Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3397/25
Провадження № 2/711/1791/25
27 жовтня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Скляренко В.М.
при секретарі Півень С.А.
за участі:
позивачки ОСОБА_1 ,
представників третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про позбавлення батьківських прав,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , в якому просила позбавити його батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також збільшити розмір стягуваних з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання їх доньки з 1/4 частки заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на 1/4 частку заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В обґрунтування вимог в позові зазначено, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_6 . Дитина проживає разом з позивачкою, а відповідач проживає окремо і ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами у навчанні, станом здоров'я, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, не спілкується з дитино, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. Дитина жодного разу не бачила батька. Всі питання щодо виховання дитини вирішуються позивачкою самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. За рішенням суду від 14.06.2013 відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання їх доньки, проте станом на 31.12.2024 розмір заборгованості відповідача складає 255 997,25 грн. Оскільки відповідач не виконує своїх батьківських обов'язків, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової та будь-якої іншої участі у вихованні доньки, то це свідчить про ухилення відповідача від виховання дитини, свідомого нехтування ним своїми обов'язками, а тому позивачка вважає за необхідне вирішити питання про позбавити його батьківських прав щодо їх доньки. Крім того, за рішенням суду від 14.06.2013 з відповідача стягуються аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частки заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. В той же час діюче законодавства передбачає, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а відтак позивачка вважає, що є достатні правові підстави для збільшення розміру стягуваних аліментів.
Письмового відзиву проти позову від відповідача на адресу суду не надходило.
28.04.2025 судом відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
За клопотанням позивачки 04.07.2025 судом постановлено ухвалу, якою зобов'язано Кропивницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати суду інформацію щодо реєстрації факту смерті відповідача.
04.07.2025 судом постановлено ухвалу, якою зобов'язано службу у справах дітей Черкаської міської ради надати суду письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_6 .
04.07.2025 судом закрито підготовче провадження у справі, а справу призначено до судового розгляду.
17.07.2025 на адресу суду надійшов лист Кропивницького ВДРАЦС від 12.07.2025 за ивх.№739-33.8-12 на виконання ухвали суду від 04.07.2025 з повідомленням про те, що в архіві Кропивницького ВДРАЦС та за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян по Кропивницькому району Кіровоградської області відсутній актовий запис про державну реєстрацію смерті ОСОБА_4 .
На виконання ухвали суду від 04.07.2025 від виконавчого комітету Черкаської міської ради на адресу суду 04.09.2025 надійшов висновок про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно його малолітньої доньки ОСОБА_6 .
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Судовий виклик направлявся відповідачу за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання, разом з тим адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення через відсутність адресату за зазначеною адресою. Додатково судом здійснювався виклик відповідача шляхом розміщення відповідного оголошення про виклик на веб-порталі суду. Таким чином, будучи належно повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач не з'явився у судове засідання з розгляду справи, внаслідок чого відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених у позові. Пояснила, що з 2012 року не проживає спільно з відповідачем і з того часу він зник та не підтримував ніякого зв'язку з нею та з їх донькою. Зазначила, що наразі місце перебування відповідача невідоме і він перебуває у розшуку. Незважаючи на наявність рішення суду про стягнення аліментів, відповідач не вчинив жодного аліментного платежу. Зауважила, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідає інтересам дитини і забезпечить можливість її усиновлення новим чоловіком позивачки.
Представники органу опіки та піклування Черкаської міської ради - Зубалій Н.А., яка діє на підставі довіреності №107-01-21 від 04.01.2025, Троян О.В., яка діє на підставі довіреності №99-01-21 від 04.01.2025, - не заперечували проти задоволення позовних вимог. Зауважили, що через неможливість встановити дійсне місце перебування та з'ясувати особисту думку відповідача орган опіки та піклування складений висновок про неможливість на даний час визначити доцільність або недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_6 . За результатом розгляду справи просили ухвалити рішення по суті позовних вимог у відповідності до положень закону, щоб забезпечити максимально можливий захист законних прав та інтересів дитини.
