №02/07/01 від 02.07.2024, постачальником міксера ручного SCARLETT 7 speeds NO.DH133-1 є ФОП ОСОБА_1
14.08.2024 ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області прийнято наказ про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №740, відповідно до якого організовується проведення позапланової перевірки у ФОП ОСОБА_1 , за адресою: каб. 213, АДРЕСА_2 , щодо дотримання вимог законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції.
Термін проведення 4 робочих дні з 16.09.2024 по 19.09.2024.
14.08.2024 ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області видано направлення на проведення перевірки №581, підставою проведення перевірки зазначено - підпункт a -1 пункту 2 частини 1 статті 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (за результатами перевірки характеристик продукції ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області).
За результатами проведення перевірки відповідачем складено Акт перевірки характеристик продукції від 19.09.2024 №0021, у якому вказано, що ФОП ОСОБА_1 не виконано встановлених Законом вимог посадових осіб, які здійснюють державний ринковий нагляд, зокрема: "ФОП ОСОБА_1 не з'явилась за місцем знаходження органу державного ринкового нагляду для взяття участі у проведенні позапланової перевірки характеристик продукції, не надалі документи, що містять інформації про походження продукції, а саме: міксера ручного SCARLETT 7 speeds NO.DH133-1, 220-240V, 50-60Hz, 260 W, ш/к 6901332855129, Китай; фену для волосся SONAR NO.SN-656, 220-240V, 50-60Hz, 1200W, ш/к 6958210701566, Китай та документи, які дають змогу визначити особу, яка поставила суб'єкту господарювання зазначену вище продукцію та всіх осіб, яким суб'єкт господарювання поставив вказану продукцію (договори, товарно-супровідна документація, тощо)".
19.09.2024 Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області складено протокол №0002 про виявлене(і) порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Постановою від 08.10.2024 №72 до ФОП ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд) застосовано штраф у розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000,00 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення нагляду і контролю нехарчової продукції визначені Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 2.12.2010 №2735-VI (далі - Закон №2735-VI).
Відповідно до статті 4 Закону №2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.
Статтею 7 Закону №2735-VI передбачено, що суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право: 1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства; 2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; 3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; 4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; 5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і митних органів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції; 6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України; 7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб; 8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду; 9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції"; 10) отримувати безоплатну консультативну допомогу від органу ринкового нагляду з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного ринкового нагляду; 11) при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону №2735-VI суб'єкти господарювання зобов'язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.
Статтею 16 Закону №2735-VI визначені права осіб, які здійснюють контроль продукції: 1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та вибіркові обстеження зразків продукції; 2) вимагати від декларантів надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення контролю продукції, перевіряти їх та одержувати копії документів і матеріалів, що свідчать про факти порушення законодавства; 3) вимагати від декларантів надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час здійснення контролю продукції; 4) вимагати від декларантів припинення дій, що перешкоджають здійсненню заходів контролю продукції.
Положеннями статті 15 Закону №2735-VI визначено права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, серед яких, п. 3 визначено право посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону №2735-VI заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Так, частиною 3-4 статті 22 Закону №2735-VI встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону №2735-VI перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Згідно з приписами статті 23-1 Закону №2735-VI для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція.
На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.
Статтею 23 Закону №2735-VI передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Положеннями частин 1, 2 статті 23-1 Закону №2735-VI передбачено, що для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція. На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по-батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
Частиною 4 статті 23-1 Закону №2735-VI передбачено, що направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки. Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.
Згідно частини 3 статті 24 Закону №2735-VI під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту "б" пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону №2735-VI у разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду документи, зазначені у підпункті "г"пункту 1 та підпункті "б" пункту 2 частини другої цієї статті, надаються виробником протягом десяти робочих днів з дня отримання письмової вимоги органу ринкового нагляду, надісланої рекомендованим листом з повідомленням про вручення, крім випадків необхідності перекладу зазначених документів, які мають бути надані не пізніше тридцяти робочих днів.
Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 44 Закону №2735-VI, до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі, зокрема, створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Створення суб'єктом господарювання перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, становить склад правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини 4 статті 44 Закону, за яке передбачається відповідальність у вигляді накладення штрафу у встановленому цим Законом розмірі.
Суд встановив, що предметом спірних правовідносин є постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області №72 від 08.10.2024, якою, за порушення вимог пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про накладено штраф у розмірі 170000,00 грн.
Вказана постанова прийнята відповідачем внаслідок створення позивачем перешкод у виконанні вимог посадових осіб, які здійснюють державний ринковий нагляд, встановлені Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", чим самим створив перешкоди у проведенні перевірки характеристик продукції, зокрема позивачем у зазначений термін проведення позапланової перевірки характеристик продукції за ланцюгом постачання не надано інформацію та копії документів на продукцію, зазначену у листі Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 14.08.2024 №5-1/1/2868.
Як слідує із змісту оскаржуваної постанови, така прийнята за результатами розгляду протоколу про виявлені порушення статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 19.09.2024 №0002 та акта перевірки характеристик продукції від 19.09.2024 №0021.
Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 44 Закону №2735-VI до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі, зокрема, створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, суд встановив, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, 17.07.2024 №2010350060001402241.
Частиною 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Суд звертає увагу, що призначивши та провівши перевірку ФОП ОСОБА_1 на підставі наказу про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 14.08.2024 №740 та направлення на проведення перевірки від 14.08.2024 №581, відповідач фактично здійснив перевірку щодо неіснуючого суб'єкта.
Тобто, на момент призначення та проведення позапланової перевірки характеристик продукції - такого суб'єкта господарювання, як ФОП ОСОБА_1 не існувало.
Суб'єктами відповідальності за статтею 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" є саме суб'єкти господарювання, відповідно відповідальність за порушення пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" повинна нести виключно фізична особа-підприємець, в даному випадку фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , проте на момент перевірки та винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу підприємницька діяльність цієї особи вже було припинено.
Отже, приймаючи оскаржувану постанову, відповідач виходив з того, що в діях позивача наявний склад правопорушення визначений пунктом 6 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", проте органом ринкового нагляду не враховано положення статті 61 Конституції України, в якій зазначається, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Подібний правовий висновок було викладено Верховним Судом в постанові від 11.12.2018 у справі № 813/2113/16.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.
Статтею 52 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Отже, припинивши підприємницьку діяльність 17.07.2024, позивач не може відповідати за зобов'язаннями, які виникли за наслідками перевірки здійсненої відповідачем, оскільки такі зобов'язання виникли вже після припинення нею підприємницької діяльності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи оскаржувану постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 170000 грн. відповідач діяв не на підставі, не у межах та не у спосіб, що передбачений законодавством України, що, в свою чергу, свідчить про наявність правових підстав для її скасування.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Ватаманюк Р.В. Курко О. П.