Справа № 496/3624/25
Провадження № 2/496/2562/25
15 жовтня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Рябової А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: індекс 01133, Київська область, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, до
відповідачки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,
позивач - повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, але в позовній заяві виклав клопотання про розгляд справи у його відсутність,
відповідачка - повідомлена належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явилася, про поважність причин своєї неявки суд не повідомила, -
І. Виклад позиції позивача та відповідачки.
1. 18.06.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - позивач та/або ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»), в особі представника, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач та/або позичальник) з вимогами про стягнення заборгованості за Договором № 509408-КС-001 про надання кредиту від 09.09.2024 року у розмірі 37290,00 гривень, в тому числі: 11000,00 гривень - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 18590,00 гривень - сума прострочених платежів по процентах; 5500,00 гривень - сума заборгованості по штрафам; 2200,00 гривень - сума прострочених платежів за комісією, та судових витрат у розмірі 2422,40 гривень.
2. Свої вимоги мотивує тим, що 09.09.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачкою укладено Договір № 509408-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 11000,00 гривень, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 11000,00 гривень шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 . Відповідачка, належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, в зв'язку з чим у останньої станом на 28.05.2025 року утворилася заборгованість за Договором № 509408-КС-001 про надання кредиту в розмірі 37290,00 гривень, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11000,00 гривень; суми прострочених платежів по процентах - 18590,00 гривень; сума заборгованості по штрафам - 5500,00 гривень; суми прострочених платежів за комісією - 2200,00 гривень. У зв'язку з викладеним представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.
3. Відповідачка відзив на позов не надала.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Представник позивача в судове засідання не з'явився, але в позовній заяві виклав клопотання про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував. Окрім того надав відповідне клопотання. (зворотній а.с. 8, а.с. 23)
5. В прохальній частині позовної заяви представник позивача виклав клопотання про витребування доказів. (зворотній а.с. 8)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 року цивільна справа № 496/3624/25 була передана на розгляд головуючій судді Портній О.П. (а.с. 14)
7. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
8. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 27.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та задоволено клопотання про витребування доказів. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 17-20)
9. Відповідачка, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки, не подала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
10. Оскільки відповідачка була належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 ЦПК України - шляхом направлення електронного документу до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», який було доставлено 27.06.2025 року (а.с. 21), в судове засідання не з'явилася, про поважність причин неявки суд не повідомила, а позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.
11. Верховний Суд у своїй Постанові від 29.04.2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
12. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.
13. Судом встановлено, що 09.09.2024 року відповідачка на сайті позивача, з метою отримання кредиту, заповнила Анкету клієнта. (а.с. 76)
14. 09.09.2024 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 . Пропозицію (оферту) укласти Договір № 509408-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма). (а.с. 52-63)
15. На виконання переддоговірних обов'язків ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 09.09.2024 року ознайомило ОСОБА_1 з Паспортом споживчого кредиту, інформація в якому зберігає чинність та є актуальною до 10.09.2024 року. (а.с. 39-41)
16. 09.09.2024 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір № 509408-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма). (а.с. 64-74)
17. 09.09.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 509408-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), який підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) № UA-0023 та узгоджений Графік платежів. (а.с. 42-51)
18. За умовами, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 11000,00 гривень; строк, на який надається кредит - 24 тижні; процентна ставка за кредитом в день - 1,0% фіксована; комісія за надання кредиту - 2200,00 гривень; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 26966,30 гривень; загальні витрати за кредитом - 15966,30 гривень; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 6692,17 %; строк дії договору - до 24.02.2025 року.