В судовому засіданні була опитана малолітня ОСОБА_5 , яка пояснила що їй відомо, що її батька звати ОСОБА_7 , проте вона з ним не знайома і не знає ніяких родичів батька.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 в судовому засідання пояснив, що проживає однією сім'єю з позивачкою з 2019 року. Разом з ними проживають донька ОСОБА_6 та син ОСОБА_9 . Утриманням та забезпеченням малолітньої ОСОБА_6 займається він та позивачка. Зазначив, що відповідача він не знає і ніколи не бачив. Аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_6 відповідач не сплачує і ні з ким з їх родини не спілкується.
15.10.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення.
Заслухавши пояснення учасників справи та свідка, дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.
Позивачка та відповідач є батьками малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження /а.с. 11/.
З 2012 року відповідач не проживає з позивачкою та їх донькою і не підтримує з ними ніяких контактів.
Позивачка ОСОБА_1 разом із донькою ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , - але фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Спасове.
Заочним рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14.06.2013 у справі №406/31828/2012 з ОСОБА_4 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання їх доньки ОСОБА_6 у 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Відповідне судове рішення набрало законної сили 14.08.2013 /а.с. 13/.
Виконання відповідного рішення суду здійснюється державним виконавцем Кам'янецького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в рамках виконавчого провадження АСВП № 39040110.
В межах виконавчого провадження державним виконавцем вживались заходи з метою перевірки майнового стану боржника ОСОБА_4 , проте будь-якого майна у боржника не виявлено, пенсію боржник не отримує та не працевлаштований.
У зв'язку із наявністю заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, щодо ОСОБА_4 винесено наступні обмежуючі постанови: про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; у праві керування транспортними засобами; у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолодженою зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; у праві полювання.
Крім того, державним виконавцем здійснювалися виїзди за місцем проживання боржника, але його вдома не виявлено. Зі слів сусідів встановлено, що ОСОБА_4 тривалий час за даною адресою не проживає.
Через невиконання ОСОБА_4 рішення суду та відсутньою інформацією про його фактичне місце проживання чи перебування, ухвалою Новгородківського районного суду від 24.11.2014 боржника оголошено в розшук, який покладено на Новгородківський РВ УМВС у Кіровоградській області.
Зазначені обставини підтверджуються листами Новгородківського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області №7275 від 25.06.2019 /а.с. 17-18/, Кам'янецького ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Мінюсту (м. Одеса) №27 від 16.01.2025 /а.с. 19-20/.
Згідно з інформацією, що міститься у відкритому доступі на сайті Міністерства внутрішніх справ України у розділі «Розшук осіб, які переховуються від органів влади» за посиланням https://wanted.mvs.gov.ua/searchperson/details/?id=3021079770559978, а відтак є загальнодоступною і на підставі ч. 3 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 11.09.2014 перебуває у розшуку.
Станом на 31.12.2024 заборгованість зі сплати аліментів становить 255 997,25 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості зі сплати аліментів АСВП 39040110 за період з 01.01.2020 по 31.12.2024 /а.с. 15-16/.
З метою встановлення дійсного місця перебування ОСОБА_4 для з'ясування його думки відносно позбавлення батьківських прав щодо малолітньої доньки, Службою у справах дітей Черкаської міської ради направлено лист від 14.07.2025 № 911/15-01-22 до селищного голови Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області у відповідь на який було повідомлено, що за інформацією старости Спасівського старостинського округу громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , більше 15 років не проживає на території села Спасове Кропивницького району Кіровоградської області. На даний час про його місцезнаходження нічого невідомо.
Спеціалістами Служби у справах дітей Черкаської міської ради обстежено місце проживання позивачки та її доньки, за результатами якого складено акт від 21.08.2025 № 638 та встановлено, що для малолітньої ОСОБА_5 створені належні умови для проживання.
В той же час відповідно до висновку виконавчого комітету Черкаської міської ради від 03.09.2025 №18065-01-11 у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 з 2014 року перебуває у розшуку, неможливо встановити його дійсне місце перебування та з'ясувати особисту думку з означеного питання, виконавчий комітет Черкаської міської ради як орган опіки та піклування вважає неможливим на даний час визначити доцільність або недоцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_4 відносно малолітньої ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 116-119/.
