Номер провадження: 22-ц/813/7312/25
Справа № 522/21027/24-Е
Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.
Доповідач Сегеда С. М.
27.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Громіка Р.Д.,
Комлевої О.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Реу Кристина Павлівна, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2025 року, постановлену під головуванням судді Федчишеної Т.Ю., про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання та збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину,
встановив:
26.11.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання та збільшення розміру аліментів на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.08.2025 року провадження у справі було зупинено до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан (а.с.55-58).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Реу К.П. ставить питання про скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 11.08.2025 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а.с.64-64).
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється 27.10.2025 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв'язку з чим судове засідання не проводиться.
Апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі передбачено п.14 ч.1 ст. 353 ЦПК України.
За змістом ч.2 с. 369 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, що передбачено п.14 ч.1 ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. У зв'язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення є 27.10.2025 року.
Також слід зазначити, що копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі від 28.08.2025 року (а.с.69), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.70).
Колегією суддів було також враховано, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу ОСОБА_2 за зареєстрованим місцем його проживання: АДРЕСА_1 (а.с.25).
Однак, поштова кореспонденція на вказану адресу повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.72-73).
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Одеським апеляційним судом 10.10.2025 року було розміщено на офіційному веб-сайті судової влади України оголошення про повідомлення відповідача ОСОБА_2 про слухання справи в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, що в сенсі ст. 128 ЦПК України є належним повідомлення (а.с.75).
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 перебуває складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан (а.с.55-58).
Однак, колегія суддів може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Із позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 , яка також є опікуном неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на свою користь - повнолітню дитину, що продовжує навчання, а також на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , у розмірі 1/3 від усіх видів заробітку (доходу).
Крім того, в матеріалах справи міститься свідоцтво про смерть одного із батьків дітей - матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 згідно наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 11.03.2022 року був призначений на посаду водія другого стрілецького відділення першого стрілецького взводу першої стрілецької роти ВЧ НОМЕР_1 . Із наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 16.10.2023 року № 24 вбачається, що ОСОБА_2 вважається таким, що зниклий безвісти 06.10.2023 року при виконання бойового завдання (а.с.44).
Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13.03.2025 року у справі № 557/1226/23 акцентував увагу на тому, що обов'язкове зупинення провадження у справі щодо аліментів на утримання дитини, хоч і відповідатиме певним інтересам того відповідача, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, але може шкодити захищеним інтересам дитини у передбаченому законом утриманні з боку такого відповідача. У справах, які стосуються аліментів на утримання дитини, суд і сторони справи повинні забезпечити реалізацію найкращих інтересів дитини. Незважаючи на те, що позивачем у такій справі є один із батьків, а відповідачем інший, інтереси дитини, яка не є стороною справи, мають домінувати над інтересами кожного з її батьків.
Крім того, згідно п. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
При цьому слід зазначити, що наразі відповідач не залучений до виконання бойового завдання, його статус : «зниклий без вісті», та невідомо коли такий статус може змінитися. При цьому позивач просить збільшити розмір аліментів через об'єктивні обставини - смерть матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та здійснення нею опіки над малолітнім братом, батьком якого теж є відповідач.
Враховуючи відсутність іншого з батьків, а також навчання позивача, колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому суд першої інстанції не обмежений можливістю отримання всіх необхідних доказів по вказаній справі, у тому числі шляхом витребування інформації від військової частини про склад сім'ї відповідача та розмір його грошового забезпечення.
За таких обставин, враховуючи перш за все інтереси дітей, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про зупинення провадження у справі з підстав перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Крім викладеного апеляційний суд зазначає, що за змістом ст.ст. 2, 5 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або порушених, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Спосіб захисту має бути ефективним.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надала суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про незаконність і необґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її спростовують, оскільки ухвала постановлена не у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За змістом п.2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, після їх перегляду в апеляційному порядку, касаційному оскарженню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 379, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Реу Кристина Павлівна, задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2025 року про зупинення провадження у справі - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
Р.Д. Громік
О.С. Комлева