про продовження застосування запобіжного заходу
Справа № 495/12013/23
Номер провадження 1-кп/495/398/2025
28 жовтня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський в режимі відеоконференції клопотання прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, відомості про яке внесене до ЄРДР за № 62023150020000807 від 23 жовтня 2022 року, ч. 5 ст. 407 КК України, відомості про яке внесене до ЄРДР за № 62023150020000453 від 03 квітня 2024 року, ч. 5 ст. 407 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 62023150020001143 від 17 липня 2024 року та ч. 1 ст. 309 КК України, відомості про яке внесене до ЄРДР за № 12024166240000061 від 16 лютого 2024 року
У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває на розгляді об'єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, відомості про яке внесене до ЄРДР за № 62023150020000807 від 23 жовтня 2022 року, ч. 5 ст. 407 КК України, відомості про яке внесене до ЄРДР за № 62023150020000453 від 03 квітня 2024 року, ч .5 ст. 407 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 62023150020001143 від 17 липня 2024 року та ч. 1 ст. 309 КК України, відомості про яке внесене до ЄРДР за № 12024166240000061 від 16 лютого 2024 року.
Прокурор Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в якому вказала, що обвинувачений ОСОБА_4 згідно обвинувального акту, обвинувачується в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді сапера 2 інженерно-саперного відділення 3 інженерно-саперного взводу 6 інженерно-саперної роти 2 інженерно-саперного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин та відповідних дозволів командирів, 09.06.2022 о 08.00 год. не з'явився вчасно на службу до тимчасового місця дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка на той час дислокувалася за визначено адресою: (точна адреса не зазначається у зв'язку із введенням в України правового режиму воєнного стану) та ухиляється від проходження військової служби по теперішній час, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
19.05.2024 солдата ОСОБА_4 , повідомлено про підозру та 19.11.2024 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. За результатами досудового розслідування обвинувальний акт відносно солдата ОСОБА_4 19.11.2024 скеровано для розгляду до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується в сукупності зібраними матеріалами кримінального провадження.
Під час судового розгляду ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу до 08.11.2025. В останнє під час судового розгляду строк дії запобіжного заходу ОСОБА_4 продовжено 10.09.2025.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, посилаючись на характер імовірно вчиненого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та враховуючи неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
У судовому засіданні:
Прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах обвинуваченого, підтримала думку свого підзахисного.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд прийшов до наступного переконання.
Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
До того ж, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Так, судом встановлено, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підтверджується наданими стороною обвинувачення матеріалами, які долучені до клопотання, на даній стадії судового розгляду повністю доводять обґрунтованість підозри у можливому вчиненні обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, яке імовірно загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, а також його суспільно-небезпечний характер, адже останній будучи військовослужбовцем самовільно залишив військову частину під час дії воєнного стану, що могло створити загрозу для суспільства, а також те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слідчим суддею надавався дозвіл на його затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання, у зв'язку із ухиленням його від органу досудового розслідування та суду, суд приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування обвинуваченим ОСОБА_4 від суду.
Суд також враховує доводи прокурора з приводу того, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на розгляду у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області перебувають обвинувальні акти за його обвинуваченням у вчиненні аналогічного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а також за обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, що свідчить про явні негативні соціальні інтереси останнього, й відповідно про його емоційно-вольову деформацію та ймовірну відсутність правової свідомості. З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що в рамках означеного кримінального провадження існує реальний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим або продовження ним кримінального правопорушення, в якому обвинувачується.
Одночасно, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачений ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню з огляду на те, що стороною обвинувачення не зазначено яким чином обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадження.
Суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою. Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 є військовослужбовцем Збройних Сил України й обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
За таких обставин, в рамках даного провадження неможливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід. При цьому, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, в той же час зазначені обставини не можуть бути підставою для відмови в застосуванні запобіжного заходу.
Крім встановлених ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд враховує дані про його особу, положення ч. 7 ст. 176 КПК України, суспільне ставлення до даного виду кримінального правопорушення, з огляду на військову загрозу державі Україна з боку Російської Федерації, вважає, що клопотання необхідно задовольнити, застосувавши до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 184, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 на строк, що не перевищує 60 днів, тобто по 26.12.2025 включно.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 28.10.2025 о 16:50 годині.
Суддя ОСОБА_7