Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 712/9801/25
Провадження № 2/711/3431/25
заочне
29 вересня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.,
при секретарі Буйновській А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач Комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради, звернувся у Соснівський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Ухвалою Сонівського районного суду м. Черкаси від 29.07.2025 справу передано до Придніпровського районного суду м. Черкаси за підсудністю.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.08.2025 прийнято, відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Заперечень проти такого порядку розгляду справи не подано.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради здійснює постачання теплової енергії на будинок за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Інформація щодо встановлених тарифів є загальновідомою, розміщена на офіційних веб-порталах КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
З 01 травня 2021 року набув чинності Закон України від 03.12.2020 №1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг». Згідно із змінами, внесеними Законом № 1060 передбачено запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, що визначено статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за наданні послуги, факт отримання послуги відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року №1022.
Як вказано, що відповідач фактично споживши зазначені вище послуги, не надсилав жодних скарг чи претензій щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання, що свідчить про те, що позивач надавав відповідачу житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі. Однак, відповідач оплати за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води не здійснює у повному обсязі. Такі дії відповідача наносять шкоду підприємству, яке втрачає можливість своєчасно проводити оплату за енергоносії, сировину, матеріали, своєчасно виконувати свої зобов'язання перед бюджетом, і впливають на якість наданих послуг.
Протягом всього строку виникнення заборгованості Боржник періодично вчиняв дії, що свідчать про визнання ним заборгованості перед нашим підприємством, та здійснював оплати заборгованості щомісячно, однак оплати були меншими за вартості фактично спожитих послуг.
Разом з тим, станом на 31.05.2025, залишок заборгованості недоплачених коштів за комунальні послуги становить 100 141 грн. 01 коп.
Враховуючи зазначені вище обставини, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь борг в сумі 100 141 грн. 01 коп., а також судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився. У матеріалах справи наявна заява представника позивача за довіреністю - Севастьянової А.В. від 29.09.2025 про розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі. Крім того, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.
У судове засідання відповідач не з'явився, хоча судом повідомлявся у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п. 3 ч. 8 ст. 128, ст.ст. 223, 131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.
Справу розглянуто за правилами заочного розгляду, передбаченими ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, який повідомлявся судом у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову, а представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.
Врахувавши думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.
Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).
У судовому засіданні встановлено, що на КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» покладений обов'язок забезпечення підприємств, установ, організацій та населення міста тепловою енергією для потреб опалення та гарячого водопостачання, згідно з рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 31.10.2007 № 1480 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг населенню м. Черкаси». Рішенням від 14.04.2011 № 630 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» видано ліцензію на право постачання теплової енергії, на підставі якої забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси. Крім того, на виконання рішень виконавчого комітету Черкаської міської ради від 27.10.2020 №1059, 13.10.2021 № 1122, 13.10.2023 № 1525 КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» здійснює постачання теплової енергії на будинок за затвердженими у встановленому порядку тарифами.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами п. 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону). Права та обов'язки споживача визначені у статті 7 згаданого Закону.
Положення закріплені у Законі України «Про житлово-комунальні послуги» (№2189-VІІІ) , зокрема, статтями 7, 8 визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Крім того, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води передбачені статтями 21 та 22 цього Закону.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація, а послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води. КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» як суб'єкта господарювання з постачання теплової енергії, законодавством визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Згідно із ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з відповіді №1614015 від 29.07.2025, на запит суду, з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 14.05.1999.
Як встановлено судом, до квартири АДРЕСА_2 надаються послуги з тепловодопостачання від КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», відкритий о/р НОМЕР_1 , за яким, відповідно до розрахунку заборгованості за теплову енергію та постачання гарячої води, станом на 31.05.2025, наявна заборгованість за надані послуги у розмірі 100141 грн. 01 коп. Відповідно до дослідженого розрахунку, який наданий позивачем, вбачається, що відповідач періодично, але не у повному обсязі сплачував комунальні послуги, починаючи з січня 2010 року.
Крім того, судом встановлено, що квартира не від'єднана від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання, але відповідач ухиляється від перерахування щомісячної оплати за опалення та гаряче водопостачання, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості.
З моменту надання позивачем споживачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачем зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.
