Справа № 496/4453/21
Провадження № 2/496/135/25
17 жовтня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Рябової А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження та адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, до
відповідачів: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_2 ,
вимоги позивача: про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
позивач - повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, але представником позивача надано клопотання в якому просив справу розглянути за його відсутності та не заперечував проти винесення заочного рішення,
відповідач - повідомлена належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явилася, -
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 5648,69 гривень за кредитним договором № б/н від 06 березня 2011 року, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
2. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 (далі - позичальник) звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 06 березня 2011 року. 14 червня 2018 року відбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») на Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»). Позичальник при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито кредитний рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 9000,00 гривень, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Таким чином, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу. Позичальник не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями. Відповідно до Договору позичальник доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань, списувати з будь - якого рахунку відкритого в банку, грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі мінімального обов'язкового платежу. ІНФОРМАЦІЯ_3 позичальник, ОСОБА_3 помер. Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України, у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися унаслідок його смерті. Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї. Представник позивача зазначає, що спадкоємці позичальника мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 01 жовтня 2019 року по 01 квітня 2020 року. В даному випадку спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 . Таким чином, відповідачка прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі кредитні зобов'язання померлого позичальника. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідачка не відмовилася від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. При цьому позивач зазначає, що згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. На виконання вимог ч. 2 ст. 1281, ч. 3 ст. 1281 ЦК України, позивачем 20 серпня 2020 року була направлена претензія кредитора до Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області та 08 вересня 2020 року отримана відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк». 09 квітня 2021 року до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на 01 жовтня 2019 року заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 06 березня 2011 року становить 5648,69 гривень, яка складається з наступного: 5648,69 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 гривень - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 гривень - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 гривень - нарахована пеня; 0,00 гривень - нараховано комісії. За вказаних обставин позивач звернувся з позовом до суду.
3. Відповідачка відзив на позов не надала.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Представник позивача в судове засідання не з'явився, але 17.03.2025 року надав до суду клопотання в якому просив справу розглянути за його відсутності та не заперечував проти винесення заочного рішення.
5. Представником позивача було подано клопотання про витребування доказів. (а.с. 6-7)
6. Представником позивача було подано заяву про отримання процесуальних документів в електронному вигляді. (а.с. 70)
7. Представником позивача було подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. (а.с. 71)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
8. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 вересня 2021 року справа була передана судді Галич О.П. (а.с. 72)
9. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
10. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 08 листопада 2021 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 76-77)
11. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 13 лютого 2023 року було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. (а.с. 93-94)
12. Відповідачка, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України, строки не подала до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленою належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
13. Оскільки відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з'явилася без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.
14. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.
15. Судом встановлено, що 06 березня 2011 року позичальник звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 06 березня 2011 року. (а.с. 23).
16. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
17. До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» «Універсальна CONTRACT» «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг. (а.с. 24-50)
18. З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 06 березня 2011 року вбачається, що загальний розмір заборгованості позичальника станом на 31 травня 2015 року становить 0,00 гривень. (а.с. 8-9)
19. З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 06 березня 2011 року вбачається, що загальний розмір заборгованості позичальника станом на 30 червня 2019 року становить 8668,08 гривень. (а.с. 10-12)
20. З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 06 березня 2011 року вбачається, що загальний розмір заборгованості позичальника станом на 30 листопада 2019 року становить 8484,80 гривень. (а.с. 13)
21. З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 06 березня 2011 року вбачається, що загальний розмір заборгованості позичальника станом на 01 вересня 2021 року становить 5648,69 гривень. (а.с. 14)
22. У довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_3 зазначено, що за кредитною карткою - НОМЕР_2 були змінені кредитні ліміти, а саме: 06 березня 2012 року - старт карткового рахунку; 06 березня 2012 року - 300,00 гривень (встановлення кредитного ліміту); 06 березня 2012 року - 300,00 гривень (зменшення кредитного ліміту); 29 серпня 2014 року - 2000,00 гривень (збільшення кредитного ліміту); 07 липня 2017 року - 5000,00 гривень (збільшення кредитного ліміту); 05 листопада 2017 року - 9000,00 гривень (збільшення кредитного ліміту); 14 листопада 2019 року - 8380,00 гривень (зменшення кредитного ліміту); 13 грудня 2019 року - 7660,00 гривень (збільшення кредитного ліміту); 19 грудня 2019 року - 7160,00 гривень (зменшення кредитного ліміту); 14 січня 2020 року - 0,00 гривень (зменшення кредитного ліміту). (а.с. 22)
23. Між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: 06 березня 2012 року - НОМЕР_2 , термін дії: 06/15; 25 червня 2015 року - НОМЕР_3 , термін дії: 10/17; 18 серпня 2017 року - НОМЕР_4 , термін дії: 08/21; 18 серпня 2017 року - 5168755113914663, термін дії: 08/21. (а.с. 51)
24. З виписки за договором № б/н за період 06 березня 2012 року - 03 вересня 2021 року вбачається, що позичальник користувався вищевказаними картками та відповідно грошовими коштами (а.с. 15-21).
25. Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 01 жовтня 2019 року, а/з № 793, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 65 років. (а.с. 56)
26. 20 серпня 2020 року позивачем було направлено на адресу Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області, претензію кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України. (а.с. 57-58)
27. На підставі претензії кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області заведено спадкову справу № 505/2020 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , що підтверджується листом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області від 26 серпня 2020 року, вих. № 2445/02-14. (а.с. 59)
28. 09 квітня 2021 року позивачем було направлено ОСОБА_1 Лист-претензію від 26 березня 2021 року, вих. № SAMDN50000059289509. (а.с. 60-62)
29. З наданої Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області, копії спадкової справи № 505/2020 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , вбачається, що спадкова справа заведення на підставі Претензії кредитора - Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», інших спадкоємців немає. (а.с. 98-112)
30. Станом на 01 жовтня 2019 року за останнім місцем реєстрації та проживання померлого були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується довідкою про проживання № 972 від 01 травня 2023 року виданою Усатівською сільською радою Одеського району Одеської області. (а.с. 116-117)
V. Оцінка Суду.
31. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
32. За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
33. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
34. Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
35. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
36. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в ст. 530 ЦК України вказується, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін).
37. Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
38. У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
39. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
40. Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
41. У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
42. Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
43. Відповідно до ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
44. Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
45. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
46. За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна (Постанова Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13). Тобто, до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених ст. 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину (Постанова від 27 жовтня 2021 року Верховний Суд вказав, (судова справа № 552/4892/19, провадження № 61-16824св20). У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи (п. 98 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17).
47. Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень ст. 1282 ЦК України.
48. Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року № 640/6274/16-ц при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: 1) чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені ч.ч. 2, 3 ст. 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі ч. 4 ст. 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; 2) коло спадкоємців, які прийняли спадщину; 3) при дотриманні кредитором строків, визначених ст. 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); 4) при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України.
49. Разом з тим, за змістом положень ст. 1282 ЦК України задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених ст. 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
50. Проте представник АТ КБ «ПриватБанк» не надав доказів на підтвердження того, що спадкодавцю на момент смерті взагалі належало на праві власності будь-яке рухоме чи нерухоме майно, лише зазначив, що відповідачі є спадкоємцями після смерті позичальника в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_3 .
51. Отже, реєстрація за місцем проживання будь-якої особи зі спадкодавцем сама по собі не є безумовним підтвердженням того, що ця особа є спадкоємцем померлого. Вказане узгоджується з правовими висновками, висловленими в постанові Верховного Суду по справі № 320/6489/16-ц від 21 серпня 2019 року.
52. Окрім цього, оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, Велика Палата Верховного Суду у п. 46 Постанови від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц зазначила, що строки пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються ст.ст. 1281, 1282 ЦК України. Так, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
53. Отже при вирішенні спору суд має визначити обсяг відповідальності спадкоємців в межах вартості успадкованого майна, а також дотримання кредитором строків, передбачених статтею 1282 ЦК України (10 травня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 521/17134/18, провадження № 61-597св22 (ЄДРСРУ № 104308945). Подібні за змістом висновки щодо застосування норми права у викладено у постановах Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 241/1796/18-ц (провадження № 61-7431св21), від 11 лютого 2022 року у справі № 482/1561/20-ц (провадження № 61-19071св21, ЄДРСРУ № 103282557).
54. Важливо також врахувати, що спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані проценти і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені боржникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою боржника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями (пункт 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5).
55. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
56. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
57. Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
58. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
59. Позивач не надав належних і допустимих доказів наявності та вартості спадкового майна, яке належало ОСОБА_3 станом на 01 жовтня 2019 року (довідок/витягів з ДРРП, БТІ, реєстрів МВС, банківських довідок тощо). Сам факт реєстрації осіб разом зі спадкодавцем за однією адресою не підтверджує ані прийняття спадщини у встановленому порядку, ані існування спадкового майна, у межах вартості якого спадкоємці можуть нести відповідальність (ст. 1282 ЦК України; постанова ВС від 21.08.2019 у справі № 320/6489/16-ц). Враховуючи недоведеність позивачем наявності та об'єму спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , у межах вартості якого спадкоємці останнього несуть відповідальність перед кредитором, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову банку до спадкоємиці боржника.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
60. На підставі статті 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем підлягають залишенню за ним.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 1054, 1268, 1269, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 79, 80, 81, 89, 128, 141, 247, 259, 263-265, 279-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
2. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
5. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
6. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
7. Повний текст рішення складено 17 жовтня 2025 року.
Суддя О.П. Портна