19. Згідно довідки, виданої ТОВ «ПрофітГід», через платіжний сервіс була проведена успішна транзакція. Деталі операцій: № платіжної інструкції - db1c1983-6e91-11ef-b90a-000c29d57ed2_1; надавач платіжних послуг: ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку НБУ № 21/991-рк від 29.05.2023; платник - ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА, код 41084239, номер транзакції - 42587-58496-28094; дата/час здійснення переказу коштів - 2024-09-09 12:57:30; сума переказу - 11000,00 гривень; номер платіжної картки отримувача - НОМЕР_3 ; емітент платіжної картки отримувача - PRIVAT BANK; код авторизації - 493434, код RRN - 425312370943; призначення переказу - перерах. коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 зг. до кредитного дог. № 509408-КС-001 від 09.09.2024 Без ПДВ. (а.с. 77)
20. Згідно листа АТ «КБ «ПриватБанк» від 31.07.2025 року, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_4 . (а.с. 110)
21. З виписки за договором № б/н за період з 09.09.2024 року по 24.02.2025 року, вбачається, що на картку № НОМЕР_2 , яка емітована на ім'я ОСОБА_1 , 09.09.2024 року надійшли кошти в розмірі 11000,00 гривень. (зворотній а.с. 110-а.с. 119)
22. Відповідно до довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 509408-КС-001 про надання кредиту від 09.09.2024 року, станом на 28.05.2025 року, загальна заборгованість за договором складає 37290,00 гривень, яка включає в себе: заборгованість за кредитом - 11000,00 гривень; заборгованість по відсотка - 18590,00 гривень; заборгованість по комісії - 2200,00 гривень; заборгованість по штрафам - 5500,00 гривень. (а.с. 38)
23. З розрахунку заборгованості за кредитом у гривні вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідачки станом на 30.05.2025 року становить 37290,00 гривень, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 11000,00 гривень; заборгованість за відсотками - 18590,00 гривень; заборгованість по комісії - 2200,00 гривень; заборгованість по штрафам - 5500,00 гривень. (а.с. 36-37)
V. Оцінка Суду.
24. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
25. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
26. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
27. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
28. За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
29. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
30. Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
31. В силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
32. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору.
33. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-VIII (далі - Закон № 675-VIII).
34. Згідно з п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
35. При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
36. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
37. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).
38. Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
39. За правилом ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
40. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
41. Стаття 12 Закону № 675-VIII визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
42. Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
43. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
44. Згідно з ст. 2 ЗУ «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
45. Частиною 5 ст. 6 ЗУ «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
46. Відповідно до ч. 6 ст. 6 ЗУ «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
47. У ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
48. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
49. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
50. З наданої виписки по особовим рахункам за період з 09.09.2024 року по 24.02.2025 року, вбачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами.
51. За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
52. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
53. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в ст. 530 ЦК України вказується, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін).
54. Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
55. У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
56. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
57. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
58. Після підписання Кредитних Договорів у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачці, а у відповідачки виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання грошових коштів та повернути кредит.
59. Судом встановлено, що станом на 28.05.2025 року заборгованість відповідачки становить: прострочена заборгованість за основним боргом - 11000,00 гривень, заборгованість за відсотками - 18590,00 гривень, заборгованість за комісією - 2200,00 гривень, заборгованість по штрафам - 5500,00 гривень.
60. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
61. Відповідно до п. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
62. Розрахунково-касове обслуговування та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту, фактично є безоплатною оскільки прямо встановлена ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування».
63. Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у постанові від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язанні з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».
64. Також, у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 року по справі № 727/5461/23 (провадження № 61-17096св23) викладено позицію: «судом установлено, що умовами кредитного договору від 07 серпня 2020 року передбачено сплату позичальником щомісячної комісії за супроводження кредиту, яка складає 2,90 % від суми кредиту. Необхідність внесення плати за обслуговування кредиту, передбачена в Графіку платежів. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 1 380,79 грн щомісяця. При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). На підставі викладеного, суд зробив висновок, що АТ "Таскомбанк" не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування". Тому позовна вимога про стягнення комісії в розмірі 24854,22 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає;».
65. Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».
66. Також, відповідно до Договору № 509408-КС-001 про надання кредиту, комісія була встановлена банком за видачу кредиту, тобто комісія є платою за послуги, що супроводжує кредит, тому пункти договору, які передбачають її сплату, є нікчемними. Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 19.08.2020 року у справі № 641/11984/15-ц.
67. Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
68. Окрім того, у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) суд зробив висновок, що: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику. Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг. Частинами 1, 2 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Положення спірного кредитного договору № 500958141 від 28 серпня 2014 року про сплату позичальником на користь банку комісій є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено ч. 3 ст. 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» і п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168, які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні ЗУ «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16.10.2011 року до внесення змін на підставі ЗУ «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016 року».