Основні засади організаційних, господарських відносин між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною, особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, які на час розгляду справи по суті хоч і втратили чинність, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 85 від 02.02.2022, проте частково період, за який виникла заборгованість у відповідача, підпадає під їх регулювання.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами п. 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону). Права та обов'язки споживача визначені у статті 7 згаданого Закону.
Як зазначено у частині першій статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ).
Статтями 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189-VІІІ) визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
За змістом ст.ст. 67-68, 162 ЖК України наймач чи власник житла зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.
Крім того, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води передбачені статтями 21 та 22 цього Закону. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч. 3 ст. 9 Закону).
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач, станом на момент виникнення заборгованості, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мав право на проживання, був споживачем послуг, які надаються до вказаної квартири, проте своєчасно та у повному обсязі не вносив плату за надані житлово-комунальні послуги, зокрема і на час розгляду справи, тож згідно з розрахунком КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради, повинен сплатити заборгованість по оплаті вказаних послуг у розмірі 100141 грн. 01 коп. Вказаний розрахунок є повним, чітким, об'єктивним, а тому суд вважає його належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення.
Відповідачем не надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті комунальних послуг, а також свого розрахунку заборгованості, або ж доказів про повне погашення заборгованості, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням ним зобов'язань з оплати за отримані послуги. Крім того, відповідачем не доведено наявності розбіжності між здійсненими оплатами та тими оплатами, які зараховані позивачем. Також відсутні докази, що позивач неналежно надавав послуги, або відповідач відмовився від отримання вказаних послуг.
При вирішенні спору судом враховані висновки Верховного Суду, які висловлені у постановах від 02.04.2020 у справі №757/29813/17-ц, від 25.06.2020 у справі №520/16591/16ц.
Що стосується відсутності укладеного договору між позивачем та відповідачем, то слід звернути увагу на висновки Верховного Суду, які висвітлені у постанові по справі №210/5796/16-ц від 18.03.2019. Зокрема, зазначено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідачів обов'язку оплачувати надані йому послуги, так як вони є споживачами наданих послуг. Закон передбачає, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Крім того, якщо споживач не відмовляється від оплати послуг, а оспорює об'єм наданих житлово-комунальних послуг виконавцем або їх якість, у справі повинні бути певні акти - претензії, як докази спростування заявленої суми стягнення.
Аналогічна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13, постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц, від 18.03.2019 у справі №210/5796/16-ц, від 18.12.2019 у справі №522/2625/16-ц, від 25.03.2020 у справі №211/3347/18-ц, від 18.05.2020 у справі №176/456/17, постанові ВП ВС від 07.07.2020 у справі №712/8196/20.
Таких документів споживачем (відповідачем у справі) надано не було. Як і не наведено обставин про те, що відповідач не користувався послугами, наданими позивачем, які постачаються централізовано.
За таких обставин, оцінивши докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» підлягають до задоволення у повному обсязі, оскільки встановлено, що позивач є надавачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, ним надані відповідні послуги відповідачу, як споживачу таких послуг, наведені ним розрахунки розміру боргу здійснені за встановленими тарифами та не спростовані відповідачем, а тому до стягнення з відповідача на користь КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» підлягає заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 100 141 грн. 01 коп., яка виникла станом на 31.05.2025, в зв'язку з тим, що він зареєстрований та має і мав право на проживання у помешканні, до якого позивачем надаються житлово-комунальні послуги і, якими він користується, не відмовився від послуг, а відтак - є споживачем цих послуг та, відповідно, прострочив оплату таких комунальних послуг. Відсутність договору не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку сплачувати надані та отримані комунальні послуги у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №789 від 25.06.2025.
Тож, враховуючи те, що позовні вимоги КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» задоволено у повному обсязі, до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає сума 3028 грн. 00 коп. (судовий збір).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 76-84, 89, 141, 223, 259, 264-265, 268, 280-282, 353, 354 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: дані відсутні; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 02082522, м. Черкаси, вул. О. Дашковича, 62) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 100141грн. 01 коп., судовий збір 3028грн. 00коп., а всього 103169грн. 01коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 10.10.2025.
Головуючий суддя С. М. Позарецька