Справа № 496/7059/25
Провадження № 1-кс/496/1849/25
23 жовтня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162250000859 від 21.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, -
22.10.2025 року слідчий СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , за погодженням заступника керівника Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025162250000859 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.10.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 21.10.2025 до Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 21.10.2025 приблизно о 16 годині, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Удобне, вул. Кірова, (за координатами 46,3734988 та 30,0379444), незаконно позбавив волі її малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме діючи проти його волі, зв'язавши його руки стяжками, тим самим позбавивши потерпілого можливості чинити фізичний опір, помістив ОСОБА_7 в багажне відділення свого автомобіля марки «OPEL ZAFIRA», д.н.з. « НОМЕР_1 », здійснюючи таким чином утримання потерпілого проти його волі. Так, 21.10.2025 за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Удобне, вул. Квітуча, напроти будинку № 19 було проведено огляд місця події. В ході огляду було виявлено наступне: напроти будинку № 19 було виявлено автомобіль сірого кольору марки «Opel ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_1 , рік випуску автомобіля - 2010 року, який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на праві власності належить ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та користується мобільним номером телефону НОМЕР_3 . Більш детальним оглядом встановлено, що автомобіль знаходиться біля воріт домоволодіння, не має видимих пошкоджень чи деформацій, окрім цього, детальним оглядом встановлено, що автомобіль має подряпини у правій передньо-нижній частині автомобіля, окрім цього, автомобіль має подряпини в нижній задньо-лівій частині автомобіля. Окрім цього, оглядом встановлено, що на вказаній ділянці місцевості поруч з автомобілем знаходиться його власник ОСОБА_6 , який вказав, що вказані подряпини на автомобілі були отримані в саду, при цьому автомобіль зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, які мають суттєве значення для органу досудового розслідування. Вказаний автомобіль під час огляду був вилучений, опечатаний та поміщений на штраф-майданчик за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Біляївка, вул. Успенська, 2. 22.10.2025 року слідчим СВ ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , було винесено постанову про визнання вищевказаного об'єкту речовим доказом. Враховуючи те, що вказаний автомобіль містить на собі сліди кримінального правопорушення та, безпосередньо, являється засобом вчинення кримінального правопорушення, виникла необхідність у накладанні арешту на вилучене майно, з метою проведення подальших слідчих дій. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного факту, а саме збереження речових доказів для проведення судових експертиз, слідчий просить накласти арешт.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, але в прохальній частині клопотання слідчий просив провести розгляд справи без участі слідчого та прокурора.
Їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, відповідно до положень ч. 1 ст. 172 КПК України.
Володілець майна ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду клопотання про арешт майна, його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється, згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження вбачається, що 21.10.2025 року внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України (кримінальне провадження № 12025162250000859).
Відповідно до п.п.1,2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході огляду місця події майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, є всі підстави вважати, що було знаряддям вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Відповідно до матеріалів клопотання, постановою слідчого СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про визнання предметів як речових доказів від 22.10.2025 року, автомобіль сірого кольору марки «OPEL ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025162250000859 від 21.10.2025 року.
Враховуючи встановлені по кримінальному провадженню обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучене майно може мати доказове значення та є достатньо підстав вважати, що його збереження необхідно для здійснення належного досудового розслідування кримінального провадження, оскільки транспортний засіб, міг бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.146 КК України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження вказаним майном.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162250000859 від 21.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, із забороною відчуження, користування та розпорядження до прийняття остаточного законного рішення у кримінальному проваджені № 12025162250000859 від 21.10.2025: на вилучене майно в ході огляду місця події за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Удобне, вул. Квітуча, напроти буд. 19 на автомобіль сірого кольору марки «OPEL ZAFIRA», д.н.з. « НОМЕР_1 » який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1