Справа № 496/7041/25
Провадження № 1-кс/496/1844/25
22 жовтня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ ВП №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №62025150020002612 від 19.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підозрюваному: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенськ, Миколаївської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, на перебував на посаді гранатометника 3 відділення охорони 3 взводу охорони 3 роти охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
22 жовтня 2025 року до слідчого судді звернувся слідчий СВ ВП №2 ОРУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 з вищезазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за ознаками самовільного залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинених в умовах воєнного стану. 30.09.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: матеріалами службового розслідування проведеного військовою частиною НОМЕР_1 , показами свідків та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності. З матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_6 на даний час підозрюється у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 на неодноразові телефонні дзвінки слідчого, з метою виклику до ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, для проведення слідчих дій не відповідає. Одночасно з цим, ОСОБА_6 було надіслано повістки про виклик, однак у вказаний термін останній до ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, що дає підстави вважати, що ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування, що ускладнює проведення необхідних процесуальних дій; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, оскільки ОСОБА_6 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, під загрозою можливого покарання, беручи до уваги характер та обставини, суспільну небезпеку злочину, є підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_6 може вжити заходи щодо незаконного впливу, як безпосередньо так і опосередковано на свідків, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, а також примусити вже допитаних свідків змінити покази на свою користь до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню; п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки станом на теперішній час триває проведення слідчих (розшукових) дій, досудове розслідування не завершено, а отже, підозрюваний ОСОБА_6 може штучно затягувати проведення досудового розслідування та/або судового розгляду, розголошувати відомості результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваного тощо; п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, вбачає за можливе грубе порушення військової дисципліни, як одного із основних принципів будови Збройних Сил України. ОСОБА_6 може спробувати ухилитись від кримінальної відповідальності. При цьому, підозрюваний ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що за військовослужбовцями закріплена зброя та боєприпаси може використати їх, задля залякування свідків та/або в інших злочинних цілях. У зв'язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв'язку, запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Також, ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (штучне затягування судового розгляду; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваного тощо). Таким чином, такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава чи домашній арешт, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти спробам підозрюваного ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином. У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, необхідно обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції прокурор ОСОБА_3 на задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наполягав, просив задовольнити з підстав, викладених в клопотанні. Просив утримувати підозрюваного під вартою у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» у зв'язку з відсутністю вільних місць на гаупвахті.
Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала клопотання.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на те, що прокурором не доведено ризиків, які можуть бути підставою для обрання запобіжного заходу. Так, ризик переховування є недоведеним, оскільки підозрюваний весь час перебував вдома, де його і затримали. Також вважає недоведеним ризик впливу на свідків, зазначивши його надуманим. Просить застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_6 , в судовому засіданні пояснив, що він не є військовослужбовцем оскільки наказ на призначення він не отримував, та форму йому не видавали. На території В/Ч перебував 1,5 години, 28.03.2025 року, повинен був підписати згоду на службу в військовій частині НОМЕР_1 . Пройшов співбесіду, підписав документ про те, що зобов'язаний з'явитись на службу, після чого не з'явився на службу так як вважав, що у відношенні нього були неправомірні дії. В подальшому на виклики слідчого не реагував, на телефонні дзвінки не відповідав, бо йому потрібно був час для вирішення питання, щодо ВЛК.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання в сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Щодо обґрунтованості підозри.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник не спростували доводи слідчого про обґрунтованість підозри.
З матеріалів, доданих до клопотання слідує, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який кваліфікується як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
На підтвердження обґрунтованості підозри слідчий і прокурор надали такі докази: витяг з ЄРДР № 62025150020002612 від 19.06.2025, у якому викладено обставини, що можуть свідчити про вчинення злочину, а саме, що 29.03.2025 року о 08:00 год солдат ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований (проживання) за адресою: АДРЕСА_3 , ( АДРЕСА_4 ), тел. моб. НОМЕР_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце дислокації військової частин НОМЕР_1 , яка розташовувалась за адресою: АДРЕСА_5 , та перебуває поза її межами по теперішній час; копію акту службового розслідування за фактом самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_6 ; копію рапорту головного сержанта 3 роти охорони військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_7 з якого вбачається, що 29.03.2025 о 08:00 не прибув на ранкове шикування гранатометник 3 відділення охорони 3 взводу охорони 3 роти охорони солдат ОСОБА_6 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 26.03.2025, в списках частини з 28.03.2025, на займаній посаді з 28.03.2025, місце реєстрації АДРЕСА_3 , місце проживання АДРЕСА_4 . На телефонні дзвінки не відповідає; копію довідки -доповідь про самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, ( АДРЕСА_5 солдатом ОСОБА_6 ; копію протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 20.09.2025; копію протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 20.09.2025; копію протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 20.09.2025; копію повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 30.09.2025 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КПК України; копію протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 30.09.2025; інформацію про особу з ДМСУ; копію військово облікового документу Резерв+; копію військового квитка; копію службової характеристики; копію рапорту слідчого СВ ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 з якого вбачається, що неодноразово здійснювалися телефонні виклики на абонентський номер ОСОБА_6 з метою виклику до СВ ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області для проведення слідчих дій, однак слухавку ОСОБА_6 не піднімав; копію корінця повістки про виклик; копію рапортів слідчого СВ ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 з яких вбачається, що ОСОБА_6 поштовим зв'язком було надіслано повістку про виклик до СВ ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області для проведення слідчих дій, однак останній на вказану у повістці дату та час не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив.
Слідчий суддя вважає, що з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, і суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що на даний час існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема ризик переховування підозрюваного від суду підтверджується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, при цьому не передбачає можливості звільнення від відбування покарання, що може бути достатньою підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
При оцінці ризику впливу на свідків по кримінальному провадженню необхідно враховувати встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від учасників процесу (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від учасників процесу та дослідження їх судом.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є доведеним, оскільки на даний час не проведено в повному обсязі всіх необхідних і можливих слідчих дій, а тому підозрюваний може здійснювати дії, направлені на знищення відомостей доказового характеру про вчинення ним кримінального правопорушення.
Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, та переховувався від органу досудового розслідування, що вказує на схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень.
Отже, на даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність у ОСОБА_6 статусу підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину та доведених ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, який має постійне місця проживання, проте не одружений, дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність тісних соціальних зв'язків, застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання судом встановлено, що надані прокурором та слідчим докази доводять обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого і наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який здатен запобігти доведеним ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Слідчий суддя враховує дані про ОСОБА_6 , його вік, стан здоров'я, відсутність відомостей про тісні соціальні зв'язки, наявність постійного місця проживання, проте з урахуванням встановлених обставин, які доводять наявність вказаних вище ризиків, вважає, що для запобігання вказаним ризикам на даний час є недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому адекватним запобіжним заходом для підозрюваного буде тримання під вартою.
Крім того, згідно ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405,407,408,429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Вирішуючи питання про можливість застосування до ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд враховує положення ч. 4 ст.183 КПК України, які визначають, що підчас дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
З урахуванням обставин кримінального провадження та враховуючи те, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, суд не визначає йому розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, застосування більш м'яких запобіжних заходів не сприятиме запобіганню ризиків, передбачених п.п. 1, 3,4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчої СВ ВП №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №62025150020002612 від 19.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою обирається не більше 60 днів (в рамках строку досудового розслідування) і обчислюється з моменту затримання 22.10.2025 року
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 20.12.2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору та уповноваженій службовій особі - начальнику ДУ «Одеській слідчий ізолятор».
Слідчий суддя ОСОБА_1