про продовження застосування запобіжного заходу
Справа № 495/5367/25
Номер провадження 1-кп/495/762/2025
27 жовтня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, подані в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025000000000236 від 24 березня 2025 року щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення працював на посаді в.о керівника МЦ «Благоустрій» Білгород-Дністровської міської ради, одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина 2015 року народження, не депутата, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено 01.02.2024 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42025000000000236 від 24 березня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
10.10.2025 надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
У зв'язку з тим, що 01.11.2025 закінчується дія запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , прокурором заявлене клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України з посиланням на те, що продовжують існувати ризики, враховані судом при обранні та продовженні вказаного запобіжного заходу.
На думку прокурора, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Таким чином, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, інші заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 2 ст. 131 КПК України, а також більш м'які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, є недостатніми для забезпечення досягнення дієвості цього провадження, а також забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 та для запобігання ризикам, зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Проведеним досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні об'єктивно встановлено, що згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого злочину, яку повідомлено на підставі зібраних у ході досудового розслідування достатніх доказів, а також ризики, які виправдовують продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 .
Наявними ризиками в даному кримінальному провадженні, які дають достатні підстави вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів є: згідно з п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від слідства та суду. Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисний злочини, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими та за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
На думку сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується матеріалами досудового розслідування. Обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, може вчинити дії, направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними у кримінальному провадженні особами у якості свідків.
Крім того, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_4 підтримує особисті контакти з окремими працівниками правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування, що свідчить про наявність у нього потенційної можливості впливати на свідків у кримінальному провадженні, у тому числі через посередництво третіх осіб, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст.224 КПК України).
При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків, експертів, спеціалістів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити нові кримінальні правопорушення. Беручи до уваги вказані обставини та особу ОСОБА_4 , у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Крім того, з урахуванням характеру інкримінованого ОСОБА_4 злочину у сфері корупції, сторона обвинувачення вважає наявними додаткові підстави для висновку про існування ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Так, встановлено, що ОСОБА_4 у щорічних деклараціях за 2021 та 2022 роки, поданих відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції», зазначив належний йому на праві власності транспортний засіб RENAULT TRAFIC, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 . Водночас у наступних деклараціях, попри фактичне продовження володіння та користування вказаним транспортним засобом, зазначене майно вже не було задеклароване.
Така поведінка може свідчити про навмисне приховування майнової інформації з метою введення в оману органу фінансового контролю та уникнення встановлення реального обсягу майна, що перебуває у власності підозрюваного.
Ураховуючи, що приховування майна в деклараціях є ознакою протиправної поведінки, яка часто супроводжує корупційні злочини, та з огляду на загальну характеристику особи ОСОБА_4 , стороною обвинувачення обґрунтовано вважається, що існує реальний ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може продовжити свою протиправну поведінку та вчинити нові кримінальні правопорушення, зокрема у сфері службової або корупційної діяльності.
Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , дані про особу обвинуваченого, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Беручи до уваги наявність вказаних ризиків, сторона обвинувачення приходить до висновку про неможливість запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
На підставі викладеного, враховуючи наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, для їх запобігання, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, тому просив суд клопотання задовольнити.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді у даному кримінальному провадженні судді ОСОБА_6 на лікарняному, на підставі відповідного розпорядження в.о. керівника апарату суду та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2025 кримінальне провадження передано судді ОСОБА_1 для розгляду зазначеного вище клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання, посилаючись на наведені в ньому доводи.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , заявив клопотання про зміну запобіжного заходу та просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав свого захисника.
Суд, заслухавши пояснення учасників провадження та оцінивши обґрунтованість заявленого клопотання, дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, при вирішенні питання про обрання чи продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей.
За змістом ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора, в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України (порядок продовження строку тримання під вартою).
Як встановлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Обвинувачений раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, має реєстрацію та фактичне місце мешкання.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.07.2025 у задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було відмовлено та застосовано до обвинуваченого ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за місцем фактичного проживання обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_2 , строком на два місяці, з покладанням на обвинуваченого відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України відповідних обов'язків.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на два місяці, тобто до 01.11.2025 включно.
Суд констатує, що ризики, які слугували підставою для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у цілодобового домашнього арешту, на даний час не змінилися та продовжують існувати.
Обставинами, що в сукупності вказують на можливість і необхідність продовження застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю також є: 1) вік та задовільний стан здоров'я обвинуваченого; 2) можливість вплинути на покази свідків, оскільки останні в судовому засіданні не допитані; 3) тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, ст. 369-2 КК України, що згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, тобто ті фактори, які дають змогу безперешкодно застосувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На даний час в даному кримінальному провадженню не допитані свідки, а тому обвинувачений ОСОБА_4 з метою уникнення покарання може здійснювати вплив на них.
Крім того, тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.
Вказані ризики є суттєвими та такими, що не дають достатніх підстав для зміни на даному етапі судового провадження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.
Суд зазначає, що кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду. Оскільки судове провадження у даному кримінальному провадженні не завершено та ризики, котрі були підставами для обрання цілодобового домашнього арешту, на час розгляду даного клопотання не відпали, є достатньо підстав для продовження обвинуваченому строку дії цілодобового домашнього арешту.
При вирішенні питання доцільності зміни умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, про які заявив захисник, та які підтримав обвинувачений, суд враховує, що стороною захисту не надано жодних переконливих доказів, які свідчать про неможливість перебування обвинуваченого під цілодобовим домашнім арештом та зменшення наявних ризиків до такого ступеню, що їм можливо запобігти шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, а також більш м'якими умовами домашнього арешту.
Обґрунтованість висунутого обвинувачення перевіряється судом на стадії судового розгляду шляхом дослідження доказів, на яких може ґрунтуватися, або якими може спростовуватися обвинувачення, яким за результатами судового розгляду суд надає оцінку, як кожному окремо, так і в сукупності, в нарадчій кімнаті, ухвалюючи остаточне рішення у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, суд на даній стадії судового провадження не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри (обвинувачення) шляхом надання оцінки доказам у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується.
Разом із цим, відповідно до п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» суд зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Таким чином, суд виходить з того, що на даному етапі судового розгляду кримінального провадження суд не вправі визнавати особу винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, водночас суд доходить висновку, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, у якому він обвинувачуються є вірогідною та достатньою для продовження щодо нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_4 обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не вбачається, оскільки на переконання суду саме такий обраний запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Враховуючи те, що підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту немає, ризики передбачені ст. 177 КПК України не змінились, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу на даній стадії судового розгляду не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розгляду зазначеного кримінального провадження у розумний строк, а тому у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, суд вважає за необхідне відмовити та задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк цілодобового домашнього арешту на два місяці, тобто до 25.12.2025 включно.
Керуючись ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 206, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за місцем фактичного проживання обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_2 , строком на два місяці, тобто до 25.12.2025 включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України такі обов'язки:
п. 1 прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;
п. 2 не відлучатися за межі міста Білгород-Дністровського Одеської області без дозволу прокурора, суду;
п. 3 повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи;
п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у обвинувальному акті в кримінальному провадженні від 24.03.2025 за №42025000000000236 (крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, суду);
п. 5 здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
п. 6 носити електронний засіб контролю.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 про наслідки ухилення від покладених на нього обов'язків, а саме у разі їх недотримання або порушення може бути обраний більш жорсткий запобіжний захід. Роз'яснити обвинуваченому положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись до житла цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати засоби контролю.
Копію ухвали направити для виконання до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42025000000000236.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та підлягає до негайного виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 28.10.2025 об 11:30 годині.
Суддя ОСОБА_8