Відповідно до довідки від 03.12.2024 № 513, виданої Черкаською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 30 Черкаської міської ради, батько учениці 7-А класу ОСОБА_10 не бере участі у вихованні дитини, не спілкується з вчителями, не відвідує школу, на батьківських зборах присутнім не буває /а.с. 14/.
За таких обставин позивачка вважає, що на теперішній час наявні правові підстави та існує необхідність для позбавлення відповідача батьківських прав щодо їх доньки.
Таким чином, між сторонами наявний спір щодо виконання відповідачкою своїх батьківських обов'язків відносно своєї доньки, який регулюється нормами Сімейного кодексу України (далі - СК) та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ст. 155 СК здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Таким чином, головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Аналіз наявних в матеріалах справи доказів свідчить, що відповідач протягом тривалого часу самоусунувся від виконання покладених на нього обов'язків по вихованню та утриманню своєї доньки ОСОБА_6 , що виражається в його бездіяльності та свідомому нехтуванні своїми батьківськими обов'язками, чим фактично позбавив свою дитину права на належне батьківське виховання та утримання.
За обставинами справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 не має стабільного укладу способу життя, тривалий час переховується від органів державної влади та перебуває у розшуку з 11.09.2014, свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не приділяє належної уваги своїй доньці ОСОБА_6 , не піклується про її духовний та моральний розвиток, матеріальне забезпечення, не цікавиться обставинами її життєдіяльності, ставиться до своїх батьківських обов'язків безвідповідально, не турбується про всебічний розвиток доньки, що свідчить про свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов'язками.
До того ж судом встановлено, що відповідач взагалі ніяким чином не піклується про свою доньку ОСОБА_6 і не виявляє ніякого інтересу до долі дитини, а дитина навіть не знайома з біологічним батьком.
Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає доведеним факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_6 і приходить до висновку за необхідне позбавити його батьківських прав, оскільки це відповідатиме інтересам дитини.
Також варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК цивільне судочинства здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК відповідач не надав суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не навів обставин, які б спростували правомірність заявлених позивачкою вимог та встановлених судом обставин спірних правовідносин.
За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині позбавлення відповідача батьківських прав, внаслідок чого позов підлягає до задоволення в цій частині вимог.
Натомість стосовно вимог про зміну розміру аліментів, то суд зауважує наступне.
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14.06.2013 у справі №406/31828/2012 визначено розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання їх доньки ОСОБА_6 щомісячно до досягнення дитиною повноліття у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Наразі позивачка заявляє вимогу про збільшення відповідного розміру аліментів шляхом визначення мінімальної межі їх розміру на рівні 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В обґрунтування вимог посилається на зміну законодавчого регулювання мінімального розміру аліментів, зокрема положень ч. 2 ст. 182 СК.
Положеннями частини другої статті 182 СК (у редакції, чинній до моменту прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 2037-VIII) було передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набув чинності 08.07.2017, частину другу статті 182 СК викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
Отже з 08.07.2017 законодавчою нормою визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
В той же час аналіз змісту статті 192 СК свідчить, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК, але є підставою для зміни мінімального розміру аліментів, зазначених у виконавчому листі у процедурі виконання та стягнення аліментів, та враховується під час визначення суми аліментів або заборгованості.
Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 і є обов'язковим для застосування судом.
Таким чином на теперішній час відсутня необхідність та правові підстави для зміни мінімальної межі розміру аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивачки на утримання їх доньки ОСОБА_6 за рішенням суду від 14.06.2013, а отже позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.
Таким чином загалом позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачкою при зверненні до суду за вимоги немайнового характеру (позбавлення батьківських прав). Оскільки позовні вимоги в частині позбавлення відповідача батьківських прав підлягають задоволенню, то на підставі ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України понесені позивачкою витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. слід компенсувати за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 11-13, 81, 83, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: Кіровоградська область, Новгородківський район, с. Спасове, РНОКПП НОМЕР_1 ) батьківських прав щодо неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) в якості компенсації судових витрат суму коштів в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Головуючий: В.М. Скляренко