69. Окрім того, Велика Палата Верховного суду у своїй постанові від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19, констатувала, що позовні вимоги про визнання недійсними положень пунктів 1.4 та 6 кредитного договору не підлягають задоволенню саме у зв'язку з обранням неналежного способу захисту порушеного права. Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також сформульовані в цій постанові висновки, в порядку застосування наслідків виконання нікчемного правочину Велика Палата ВС зобов'язала ПАТ «Ідея Банк» здійснити перерахунок заборгованості позивачки з огляду на нікчемність визначених пунктів договору. Це забезпечить захист інтересу позивача у правовій визначеності.
70. Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
71. У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. У даному випадку, договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч. 1 ст. 11 Закону України від 12.05.1991 року № 1024-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII). Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
72. Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11.07.2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 36 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
73. З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
74. З урахуванням зазначеного, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України, умова щодо оплати відповідачем комісії не породжує правових наслідків через її нікчемність, а тому в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 2200,00 гривень слід відмовити.
75. Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості по штрафам суд дійшов наступного висновку.
76. Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем, тобто станом на 27.04.2024 року, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
77. Суд звертає увагу позивача, що останній в позовній заяві наголошував на тому, що ним не нараховано та він не просить суд стягнути з відповідача на користь позивача жодну неустойку (у формі пені чи штрафу) натомість в прохальній частині позовної заяви однією з вимог є стягнення заборгованості по штрафам в розмірі 5500,00 гривень.
78. Враховуючи вищевказане, у задоволенні стягнення з відповідача на користь позивача штраф в розмірі 5500,00 гривень слід відмовити.
79. У той же час, із наданих виписок по рахунку вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами.
80. Доказів на спростування отримання кредитних коштів у розмірі, зазначеному в розрахунку банку, відповідач суду не надав. Натомість визнав наявність та розмір заборгованості за основним боргом та за відсотками.
81. На підставі вищенаведеного і враховуючи, що існування заборгованості за тілом кредиту та відсотками відповідачем не спростовано та заборгованість повністю не погашена, суд вважає необхідним, стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в межах фактичного використання, що становить 29590,00 гривень, яка складається з: заборгованість по тілу кредиту - 11000,00 гривень та заборгованості за відсотками - 18590,00 гривень, в решті позовних вимог слід відмовити.
82. Також, відповідно до ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
83. Частинам 10, 11 ст. 265 ЦПК України кореспондують норми ч.ч. 11, 12 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», які конкретизують порядок виконавчих дій виконавця щодо нарахування пені, відсотків до моменту виконання рішення суду за алгоритмом (формулою), визначеним у рішенні суду. Зокрема врегульовано, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі; до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
84. Правила ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України встановили виняток із зазначеного загального правила, надавши суду повноваження за результатами з'ясування характеру та правової природи матеріальних відносин між сторонами у справах про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, продовжити нарахування відсотків або пені на період після ухвалення такого судового рішення. Правова мета приписів ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України передовсім полягає у наданні суду повноважень поширити дію постановленого ним рішення і продовжити нарахування пені або відсотків на майбутнє поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті заявлених позовних вимог про стягнення відповідних пені або відсотків, що має на меті позбавити кредитора потреби звертатися до суду з позовом про стягнення пені або відсотків за наступні періоди невиконання зобов'язання після того, як було ухвалено судове рішення. Формулювання вказаних норми процесуального права визначають право, а не обов'язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великою Палати Верховного Суду від 05.06.2024 року у справі № 910/14524/22.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
85. Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 8351 від 16.06.2025 року (а.с. 35), позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 гривні, а тому, у зв'язку з частковим задоволенням позову відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 1922,20 гривні (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 29590,00 грн. ? 2422,40 грн. ? 37290 грн.). При цьому суд враховує роз'яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. № 36 постанови № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 536, 549, 611, 625, 634, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів»; ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»; ст.ст. 12, 13, 76, 79, 80, 81, 89, 128, 141, 247, 259, 263-265, 279-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: індекс 01133, Київська область, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, заборгованість станом на 28.05.2025 року за Договором № 509408-КС-001 про надання кредиту від 09.09.2024 року у розмірі 29590,00 гривень та судовий збір у розмірі 1922,20гривень, всього 31512,20 гривень.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
4. В порядку ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за формулою: розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків; розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3 % річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА».
5. Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
6. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
8. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
9. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
10. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
11. Повний текст рішення складено 15.10.2025 року.
Суддя О.П. Портна