Справа № 750/2012/25 Головуючий у 1 інстанції Лямзіна Н. Ю.
Провадження № 33/4823/805/25
Категорія -
28 жовтня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Салая Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 серпня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з нього на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Судом першої інстанції встановлено, що 26 вересня 2024 року о 04 год 14 хв в м. Чернігові по пр-ту Миру, буд. 257 водій ОСОБА_1 , керував автомобілем КІА SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння. Зі згоди водія, огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком КНП «ЧОПНЛ» ЧОР №784 від 05 жовтня 2024 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.9 «а» ПДР України за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив постанову скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що поліцейські зупинили водія ОСОБА_1 без правових підстав, тому оформлення притягнення до відповідальності є незаконним.
Також вказує, що матеріали судової справи не містять направлення, тому всі наступні складені процесуальні документи відносно особи, що притягується до адміністративної відповідальності не можуть бути належними та допустимими доказами.
Крім того, місцевим судом не було враховано те, що протокол складено 04.02.2025, тобто майже через 6 місяців з дати висновку лікаря 05.10.2024 та більше ніж через 6 місяців з дати події.
Ще зазначає, що місцевим судом безпідставно розцінено як зловживання правом неможливість прибути у судове засідання та приймати участь у розгляді справи.
В судове засідання апелянт не з'явився, про день та час апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, заяв про відкладення не надходило, його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1№ 238709 від 04.02.2025 встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 26.09.2024 у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджено висновком лікаря-нарколога від 05.10.2024 та є порушенням вимог п 2.9 ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Отже, обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно.
Ці обставини підтверджуються висновком щодо результатів медичного огляду водія від 05.10.2024, складеним за результатами огляду у закладі охорони здоров'я 26.09.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння. Під час огляду останній заперечень щодо його проведення не висловлював.
Апеляційний суд також дослідив відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, який оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що поліцейські зупинили ОСОБА_1 без правових підстав, спростовуються переглянутим відеозаписом, де працівник поліції пояснив причину зупинки, а саме те, що водій не увімкнув світло перед початком руху, що також останнім на місці зупинки не заперечувалося, оскільки він пояснив, що увімкнув фари вже коли виїхав на дорогу.
Доводи про відсутність направлення для проходження огляду та складання протоколу майже через 6 місяців з дати висновку лікаря, не можуть вплинути на суть вчиненого правопорушення та доведеність вини ОСОБА_1 , яка підтверджена іншими доказами, наявними в матеріалах даного провадження.
Відсутність ОСОБА_1 при розгляді справи судом першої інстанції не позбавила його можливості скористатися правовою допомогою, ознайомитися з матеріалами справи, подати апеляційну скаргу і надати докази на підтвердження своєї позиції апеляційному суду.
У статті 268 КУпАП відсутня імперативна заборона розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи встановлені обставини справи при перегляді постанови суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено таких, які призвели до неправильності судового рішення через розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, внаслідок чого не вбачається суттєвих порушень прав особи, які б призвели до скасування судового рішення.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, окрім іншого, за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином мотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Адміністративне стягнення накладено судом у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та ступені його вини.
З огляду на наведене, підстави для скасування постанови місцевого суду та закриття справи, як про це йдеться в апеляційній скарзі, відсутні.
Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай