Номер провадження: 33/813/1109/25
Номер справи місцевого суду: 521/581/25
Головуючий у першій інстанції Шевчук Н. О.
Доповідач Журавльов О. Г.
08.09.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Хангельдян К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Карагяура В.І. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 21.03.2025, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 21.03.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Встановлено, що 01.01.2025 о 01 год. 31 хв. в м. Одесі, по вул. Мечникова, 122, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різких запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
Не погодившись із зазначеною постановою, представник ОСОБА_1 - Карагяур В.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 21.03.2025 та ухвалити нове рішення, яким провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі посилається, що працівниками поліції порушено порядок огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, а саме не проведено відповідний огляд у медичному закладі після незгоди ОСОБА_1 у використанні газоаналізатора Драгер.
Також посилається на відсутність доказів керування автомобілем ОСОБА_1 , відеозапис є небезперервним, права не роз'яснено.
Крім того, в апеляційній скарзі ставить питання про поновлення строку на оскарження постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 21.03.2025.
Доводи обґрунтовує тим, що апеляційну скаргу подано в межах строку апеляційного оскарження, проте постановою Одеського апеляційного суду від 04.04.2025 апеляційну скаргу повернуто, оскільки в матеріалах справи відсутні належні повноваження представника та адвокатом Карагяуром В.І. повторно подано апеляційну скаргу, яка надійшла до суду 14.04.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 та його представник Карагяур В.І. були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак у судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому вважаю, що розгляд апеляційної скарги має бути проведений без участі сторін, а також без фіксації процесу технічними засобами.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, прихожу до наступних висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Частинами 1, 3 статті 285 КУпАП передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що в судовому засіданні від 21.03.2025, ОСОБА_1 не був присутній.
25.03.2025 представник ОСОБА_1 - Карагяур В.І. звернувся до суду з апеляційною скаргою, проте ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.04.2025 дану апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи належних повноважень представника. Після чого, адвокатом Карагяуром В.І. повторно подано апеляційну скаргу, яка надійшла до суду 14.04.2025.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів клопотання про причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 21.03.2025, а тому вважає, що даний строк апелянтом пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є встановлений факт наявності у особи алкогольного сп'яніння, наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння на місці скоєння правопорушення або в умовах лікувального закладу, щодо вживання алкогольних напоїв та лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.
Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді є обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів.
З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України підтверджується належними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №209883 від 01.01.2025; відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських №474888, 473265, 473749; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 01.01.2025; довідкою Управління патрульної поліції в Одеській області про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП; довідкою Управління патрульної поліції в Одеській області про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, з якої вбачається, що станом на 01.01.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідчення водія НОМЕР_3 .
На думку апеляційного суду, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого правопорушення за вказаних в оскаржуваному судовому рішенні обставин підтверджується дослідженими у суді першої інстанції доказами, які у своїй сукупності є достатніми, допустимими, узгодженими між собою, зібрані у встановленому порядку і досліджені судом першої інстанції з дотриманням принципів повноти, всебічності та об'єктивності судового розгляду, яким надана належна правова оцінка.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №209883 від 01.01.2025 містить посилання на те, що огляд особи на стан сп'яніння та складання протоколу фіксувався, у зв'язку з чим долучено технічний запис №474888, 473265, 473749.
З наданого відеозапису вбачається, що працівниками поліції зупинено автомобіль, з місця водія якого вийшов ОСОБА_1 , яким факт керування транспортним засобом не заперечувався жодним чином.
Крім того, з письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться в протоколі серії ЕПР1 №209883 від 01.01.2025, останній зазначив, що у дитини піднялась температура, їхав додому з гостей.
Зазначене спростовує доводи апеляційної скарги стосовно відсутності доказів керування автомобілем ОСОБА_1 , оскільки безпосередньо сама особа цього не заперечує.
Під час розмови ОСОБА_1 з працівниками поліції, у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та останніми було запропоновано йому пройти огляд на стан сп'яніння та роз'яснено, що він має право пройти відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Drager», в закладі охорони здоров'я або відмовитись від огляду.
Після цього ОСОБА_1 пішов до свого транспортного засобу, де перебував хвилин 7 та вийшовши з нього повідомив працівників поліції, що відмовляється від проходження огляду.
Також, під час оголошення протоколу, ОСОБА_1 повідомив особі, яка перебувала з ним на телефонному зв'язку, що огляд в закладі здоров'я пройде самостійно.
Всупереч доводам апеляційної скарги, після відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння, працівниками поліції було йому роз'яснено права, що підтверджується його підписом у протоколі у відповідній графі.
Посилання на те, що відеозапис не є безперервним, апеляційний суд оцінює критично, оскільки КУпАП не містить застережень щодо мінімального чи то максимального обсягу відеозапису, який може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. У той час, як долучений до матеріалів справи відеозапис за своїм обсягом та повнотою відповідає критерію достатності, та містить фіксацію подій, що підтверджує обставини, викладені та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Слід зазначити, що відеозапис є об'єктивним доказом, оскільки унеможливлює суб'єктивне висвітлення поліцейським або іншими особами обставин справи.
Долучений до матеріалів справи відеозапис дозволяє об'єктивно встановити обставини справи та не викликає у апеляційного суду сумнівів щодо правильної ідентифікації особи водія.
Таким чином апеляційний суд вважає, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Одночасно посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Враховуючи наведене, підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Клопотання представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Карагяура В.І. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 21.03.2025 - задовольнити.
Поновити представнику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Карагяуру В.І. строк на апеляційне оскарження постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 21.03.2025.
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Карагяура В.І. - залишити без задоволення.
Постанову суддіМалиновського районного суду м. Одеси від 21.03.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов